10 жовтня 2025 року
Німеччина запускає програму декарбонізації важкої промисловості на €6 млрд
У 2026 році уряд Німеччини запустить програму декарбонізації важкої промисловості CO2-Contracts for Difference (CFD). Про це повідомляє дослідницька компанія Enerdata.
Німецька ініціатива вартістю €6 млрд спрямована на енергоємні галузі промисловості, зокрема: 1) металургію; 2) скляну промисловість; 3) хімічну промисловість; 4) целюлозно-паперову промисловість; 5) цементну та вапняну промисловості; 6) керамічну та гіпсову промисловості.
В Enerdata зазначили, що програма складатиметься з субсидій для підприємств на покриття витрат щодо переходу до екологічніших методів виробництва за 15-річними контрактами. Контракти укладатимуть на конкурентних аукціонах, адже пріоритет матимуть німецькі проєкти з найменшим розміром субсидії на тонну викинутого CO2.
За словами експертів, компанії зможуть самі вирішувати, як вони хочуть організувати свої виробничі процеси. Наприклад, інвестувати в електроенергію, низьковуглецевий водень або біомасу тощо.
Але вибрані підприємцями проєкти повинні досягти обов’язкових етапів скорочення викидів на 60% від 3 року і 90% в останній рік терміну дії 15-річних контрактів.
За матеріалами сайту minprom.ua
10 жовтня 2025 року
Люди трьох поколінь: як українці різного віку шукають роботу у 2025
Державна служба зайнятості оприлюднила аналіз ринку праці, який показує, що молодь, люди середнього віку та старше покоління мають зовсім різні підходи до пошуку роботи й вибору професій.
За її даними, у 2025 році більшість роботодавців прагнуть наймати молодих працівників, тоді як кількість шукачів старшого віку постійно зростає. Найменше серед клієнтів служби - підлітків 15–19 років (2,5%), а найбільше - людей 55+ (20%).
Фахівці пояснюють це кількома причинами: багато компаній відбирають студентів ще під час навчальної практики, частина українців працює неофіційно, а кількість чоловіків на офіційному ринку праці скоротилася через мобілізаційні обмеження.
Молодь, яка все ж звертається до служби, найчастіше шукає роботу без спеціальності – продавцем, перукарем чи трактористом. Люди 25-34 років орієнтуються на професійні вакансії – кухар, бухгалтер, медсестра, водій. А серед тих, кому за 50, найбільш популярні позиції – охоронник, сторож, прибиральник або оператор котельні.
У Держслужбі наголошують: попри різні покоління та підходи, кожен охочий може скористатися сучасними сервісами – від профорієнтації й безкоштовного навчання до грантів на власну справу.
За матеріалами сайту unn.ua
Дякуємо всім, хто долучився, завдання 11 закрито
Правильні відповіді – традиційно на фото
І стежте за оновленнями, скоро – фінальне завдання №12!
#ПрофспілкаЦеМи #ПМГУ_35
Профспілковий шлях Михайла Під’яблонського розпочався понад чотири десятиліття тому. На Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча вже тоді його добре знали як людину прямолінійну, принципову й відповідальну. У 1984 році колеги обрали Михайла Івановича заступником голови профкому комбінату. Уже за кілька років, у 1991-му, він очолив профком - всупереч очікуванням тодішнього голови, який мав власного кандидата. Та колектив виявив незалежність і єдність: жодного голосу «проти» не пролунало навіть від тих, хто розраховував на інший результат.
Переконання нового голови первинки були чіткими: профспілка - це насамперед заробітна плата, безпека праці та колективний договір, і лише потім - матеріальна допомога та путівки. З цього й почалися перші переговори з роботодавцем, що завершилися ухваленням нового колдоговору - суттєво оновленого та схвально сприйнятого працівниками. Профком змінював підходи до всього: забезпечив справедливий доступ до санаторних путівок, започаткував першу у ГМК систему медичного страхування за кошти підприємства та ін. Так зміцнювалася первинна організація, зростала її авторитетність і довіра людей.
