22 квітня 2025 року
Базовий дохід по-німецьки: міф про бажану бездіяльність розвінчано
Три роки тому понад 2 мільйони людей подали заявки на участь у дослідженні, ініційованому німецькою некомерційною організацією «Мій базовий дохід» (Mein Grundeinkommen), яке проводили різні дослідні групи, включаючи Німецький інститут економічних досліджень (DIW Berlin).
З числа заявників випадково було відібрано 122 особи для отримання 1200 євро на місяць протягом 3 років, починаючи з червня 2021 року. Респонденти були віком від 21 до 40 років, самотні та мали чистий дохід від €1100 до 2600 на місяць. Ці люди могли вільно використовувати додаткові гроші на все, що хотіли. Єдиною умовою було те, що вони мали кожні 6 місяців заповнювати анкету, в якій були питання про різні сфери їхнього життя, включаючи фінансове становище, графік роботи, психічний добробут та соціальну активність.
У цей час контрольна група відповідала на ті ж питання для порівняння впливу доходу на життя людей.
Дослідження показало, що отримуючи базовий дохід, люди не звільнялися з роботи і в середньому працювали 40 годин на тиждень. Те саме відбувалося і в контрольній групі дослідження, яка не отримувала жодних грошей.
«Ми не знайшли жодних доказів того, що людям подобається нічого не робити», - заявила професор Віденського університету економіки та бізнесу Сьюзанн Фідлер, яка брала участь у дослідженні.
На відміну від контрольної групи, ті, хто отримував базовий дохід, більш сміливо змінювали роботу чи йшли на подальше навчання. Вони були більш задоволені своїм трудовим життям і своїм доходом.
«Це дослідження підтверджує: немає жодних доказів того, що базовий дохід знижує економічну та трудову активність. Навпаки, він дає працівникам економічну безпеку, щоб йти на добрі ризики та уникати поганих у своєму трудовому житті», – сказав Метью Джонсон, професор державної політики у Нортумбрійському університеті у Великій Британії.
Результати дослідження наштовхують його організаторів на думку про необхідність перерозподілу багатства через податки. За міркуванням активістів організації «Мій базовий дохід», найбагатші громадяни Німеччини – 10% населення, зрештою віддаватимуть частину свого доходу всім іншим.
А поки що 1 травня «Мій базовий дохід» випадково вибере ще одну групу людей, які отримуватимуть базовий дохід протягом одного року.
За матеріалами сайту edition.cnn.com
#ПрофспілкаЦеМи
Життя кожної людини – це шлях. Для когось він рівний і спокійний, для когось – повен випробувань та несподіванок. Але є особливі люди – ті, чия дорога завжди пролягає через відповідальність, працю та турботу про інших. Саме такою людиною можна назвати Олега Дувінга – нового голову первинної організації ПМГУ «Дніпроспецсталь».
У листопаді 2024 року колектив висловив йому високу довіру – обрав головою профорганізації одного з найстаріших і найавторитетніших заводів Запоріжжя.
21 квітня 2025 року
Фахівці Криворізької міської організації Профспілки відвідали ПО ПМГУ ТОВ «Юністіл»
Наприкінці минулого тижня фахівці Криворізької міської організації Профспілки Ірина Бухало, Даніїл Крупа та Оксана Шахмоть побували з робочим візитом у первинній організації ПМГУ ТОВ «Юністіл».
Профлідер підприємства Анатолій Іванов (до слова, захисник України, який у 2023 році був звільнений з лав ЗСУ за віком) зазначив, що ця зустріч для нього дуже важлива. Він працює старшим оператором поста керування агрегатами безперервного травлення, знежирення, лудіння, оцинкування, лакування та відпалювання. Профспілковою роботою займається на громадських засадах. У нього як у голови первинної організації та у членів профкому постійно виникає чимало запитань, тож приїзд профспілкових працівників став чудовою нагодою обговорити їх у неформальній атмосфері.
Як розповіла Оксана Шахмоть, у фокусі уваги фахівців Міської організації були теми діловодства, дії колективного договору, інформаційного напряму тощо. Крім того, вони поспілкувалися з керівником ТОВ «Юністіл» Сергієм Мацком, а також профактивістом Олександром Малінічевим, який працює на підприємстві апаратником хімводоочищення.
21 квітня 2025 року
З усіх секторів вітчизняної економіки ГМК зазнав найбільших втрат від війни. Частину виробничих потужностей втрачено. Деякі підприємства, потерпаючи від економічних та логістичних труднощів, вимушено зупинили свою роботу. Але є й ті, що всіма зусиллями спромагаються триматися на плаву: виробляти та реалізовувати продукцію, зберігати робочі місця, сплачувати податки та збори до бюджету, підтримувати ЗСУ і регіони присутності.
