17 жовтня 2025 року
Профспілковий діалог на «ІНТЕРПАЙП НТЗ»: шлях до співпраці та розвитку
16 жовтня профактив первинної організації ПМГУ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРО» на чолі з головою Юрієм Гандзюком приймав поважних гостей — голову Федерації профспілок України Сергія Бизова, голову ПМГУ Богдана Оверковського, керівника Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Анатолія Ялового та голову Дніпропетровської обласної організації ПМГУ Андрія Чайку.
Під час зустрічі профспілковці обговорили низку актуальних питань, що стоять перед профспілковим рухом України та зокрема перед первинною організацією підприємства. Гості відповіли на численні запитання заводчан, поділилися думками, а також домовилися про спільні дії для розв’язання окремих проблем членів профспілки.
У рамках програми візиту делегація відвідала поліклініку компанії, основні виробничі підрозділи підприємства — колесопрокатний цех (голова цехкому Іван Бєліченко), та трубопрокатний цех (голова цехкому Віталій Яницький). Гості ознайомилися з умовами праці, сучасним станом виробництва та поспілкувалися з працівниками.
Важливим етапом візиту стала зустріч профлідерів із операційним директором компанії «Інтерпайп» Андрієм Коротковим, директором з персоналу Віталієм Пахомовим та головою правління ПАТ «Інтерпайп-НТЗ» Сергієм Костенком. У ході конструктивної розмови соціальні партнери обмінялися думками щодо поточної ситуації у вітчизняній гірничо-металургійній галузі, торкнулися таких проблем, як дефіцит кваліфікованих кадрів, відсутність дієвої державної промислової політики, а також обговорили шляхи зміцнення соціального партнерства між адміністрацією компанії та Профспілкою.
Зустріч пройшла у діловій, відвертій атмосфері та засвідчила готовність сторін до подальшої співпраці задля покращення умов праці, соціального захисту працівників та сталого розвитку підприємства.
17 жовтня 2025 року
Промвиробництво в Україні в січні-серпні впало на 2,5% р./р.
Виробництво в металургії та випуску готових металевих виробів за період зросло на 7% р./р.
Індекс промислового виробництва в Україні за підсумками січня-серпня 2025 року впав на 2,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Протягом періоду виробництво у металургії та випуску готових металевих виробів зросло на 7% р./р., а у видобуванні металевих руд – скоротилось на 6,9% р./р.
В цілому, в добувній та переробній промисловості показник знизився на 3% р./р., зокрема в добувній промисловості й розробленні кар’єрів – на 10,2% р./р., а переробній – зріс на 0,2% р./р.
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря за січень-серпень 2025 року збільшилось на 0,4% р./р. Виробництво електроенергії зросло на 2,7% р./р., а розподіл – впав на 2,6% р./р.
За підсумками серпня поточного року промислове виробництво впало на 3,3% м./м., та зросло на 0,5% р./р. Зокрема, у металургії та випуску готових металевих виробів – збільшилось на 5,9% м./м. та 8,7% р./р., а у видобутку металевих руд – знизилось на 4,5% м./м., й 5,4% р./р.
За матеріалами сайту gmk.center
17 жовтня 2025 року
Ділова активність та збільшення зарплат: що очікує бізнес
Як йдеться у звіті НБУ за III квартал 2025 року «Ділові очікування підприємств України», 55,7% керівників українських підприємств прогнозують більш високі темпи зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника.
У II кварталі 2025 року баланс був 49,8%, у I кварталі — 60,1%, у IV кварталі 2024 року — 56,5%, у III кварталі — 52,9%.
Підприємства очікували подальше пожвавлення власної ділової активності п’ятий квартал поспіль, хоча й дещо нижчими темпами, — індекс ділових очікувань (ІДО) становив 102.5% (у IІ кварталі 2025 року — 103.1%)
Пожвавлення економічної активності очікували респонденти 15 областей.
Найбільше:
Волинської, Хмельницької, Львівської, Вінницької та Тернопільської (ІДО — 127.1%, 120.0%, 116.9%, 116.0% та 115.3 відповідно).
Респонденти Харківської області очікували майбутню ділову активність на поточному рівні.
Натомість респонденти п’яти областей мали стримані очікування, найстриманіші — Кіровоградської області (ІДО — 70.8%)
Респонденти зберегли стримані оцінки щодо кількості працівників на їхніх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 4.4% (у II кварталі 2025 року — 4.4%).