«Як результат, - згадує Михайло Іванович, - побільшало охочих спробувати себе в ролі профактивіста. Коли профспілка реально захищає інтереси працівників, люди готові брати на себе відповідальність».
За роки роботи перед первинною організацією поставало чимало складних завдань і викликів. Та профактив завжди тримався, наполегливо працював і відстоював права спілчан. Легко не було ніколи.
Але найважчі випробування для іллічівців випали вже у наш час.
Неможливо забути жорстокість, із якою ворог знищував Маріуполь на початку повномасштабної війни - вбивав людей, зруйнував домівки, лікарні, дитячи садочки, школи, торговельні центри, крамниці, підприємства, театр, міський транспорт. Усе це Михайло Іванович пережив особисто. Майже до кінця квітня 2022 року він залишався в місті, бачив на власні очі трагедію маріупольців і руйнування рідного комбінату.
«Коли вдалося виїхати, - згадує Під’яблонський, - перш за все я почав розшукувати членів профкому й цехкомів, щоб з’ясувати, хто з наших людей загинув чи був поранений, і допомогти їхнім родинам. Водночас ми організували підтримку тих, хто виїхав і працевлаштувався на інших підприємствах ГМК, зберігши членство у Профспілці».
Не менш принциповою була позиція Михайла Івановича й у захисті колдоговору в умовах воєнного стану. Коли роботодавець призупинив дію 18 пунктів угоди, він домігся відновлення ключових соціальних гарантій, зокрема виплат при виході на пенсію. Завдяки цьому 180 працівників, які залишили підприємство в період дії обмежень, отримали належні їм кошти. Така практика збережена і нині: працівники, які виходять на пенсію, продовжують отримувати відповідні виплати. До речі, згодом аналогічні рішення ухвалили й на інших підприємствах групи.
Михайло Під’яблонський переконаний: у період повоєнного відновлення держави та підприємств ГМК Профспілку очікує велика робота - захищати трудові права, добиватися включення гарантій і пільг до колдоговорів, адже нині їх застосування дедалі частіше залежить саме від таких домовленостей. «Профспілці належить показати свою силу не в теорії, а на практиці», - підкреслює він.
Думки й досвід Михайла Івановича - це нагадування про головне: сила ПМГУ завжди була у принциповості та готовності стояти поруч із людьми. І навіть у найтяжчі часи Профспілка має залишатися тією опорою, що тримає гідність і віру в справедливість.
9 жовтня 2025 року
Феросплавна галузь на межі зупинки: профспілки закликають до дій
Критичне становище у підгалузі виробництва феросплавів стало головною темою робочої зустрічі голови ФПУ Сергія Бизова, голови ПМГУ Богдана Оверковського та голови ПО ПМГУ Запорізького заводу феросплавів Олега Ільїна.
За словами учасників, галузь перебуває на межі зупинки. Як наголосив Олег Ільїн, 50–60% собівартості продукції феросплавних підприємств становить електроенергія, вартість якої нині утричі перевищує рівень країн ЄС. Це призводить до втрати конкурентоспроможності українських виробників.
«Зупинка випуску феросплавів стане великою проблемою для всього гірничо-металургійного комплексу, - підкреслив Богдан Оверковський. - Насамперед це питання робочих місць: якщо раніше на підприємстві працювало 3,5 тисячі людей, то сьогодні лише 1 100. Для такого міста, як Запоріжжя, це катастрофа».
Профспілкові лідери переконані, що вирішення проблеми можливе лише за умови консолідації всіх зацікавлених сторін - економістів, політиків, роботодавців і профспілок - для вироблення спільної Стратегії розвитку гірничо-металургійного комплексу.
