#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Маємо робити те, що можемо, – і робимо
Підприємство «ШЛЯХБУД КР» завжди було надійним помічником криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів у всьому, що стосується обслуговування локальної залізничної мережі. Його працівники розділяли з гірниками успіхи часів стабільного виробництва, так само як сьогодні ділять з ними численні труднощі, спричинені війною. В умовах небезпеки, складної економічної ситуації, яка призвела до призупинки гірничої промисловості Кривбасу, та щоденного психічного напруження (адже лінія фронту зовсім поблизу) людям дуже нелегко. Але вони спромагаються триматися, і не лише триматися, але й робити свій внесок у наближення нашої перемоги. Про те, чим наразі живе трудовий колектив підприємства, розповідає голова його первинки ПМГУ Олексій Коношко...
8 вересня 2022 року
Міжнародна солідарність. Профспілкові партнери з Німеччини, Польщі та України об'єднали зусилля
6 вересня 2022 року відбулась друга онлайн-нарада по спільній проектній роботі «GERMAN – POLISH - UKRAINIAN SOCIETIES FOR COOPERATION».
Сторони обговорили організаційні питання проектного заходу в м.Люблін (Польща) 21 вересня 2022р., та порядок денний: соціальний діалог; демократія на робочому місці; переговори з питань тарифів і ставок; діяльність виробничих рад – досвід європейських партнерів. Також, створення комунікаційної платформи і інформаційної довідки, щодо діяльності українських профспілок.
Окремим питанням стало обговорення презентації сторін проекту під час проведення «Дня Профспілок» Профспілки IG BAU, Німеччина (IG BAU активно працює в секторах будівництва та машинобудування, будівельних матеріалів, прибирання будівель, управління об'єктами, садівництва, лісового господарства та сільського господарства).
Учасники обговорення: Europäischer Verein für Wanderarbeiterfragen e.V. (EVW) - Thomas Hentschel, Ileana Pfingstgräf-Borsos; Yana Stepaniuk; Профспілка працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України – Василь Андреєв, Голова Профбуд; Олег Борисов, Заступник Голови Профбуд, експерт; Polskie Stowarzyszenie Pracowników Migracyjnych - Agata Żuraw. Про проект: партнери з Німеччини, Польщі, та України об’єднали зусилля, щоб просувати культуру інтеграції трудових мігрантів зі східних країн-партнерів та їхніх сімей і забезпечити гідні умови праці. Мета: створити діалогову платформу для профспілок, яка сприяє культурній інтеграції мігрантів у приймаючих країнах і захищає гідні умови праці трудових мігрантів.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
8 вересня 2022 року
Страйк пілотів скасовано: авіакомпанія LUFTHANSA згодилася підвищити зарплати співробітникам
Німецька авіакомпанія Lufthansa і страйкуючі пілоти досягли угоди про заробітну плату, страйк скасовано.
Угода була укладена після страйку в Lufthansa минулого тижня, що спричинив скасування сотень рейсів.
Найбільший німецький авіаперевізник Lufthansa і профспілка пілотів Vereinigung Cockpit (VC) заявили, що досягли угоди в суперечці про заробітну плату, запобігши другого страйку, запланованого на цей тиждень.
Профспілка пілотів заявила, що погодила основу для всеосяжного пакету фінансових та структурних питань, які будуть конкретизовані протягом найближчих кількох днів. Жодних подробиць профспілка не повідомляла, проте було заявлено, що страйк, який мав розпочатися в середу 7 вересня, скасовано.
За даними профспілки, що об'єднує понад 5 тис. пілотів, льотні екіпажі пасажирських літаків мали страйкувати в середу та четвер, а пілоти вантажних літаків – з середи по п'ятницю.
«Ми раді, що за столом переговорів було досягнуто результату і що вдалося уникнути подальших збоїв для клієнтів, співробітників та компаній, – сказав Марсель Гроельс, відповідальний за політику профспілки у сфері ведення колективних переговорів. – Сьогодні зроблено важливі перші кроки до довгострокової співпраці».
