1 вересня 2022 року
Набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки», який набув чинності 6 серпня 2022 року, внесені зміни до Кодексу цивільного захисту України та до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».
Так, у Законі України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» надано визначення нових термінів (нова редакція статті 1).
Крім того, зазначений Закон доповнено положеннями про ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки, політику запобігання аваріям на об’єкті підвищеної небезпеки, звіт про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки, планування в разі виникнення аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, порядок дій у разі виникнення аварії на об’єкті підвищеної небезпеки, подання інформації та право на одержання інформації про об’єкти підвищеної небезпеки.
Також, статтею 9-1 Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» визначено, що політика запобігання аваріям на об’єкті підвищеної небезпеки, затверджена оператором, надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері цивільного захисту, або його територіальному органу (в разі його утворення) разом із результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, який він експлуатує.
Зміст, порядок розроблення політики запобігання аваріям на об’єкті підвищеної небезпеки, її перегляду, а також оцінки ефективності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Повноваження Державної служби України з питань праці щодо надання адміністративних послуг з реєстрації об’єкта в Державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки, реєстрації декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки та виключення його з Державного реєстру припинені.
Джерела: Журнал «Охорона праці і пожежна безпека»,
Редакція журналу «Охорона праці»
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
1 вересня 2022 року
Скорочення обсягів заготівлі брухту може призвести до зриву термінів декарбонізації – Каленков
Істотне зниження обсягів заготівлі брухту в Україні через тимчасову втрату контролю над 20% території може призвести до зриву термінів декарбонізації вітчизняної металургії.
Таку думку висловив президент Об'єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
«Широкомасштабне вторгнення рашистських військ, на жаль, спричинило тимчасову втрату контролю над 20% території на південному сході України. Більше того, у більшості цих регіонів тривають бойові дії. Але ж Донецька, Луганська, Харківська області, а також усе північне Причорномор'я – традиційні регіони-генератори металобрухту», - сказав він.
За його словами, у цих областях заготівля брухту або неможлива, або дуже утруднена, що вкрай негативно позначається на зборі брухту в масштабах усієї країни, оскільки «випали» області, де промисловість традиційно розвинена та зосереджувалися основні обсяги металобрухту. «Ми вже бачимо сильне падіння заготівлі, хоч зовсім недавно Україна рік у рік ставила антирекорди зі збору брухту», - нагадав Каленков.
Президент «Укрметалургпрому» також нагадав, що без металобрухту неможливо виготовляти сталь. «Більше того, брухт – ключова сировина для декарбонізації металургії. Це завдання, поставлене перед Україною, ніхто не скасовував. А для досягнення цілей Green Deal потрібен металобрухт. Чи це буде будівництво нових заводів, чи докорінна модернізація старих – неважливо, без брухту в Україні терміни декарбонізації металургії буде зірвано», - констатував експерт.
За матеріалами сайту minprom.ua
1 вересня 2022 року
Держпраці надало роз'яснення у зв'язку із запровадженням нової форми трудових відносин - із нефіксованим робочим часом.
Мінімальна відпустка в Україні дорівнює 24 дням, і форма трудових відносин, встановлена між роботодавцем та працівником, не може впливати ані на право на відпустку, ані на її тривалість. Таке роз'яснення надали в Держпраці у зв'язку із запровадженням в трудовому законодавстві нової форми трудових відносин - із нефіксованим робочим часом.
«Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору», - наголосили в Держпраці.
Зазначається, що дана тривалість відпустки закріплена статтею 75 Кодексу Законів про працю України.
Нагадаємо, з 10 серпня в Україні набрав чинності закон, який передбачає запровадження особливої форми трудового договору – з нефіксованим робочим часом. Цим документом у Кодексі законів про працю (КЗпП) закріплено нестандартні форми зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі.
Стаття 75 КЗпП України визначає, що:
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.
Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. Але при цьому вона не може бути меншою за 24 дні.
Особам віком до вісімнадцяти років мінімальна щорічна основна відпустка встановлена тривалістю 31 календарний день.
При цьому, в українському законодавстві не передбачено оформлення відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.
На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні відпустки, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури. Крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною.
Також на період воєнного стану відпустка без збереження заробітної плати може надаватися на прохання працівника, без обмежень у кількості днів і тривалості.
