#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Робота Постійної комісії ЦР ПМГУ з охорони праці під час війни
Колись, багато років тому, Постійна комісія Центральної ради ПМГУ з охорони праці знайшла для себе ідеальний формат роботи – і з тієї пори завжди проводила свої засідання на виїзді, на базі підприємств ГМК. Це дозволяло вирішувати одразу кілька завдань: обговорювати актуальні теми у колі діючих фахівців, з перших рук ділитися корисною інформацією із «господарями»–профлідерами і активом первинок, а також безпосередньо знайомитися з системами охорони праці, які діють на заводах і комбінатах галузі.
На превеликий жаль, тепер додержуватися цієї традиції практично неможливо. Війна, що прийшла на українську землю, відібрала безліч людських життів, спричинила численні логістичні та економічні складнощі, зокрема – знищила значну кількість виробничих потужностей гірничо-металургійного сектору та дестабілізувала діяльність тих підприємств, що досі в строю.
Закономірним наслідком перелічених руйнівних процесів стало й загострення проблем в сфері охорони праці. Їхня глибина особливо помітна на фоні системного антисоціального реформування національного законодавства, яке розпочалося ще у мирні часи. Тож робота Постійної комісії, хоч і здійснювана тепер у зміненому, віддаленому форматі, набула додаткової важливості.
25 листопада 2022 року
Українську металургію почнуть підключати до е/е із 26-27 листопада
Гірничо-металургійний комплекс України, який вимушено повністю зупинився 23 листопада після масових атак російських ракет по енергоінфраструктурі, почнуть підключати до електроенергії на вихідних, із 26-27 листопада.
Нині єдиним підприємством, яке повідомило про повну зупинку, є «АрселорМіттал Кривий Ріг». Проте Дніпропетровська область – одна з найбільш постраждалих під час ракетних атак, а саме тут зосереджено найбільше металургійних активів компаній «Метінвест», «Інтерпайп», DCH Steel, Centravis. Виробництво на копальнях Ferrexpo, які розташовані у Полтавській області, було на мінімуму із 1 листопада.
Американське інформаційне агентство Platts пише, що електрогенератори не можуть забезпечити метвиробництва енергією. Так, сталепрокатний цех споживає близько 15 МВт-год е/енергії, тоді як резервний генератор, витрачаючи 100 літрів/год дизеля, видає лише 500 кВт-год. Цього обсягу енергії вистачить для нетривалої роботи лише легкої промисловості, але не метзаводу.
За матеріалами сайту my.ua
25 листопада 2022 року
Працівники громадського транспорту Великобританії готуються до масштабних страйків
Відсутність прогресу в колективних переговорах щодо збереження штату працівників залізниць та іншого громадського транспорту у Великобританії змусила співробітників галузі діяти. Протестні акції, на думку профільної профспілки, мають підштовхнути уряд та роботодавців до формування більш справедливої пропозиції щодо оплати та умов праці залізничників. Організатором протестних дій виступає Національна профспілка залізничників, морських та транспортних робітників (RMT).
Серія 48-годинних страйків з повною та частковою зупинкою роботи на різних напрямках руху громадського транспорту може відбутися 13-14, 16-17 грудня, а також 3-4, 6-7 січня.
Учасниками страйків та маніфестацій стануть понад 40 тис. членів галузевої профспілки.
Як наголошують у профспілці, попередні страйки були призупинені, щоб забезпечити можливість інтенсивних переговорів щодо вирішення спору. Проте компанія Network Rail так і не змогла сформувати гідну пропозицію про робочі місця, оплату праці та умови роботи протягом останніх двох тижнів переговорів. «Незважаючи на всі зусилля, зроблені нашими переговорниками, ясно, що уряд безпосередньо перешкоджає нашим спробам досягти врегулювання», - цитує заяву RMT сайт телеканалу GB News.
За матеріалами сайту gbnews.uk
25 листопада 2022 року
Виробники сталі закликають прийняти глобальний стандарт контролю викидів
Міжнародна група виробників сталі закликає США та Євросоюз прийняти глобальний стандарт викидів, щоб досягти декарбонізації сталеливарної промисловості до 2050 року та задовольнити попит споживачів на «зелену» сталеву продукцію.
У листопаді 2022 року Міжнародна група виробників сталі, включаючи Асоціацію виробників сталі, Nucor, CELSA Group, Steel Dynamics Inc (SDI), Commercial Metals Company та Institute of Scrap Recycling Industries, створили Глобальну кліматичну раду зі сталі (GSCC).