Профспілка пілотів вимагала у відповідь на інфляцію ретроактивного підвищення заробітної плати на 5,5% з 1 липня, а також підвищення заробітної плати на 8,2% у 2023 році. Це означає, що наймач доплачуватиме співробітникам гроші заднім числом – з 1 липня.
Авіакомпанія Lufthansa, яка раніше заявляла, що зробить покращену пропозицію у вівторок, повідомила, що завдяки укладеній угоді польоти найближчими днями виконуватимуться, як і планувалося.
«Ми раді, що змогли дійти рішення під час конструктивних переговорів із профспілкою пілотів», — йдеться у заяві національного перевізника.
Проте подробиць угоди сторони поки що не розкривали.
За матеріалами сайту reuters.com
8 вересня 2022 року
У Hyundai Heavy Industries готуються до страйку
Ще на одному південнокорейському суднобудівному підприємстві готується триденний страйк. Профспілка Hyundai Heavy Industries Group, до якої входять Hyundai Heavy Industries, Hyundai Mipo Dockyard та Hyundai Samho Heavy Industries, планує проголосувати за проведення страйку з 19 по 21 жовтня, повідомляє Yonhap.
«Страйк готують на крайній випадок, якщо умов колективних переговорів не буде дотримано і вимога профспілки не буде задоволена», — пише видання.
Профспілка HHI потребує збільшення заробітної плати. Свою пропозицію щодо підвищення базової заробітної плати на 103 долари вона висунула ще у липні. Крім того, профспілка вимагає скасувати систему пікової заробітної плати, суть якої у поступовому скороченні заробітної плати за кілька років до виходу працівника на пенсію.
Нагадаємо, на корейській верфі Daewoo Shipbuilding & Marine Engineering (DSME) у червні почався страйк підрядників. Вони вимагали підвищення заробітної плати на 30%. Страйк тривав 51 день. Зрештою, профспілка прийняла пропозицію керівництва верфі про підвищення заробітної плати на 4,5% і за умови гарантії зайнятості. При цьому керівництво верфі заявило, що через страйк компанія втратила близько 400 млн доларів і висунула позов щодо страйкарів.
За матеріалами сайту english.hhi.co.kr
7 вересня 2022 року
Війна не має бути приводом для знищення трудових прав!
Уважно слідкуючи за ініціативами наших невгамовних законодавців, юристи ПМГУ фактично щотижня «відловлюють» серед них загрози трудовим правам українців. Ґрунтовно проаналізувавши ризиковані новації, вони формують профспілкові пропозиції, покликані привести лобійовані можновладцями законопроєкти до адекватного виду. Однак, на жаль, при їхньому прийнятті думка профспілок ігнорується – і наступним завданням юристів ПМГУ мимоволі стає захист інтересів спілчан у конкретних випадках застосування антисоціальних законів роботодавцями.
Допомогти у виробленні тактики протистояння руйнівному впливу таких нормативних актів покликані фахові дискусії – тематичні онлайн-наради, до участі в яких долучаються представники Правової інспекції праці Профспілки з різних регіонів, а також, за необхідності, експерти інших профілів, голови первинних, територіальних організацій та керівники ПМГУ.
Так, 7 вересня широке коло зацікавлених осіб з допомогою модератора дискусії – правового інспектора праці ПМГУ Галини Просяник, обговорювало практику застосування Закону України №2434-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (прийнятий 19 липня, набрав чинності з 19 серпня 2022 року).
Закон цей вкрай небезпечний. Він фактично виводить зі сфери дії державних трудових гарантій фахівців із зарплатою понад 52 тисячі гривень і працівників підприємств чисельністю до 250 осіб, закріплює та стимулює практику укладання індивідуальних трудових договорів,значною мірою ускладнює профспілкову правозахисну роботу.