За матеріалами сайту zn.ua
1 вересня 2022 року
Профспілка пілотів німецької Lufthansa закликала до страйку 2 вересня через низькі зарплати
У профспілці пілотів німецької авіакомпанії Lufthansa закликали провести одноденний страйк 2 вересня через скорочення пасажирських перевезень.
У четвер комісія з колективних переговорів Vereinigung Cockpit відхилила покращену пропозицію від компанії, про що повідомив її представник. До посилення вимог представників профспілки призвів провал переговорів з керівництвом Lufthansa щодо підвищення заробітної плати співробітникам компанії. Можливий страйк призведе до скорочення пасажирських та вантажних авіаперевезень.
Вимоги профспілки пілотів не викликали позитивного відгуку у начальника відділу кадрів Lufthansa Майкла Ніггеманна. Він не бачить значних причин щодо страйку.
«Lufthansa зробила дуже хорошу і соціально збалансовану пропозицію пілотам із заробітної плати, незважаючи на тягар кризи з коронавірусом, що зберігається, і невизначені перспективи світової економіки. Ми хочемо прийняти рішення за столом переговорів», - заявив Ніггеманн.
Водночас стрімке зростання середньорічної інфляції у Німеччині викликає хвилю страйків не лише в авіагалузі. Однак сфера авіаперевезень виявилася найбільш уразливою перед кризою через брак персоналу в авіакомпаніях та аеропортах після серйозних скорочень у період коронавірусної пандемії. Тоді Lufthansa та інші перевізники скасували тисячі рейсів.
«Lufthansa має надати значно покращену пропозицію. На даний момент ми надто далекі один від одного. Окрім компенсації втрати реальної заробітної плати, нам зараз передусім потрібне перспективне рішення для структури оплати праці у всіх професійних групах», — зазначив голова відділу колективних переговорів профспілки пілотів Марсель Гроелс.
За матеріалами сайту mlyn.by
31 серпня 2022 року
Згуртованість та взаємодопомога
Під час війни до переліку важливих профспілкових справ додалася волонтерська та соціально-гуманітарна робота. Вона реалізується на всіх рівнях: від галузевих первинок до Федерації профспілок України.
З перших днів протистояння ворогу ефективно працює Гуманітарний штаб ФПУ, очолюваний головою Григорієм Осовим. Серед втілених ним ініціатив – надання фінансової підтримки ЗСУ та силам територіальної оборони, програма розміщення біженців та внутрішньо переміщених осіб на базі оздоровчих закладів системи «Укрпрофтур» (у 34 профспілкових санаторіях, готелях і пансіонатах наразі перебувають до 6 тисяч наших співвітчизників, яким довелося покинути рідні домівки) та системна допомога членам профспілок, що постраждали від воєнних дій (зокрема, із залученням до цього процесу міжнародних партнерів).
Люди, яким довелося втікати з тимчасово окупованих та охоплених боями територій, втратили домівки, майно, можливість стабільно заробляти на життя собі та своїм родинам. З огляду на це Гуманітарний штаб дбає, в першу чергу, про задоволення їхніх базових потреб. Зокрема, закуповує та доправляє до тих, хто їх потребує, продуктові набори та товари першої необхідності.
Визначаючи логістику щодо таких вантажів, Григорій Осовий та його заступник Євген Драп’ятий за можливості поєднують виїзди в регіони з гуманітарною місією із живим спілкуванням з представниками місцевих профспілкових осередків. Так, 31 серпня вони, а також активний учасник роботи Гуманітарного штабу ФПУ– голова Профспілки металургів і гірників України Олександр Рябко, перебуваючи в місті Дніпрі, зустрілися з профактивом області.
До відвертої розмови про долі національної економіки, вітчизняного профспілкового руху, про шляхи збереження соціального захисту працюючих українців, про внесок кожного у спільну боротьбу за майбутнє країни долучилися очільник Дніпропетровського обласного профоб’єднання Віталій Дубіль, голови галузевих профспілок.
Окрім обговорення актуальних тем сьогодення, на зустрічі мало місце вручення символічних нагород за системну підтримку Збройних сил України: їх отримала низка лідерів обласних осередків галузевих профспілок, зокрема – голова Дніпропетровської облради ПМГУ Андрій Чайка.
