27 листопада 2025 року
Навчання для ефективних переговорів
У первинній організації ПМГУ Дніпровського металургійного заводу до процесу колективних переговорів ставляться дуже серйозно. Голова ПО Сергій Крамарчук зазначає: «Цей напрям діяльності – наш пріоритет. Коли ми не ведемо колективних переговорів або консультацій з роботодавцем з важливих для спілчан питань, ми готуємось до їх ведення».
Одним з елементів такої підготовки є навчання профспілкової команди переговірників. Наразі у ній 6 осіб: Т.П. Бандура, О.В. Бондарєв, І.Г. Васільєва, О.К. Оніщенко, Н.В. Сіренко та сам С.Л. Крамарчук. Вчора всі вони зібралися у приміщенні профкому, щоб ознайомитися з новим, перспективним інструментом – аналітичною Excel-моделлю для розрахунків окремих фінансово-економічних показників діяльності підприємств на основі офіційної фінансової звітності.
Про принципи роботи, можливості та нюанси практичного застосування моделі активістам розповіли її автори – фахівці апарату ПМГУ: начальник відділу соціально-економічної роботи Валентина Броннікова і провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин Вікторія Глаголєва.
27 листопада 2025 року
ФПУ створюватиме спецфонд підтримки профоб’єднань прифронтових територій
26 листопада Голова ФПУ Сергій Бизов провів нараду з керівниками територіальних профоб’єднань прифронтових областей.
Практично всі територіальні профоб’єднання повідомили про схожі труднощі:
• гострий кадровий дефіцит через низьку оплату праці;
• брак фінансових ресурсів на опалення та електропостачання;
• сплату земельного та майнового податків;
• необхідність заміни пошкоджених вікон;
• потребу в комп’ютерній техніці та забезпеченні інших поточних витрат.
Водночас учасники відзначили й позитивні зрушення, зокрема — продовження реалізації Данського проєкту з правової допомоги. Завдяки цьому проєкту у прифронтових регіонах фінансуються посади технічних і правових інспекторів.
Керівники профоб’єднань підтримали пропозицію голови Сумського профоб’єднання Тетяни Євдокимової щодо створення спеціального Фонду допомоги територіальним профоб’єднанням прифронтових областей. Фонд має акумулювати ресурси та спрямовувати їх на утримання Будинків профспілок, оплату комунальних послуг, сплату податків, заміну пошкоджених вікон, придбання комп’ютерної техніки та інші першочергові потреби.
Читати повністю
27 листопада 2025 року
Дефіцит робочої сили – серед ключових тенденцій, що впливають на український ринок праці у 2025 році
Такі дані наводить Європейська Бізнес Асоціація.
В умовах війни український бізнес за можливості продовжує працювати в онлайн-режимі. Так, цьогоріч повністю онлайн працюють 22% компаній, частково онлайн – 60%, повністю офлайн – 18% (в 2024 році – 12%).
Як правило, на робочих місцях працюють ті фахівці, хто не може виконувати свої обов’язки віддалено – йдеться про працівників заводів, енергетиків, продавців, охоронців, кухарів, офіціантів, готельний персонал.
При цьому, за оцінками компаній, найважче знайти робітничих і технічних спеціалістів, менеджерів із продажів, керівників середньої ланки та вузьких фахівців з англійською.
Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев висловив свою думку щодо планів на 2026 рік: « 94% опитаних українських компаній планують підвищувати зарплати, з них: 28% респондентів – на 11-15%; 23% – на 5-10%; 10% – на 16-20%. Для порівняння: у 2025 році 96% компаній, опитаних ЄБА, піднімали зарплати на 11-20% (64%); до 10% (28%).
Також наступного року 36% компаній планують розширювати штат, 9% – скорочувати; 6% відкриватимуть нові регіональні офіси, 3% – закриватимуть».
Він наголошує, що в умовах війни дефіцит кадрів, зокрема через високе структурне безробіття, проблемні питання, які є у суспільстві, щодо ефективності економічного бронювання, державної політики працевлаштування ветеранів – серйозна проблема для компаній, адже через це вони не можуть самостійно закрити вакансії та планувати свою подальшу діяльність.