Інформацією щодо наслідків його дії на місцях та своїми думками з приводу обговорюваної теми поділилися головні правові інспектори праці Запорізької та Донецької обласних організації ПМГУ Віктор Щербак і Олександр Чубенко, юрист профкому «Метінвест-Промсервіс» Михайло Корсун, голови первинок Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча і «Азовсталі» Михайло Під’яблонський і Юрій Дорошенко, заступник голови первинки Нікопольського заводу феросплавів Андрій Мітченко, активіст первинки «Каметсталь» Андрій Слюсаренко, головний технічний інспектор праці Профспілки Володимир Білик.
У пошуках дієвого способу захисту прав людей, яким загрожує працевлаштування за спрощеною схемою, учасники фахової дискусії перебрали ледь не увесь профспілковий інструментарій. Серед озвучених ними цілком доречних ідей були: проведення консультацій з роботодавцями з метою створення модельного індивідуального трудового договору, доповнення колективних договорів розділами щодо ключових мінімальних гарантій, підготовка методичних рекомендацій для первинок у «зоні ризику», організація інформування працівників про небезпеки «спрощення» та аспекти індивідуальних угод, які потребують особливої уваги.
Підсумки обговорення підбила Галина Просяник. Вона зазначила, що буквально кожна стаття Закону №2434-ІХ створює передумови для виникнення проблем, тож боротися з ними теж доведеться комплексно, визначивши пріоритетні напрями прикладення зусиль та заручившись розумінням серйозності ситуації з боку профспілкового активу.
7 вересня 2022 року
Всесвітній день дій за гідну працю: справедлива оплата праці
Цьогорічний Всесвітній день боротьби за гідну працю, 7 жовтня, присвячений мільйонам працівників по всьому світу, які прагнуть справедливої оплати праці.
Шалена інфляція, спричинена надприбутками потужних корпорацій, які контролюють енергетику, транспорт, продовольство та інші життєво важливі товари, призводить до того, що все більше працівників та їхніх родин опиняються за межею бідності.
Більше половини домогосподарств ледве зводять кінці з кінцями, а 10% не в змозі оплатити витрати на найнеобхідніше.
Пандемія COVID-19 та вторгнення Росії в Україну мали драматичний вплив на постачання товарів, а корпоративні прибутки від цих криз продовжують безконтрольно використовуватися.
Це відбувається на тлі десятирічного зниження частки добробуту, що припадає на працюючих людей, оскільки придушення профспілкової діяльності, зокрема колективних переговорів, веде до того, що працівники вже отримують менше, ніж їм належить.
Мінімальна заробітна плата в більшості країн є неадекватною, що призводить до того, що працівники продовжують втрачати свої позиції.
Справедливість в оплаті праці
Справедливість в оплаті праці є наріжним каменем суспільного договору між працівниками, урядами та роботодавцями, який був порушений в інтересах корпоративної жадібності.
573 нових мільярдера з'явилися з початку пандемії. Тепер вони контролюють 13,9% світового ВВП, в той час як щодня ще понад 700 000 людей опиняються за межею бідності.
Розрив суспільного договору через навмисні рішення урядів загрожує самій демократії, оскільки антипрофспілкові репресії та нездатність прийняти справедливе трудове законодавство сягають нових висот.
Це підкріплюється міфом, який поширюють деякі економісти та керівники центральних банків, а також консервативні політики та ЗМІ, про те, що в інфляції так чи інакше винні трудящі, і що будь-яке збільшення доходів людей буде погано впливати на економіку. Це просто неправда: інфляція в тих небагатьох країнах, що залишилися, де діє автоматична індексація заробітної плати, знаходиться приблизно на тому ж рівні, що і в порівнянних країнах, які не підвищували заробітну плату.
Переломний момент
Працівникам у всіх частинах світу не залишилося нічого іншого, окрім як вийти на страйк, вимагаючи дій, спрямованих на подолання розриву в оплаті праці в умовах нестримної інфляції, яка позбавляє домогосподарства і громади будь-яких шансів на гідне життя і гідне майбутнє.
Багато з них стикаються з жорстокими репресіями з боку урядів, залежних від корпоративних інтересів, або з загрозою і реальністю втратити роботу.