Група підтримує ідею створення глобального стандарту, який прискорить перехід до виробництва сталі з низьким рівнем викидів, а також визнає потенціал моделі циркулярного використання сталі для скорочення викидів вуглецю.
«Сьогодні ми маємо технологію, яка дає змогу скоротити викиди вуглекислого газу в процесі виробництва сталі на 70%. Глобальна промисловість має спиратися на інновації, завдяки яким виробництво сталі в США уже стало чистішим, тому що «зелена» та цифрова економіка в усьому світі буде побудована на сталі», – зазначив Леон Топалян, гендиректор Nucor.
За словами гендиректора US Steel Дейва Беррітта, світова металургія потребує пришвидшення стандартизації та декарбонізації, а також співпраці в цьому напрямку.
«Ми маємо залучити Китай і переконатися, що Індія також буде залучена до декарбонізації. Але спочатку нам слід виконати свою роботу і переконатися, що металургія США рухається в правильному напрямку», – додав він.
Як повідомлялося, консалтингова компанія Wood Mackenzie прогнозує, що викиди вуглекислого газу в сталеливарній промисловості до 2050 року скоротяться на 30% у порівнянні з 2021 роком. При цьому декарбонізація світового ГМК до 2050 року коштуватиме компаніям $1,4 трлн.
У 2021 році сталеливарна промисловість світу викинула понад 3,3 млрд т парникових газів, з яких понад 2 млрд т припадає на Китай.
За матеріалами сайту gmk.center
25 листопада 2022 року
У Великій Британії знесли найбільшу в країні доменну піч Redcar
У Великій Британії знесли найбільшу в країні доменну піч Тіссайдського металургійного заводу (Redcar). Подія сталася в рамках реконструкції колишньої промислової зони міста Редкар у Північному Йоркширі.
Як повідомляє The Telegraph, завод функціонував протягом чотирьох десятиліть та колись виробляв 3,6 млн т чавуну на рік. Видання зазначає, що вибух, який пролунав у середу вранці (23 листопада), ознаменував кінець культової сталеливарної пам’ятки.
Побудована в 1979 році доменна піч мала 365 футів (111 м) у висоту і вважалася найбільшою у Великій Британії та другою за величиною у своєму роді в усій Європі.
«Для вибуху було створено 250-метрову зону відчуження, звук можна було почути більш ніж за 20 миль (32 км) від цього району. Знесення було проведено з використанням 175 кг вибухових речовин і передували йому кілька місяців підготовки», – йдеться у статті.
У жовтні 2022 року сам завод також знесли в ході однієї з найбільших вибухових операцій у Великій Британії за 75 років.
Промислову зону почали виводити з експлуатації у 2010 році, перш ніж її роботу перезапустила компанія Sahaviriya Steel Industries UK (SSI), коли вона придбала власність Tata Steel у 2012 році. Однак її повністю ліквідували через три роки. Понад 2000 співробітників втратили робочі місця, коли піч остаточно зупинили у 2015 році. Чотири величезні газові печі, які нагрівали доменну піч, знесуть окремо найближчими тижнями.
За матеріалами сайту gmk.center
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Військові дбають про Україну, а ми маємо дбати про них
Так вважають в профкомі первинної організації ПМГУ Запорізького заводу феросплавів. І, реалізуючи своє переконання на практиці, з перших днів широкомасштабного російського вторгнення активно підтримують мобілізованих працівників підприємства та добровольців. Про те, як саме організована ця робота, на наше прохання розказав голова первинки Олег Ільїн:
– На сьогоднішній день з нашого підприємства мобілізовано 304 співробітника. Ми пишаємось цими людьми, молимося за них та чекаємо їх вдома з Перемогою. Але й відчуваємо сум, адже є невблаганна страшна статистика: двоє феросплавників наразі перебувають у полоні, 10 вже віддали за Україну свої життя.
Ми впевнені: сміливці, що боронять Батьківщину від ворога зі зброєю в руках, заслуговують максимального соціального захисту...
24 листопада 2022 року
Всесвітній конгрес МКП: на завершення конгресу представлено нове керівництво
Майже 1 000 учасників з понад 120 країн, які представляли понад 200 демократичних організацій трудящих, взяли участь у п'ятиденних дебатах та дискусіях, щоб сформувати програму дій глобального профспілкового руху на наступні чотири роки.
Окрім Заяви Конгресу про новий суспільний договір, Конгрес прийняв надзвичайні резолюції щодо Ірану, боротьби з ультраправими та вторгненням росії в Україну. З усім цим можна ознайомитися сайті.
Кількість жінок-делегатів на Конгресі зросла до 50,8% у порівнянні з 46% у 2018 році.