Створення та запуск дієвих механізмів для вирішення кадрової кризи – відповідальність держави.
Гетманцев впевнений, що потрібен системний підхід, із чіткими планами того, що і як потрібно робити, оформлений у вигляді Стратегії зайнятості населення. До слова, нещодавно Мінекономіки презентувало проект документу.
За матеріалами facebook.com/d.getmancev
27 листопада 2025 року
«Армія відновлення»: три роки дії, що повертає життя громадам
Вже три роки проєкт «Армія відновлення» об’єднує українців, які працюють задля відбудови та розвитку країни.
Започаткований урядом у жовтні 2022 року, проєкт став символом спільної дії та підтримки. За цей час 80 тис. українців взяли участь у суспільно корисних роботах. Видано понад 320 тисяч направлень та профінансовано оплату праці учасників на суму 2,8 мільярда гривень.
Учасники програми виконують різноманітні роботи: від допомоги людям з інвалідністю, маломобільним групам населення, дітям, людям похилого віку та ВПО до посильної підтримки Збройних Сил України.
Упродовж тільки цього року до участі в СКР по Україні залучено 27 тис. працівників, а кожен четвертий по завершенню робіт – працевлаштований на постійне місце роботи.
Учасники програми мають можливість отримувати близько 12 тис. грн на місяць (до 1,5 мінімальних заробітних плат за повний місяць роботи). З серпня 2025 року на прифронтових територіях оплата праці збільшена до 16 тис. грн (до 2-х мінімальних зарплат).
У межах останніх рішень Уряду від 29 жовтня 2025 року, учасниками програми можуть стати ветерани, які не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, з оплатою праці за виконані роботи до 16 000 грн.
26 листопада 2025 року
Промисловість стане головним викликом у торгових переговорах України та ЄС
Найважливішим завданням в торгових переговорах України та Європейського Союзу наразі є промисловість, бо щодо сільського господарства були знайдені необхідні варіанти.
Про це повідомив віцепремʼєр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
«І, очевидно, що металургійна сфера буде найбільш важливою, тому що Європейський Союз захищається й екологічних багато різних речей. Це буде один з ключових топіків на наступному тижні в рамках Торгового комітету», – сказав він на 26-х загальних зборах Європейської бізнес асоціації в Києві 25 листопада.
Качка зазначив, за останні 10 років в Україні регулювання багато в чому змінилося.
«Є, де ми просідаємо, наприклад, політика у сфері довкілля», – констатував віцепрем’єр.
Водночас він висловив впевненість, що в умовах нормальної роботи уряду і парламенту Україні вдасться пройти найскладнішу «останню милю».
Щодо перспектив експорту в ЄС після поновлення цього року квот, Качка визнав, що через затримку зі збільшенням квот не всі українські експортери змогли повністю використати свій експортний потенціал.
«Але наступного року це буде вже планомірна, стабільна робота. І, я думаю, що ми вийдемо на гарні показники експорту. Але очевидно, що нам в них буде тісно за наступний рік-півтора-два», – сказав він.
Качка висловив надію, що у 2028 році під час чергового перегляду квот Україна зможе добитися чергового розширення умов доступу на європейські ринки, а паралельно завершити переговори про вступ в Європейський Союз.
За матеріалами сайту minprom.ua
26 листопада 2025 року
Профспілки металургів Італії вибороли підвищення зарплат та нові гарантії для працівників
Італійські профспілки металургійної галузі FIM, UILM та FIOM уклали нову галузеву угоду, яка охоплює 1,5 млн працівників металургії. Переговори завершилися 22 листопада і принесли суттєві поліпшення в оплаті праці, соціальних гарантіях та безпеці зайнятості.
