16 квітня 2026 року
«Школа правових знань»: навчання, що посилює захист
Центральна рада ПМГУ провела чергові заняття в межах освітньої програми «Школа правових знань», спрямованої на підвищення правової компетентності профспілкового активу.
Участь у навчанні взяли голови територіальних і первинних організацій Профспілки, їхні заступники, а також фахівці, відповідальні за юридичний супровід діяльності профспілкових структур.
Знаннями зі слухачами ділилися правовий інспектор праці Профспілки Галина Просяник, яка виступила модератором заходу, головний бухгалтер ПМГУ Євгенія Кондратьєва, правовий інспектор праці Володимир Пророк. Навчання супроводжувалося змістовною презентацією, що допомогла систематизувати матеріал і акцентувати увагу на ключових аспектах.
У ході занять були розглянуті актуальні питання змін у трудовому законодавстві, сфері соціального страхування та працевлаштування осіб з інвалідністю. Окрему увагу приділили практичному блоку - системному аналізу цивільних справ, пов’язаних із трудовими спорами, що дозволило учасникам поглибити розуміння механізмів захисту прав працівників.
Отримані знання та практичні інструменти вже сьогодні підсилюють здатність профспілкових представників ефективніше відстоювати права людей праці та впевнено діяти у складних правових ситуаціях.
#ДеньОхорониПраці2026
Безпека праці. Зона спільної відповідальності
На виробництві немає дрібниць, коли йдеться про безпеку. Кожне рішення, кожне відхилення від правил може мати свою ціну. Саме тому питання охорони праці давно вийшли за межі інструкцій і перевірок - сьогодні це передусім про підходи, відповідальність і культуру, яка формується щодня. Профспілка у цьому процесі відіграє важливу роль, адже саме вона допомагає тримати фокус на людині праці та її праві на безпечне робоче місце.
Про те, як ці принципи втілюються у життя, розповідає заступник голови Криворізької міської організації ПМГУ Олексій Шевчук.
- Найважливіше в моїй роботі - щоб люди поверталися додому живими і здоровими. Звучить просто, але за цим стоїть щоденна системна робота, увага до деталей, та відповідальність за життя і здоров’я працівників. Я не перебуваю безпосередньо на кожному робочому місці, тому маю дивитися ширше: бачити системні проблеми, відстоювати інтереси працівників і впливати на умови, в яких вони працюють.
І відверто кажучи, найскладніше тут - не документи і не перевірки. Найскладніше - змінити ставлення людини до власної безпеки. Бо навіть коли всі чують про нещасні випадки на виробництві, у більшості залишається внутрішнє переконання: це сталося з кимось іншим, мене це не стосується. Саме подолання цього сприйняття і є ключовим викликом у сфері охорони праці.
Практика показує, що більшість порушень виникає через дрібні, на перший погляд, відхилення - «на хвилину», «нічого не станеться», «я вже так робив». Саме такі рішення найчастіше призводять до серйозних наслідків.
Тому головне завдання – сформувати культуру безпеки, за якої кожен працівник розуміє: безпека – це не формальність, а особистий вибір і щоденна відповідальність.
Я взагалі вважаю, що головна проблема системи охорони праці в Україні – це формальний підхід до безпеки. Начебто все є: нормативна база, розроблені інструкції, проводяться інструктажі, ведеться необхідна документація. Але питання в тому, як це працює в реальному житті.
На практиці ця проблема добре помітна саме в системному вимірі - вона проявляється не в чомусь одному, а пронизує підходи в цілому: від організації процесів до ставлення до вимог безпеки.
У результаті виникає ситуація, коли безпека існує на «папері», але не завжди стає частиною щоденної роботи. Це проявляється і в підходах керівництва, де питання виробництва часто має пріоритет, і в діях працівників, коли допускаються відхилення від встановлених вимог.
Додає складності й технічний фактор. Значна частина обладнання на підприємствах є морально та фізично застарілою, що об’єктивно підвищує рівень ризиків навіть за умови належного обслуговування.
Якщо говорити про корінь проблеми, то це не відсутність правил, а відсутність реального, а не формального підходу до їх виконання. І поки безпека сприймається як обов’язкова вимога, а не як цінність, складно говорити про системні зміни.
Саме тому вирішення цієї проблеми, потребує комплексного підходу: поєднання ефективного контролю, оновлення технічної бази та, найголовніше, формування культури безпеки на всіх рівнях.
