27 березня 2026 року
Мотивація профчленства: складно, але життєво необхідно
Для кожної профспілки мотивація членства у ній – питання екзистенціальне. Від того, наскільки вмотивовані її спілчани, залежить ефективність роботи, а від здатності залучати нових людей – розвиток, перспективи на майбутнє.
Але справа мотивації на практиці – досить складна. Її методи – на стику психології, менеджменту, інформування. У ній – безліч «підводних каменів», пов’язаних як з об’єктивними зовнішніми обставинами (для нас сьогодні це війна, економічна та галузева криза, відтік кадрів з підприємств, соціальна напруженість в колективах, складність ведення соціального діалогу з роботодавцями тощо), так і з суб’єктивними можливостями профлідерів і активістів: далеко не кожному з них легко дається навичка образно, емоційно та переконливо розповідати про переваги профчленства.
Шляхи покращення мотиваційної складової у Профспілці наразі шукає Постійна комісія ЦР ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи. Саме цим питанням було присвячено її чергове засідання, яке пройшло сьогодні в онлайн-форматі з центральною студією в Дніпрі. Головним доповідачем виступив голова комісії – очільник Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц. Він презентував проєкт матеріалів, покликаних допомогти із заохоченням до профчленства ще неохоплених ним працівників та первинною інтеграцією «новачків» – тих, кого тільки-но прийняли до лав Профспілки.
Учасники заходу – члени комісії і запрошені – активно долучилися до обговорення, висловлювали свої пропозиції щодо змісту та форми, вказували на аспекти, яким варто приділити особливу увагу. Кожен мав нагоду поділитися власним баченням підходів до мотивації, але всі присутні зійшлися у думці, що мотиваційні матеріали, насамперед, мають бути дійсно корисними профактиву в його щоденній роботі. Саме на це комісія орієнтуватиметься в процесі їх доопрацювання.
26 березня 2026 року
Як виправити помилки нового Трудового кодексу: експертна думка
Українське суспільство зацікавлене в трудовій реформі, справедливій для всіх, із дотриманням індивідуального і колективного захисту, із доступністю до судів з прав людини. Але розробка відповідної законодавчої бази, яка триває ледь не всі роки незалежності, поки що не увінчалася успіхом.
Складність і безрезультатність цього процесу невипадкові. Передусім вони пов'язані з відсутністю чіткої моделі майбутнього розвитку країни. Останній проєкт Трудового кодексу, який наразі активно обговорюється, орієнтовано на ліберальну модель, яка, зокрема, передбачає згортання державного регулювання, спрощення порядку укладання і розірвання трудових відносин, обмеження впливу профспілок. Однак в умовах гострої необхідності забезпечити стійкість економіки і потреби повоєнного відновлення вона тягне за собою занадто багато ризиків. Більше того, з урахуванням руху України в ЄС було б логічно брати за приклад європейську соціальну модель.
Про складнощі та перспективи розробки дійсно збалансованого Трудового кодексу – в аналітичному матеріалі Ольги Новікової, доктора економічних наук, професора, заступниці директора Інституту економіки промисловості НАН України на порталі ZN: «Соціальний діалог проти диктату. Як виправити помилки нового Трудового кодексу»
26 березня 2026 року
EUROFER закликає ЄС терміново посилити захист ринку сталі
Європейська асоціація сталеливарної промисловості EUROFER закликала Євросоюз якнайшвидше запровадити новий торговельний механізм для сталі.
Згідно з нещодавно оприлюдненими оновленими оцінками ОЕСР, у 2025 році надлишок сталеплавильних потужностей у світі досяг близько 640 млн т, що більш ніж на 200 млн т перевищує загальний обсяг виробництва сталі в країнах ОЕСР. Водночас сукупні глобальні потужності збільшились до рекордних 2,4 млрд т.
Генеральний директор EUROFER Аксель Еггерт заявив, що таке зростання становить екзистенційну загрозу для європейського сталевиробництва, інвестицій та робочих місць. На цьому тлі асоціація наполягає на якнайшвидшому ухваленні нових торговельних заходів ЄС щодо сталі, які наразі обговорюється. Її особливе занепокоєння викликає обмеженість у часі, оскільки чинні захисні заходи ЄС спливають у червні, і будь-яка пауза між старим і новим режимом може залишити європейський ринок без належного захисту в критичний момент.
За матеріалами gmk.center
25 березня 2026 року
КП «Компанія «Вода Донбасу»: продовжуємо працювати на благо українського народу
Щороку навесні земля оновлюється. Може саме тому Всесвітній день водних ресурсів, а також День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, які забезпечують цими ресурсами людей, відзначають у березні.