Угода передбачає підвищення мінімальної тарифної зарплати на 205 євро на місяць із подальшими коригуваннями у 2025–2027 роках. Обсяг гнучких соціальних пільг зростає з 200 до 250 євро. Передбачено механізми захисту від раптового зростання цін, посилення ролі профспілкових представників з охорони праці та розширення програм професійного навчання. Особливу увагу приділено боротьбі з гендерною дискримінацією та захисту жінок від насильства.
Ключовий блок — боротьба з нестабільною зайнятістю. Угода спрямована на послаблення наслідків змін до трудового законодавства, які протягом останнього десятиліття сприяли поширенню тимчасових контрактів. Документ встановлює обмеження на тимчасову зайнятість та передбачає переведення працівників із фіксованими строковими угодами на постійну зайнятість після 12 місяців роботи, а працівників агентств — після 48 місяців.
Також запускаються пілотні проєкти зі зменшення робочого часу, зокрема для працівників на найскладніших змінах, із правом використати до трьох днів компенсуючого відпочинку у непередбачених ситуаціях.
Лідери FIOM, FIM і UILM — Мікеле Де Пальма, Фердинандо Уліано та Рокко Паломбелла — заявили, що переговори були складними, однак завершилися «добрим контрактом», який зберіг купівельну спроможність працівників і посилив їхні права. Представники industriAll Europe наголосили, що ця угода стане важливим внеском у подолання кризи вартості життя та сприятиме гідній зайнятості в одній із провідних промислових країн Європи.
За матеріалами сайту news.industriall-europe.eu
26 листопада 2025 року
План JSW щодо добровільного скорочення персоналу викликав підвищений інтерес працівників
Внутрішнє опитування польської вугільної компанії JSW показало: понад 6 тисяч співробітників зацікавлені у програмі скорочення штату — майже удвічі більше, ніж кількість працівників, які фактично можуть взяти в ній участь. Про це в середу повідомив виконувач обов’язків генерального директора Богуслав Олекси.
План, що залежить від ухвалення нового гірничого законодавства, передбачає два основні механізми скорочення: «гірничу відпустку» — оплачувану державою перерву в роботі перед виходом на пенсію для понад 3,1 тисячі працівників, а також добровільні компенсаційні виплати при звільненні для ще близько 700 осіб.
Підвищений інтерес до програми пов’язаний із погіршенням фінансового стану JSW. За словами Олекси, стабілізаційний фонд компанії «майже вичерпано», тож вона змушена шукати нове зовнішнє фінансування на тлі чергових квартальних збитків.
Ширший план оптимізації витрат також включає продаж непрофільних активів, об’єднання шахт у два «гірничі центри» для підвищення ефективності та скасування 10-річної гарантії зайнятості для приблизно тисячі адміністративних працівників.
Олекса відзначив, що переговори з профспілками щодо скорочення інших пільг, які ведуться паралельно з програмою вивільнення персоналу, є «надзвичайно складними».
Ситуацію ускладнює і те, що інтереси робітників JSW представляють понад 80 профспілок, а рівень профспілкового охоплення сягає майже 170% — адже один працівник може бути членом кількох організацій одночасно.
За матеріалами сайту reuters.com
26 листопада 2025 року
МВФ попереджає про масове безробіття: штучний інтелект витісняє працівників у всьому світі
Світ стоїть перед масштабною трансформацією ринку праці: у найближчі десятиліття мільйони людей можуть втратити роботу через стрімке впровадження штучного інтелекту. Про це заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва під час саміту G20 у Південно-Африканській Республіці.
За її словами, ШІ охоплює виробництва та сервіси швидше, ніж уряди встигають адаптуватися. Під загрозою опиняється до 60% робочих місць у розвинених країнах, 40% — на ринках, що розвиваються, і 26% — у країнах із низьким доходом. Георгієва порівняла вплив ШІ із «цунамі», яке накриває глобальний ринок праці.
МВФ закликає держави негайно інвестувати в освіту, перекваліфікацію та розвиток професій, які ще здатні конкурувати з машинами. Роботодавців фонд застерігає не замінювати людей повністю та зберігати для них пріоритет.