Здавалося б, така стійкість має отримувати високу оцінку та максимальну підтримку з боку держави. Але на практиці, на жаль, виходить інакше. Вже не вперше причиною виникнення серйозних проблем у працюючих підприємств ГМК стають фіскальні обмеження. В березні з ними зіткнулися гірничорудна компанія Ferrexpo. Припинення автоматичного відшкодування ПДВ її підприємствам – Полтавському, Єристівському та Біланівському ГЗК – вже призвело до низки негативних економічних та соціальних наслідків, і ситуація продовжує загострюватися. А ці підприємства є одними з найбільших промислових виробників в Україні та входять до трійки лідерів серед експортерів гірничо-металургійної продукції.
Голова первинної організації ПМГУ, що діє на Полтавському ГЗК, Дмитро Вінівітін коментує ситуацію.
Читати повністю
21 квітня 2025 року
Війна не зупинила: в Україні відновлюється попит на металоконструкції
У 2024 році обсяг споживання металоконструкцій зріс до 91 тис. т, що на 15% більше, ніж у 2023-му (91 тис. т). Експерти галузі очікують, що у 2025 році ринок може зрости на 10-12% р./р. – до 102 тис. т. Про це свідчать результати дослідження асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ).
«Ринок металоконструкцій в Україні продовжує відновлюватися після кризових явищ, спричинених війною та економічними викликами. Зростання споживання металоконструкцій пов’язане зі збільшення об’ємів імпорту протягом 2024 року, у порівнянні з попереднім. Також в першому півріччі спостерігалася позитивна динаміка за рахунок реалізації інфраструктурних проєктів», – зазначається у дослідженні.
Стримувальними факторами для розвитку ринку металоконструкцій є обмеження енергопостачання підприємств внаслідок масованих атак на українські енергооб’єкти, нестача кваліфікованих кадрів у зв’язку з посиленою мобілізацією та відтоку робочої сили, логістичні труднощі.
Експерти асоціації очікують у 2025 році продовження зростання обсягу споживання металоконструкцій на рівні 10-12% – до 102 тис. т за підсумками року, за умов стабілізації економіки та подальшого фінансування відбудови країни.
«Водночас, наявні виклики потребують активної підтримки з боку уряду та міжнародних партнерів для забезпечення стабільного розвитку галузі в майбутньому. Основні тенденції на 2025 рік: збільшення державних закупівель для реалізації інфраструктурних проєктів, відновлення енергетичного сектору, будівництво логістичних і промислових центрів», – додають в УЦСБ.
За матеріалами сайту minprom.ua
21 квітня 2025 року
Які мінімальні зарплати у країнах ЄС: де платять найбільше
Станом на січень 2025 року більшість країн Європейського Союзу (22 з 27) мають встановлену на державному рівні мінімальну зарплату. Винятками є Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція.
Країни ЄС можна умовно поділити на три групи за рівнем мінімальної зарплатні. Перша – де мінімалка до 1000 євро на місяць: Болгарія – 551 євро; Угорщина – 707 євро; Латвія – 740 євро; Румунія – 814 євро; Словаччина – 816 євро; Чехія – 826 євро; Естонія – 886 євро; Мальта – 961 євро; Греція – 968 євро; Хорватія – 970 євро.
Друга – від 1000 до 1500 євро на місяць: Кіпр – 1000 євро; Португалія – 1015 євро; Литва – 1038 євро; Польща – 1091 євро; Словенія – 1278 євро; Іспанія – 1381 євро.
І третя – понад 1500 євро на місяць: Франція – 1802 євро; Бельгія – 2070 євро; Німеччина – 2161 євро; Нідерланди – 2193 євро; Ірландія – 2282 євро; Люксембург – 2638 (найвища в ЄС) євро.
Якщо оцінювати розмір мінімальної зарплати відносно медіанного заробітку, то у 2022 році найвищий рівень зафіксований у Франції, Португалії та Словенії – у всіх трьох країнах мінімалка становила близько 66% від медіанного доходу.
Натомість найнижчий показник (менше половини медіанного заробітку) спостерігався в таких країнах: Бельгія (49%); Мальта (46%); Естонія та Латвія (по 43%).
Цікаво, що у трьох північноєвропейських країнах, Данії, Швеції та Фінляндії, мінімальна зарплата як стандарт відсутня. Водночас ці країни часто подають як приклад «скандинавського соціалізму», хоча фактично там діють ринкові механізми оплати праці.