Голова ФПУ Сергій Бизов підтримав цю ініціативу, запропонував залучити незалежних експертів для об’єктивного аналізу ситуації, створити робочу групу та розробити комплексну Стратегію розвитку галузі, у якій профспілки стануть активними учасниками змін разом із державними структурами та соціальними партнерами.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
9 жовтня 2025 року
Результати діяльності металургійної галузі України за 9 місяців 2025 року
За даними ОП «Укрметалургпром», в січні-вересні 2025 року вироблено:
- чавуну 5,79 млн т (108,1% відносно січня-вересня 2024 р.);
- сталі 5,52 млн т (93,9%);
- прокату 4,84 млн т (100,4%).
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
9 жовтня 2025 року
Металургія тримає друге місце в експорті, попри загальне зниження
Імпорт товарів з України в січні-вересні 2025 року в грошовому еквіваленті склав $60,1 млрд, що на 17,4% вище показника за аналогічний період 2024 року, експорт зменшився на 3,1% - до $29,5 млрд, повідомляє Державна митна служба.
За даними ДМС, до трійки найбільш експортованих українських товарів увійшли продовольчі - $16,2 млрд, метали та вироби з них - $3,4 млрд, а також машини, устаткування і транспорт - $2,8 млрд
«За 9 міс. 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 641,9 млн грн», - резюмували в службі.
Читати повністю
9 жовтня 2025 року
У Південній Кореї ухвалено історичні трудові реформи
У Південній Кореї прийнято історичні зміни до Закону про торговельні спілки та регулювання трудових відносин (TULRAA), які суттєво розширюють права працівників і підзвітність компаній у ланцюгах постачання.
Ці зміни стали результатом понад двадцятирічної боротьби профспілок — насамперед Федерації корейських профспілок (FKTU) та Конфедерації корейських профспілок (KCTU) — за справедливі трудові відносини та захист працівників.
Профспілкові об’єднання наголошують: ухвалені поправки — лише початок системних змін. Наступним кроком стане забезпечення їх повної імплементації та впровадження обов’язкових стандартів відповідальної ділової практики й дотримання прав людини у сфері праці.
8 жовтня 2025 року
Один працівник у металургії забезпечує роботою ще 8-х: чому індустрія має бути в центрі уваги уряду
Кожне робоче місце в металургії створює до восьми у суміжних секторах -транспорті, енергетиці, машинобудуванні. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4.
Проте для розвитку галузі необхідні стабільна тарифна політика, доступ до ринків і передбачувані правила гри для інвесторів. По це на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську зазначив начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу генерального директора Групи Метінвест С.Скорбун.
Попри втрати підприємств через війну, ГМК залишається одним із ключових драйверів української економіки, формуючи понад 6% ВВП країни. До повномасштабного вторгнення цей показник сягав 10%.
Однією з ключових проблем залишається висока вартість вантажних залізничних перевезень. Також галузь потребує державної підтримки в експорті до ЄС та участі у програмі декарбонізації виробництва сталі - переходу на «зелені» технології.
«Україна має значні запаси залізної руди, яких майже немає в Європі. Це створює шанс для стратегічного партнерства - наша сировина та європейські інвестиції у чисту металургію», - наголосив Скорбун.
8 жовтня 2025 року
Міжнародний суд ООН розпочав слухання щодо права на страйк
Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав слухання у справі, яка має визначити, чи захищене право на страйк міжнародним правом. Це вперше найвищому суду світу доручено оцінити баланс між правами працівників і інтересами роботодавців.
Справу ініціювала у 2023 році Міжнародна організація праці (МОП), звернувшись до Суду з проханням дати консультативне висновок, чи охоплює Конвенція №87 про свободу асоціацій (1948 року) право на страйк. Документ, ухвалений після Другої світової війни, гарантує свободу створення профспілок, однак прямо не згадує страйки, що викликає багаторічні суперечки між сторонами соціального діалогу.
Протягом триденного розгляду виступлять представники 21 країни та міжнародних організацій, а до Суду вже подано 31 письмову заяву. Консультативне рішення очікується найближчими місяцями. Хоч воно не матиме обов’язкової сили, його висновки можуть суттєво вплинути на міжнародне трудове право.