Приймаючи подяки з рук представника військових, профспілковці бажали нашим захисникам здолати ворога і повернутися додому, до рідних і близьких, і обіцяли, що продовжуватимуть допомагати армії всіма можливими способами, адже точно знають: не менше, ніж зброя, для перемоги нам потрібні згуртованість та взаємодопомога.
31 серпня 2022 року
Якщо не буде знята блокада з чорноморських портів України або світові сталеві ціни не почнуть зростати, меткомбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» доведеться повністю зупинити.
Про це повідомив Генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо у коментарі Financial Times.
Щодо 26 тисяч співробітників, які все ще працюють на заводі, він сказав, що підтримка компанії «не може бути вічною». Зараз АМКР працює однією домною з 4, випускаючи кілька тисяч тон продукції. Вона відвантажується переважно українським покупцям.
«Без морських портів металургії в Україні немає. Ми зробили все, що могли», - сказав М. Лонгобардо.
Зараз експорт сталі для АМКР через країни Європи є збитковим. Комбінат намагався вивозити метпродукцію до Польщі, але додаткові транспортні витрати сягнули $100-130/т. Більш того, падіння світової кон’юнктури влітку призвело до того, що виробнича собівартість АМКР перевищила на $120/т рівень ринкових цін.
Раніше заступник міністр економіки, торговий представник України Тарас Качка казав, що Україна розглядає можливість розширити дію стамбульської угоди, яка дозволила розблокувати порти для експорту зерна, на інші товари, зокрема продукцію металургії. Прессекретар президента Росії Д.Пєсков своєю чергою заявив, що РФ готова розглядати можливість розблокування експорту українського металу через чорноморські порти виключно за умови скасування санкцій проти російських металургів.
За матеріалами сайту uaprom.info
31 серпня 2022 року
Залишилися без роботи внаслідок війни 30% українців, яких скоротили або звільнили (19%), або закрилася сама компанія (11%), такі результати представленого у вівторок липневого дослідження Work.ua.
Згідно з ним, 33% респондентів відповіли, що компанія спочатку призупинила свою діяльність, проте потім працівники повернулися до роботи, тоді як 27% опитаних зазначили, що війна ніяк не позначилася на їхній зайнятості.
Як повідомили у Work.ua, у 36% українців зарплата відчутно скоротилася після початку війни, у чверті – не змінилася, у 16% скоротилася несуттєво, а збільшилася лише у 3%.
«Майже десята частина компаній прив'язала зарплату до курсу іноземної валюти, решта продовжує платити зарплату в гривні незалежно від коливань курсу. Більшість працівників (65%) не отримують бонусів. У решти працівників найпопулярніший вид бонусу – 20% від зарплат (16% опитаних)», - повідомили у компанії.
Майже 18% учасників опитування через війну змінили місто чи країну проживання, але 93% працюють в українському бізнесі.
Зазначається, що багато компаній переорієнтуються на західний ринок, тому працівник варто вивчати англійську мову.
Щодо оформлення 71% респондентів зазначили, що мають офіційне працевлаштування, тоді як 22% працюють без оформлення, а 5% оформлені як ФОП.
Близько двох третин респондентів повідомили, що мають 24 і більше календарних днів відпустки на рік, у 12% працівників вона становить 15-24 дні, 5% можуть відпочивати 5-10 днів і 2% опитаних вказували на найкоротшу відпустку — до 5 днів.
Найпопулярніша складова соцпакета, згідно з опитуванням, – оплата лікарняних: 51% респондентів відзначили її наявність, тоді як 15% учасників дослідження взагалі не мають соцпакета. Інші опитані зазначили, що їхній соціальний пакет складається з: медичного страхування – 14%, оплати додаткової освіти – 5%, курсів англійської мови – 3%, оплати/компенсації занять спортом – 3%.
Вищу освіту мають більшість працівників-учасників опитування: 66% закінчували інститути, академії, університети, тоді як 25% мають професійно-технічну освіту, а 9% мають середню освіту. Також спостерігається взаємозв'язок між освітою та розміром зарплати, наприклад, продавці-консультанти з вищою освітою отримують вищу зарплату, ніж ті, хто її не має.