За матеріалами сайту 24tv.ua
18 квітня 2025 року
Розширене засідання Постійної комісії ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи
Соціально-економічна робота, без сумніву, є одним з найскладніших напрямів діяльності нашої Профспілки. Вирішення передбачених нею завдань потребує обізнаності та ерудованості, аналітичного мислення, здатності працювати в команді, а також ґрунтовних знань у цілому переліку сфер – від фінансів до психології. При цьому її результати дуже важливі: вони напряму впливають на рівень заробітних плат працівників та наповнення колективних договорів підприємств.
Тому Постійна комісія ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи (очільник – перший заступник голови ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Володимир Максак) вбачає за необхідне не лише виконувати свої функції відповідно до програмних документів Профспілки, але й гуртувати навколо себе всіх тих, хто безпосередньо опікується вирішенням належних до її компетенцій питань.
Саме з такою метою чергове засідання комісії, що відбулося 17 квітня, проходило у розширеному форматі. До участі в ньому запросили голів територіальних і первинних організацій ПМГУ, також долучилися члени «суміжної» Постійної комісії ЦР з правової роботи.
Серед обговорюваних тем були:
- активізація колективно-договірної роботи в умовах воєнного стану та після його припинення чи скасування (доповідали заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський та начальник відділу соціально-економічної роботи апарату Профспілки Валентина Броннікова)
- працевлаштування та мотивація до членства в Профспілці на підприємствах ГМК України чоловіків в умовах мобілізації, особливо віком 40-50 років (перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко, голова ПО ПМГУ Північного ГЗК Наталія Шамрицька)
- компенсація роботодавцю витрат, пов’язаних з профспілковим навчанням (головний бухгалтер ПМГУ Євгенія Кондратьєва)
Крім того, учасники засідання опрацювали проєкт пріоритетних завдань Профспілки на 2025-2030 роки для прийняття їх на VIII З’їзді ПМГУ, який відбудеться наприкінці травня.
18 квітня 2025 року
ІнГЗК: про перевірку, яка не відбулася
Відгукнувшись на прохання про допомогу працівників Інгулецького ГЗК, Криворізька міська організація ПМГУ зробила низку кроків, спрямованих на вирішення надскладної ситуації на підприємстві, і тепер ретельно відстежує всі процеси, які відбуваються.
Так, вчора на її офіційній сторінці у Facebook з’явилася інформація, де зазначається, що, відповідно до Звернення активістів підприємства та голови Криворізької міської організації ПМГУ Володимира Чернявського до Державної служби України з питань праці, з 19 березня 2025 року у ПРАТ «ІНГЗК» мала б розпочатись позапланова перевірка на законність дій адміністрації. Конкретніше – щодо додержання вимог законодавства з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором. Спілчани чекали на її результати.
Однак 16 квітня до Міської організації ПМГУ надійшов лист від т.в.о начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці Сергія Бланка. У ньому членів Профспілки поінформували про те, що фахівцями служби було «здійснено спробу проведення з 19.03.2025 по 01.04.2025 позапланового заходу щодо державного нагляду у формі перевірки у ПРАТ «ІнГЗК». Але Держпраці до проведення перевірки не допустили.
Матеріали про це направлені до правоохоронних органів з метою вирішення питання щодо здійснення відповідних заходів.
«Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, – зазначив голова Криворізької міської організації ПМГУ В.Чернявський. – Зараз ми з активістами ІнГЗК готуємо позови до суду на роботодавця з приводу його незаконних дій. Разом з працівниками продовжуємо відстоювати справедливість. Боротьба продовжується. У законний спосіб».
18 квітня 2025 року
Європейський профрух консолідує зусилля для ефективного реагування на виклики сучасності
15 квітня 2025 року відбулося позачергове засідання Виконавчого комітету Європейської конфедерації профспілок. Учасники зібралися для обговорення ключових ініціатив, резолюцій та стратегічних позицій, які визначатимуть подальшу діяльність ЄКП. Порядок денний охоплював широкий спектр питань – від захисту трудових прав до підготовки майбутніх профспілкових конференцій та ініціатив у сфері сталого розвитку.
На початку засідання слово було надано члену Виконкому, голові ФПУ Григорію Осовому. Він поінформував про обставини його затримання та накладення домашнього арешту, наголосивши, що, на його переконання, відповідне рішення зумовлене спробами влади усунути ФПУ від управління її майновими активами. Члени Виконкому висловили солідарність із Григорієм Осовим, заявили про свою підтримку та підтвердили готовність надати йому необхідну допомогу в межах доступних процедур і механізмів.
Під час обговорень учасники заходу приділили особливу увагу темі захисту робочих місць і трудових стандартів у контексті трансформацій міжнародної торгівлі та запровадження нових тарифів, наголосили на необхідності збереження прав працівників і дотримання соціальних стандартів, а також підкреслили важливість активної участі профспілок у формуванні торговельної політики ЄС.