Негативні очікування мали респонденти більшості видів економічної діяльності, найбільше — будівництва (баланс відповідей «мінус» 23.8%).
Натомість підприємства сільського господарства очікували збільшення кількості працівників у наступні 12 місяців.
За матеріалами сайту news.finance.ua
17 жовтня 2025 року
Запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок не готовий забезпечити ефективне інвестування таких коштів, вважає міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.
Він навів приклади країн, де запровадження другого рівня не виправдало очікувань. За його словами, у Польщі у 2014 році держава вилучила державні облігації з приватних пенсійних фондів, що фактично призвело до згортання системи, а в Угорщині у 2010 році накопичувальний рівень було націоналізовано.
Улютін наголосив, що створення обов’язкових накопичень можливе лише після розбудови розвинених фінансових ринків, здатних пропонувати різноманітні інструменти, зокрема, соціальні та «зелені» бонди, які можуть бути використані для фінансування інфраструктурних або соціальних проєктів.
Міністр також заявив, що уряд працює над удосконаленням солідарної системи пенсійного забезпечення та поступовим переходом до моделі професійних пенсій.
Читати повністю
17 жовтня 2025 року
Німеччина дозволить пенсіонерам працювати без сплати податків до 2000 євро на місяць
Кабінет міністрів Німеччини схвалив законопроєкт, який дозволяє пенсіонерам отримувати до 2000 євро на місяць без оподаткування. Мета ініціативи — подолати нестачу робочої сили в найбільшій економіці Європи.
За оцінками агентства Reuters, через нововведення бюджет щороку втратить близько 890 млн євро у період із 2026 по 2030 роки.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, до 2030 року кількість працездатного населення зменшиться на 6,3 млн осіб порівняно з 2010-м, що може призвести до зниження ВВП на душу населення.
«Компанії вже відчувають гострий дефіцит кадрів, а демографічні тенденції лише посилюють проблему», — наголосила міністр економіки Катаріна Райхе.
Очікується, що близько 168 тис. німців віком понад 65 років продовжать працювати, насамперед у галузях із найбільшим кадровим дефіцитом — машинобудуванні, транспорті, охороні здоров’я та державному секторі.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року. Він також скасовує заборону на повернення пенсіонерів на колишні робочі місця та передбачає податкові пільги для тих, хто вирішить працювати довше.
Міністр праці Бербель Бас назвала ініціативу «простим, але дієвим стимулом»: «Ті, хто хоче залишатися активними, мають мати на це гідні умови».
За матеріалами сайту reuters.com
16 жовтня 2025 року
Кубок профкому Полтавського ГЗК знайшов свого володаря
У Горішніх Плавнях визначили володаря Кубка на приз профспілкового комітету ПМГУ ПРАТ «Полтавський ГЗК» з мініфутболу. У фіналі зустрілися чинний чемпіон - команда «Феррострой» та спортсмени дробарно-збагачувальної фабрики (ДЗФ), яка у 2023 році також тримала цей трофей у своїх руках.
Перед початком гри учасників привітав голова первинної організації ПМГУ ПРАТ «Полтавський ГЗК» Дмитро Вінівітін, який побажав командам чесної боротьби та успіхів у грі.
Фінальний поєдинок пройшов у напруженій боротьбі, але вирішальний момент настав у другому таймі - переможний м’яч забив Андрій Кривченко, забезпечивши «Феррострою» мінімальну, але заслужену перемогу.
Капітан команди Вадим Бугай відзначив, запорукою успіху стали злагодженість і дисципліна гравців: «Ми давно граємо разом, підтримуємо один одного і завжди боремось до кінця».
Переможці отримали від профкому ПО ПМГУ головний трофей турніру та грошову винагороду у розмірі 10 000 грн, фіналісти - 6 000 грн.
Дмитро Вінівітін подякував усім командам за участь, підкресливши, що турнір з мініфутболу вкотре об’єднав працівників підприємства, подарувавши гарні емоції, добрий настрій і справжню спортивну атмосферу.
За інформацією ПО ПМГУ ПРАТ «Полтавський ГЗК»
16 жовтня 2025 року
ЄС готує нову кліматичну ціль: промисловість просить гарантій підтримки
Лідери Євросоюзу планують домовитися про встановлення нової кліматичної мети на 2040 рік, проте вимагають, аби блок передбачив більшу підтримку для таких галузей, як металургія та автомобілебудування, для її досягнення.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на проєкт висновків саміту ЄС, який відбудеться 23 жовтня.