Інший погляд пропонує Ілон Маск. Він погоджується, що ШІ витіснять людей з традиційної зайнятості, але вважає це шансом для людства. На його думку, люди отримають більше часу на творчість, науку та саморозвиток, а робота перетвориться радше на хобі. Маск припускає, що у майбутньому суспільство забезпечуватиме базовий дохід, а потреба в грошах поступово зникне, оскільки машини зможуть задовольняти більшість базових потреб. Сам бізнесмен активно розвиває робототехнічний напрям Tesla, включно зі створенням робота Optimus.
Втім, багато соціологів називають бачення Маска занадто ідеалістичним. Вони попереджають: масове безробіття може призвести до зубожіння, соціальної ізоляції та втрати ключових навичок взаємодії, які люди зазвичай отримують на роботі. Світ, кажуть експерти, стоїть перед серйозним викликом — і його наслідки стануть очевидними вже найближчими роками.
За матеріалами сайту today.ua
26 листопада 2025 року
Хто лідирує в Європі за соціальними видатками — і чому цифри суперечливі?
Близько 41% усіх державних витрат Німеччини спрямовуються на соціальний захист — це найвищий показник серед європейських країн, зазначається у новому дослідженні. Майже половина цих коштів припадає на пенсійні виплати.
Втім, профспілки та політичні сили лівого спрямування поставили під сумнів методологію аналізу. На їхню думку, такі висновки не відображають реальної ситуації.
За даними Німецького економічного інституту (IW):
- країни Північної Європи, а також Австрія та Швейцарія спрямовують на соціальний захист близько 40% державних витрат;
- у державах Бенілюксу цей показник становить приблизно 38%;
- середній рівень у ЄС — 39%.
У перерахунку на економічний обсяг скандинавські країни випереджають Німеччину. При цьому витрати ФРН на охорону здоров’я становлять 16% — подібно до показників Бенілюксу та Півночі Європи.
Як розподіляються інші видатки:
Державне управління: витрати зросли з 7,2% до 11% бюджету.
Освіта: Німеччина демонструє нижчі показники — 9,3%, що помітно менше, ніж в Австрії та Швейцарії.
Інвестиції: ФРН перебуває на останньому місці серед аналізованих країн — лише 6,2% державних коштів ідуть на інвестиції.
Дослідження охоплювало період 2001–2023 років і включало порівняння з Бенілюксом, Австрією, Швейцарією та північними державами.
На думку Об'єднання німецьких профспілок DGB, соціальні видатки слід оцінювати не як частку від бюджету, а у співвідношенні до ВВП. У цьому вимірі результати виглядають зовсім іншими:
- Північна Європа — близько 20% ВВП;
- Німеччина — також 20%;
- середній показник ЄС — 19%;
- Бенілюкс — 18%;
- Австрія та Швейцарія — 17%.
У DGB назвали дослідження «порівнянням на сумнівній основі» й зауважили, що роботодавські інститути часто прагнуть представити німецьку соціальну модель як занадто витратну.
Дані Eurostat дають іншу картину. Eurostat повідомляє, що середній рівень соціальних видатків у ЄС торік становив 27% ВВП. З показником 28,8% Німеччина посіла четверте місце — після Фінляндії, Франції та Австрії.
За матеріалами сайту tagesschau.de
25 листопада 2025 року
Що зараз відбувається з інфляцією?
Інфляція почала сповільнюватися ще в червні – і ця тенденція триває. Це не означає, що ціни знижуються. Це означає, що вони зростають повільніше, ніж раніше. У жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні – саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував.
Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї: овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Суттєву роль відіграли й заходи НБУ для підтримання привабливості гривневих заощаджень: українці відкривають депозиті у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни – меншим.
За прогнозом НБУ, наприкінці 2025 року інфляція знизиться нижче 10%, у 2026-му – буде меншою за 7%, а надалі прямуватиме до нашої цілі ‒ 5%.
Чому ж окремі товари швидко дорожчають, попри те, що інфляція сповільнюється?
Інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші ‒ навпаки подешевшали (як-то овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%.
За матеріалами офіційного Telegram-канал НБУ