Лука Вісентіні був обраний новим Генеральним секретарем, який очолить МКП разом із:
- Заступниками Генерального секретаря Еріком Мвезі Манзі, Джорданією Уренья Лора, Оуеном Тюдором;
- Президентом була обрана Акіко Гоно;
- Заступники Президента Кеті Файнгольд, Антоніо Лісбоа.
Новий Генеральний секретар МКП Лука Вісентіні заявив: «Останні кілька днів були надихаючими. Ми працювали цілеспрямовано, солідарно і згуртовано, щоб зміцнити пріоритети і цілі на майбутнє. Це створило підґрунтя для майбутніх конкретних дій.
Ми - рух, який готовий до виконання, готовий боротися за наші цілі, готовий вести переговори і готовий організовувати, організовувати, організовувати.
Разом ми переможемо в цій битві, тому що ми стоїмо разом, і ми готові включити в наш рух кожного, незалежно від його походження, незалежно від того, де він знаходиться.
Дякую вам, Шаран Барроу. Ви радикально змінили глобальний порядок денний на благо профспілок, на благо трудящих і на благо всього світу.
Під Вашим керівництвом МКП стала такою ж важливою, як і будь-яка інша глобальна, багатостороння організація, навіть незважаючи на те, що ми зіткнулися з численними кризами.
Робота, яку Ви виконали разом зі своєю командою, є неймовірною. Я зобов'язуюсь працювати, щоб примножити вашу спадщину».
Шаран Барроу пішла з посади Генерального секретаря МКП після того, як очолювала її протягом 12 років.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
24 листопада 2022 року
У рамках Конгресу відбувся спеціальний захід, присвячений Дню України. Українська делегація продемонструвала численні слайди, у яких документально було продемонстровано, що являє собою російська агресія насправді, і, як українці зустріли агресора. Делегати та численні гості Конгресу побачили, які жахи принесла з собою війна: зруйновану інфраструктуру, знищенні лікарні, школи, ціли населенні пункти.
Виступаючі під час демонстрації слайдів, Голова ФПУ Григорій Осовий та Голова Молодіжного комітету Іванна Храпко закликали подвоїти зусилля з надання допомоги Україні, адже справжній мир можливий лише після переконливої поразки агресора, звільнення усіх територій України та забезпечення гарантій того, що будь-яка агресія проти будь-якої країни з боку росії стане неможливою.
Вони розказали про діяльність ФПУ з надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для яких ФПУ відкрила усі свої санаторії, туристичні заклади та навчальні центри. Голова ФПУ та Голова Молодіжного комітету ФПУ висловили безмежну вдячність за солідарність та надання допомоги народу та профспілкам України.
Учасникам був розданий проект Меморандуму про участь національних та міжнародних профспілок у поверненні миру та відбудові післявоєнної України, який викликав велику зацікавленість. Чимало з делегатів відразу заявили, що вони будуть робити усе, щоб сприяти надання допомоги Україні в її відбудові і візьмуть шефство над профспілками конкретних регіонів країни.
У той же день Голова ФПУ виступив на пленарному засіданні Конгресу. Виступ був зустрінутий оплесками солідарності з Україною.
Визнанням внеску українських профспілок у протистояння російській агресії, вкладу в гуманітарну підтримку, безкомпромісну боротьбу з лібералізацією трудових відносин, за відстоювання прав та інтересів працівників стало обрання Голови ФПУ до Генеральної ради МКП, віце-президентом Організації та до її Виконкому.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
22 листопада 2022 року
Україна - на 15 місці у світовому виробництві чавуну
За даними Worldsteel, за 10 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 1168,10 млн т чавуну, з яких 1076,21 млн т доменним способом і 91,89 млн т методом прямого відновлення. Це на 2,90% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (1202,95 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-жовтні 2022 р. виплавили 726,89 млн т чавуну, що на 1,20% нижче показника 10 місяців 2021 р. (735,72 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 10 місяців 2022 р. становить 62,2%.
Україна (5,81 млн т або 32,78% відносно січня-жовтня 2021 р.) обіймає 15-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
22 листопада 2022 року
Цього року виробництво сталі в Україні скоротилося втричі
Світова виплавка сталі за 10 місяців 2022 р. становить 1552,67 млн т, що на 3,85% нижче показника січня-жовтня 2021 р. (1614,89 млн т).
Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 860,57 млн т, що на 2,20% нижче показника 10 місяців 2021 р. (879,93 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,4%.
Україна (5,84 млн т або 32,64% відносно січня-жовтня 2021 р.) обіймає 23-тє місце серед 64 країн-виробників сталі.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