Насправді, безпека праці тримається на взаємодії соціальних партнерів. Профспілка - це про людей. Це той голос, який порушує питання, які сам працівник інколи боїться озвучити. Це про захист, про справедливість і про контроль.
Адміністрація - це про можливості. Від неї залежить, чи будуть виділені ресурси, чи буде модернізація, чи будуть реально впроваджуватись зміни.
Але є ще один важливий момент - довіра. Якщо працівник розуміє, що його почують і підтримають, він не буде мовчати про проблему. А це дуже важливо, бо багато ризиків можна прибрати ще до того, як щось станеться.
І от коли ці дві сторони чують одна одну - тоді є результат.
Безпека на виробництві завжди досягається системною роботою, а не зумовлюється поведінкою окремої людини.
Нерідко за висновками розслідування нещасного випадка винен працівник: не так зробив, не подивився, порушив інструкцію. І формально це так. Але якщо копнути глибше, ми побачимо і інші причини: виробничий тиск, нестача персоналу, технічний стан обладнання, організація процесів. Це все підштовхує до помилок. Додаємо сюди втому, звикання до ризику, впевненість «я вже сто раз так робив» - і отримуємо ситуацію, коли порушення стає нормою.
До цього іноді додається ще й формальний підхід до навчання. Працівник може пройти інструктаж і поставити підпис, але не завжди усвідомлює реальні ризики та наслідки своїх дій.
Тому, по суті, «людський фактор» - це не першопричина, а наслідок. Наслідок умов, у яких працює людина, і підходів, які сформовані на підприємстві. І поки ми будемо шукати одного винного після кожного випадку, а не дивитися на систему в цілому - ситуація кардинально не зміниться.
Є кілька базових речей, без яких система охорони праці не працює як єдиний механізм: реальне ставлення до безпеки, нормальні умови праці, неформальне навчання, зрозумілий і постійний контроль та чітке розуміння відповідальності на всіх рівнях. Бо безпека - це не функція окремої служби. Це зона відповідальності керівника, майстра і кожного працівника.
І тільки коли всі ці елементи працюють разом, можна говорити про результат.
Адже сильна система охорони праці - це коли ризики прибирають до того, як щось сталося.
#ПрофспілкаЦеМи
Ніхто з нас не знає своїх меж, доки доля не перевірить їх на міцність. От і працівники КП «Компанія «Вода Донбасу» жили, працювали, раділи і сумували – і не підозрювали про приховану в них до пори неймовірну силу духу. А потім прийшов 2014 рік і світ перевернувся.
Окупація ворогом частини східних областей, антитерористична операція – багато мешканців тамтешніх громад були змушені покинути рідні домівки. Звичні господарські зв’язки розірвалися. Комунальне підприємство, яке забезпечувало водою фактично весь Донбас, втратило частину інфраструктури, але продовжило підтримувати систему водопостачання та водовідведення на підконтрольній Україні території.
Відірване з кров’ю боліло. І ранам не судилось загоїтись. 2022 рік – новий злам, повномасштабна війна. Комусь – знов їхати, знов шукати прихистку. Комусь – продовжувати виконувати свою надважливу справу в умовах, коли кожен новий день – випробування, кожне виробниче завдання – подвиг.
Олексію Шурко випало бути учасником всіх цих страшних подій…
15 квітня 2026 року
Цю фразу можна було б вибити на гербі фінансових працівників нашої Профспілки. Однак вони – люди скромні, ще й справжні патріоти емблеми ПМГУ, тож без всіляких гербів воліють реалізовувати зазначений принцип на практиці, у щоденній праці.
В цьому їм допомагає Постійна комісія ЦР Профспілки з фінансової роботи. Її головне завдання: визначати зрозумілі, спільні для всіх «правила гри», формуючи фінансову політику нашої організації та її ланок.
Сьогодні комісія плідно попрацювала в межах свого чергового засідання. Захід пройшов в онлайн-форматі, за модерації головного бухгалтера Профспілки Євгенії Кондратьєвої.
Учасники розглянули підсумки зведеного бюджету ПМГУ за 2025 рік, поговорили про заходи, спрямовані на реалізацію Пріоритетних завдань на 2025-2030 роки, затверджених VIII З’їздом Профспілки, пройшлися по внутрішніх документах – інструкціях і постановах, що регулюють питання витрачання та обліку фінансів. Опрацьовані (актуалізовані та оновлені), вони увійдуть до нового методичного збірника матеріалів для членів КРК всіх рівнів.
Завершальним питанням порядку денного стало узгодження планів подальшої роботи – на ІІ півріччя 2026 року.