Блок планував узгодити нові кліматичні цілі на 2040 та 2035 роки ще у вересні. Проте ряд країн, включаючи Німеччину, Францію та Польщу, вимагали, щоб лідери урядів спочатку обговорили мету на 2040-й на жовтневому саміті. Це відображало занепокоєння щодо вартості кліматичних заходів та тиск на збільшення витрат на оборону та відродження місцевої промисловості.
16 жовтня 2025 року
Промислове виробництво в ЄС у серпні скоротилося на 1% м./м.
У серпні 2025 року промислове виробництво в Європейському Союзі з поправкою на сезонні коливання знизилося на 1% у порівнянні з липнем. У країнах єврозони спад був глибшим і склав 1,2% м./м., свідчать попередні дані Євростату.
У річному обчисленні показник демонструє зростання. У серпні промислове виробництво в ЄС та єврозоні було на 1,1% вищим, ніж у серпні 2024 року.
Серед основних промислових груп у єврозоні серпневе зниження зафіксовано для капітальних товарів (обладнання, машини, транспортні засоби) – на 2,2% м./м., тривалих споживчих товарів (побутова техніка, меблі, автомобілі для домогосподарств) – на 1,6% м./м., енергії (виробництво електроенергії, газу, тепла, нафтопродуктів) – на 0,6%м./м., та проміжних товарів (напівфабрикати, хімікати, матеріали для подальшої обробки) – на 0,2% м./м.
У ЄС ситуація була схожою – найбільший спад спостерігався у виробництві капітальних товарів (-1,6% м./м.) і тривалих споживчих товарів (-1,1% м./м.), тоді як випуск проміжних товарів залишився стабільним.
Серед країн-членів ЄС найбільше місячне падіння зафіксоване в Німеччині (-5,2%), Греції (-4,5%) та Австрії (-3,1%). Найбільше зростання продемонстрували Ірландія (+9,8%), Люксембург (+4,8%) та Швеція (+3,6%).
У річному вимірі лідерами зростання стали Ірландія (+28,6%), Люксембург (+9,5%) та Швеція (+8,3%). Найбільше зниження показали Болгарія (-8,6%), Словаччина (-6,3%) та Данія (-5%).
За матеріалами сайту gmk.center
16 жовтня 2025 року
Від мінімалки до ста тисяч: як змінюються заробітки українців
Середня зарплата у вакансіях, розміщених на Єдиному порталі, нині становить 23 тисячі гривень - на дві тисячі більше, ніж торік. Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
За її словами, найвищі заробітки фіксують у силах безпеки та оборони, а також у сферах ІТ, нерухомості, зв’язку, автобізнесу, HR та страхування.
Втім, знайти роботу з таким рівнем доходу без досвіду складно. Проте, як зазначає Жовтяк, якщо працівник проявляє себе відповідально і професійно, роботодавці зацікавлені його утримати.
Ринок праці змінюється - роботодавці дедалі частіше йдуть назустріч кандидатам, послаблюють вимоги до досвіду, пропонують гнучкий графік, соцпакет та медичне страхування. Це пов’язано з дефіцитом кваліфікованих кадрів.
Натомість мінімальну зарплату здебільшого отримують працівники без спеціальної освіти та навичок, тобто на посадах, які не потребують високої кваліфікації.
16 жовтня 2025 року
У Греції – масштабний страйк проти трудових реформ
У Греції зупинили роботу громадський транспорт і порти через загальнонаціональний страйк, організований найбільшими профспілками державного та приватного секторів – ADEDY і GSEE.
Працівники протестують проти урядового законопроєкту, який передбачає подовження робочого часу та зміни правил найму в приватному секторі.
Запропоновані урядом зміни дозволяють роботодавцям подовжувати робочий час і надають більше гнучкості у короткостроковому наймі, а також передбачають нові правила щодо щорічної відпустки. Кабінет міністрів стверджує, що реформа зробить ринок праці ефективнішим і забезпечить додатковий захист працівників, які відмовляються працювати понаднормово.
Профспілки натомість заявляють, що законопроєкт руйнує основи трудового права, фактично скасовуючи восьмигодинний робочий день, і позбавляє працівників можливості колективних переговорів.