Світовий профспілковий рух виступає за справедливу оплату праці для всіх працівників, як формального, так і неформального сектору, де б вони не жили і якою б роботою не займалися.
Перехресні кризи глобального потепління, збройних конфліктів і корпоративної жадібності повинні стати поворотним моментом, коли уряди визнають, що вони повинні управляти в інтересах людей і більше не потурати владі корпоративних еліт.
Світ потребує нового суспільного договору, в основі якого має бути справедлива оплата праці. Глобальний дефіцит у 575 мільйонів робочих місць має бути ліквідований, фундаментальні права трудящих мають бути дотримані, дискримінація має бути замінена рівністю, соціальний захист має бути поширений на всіх і має бути побудована інклюзивна світова економіка, звільнена від залишків колоніалізму.
На цих засадах можна побудувати мир, вирішити і подолати нагальні виклики сьогодення і майбутнього.
Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) представляє 200 мільйонів членів 332 членських організацій у 163 країнах і територіях.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
7 вересня 2022 року
Металургія в піке: падіння виробництва до кінця року може сягнути 70% – ЗМІ
Гірничорудні підприємства України сьогодні завантажені у середньому на 25%, з'ясували журналісти.
Гірничо-металургійний комплекс України переживає важку кризу: підприємства завантажені лише на десяту частину, а падіння за підсумками року буде катастрофічним, якщо держава не розробить програму стимулювання для галузі. Про це йдеться в матеріалі на сайті «Дело.uа».
«Зараз на неокупованій частині України працює 6 металургійних підприємств. І всі вони працюють на мінімумі – середнє завантаження приблизно 15-16%. Гірничорудні підприємства сьогодні завантажені в середньому на 25%, призупинили роботу Південний, Інгулецький і ГЗК АрселорМіттал Кривий Ріг», – вказує видання.
За даними опитаних металургів, за 7 місяців цього року заводи виплавили 4,8 млн тонн сталі – це на 62% менше, ніж за аналогічний період минулого року (12,7 млн тонн). Але в цих даних враховані також два місяці роботи до початку повномасштабної війни. Тобто, до кінця року результат буде більш гнітючим: в галузі чекають падіння на 68-70%.
«Доходи підприємств покривають лише 50-80% змінних витрат. А є ж постійні витрати – на потреби виробництва і на зарплату співробітникам. Деяким підприємствам вдається зберегти 100% зарплати, десь скоротили до двох третин», – пише «Дело».
Щоб подолати кризу, ГМК потребує державної підтримки, і перш за все – у зниженні тарифів на залізничні перевезення, а також ренти на видобуток корисних копалин, вказують автори. Це дозволило б здешевити собівартість продукції, а відповідно – зробити її більш конкурентною на світових ринках. Ну і, безумовно, поліпшити ситуацію в галузі може розблокування морських портів для експорту металу.
«Проблему з логістикою могло б вирішити відкриття українських морських портів для металопродукції – за аналогією з тим, як їх відкрили для експорту аграрної продукції. Це зменшило б собівартість і зробило б продукцію українських металургів більш конкурентоспроможною на міжнародних ринках. А приплив валюти від експорту стабілізував би курс долара і стан економіки», – резюмує видання.
Раніше в ОП «Укрметалургпром» заявили, що ГМК України перебуває в найважчій кризі за весь час незалежності, а втрата підприємств означатиме втрату 10% ВВП, 30% експортних надходжень і звільнення десятків тисяч працівників.
Також про кризу, яка наростає у металургійному секторі, попереджали економісти: вони нагадали, що сектор ГМК забезпечує близько третини валютних надходжень до держбюджету і є одним з найбільших роботодавців в країні, і зараз він як ніколи потребує підтримки держави.
За матеріалами сайту unian.ua
7 вересня 2022 року
ArcelorMittal інвестує в Казахстан 1 млрд дол
ArcelorMittal планує найближчим часом інвестувати в Казахстані $1 млрд, більшу частину яких буде спрямовано на модернізацію виробництва «АрселорМіттал Теміртау».