Як би не було, у КП «Компанія «Вода Донбасу» вважають ці свята своїми професійними та вбачають у них гідну нагоду, щоб подякувати працівникам за їхню роботу. Добру традицію не порушують навіть у неймовірно складні воєнні роки. От і тепер адміністрація і профком ПО ПМГУ підприємства знайшли можливість привітати трудовий колектив та вручити його кращим представникам нагороди за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток та відновлення житлово-комунального господарства Донецької області.
Почесними грамотами від соціальних партнерів відзначили 100 працівників. Ще два десятки співробітників Компанії отримали грамоти Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та Асоціації «Укрводоканалекологія». До того ж, вперше за багато років, 30 спілчан заохотили цінними подарунками – наручними годинниками. Таким чином, з нагоди свят був нагороджений кожен п’ятий працівник підприємства. Основна частина урочистостей пройшла у Слов’янську, однак з огляду на воєнну ситуацію приїхати туди змогли не всі, декому відзнаки вручили на робочих місцях.
Голова ПО ПМГУ Ольга Тихонова зазначає: «Для нашої первинної організації це велике досягнення, що, попри непростий фінансовий стан підприємства, спілчани отримали знаки вдячності та пошани до їх професіоналізму. «Вода Донбасу» вже 12-й рік працює у надзвичайно важких умовах, обумовлених військовою агресією росії у Донецькій області. Виконуючи свої виробничі завдання, її працівники щодня виявляють справжній героїзм. Земний уклін їм всім – кожному, причетному до видобутку, переробки, виготовлення, розподілу води, збору та очищення стічних вод у Донецькій області. Дякую вам, колеги! Бажаю всім нам вистояти, витримати, вижити та дочекатися омріяної Перемоги! З вірою у майбутнє, з надією на завтрашній день продовжуємо працювати на благо українського народу».
25 березня 2026 року
Нові міграційні правила мають забезпечувати захист прав усіх працівників
24 березня в Києві відбулася презентація проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року. До обговорення документа, що має дати відповіді на виклики гострого демографічного та кадрового дефіциту, долучилися представники урядових структур, науковці, роботодавці, а також експерти Федерації профспілок України.
Учасники заходу обговорили трудоресурсний аспект міграції, зокрема питання повернення громадян, інтеграції ВПО та залучення іноземних фахівців для потреб повоєнного відновлення.
Позиція ФПУ з порушених питань наступна: профспілки готові підтримати залучення іноземних працівників, але виключно за умови, що ця політика буде прозорою, контрольованою та напрацьованою у форматі реального соціального діалогу. Такі практики мають застосовуватися точково, тільки у секторах економіки із підтвердженим дефіцитом кадрів, з обов’язковим дотримання принципу рівної оплати за рівну працю, щоб унеможливити штучне заниження зарплат і тиск на українських працівників. До того ж вони мають бути виключно тимчасовим антикризовим інструментом післявоєнної відбудови, а не довгостроковою стратегією замість інвестицій у розвиток власного трудового потенціалу.
Читати повністю
25 березня 2026 року
ОЕСР знизила оцінку потужностей України з виробництва сталі
За інформацією асоціації металургійних підприємств України «Укрметалургпром», Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) суттєво переглянула свою оцінку річних потужностей країни з виробництва сталі. В оновленому звіті, який найближчими днями має розглянути Комітет ОЕСР з питань металургії, зазначено, що з 2023 року потужності України з виробництва сталі становлять 8 млн тонн на рік (раніше їх оцінювали на рівні 38,7 млн тонн на рік).
Зміни в оцінці пов’язані з виключенням заводів, розташованих у тимчасово окупованих Донецькій і Луганській областях, а також із використанням оновлених даних, які точніше відображають фактичні виробничі можливості об’єктів, що перебувають під контролем України.
25 березня 2026 року
Скільки українців повернуться додому після війни?
Після закінчення війни додому повернеться лише 10-15% українців. Такий невтішний прогноз озвучив голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, експерт з трудової міграції Василь Воскобойник. «Люди, які готові повертатися на Батьківщину, зважатимуть на те, що вони мають за кордоном, і те, що вони будуть потенційно мати в Україні», – зауважив експерт.
Цю думку підтверджує та конкретизує доктор економічних наук Дмитро Шушпанов. За його висновками вирішальними для тих, хто все ж хоче додому, будуть: безпека (остаточне завершення бойових дій та розмінування територій), житло (державні програми компенсації, відбудова зруйнованих домівок та доступне іпотечне кредитування), економічне відновлення та робота (створення нових робочих місць, підвищення заробітних плат до рівня, що дозволяє гідно жити, та інвестиції у відновлення економіки), інфраструктура (відбудова шкіл, садочків, лікарень, забезпечення доступу до якісних медичних та освітніх послуг для дітей) та впевненість у майбутньому (дієва боротьба з корупцією, прозорість державних інституцій та європейська інтеграція України).