#ДеньОхорониПраці2026
Малі художники – про безпеку праці
Підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей – 2026». Вже п’ятнадцятий рік поспіль ці творчі змагання традиційно проводилися в межах заходів до Всесвітнього дня охорони праці редакцією журналу «Охорона праці» у партнерстві з Федерацією профспілок України та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України.
Цьогоріч до участі долучилися юні митці віком від 6 до 17 років. Загалом на конкурс надійшло понад 6 тисяч малюнків. Кожен з авторів проявив фантазію і художній хист, нагадуючи дорослим: яку б роботу ви не виконували, будьте відповідальними, дбайте про власні здоров’я і життя, адже на вас чекають вдома!
Хоч у списку переможців на цей раз немає дітей наших спілчан, серед конкурсних робіт їхній творчий доробок представлений. Що радує, адже, попри всі проблеми галузі, ГМК залишається базовим сектором вітчизняної економіки, і безпека на його виробництві має завжди бути в центрі уваги.
14 квітня 2026 року
ПМГУ і 3F: підтримка та співпраця
У межах міжнародного співробітництва 9 квітня 2026 року відбулася робоча зустріч керівництва Профспілки металургів і гірників України з представниками Об’єднаної федерації данських робітників (United Federation of Danish Workers, 3F).
У заході взяли участь голова ПМГУ Богдан Оверковський та регіональний координатор програм (Східна Європа/країни Східного партнерства) 3F Тобіас Бавнсгаард, а також провідний експерт із суспільних питань та міжнародної роботи апарату ПМГУ Анна Свідрак і проєктний консультант 3F Віолета Коломацька.
Ключовою темою зустрічі було питання розвитку навчальних програм ПМГУ, зокрема створення навчального центру, покликаного стати платформою для підготовки та перепідготовки профспілкового активу, підвищення його кваліфікації у відповідь на нові виклики.
Сторони обговорили концептуальні підходи до реалізації проєкту, можливі джерела фінансування, роль міжнародних партнерів у забезпеченні інституційної спроможності майбутнього центру. Окрему увагу приділили практичній орієнтації навчальних курсів, залученню викладачів та інтеграції з існуючими освітніми і галузевими структурами.
Крім того, йшлося про інші напрями поглиблення співпраці, зокрема у сфері підтримки працівників гірничо-металургійного комплексу в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення економіки України.
За результатами спілкування досягнуто домовленостей щодо подальших скоординованих дій і розвитку партнерських зв’язків між ПМГУ та 3F з метою спільного втілення освітніх ініціатив.
14 квітня 2026 року
Зробити світ навколо трішечки кращим
Війна з її болючими втратами, економічна криза із сумними соціальними наслідками, повна невизначеність майбутнього – на долю українців випало багато випробувань. Але життя триває, закінчується зима, око радує перша зелень – і в серці розквітає бажання зробити світ навколо трішечки кращим.
У первинній організації ПМГУ Межиріченського ГЗК це точно відчувають. Голова ПО Тетяна Стрелковська зазначає: «Навколо стільки глобальних проблем, на які ми не можемо вплинути. Але ж є і те, що нам під силу змінити. Наприклад, навести чистоту і порядок у своєму селищі. Тож наші спілчани, працівники ТОВ «Межиріченський ГЗК» напередодні великодніх свят долучилися до вже традиційної весняної толоки: ретельно прибрали прилеглу до адміністративного приміщення територію. Хоч ситуація на підприємстві зараз складна, керівництво комбінату спромоглося виділити транспорт для вивезення сміття. І з погодою пощастило: учасників радувало сонечко зі свіжим вітерцем. Атмосфера заходу вийшла такою ж: легкою та щирою, з великою кількістю посмішок і товариського спілкування».
#ДеньОхорониПраці2026
Безпека як пріоритет: щоденна робота, що зберігає життя
Охорона праці - це не формальність і не пункт у звітах. Це щоденна системна робота, від якої залежить найцінніше - життя і здоров’я людей. Саме тому для Профспілки цей напрям роботи завжди був і залишається серед безумовних пріоритетів. Контроль, навчання, взаємодія з роботодавцем - усе це складає єдину систему, яка має працювати без збоїв.
Як ця система функціонує на практиці, розповідає голова первинної організації ПМГУ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРО» Юрій Гандзюк:
- Для мене, як для керівника первинної профорганізації на металургійному виробництві, питання охорони праці - це справді головне. Бо якщо людина втратить здоров’я, то вже ні зарплата, ні інші блага не матимуть значення. Тому сьогодні ми всі наради профактиву починаємо з двох речей: допомога нашим військовим та їхнім родинам і далі - стан охорони праці.