Про це йдеться в повідомленні прес-служби президента республіки.
Як повідомляється, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрівся з головою правління ArcelorMittal Лакшмі Мітталом. У ході зустрічі було обговорено актуальні питання діяльності компанії «АрселорМіттал Теміртау» в Казахстані, а також плани на майбутній період.
Ключовою темою розмови стали питання, пов'язані із забезпеченням безпеки на виробництві, оплатою праці, виконанням соціальних зобов'язань та модернізацією матеріально-технічної бази.
Токаєв наголосив на питанні задоволення потреб внутрішнього ринку за рахунок поставок продукції «АрселорМіттал Теміртау».
Крім того, окрема увага була приділена заходам компанії щодо скорочення викидів парникових газів.
«Лакшмі Міттал запевнив Токаєва у тому, що найближчим часом ArcelorMittal інвестує в Казахстан $1 млрд, більша частина яких буде спрямована на модернізацію виробництва», – сказано в повідомленні.
Раніше прем'єр-міністр Казахстану Аліхан Смаїлов закликав керівництво АТ «АрселорМіттал Теміртау» збільшити інвестиції та модернізувати технологічні процеси, щоб скоротити аварії зі смертельними випадками на підприємстві.
«Ми не можемо миритися з тією ситуацією, коли щороку на виробництві гинуть 10-12 осіб. Зношеність обладнання дуже висока, рівень інвестицій у модернізацію у 2-3 рази нижчий порівняно з іншими підприємствами. Це необхідно виправляти», – заявив тоді Смаїлов.
Найбільший у Казахстані меткомбінат «АрселорМіттал Теміртау» (раніше «Іспат Кармет», що в Карагандинській області) входить до складу сталеливарного концерну ArcelorMittal. Міжнародна група придбала казахстанський комбінат у середині 1990-х років.
За матеріалами сайту minprom.ua
6 вересня 2022 року
Concorde Capital прогнозує падіння економіки цього року на 31%
Реальний ВВП України впаде на 31% у 2022 році та відновиться на 8% у 2023 році в разі, якщо до кінця 2022 року половина нинішніх основних негативних факторів вирішиться, а до кінця 2023 року вони зійдуть нанівець.
Про це йдеться в аналітичному звіті інвестиційної компанії Concorde Capital.
«Ключовими факторами, важливими для оцінок ВВП, є: доступ бізнесу до морських портів (і/або наявність альтернативних маршрутів); рух лінії фронту; кількість та наслідки ракетних ударів по Україні, тривалість повітряних тривог; кількість біженців та тих, хто повернувся», – перераховані основні фактори в звіті.
Concorde Capital уточнив, що у випадку біженців базовий прогноз передбачає повернення 2023 року половини з них.
Згідно з документом, обсяг експорту товарів та послуг України можна порівняти з 41% ВВП, майже половина цього експорту йшла через морські порти, що передбачає негайний ефект блокади приблизно 20% ВВП.
«Згодом цей ефект частково зникне в міру відкриття нових маршрутів та ослаблення або зняття блокади. Якщо блокаду не буде знято в найближчі 6-12 місяців, довгострокові наслідки для деяких підприємств будуть руйнівними», – зазначають аналітики.
Щодо повітряних тривог, то вони вказують, що в середньому регіоні їх тривалість становила 15,5 діб з 25 лютого по 17 серпня, або 9% часу. Втрачений час у бомбосховищах також може скоротити ВВП на 1-2%, йдеться у огляді.
«Економіка України сильно постраждала від війни, до теперішнього часу було втрачено частину території, яка генерувала близько 9% ВВП країни в 2021 році. Атаки на цивільну інфраструктуру завдали збитків, порівнянних приблизно з 50% ВВП країни, загроза особистій безпеці змусила близько третини громадян залишити свої будинки, зокрема 15% змушені були тимчасово залишити країну», – констатувала компанія поточну ситуацію.
За її оцінками, інфляція цього року становитиме 33-36%.