За матеріалами unian.ua
24 березня 2026 року
Вшановуючи пам’ять Анатолія Пожидаєва
ГС «Координаційна рада «Кривий Ріг – рідне місто» заснувала відзнаку «Майбутнє – в єдності поколінь. В пам'ять Анатолія Пожидаєва» та внесла його ім’я до громадського списку «Легенди трудового Кривбасу».
Рішення цілком логічне, адже А.С. Пожидаєв – особистість дійсно непересічна, і у плані участі в розбудові рідного промислового регіону, і в розрізі профспілкового руху.
Народжений в родині виробничника (його батько будував перші доменні печі «Криворіжсталі», а одразу після війни брав участь у їх відновленні), Анатолій Сидорович пишався своєю «робітничою кісткою» і знав ціну праці. Значну частину свого життя він присвятив профспілковій діяльності. З 1995 по 2003 роки очолював Профспілку металургів і гірників України. Вів її крізь численні шторми постперебудовного хаосу, «дикого капіталізму», економічних криз. Закладав фундамент хороших справ і традицій, що існують і до сьогодні. Був принциповим і мудрим лідером, якого згадують добром всі, хто з ним працювали.
Тож для ПМГУ ініціатива ГС «Координаційна рада «Кривий Ріг – рідне місто» має особливу цінність. Вона не лише вшановує доробок важливої для нас людини, а й несе пам'ять про неї у широкі кола, далеко за межі профспілкової спільноти.
За матеріалами facebook.com/stepanuk.dmitro.625015
24 березня 2026 року
Україна у світовому металургійному виробництві за два місяці 2026 року
За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, у січні-лютому 2026 року металургійними підприємствами країн світу вироблено 222,75 млн т чавуну, з яких 203,66 млн т доменним способом і 19,09 млн т – методом прямого відновлення. Це на 1,18% нижче за показник січня-лютого 2025 р. (225,40 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-лютому 2026 року виплавили 137,70 млн т чавуну, що на 2,70% нижче показника січня-лютого 2025 року (141,52 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-лютому 2026 року становить 61,8%.
Україна (1,01 млн т або 88,82% відносно січня-лютого 2025 року) спустилася з 14 позиції на 15 серед 40 країн-виробників чавуну.
Щодо виплавки сталі: світові обсяги у січні-лютому 2026 року сягнули 298,21 млн т, що на 1,46% нижче показника січня-лютого 2025 року (302,63 млн т). Лідером з виробництва також залишається КНР: 160,34 млн т, що на 3,60% нижче показника січня-лютого 2025 року (166,33 млн т); частка у світовому виробництві – 53,8%.
Україна (1,03 млн т або 86,7% відносно січня-лютого 2025 р.) піднялася з 25 на 24 місце серед 71 країни-виробника сталі.
24 березня 2026 року
Графіт і титан важливі для інтеграції України в ланцюги постачання ЄС
Таких висновків дійшли експерти проєкту Green Deal Ukraїna (німецько-польсько-українська ініціатива, започаткована Центром Гельмгольца в Берліні). У їхніх матеріалах зазначається: перехід до низьковуглецевої економіки спричиняє зростання попиту на критичну сировину, запитану у технологіях чистої енергетики. До 2030 року ЄС планує видобувати щонайменше 10% стратегічної сировини всередині блоку, переробляти 40% і не залежати більш як на 65% від однієї третьої країни за жодною стратегічною сировиною. Україна, яка має поклади 25 із 34 видів критичної сировини з переліку ЄС, виглядає вигідним партнером для окремих ланцюгів постачання.
У 2025 році Європейською Комісією вже затверджено 60 стратегічних проєктів відповідного спрямування – 47 у ЄС і 13 у третіх країнах. Серед них є один український – щодо Балахівського графітового родовища. На думку авторів дослідження, це сигнал, що якісні українські активи з видобутку критичної сировини, і конкретно графіту, можуть бути запитаними на рівні ЄС.
Також великий потенціал вбачається у постачаннях титану. При цьому в дослідженні наголошено, що в середньостроковій перспективі розвиток наявної титанової виробничої бази України вимагатиме не лише видобутку, а й переходу до продукції з більшою доданою вартістю, адже ЄС не має власного виробництва титанової губки – ключового напівпродукту для виробництва металічного титану і сплавів, що використовуються, зокрема, в окремих технологіях чистої енергетики.
Загалом українські запаси природного графіту сягають близько 17,9 млн тонн графіту (найбільші в Європі та близько 6,2% світових), титану – 8,4 млн тонн титану (найбільші в Європі).