Зараз, чесно кажучи, роботи вистачає. Після досить суворої зими маємо чимало проблем з водопостачанням: місцями трубопроводи підмерзли, десь сантехнічне обладнання дало збій, є пошкодження, які треба усувати. І водночас уже думаємо наперед - готуємося до літа. Перевіряємо системи кондиціювання повітря на пультах прокатних станів, кранів, у виробничих і побутових приміщеннях, дивимося, де треба підремонтувати, щоб у спеку люди могли працювати в нормальних умовах. Бо у нас виробництво гаряче, важке - і тут дрібниць не буває.
Важливо, що в питаннях охорони праці в нас повне порозуміння з адміністрацією, тому і вирішуємо ми їх разом. На виробничих нарадах обговорюємо, показуємо, де є проблеми, що треба підтягнути. І так само звітуємо, що вже зробили. Це не про «поговорили і розійшлися» - це про конкретну роботу.
На підприємствах «ІНТЕРПАЙП» в місті Дніпро нашу Профспілку представляють 160 громадських інспекторів з охорони праці. Це не випадкові люди, це досвідчені працівники, які добре знають виробництво. Крім того, вони проходять навчання, складають іспит, але головне - розуміють реальні ризики. І я завжди кажу: якщо ти, як громадський інспектор, вимагаєш безпечної праці від інших - почни з себе, стань прикладом. Вони такі і є.
Перед кожною зміною майстри разом з громадськими інспекторами проводять обходи дільниць, фіксують недоліки, які створюють потенційну небезпеку працівникам. Потім цю інформацію передають спеціалістам по напряму діяльності для термінового усунення. Все вирішується максимально швидко.
Окремим викликом для нас стала зупинка виробництва минулого року через обстріли та руйнування. Адже люди тривалий час були в простої –десь втратили майстерність і навички безпечної праці, було кілька неприємних моментів.
До того ж нас не минула проблема воєнного часу: плинність кадрів. Більше шестисот наших досвідчених працівників пішли на фронт. На їхні місця приходять нові люди, багато переселенців. Хтось попрацював і їде далі, приходять інші. І кожного треба навчити, пояснити, показати. Це вимагає часу, але без цього ніяк. Бо найголовніше - щоб людина повернулася додому живою і здоровою.
І, звісно, ми дбаємо не тільки про безпеку на робочих місцях. Нам важливо, щоб у людей були сучасні побутові приміщення, кімнати відпочинку, санвузли. Все це будуємо і покращуємо навіть сьогодні, в важкий воєнний час. Контролюємо підрядників щодо якості і вартості наданого харчування, поставленої питної води, молока.
Окрім цього, ми опікуємося тим, щоб працівникам було зручно і безпечно добиратися на роботу і додому: чітко працює корпоративний транспорт, його робота спланована під графіки роботи дільниць. А ще, як прикмета нашого важкого часу, для персоналу облаштовані захисні укриття на випадок обстрілів і ракетних атак.
Важливою складовою збереження здоров’я і працездатності працівників є санаторно-курортне лікування. Минулого року цією можливістю скористались більше ста членів Профспілки.
Усе це, можливо, не завжди помітно з першого погляду. Але з таких речей і складається нормальна робота. І коли є розуміння з боку адміністрації, тоді є і результат. А значить - люди захищені.
13 квітня 2026 року
Зустріч з однодумцями в азартній атмосфері
Попри всі складнощі сьогодення спілчани ПО ПМГУ підприємств ГМК Кривбасу зберігають добрі традиції робітничого спорту.
Так, у великодні вихідні вони мірялися силами в межах турніру з настільного тенісу, організованого Криворізькою міською організацією ФСТ «Україна» на чолі з Тетяною Кириченко. Змагання пройшли на базі ВСП «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету».
Як розповіла головний фахівець з інформаційної роботи Криворізької міської організації ПМГУ Оксана Шахмоть, учасники отримали велике задоволення від зустрічі з однодумцями та азартної атмосфери.
Найсильнішими виявилися представники Криворізького залізорудного комбінату – і працівники, і ветерани праці підприємства. Вони вибороли перше і друге місця відповідно. Третє місце розділили між собою спортсмени «АрселорМіттал Кривий Ріг» і Автотранспортного фахового коледжу КНУ.
Наступного разу спілчани змагатимуться з дартсу, а потім – з баскетболу.