Говорячи про бюджет, Concorde Capital прогнозує його витрати у другому півріччі 2022 року у 1,62 трлн грн, із яких за рахунок власних ресурсів вдасться покрити лише 30%, тому потреби у фінансуванні становитимуть $5 млрд щомісяця.
Щодо торговельного балансу, що став глибоко негативним у квітні-червні, у компанії очікують у найближчі місяці деяких покращень, оскільки експорт зерна зростає разом із морськими конвоями, а імпорт палива скорочуватиметься, оскільки ринок збалансований.
«Але поки особливих поліпшень чекати не доводиться», – констатує інвесткомпанія.
Раніше повідомлялося, що Нацбанк спрогнозував падіння ВВП України у другому півріччі на 37,5%.
За матеріалами сайту minprom.ua
6 вересня 2022 року
ЄС має відмовитися від експорту брухту до третіх країн – EUROFER
Євросоюз має відмовитися від експорту металобрухту в треті країни, де діють більш низькі стандарти обробки сировини, ніж у ЄС. Про це заявив Аксель Еггерт, генеральний директор Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER), повідомляє Euractiv.
За його словами, перегляд Регламенту про експорт відходів (WSR) – останній шанс виправити проблему відтоку брухту. Відмова від експорту брухту посприяє досягненню кліматичних цілей Євросоюзу та зекономить вторинну сировину.
«Ось чому забезпечення того, щоб брухт перероблявся відповідно до стандартів Євросоюзу, має ключове значення. Використання та збереження вторинної сировини всередині ЄС може зекономити мільйони тонн природних ресурсів, а також запобігти мільйонам тонн викидів СО2», – зазначив Аксель Еггерт.
Сталь є циклічним продуктом, який на 100% придатний до вторинної обробки без втрати властивостей. Сьогодні близько 58% сталі в ЄС виробляється завдяки використанню металобрухту.
Крім того, Євросоюз планує до 2030 року скоротити викиди на 55%, а до 2050 року досягти нульових викидів. Однією з ключових складових у виробництві «зеленої» сталі є саме металобрухт. Кожна тонна вторинної сировини запобігає викидам 1,5 т СО2.
«Таким чином, експорт брухту до третіх країн, де діють більш низькі стандарти контролю за викидами, означає втрату великого потенціалу для економії природних ресурсів, енергії, зменшення викидів вуглецю в ЄС і в усьому світі», – додав гендиректор EUROFER.
У 2021 році експорт брухту чорних металів з Євросоюзу становив 19,5 млн т, або 59% усього експорту відходів з ЄС. У порівнянні з 2015 роком відвантаження брухту зросло в 2,13 раза. Основним споживачем брухту з Євросоюзу минулого року стала Туреччина – 13,1 млн т.
«Цей факт є дуже серйозним з двох причин. По-перше, ЄС збільшує експорт ключової для декарбонізації сировини, тоді як потреба в сировині також зростає. По-друге, більша частина брухту з ЄС експортується туди, де немає раціональної поведінки з відходами або взагалі відсутні кліматичні вимоги», – зазначив він.
Дуже важливо, щоб Європарламент якнайскоріше звернув увагу на ці ризики. Європейські сталевиробники зроблять все можливе, щоб перегляд Регламенту про експорт брухту був успішним, резюмував Аксель Еггерт.
Раніше EUROFER вже пропонувала зупинити експорт брухту до країн, які не проводять політику, що відповідає екологічним соціальним стандартам ЄС.
Нагадаємо, ЄС має намір скоротити викиди СО2 на 55% до 2030 року для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Для цього Єврокомісія представила масштабну програму боротьби зі зміною клімату Fit for 55, яка передбачає впровадження механізму CBAM.
Єврокомісія оцінює додаткові надходження протягом 2026-2030 рр. від запровадження CBAM у розмірі €1 млрд на рік. Бюджетні надходження від CBAM, торгівлі викидами та податку на прибуток корпорацій сумарно оцінюються у €17 млрд на рік.
За матеріалами сайту gmk.center