В опитуванні взяли участь 600 роботодавців та 20 тис. працівників, які працюють на найпоширеніших посадах, уточнили в Work.ua.
Наприкінці липня цього року Нацбанк заявив, що спричинений війною спад економіки зумовив різке зростання рівня безробіття в Україні у другому кварталі 2022 року – до 35% (за методологією МОП), а суттєве зниження економічної активності призвело до скорочення різкого зниження доходів населення країни.
За оцінками НБУ, у 2023 році рівень безробіття в Україні знизиться лише до 27% і лише у 2024-му скорочення буде більшим – до 18,2%.
За оцінкою Нацбанку, номінальні зарплати у країні 2022 року знизяться на 12%, тоді як реальні (з урахуванням інфляції) – на 27%.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
31 серпня 2022 року
Інфляція в єврозоні прискорилася до історичного максимуму
Інфляція в єврозоні прискорилася до нового історичного максимуму, посилюючи аргументи для того, щоб Європейський центральний банк розглянув питання суттєвого підвищення процентної ставки на своєму засіданні наступного тижня.
Споживчі ціни у 19 кранах підскочили на 9,1% порівняно з серпнем минулого року, повідомляє Bloomberg.
Таким чином вони перевищили прогноз опитаних агентством економістів, які очікували інфляцію на рівні 9%.
Без урахування зростання цін на енергоносії та харчі, базова інфляція підскочила до нового максимуму в 4,3%, тож ціновий тиск продовжує продовжує набувати ширшого характеру.
Агентство зазначає, що зростання цін може підштовхнути ЄЦБ до підвищення ставки одразу на 75 базисних пунктів. Федеральна резервна система вже двічі застосовувала таке збільшення, водночас чиновники ЄЦБ застерігають від того, щоб наслідувати цей приклад, оскільки Європа готується до рецесії.
За матеріалами сайту minprom.ua
31 серпня 2022 року
Профспілкова акція доброчинності – у Запоріжжі
30 серпня представники Гуманітарного штабу ФПУ - Голова ФПУ Григорій Осовий, його заступник Євген Драп’ятий, Голова ПМГУ Олександр Рябко - розпочали акцію доброчинності у Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Вчора у Запоріжжі відбулася зустріч з профспілковим активом Запорізької області, а також доставлений гуманітарний вантаж для членів профспілок та їхніх родин, які цього потребують. Відомо, що у Запорізькій області перебувають спілчани, які були вимушені втікати від війни, багато хто з них втратив не лише роботу, але й житло, майно.
Приймала гостей та вела зустріч заступник голови Запорізької облради профспілок Тамара Белескова. На зустрічі були присутні Керівник департаменту ФПУ Д.Довганенко, Голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців О.Головко, начальник ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області С.Жмурко, т.в.о. начальника управління з питань праці ГУ Держпраці у Запорізькій області Г.Бабаєва, начальник управління соціальних послуг та праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА В.Герасименко, начальник відділу зайнятості та соціально-трудових відносин Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА І.Сороколіт.
Разом з представниками різних галузевих профспілок у заході взяли участь також наші спілчани: голова Запорізької облради ПМГУ Валерій Сєдов і його заступник Юрій Шапчіц, голови первинних організацій ПМГУ.
31 серпня представники Гуманітарного штабу та вантаж з допомогою прибули у місто Дніпро.
Фото П.Пісарєва
30 серпня 2022 року
Звернення ФПУ до народних депутатів: не голосуйте за законопроект 3663!
У зв'язку із включенням до порядку денного Верховної Ради України на сьогодні, 30 серпня 2022 р., для розгляду у другому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (нова редакція) та інших законодавчих актів України» (реєстр. №3663 від 15.06.2020 р.), який не підтримується представницькими сторонами профспілок і об`єднань роботодавців, СПО об'єднань профспілок як представник застрахованих осіб 29.08.2022р. повторно звернувся до депутатських фракцій і груп із закликом не підтримувати зазначений законопроект.
Слід зазначити, що профспілки неодноразово вказували на причини, чому не потрібно голосувати за законопроект 3663. Однією з головних є те, що об'єднання дефіцитного Пенсійного Фонду та Фонду соціального страхування може залишити працівників без виплат у випадку тимчасової непрацездатності.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
