6 червня 2024 року
Урочистий прийом профспілкових журналістів
Напередодні Дня журналіста України, який щорічно відзначається 6 червня, голова Криворізької міської організації ПМГУ Анатолій Макаренко під час урочистого прийому медійників подякував за інтерес до профспілкової тематики, за створення позитивного іміджу нашої Профспілки.
Профлідер Анатолій Макаренко і головний фахівець з інформаційної роботи Міської організації Оксана Шахмоть тепло привітали переможців конкурсу Центральної ради ПМГУ «Інформація. Знання. Дія»: Віктора Білика, Юлію Козак, Діну Долгову, Марину Омельницьку, Світлану Агатьєву. Вручили премії за конкурс та заохочення від Центральної ради, побажали журналістам і дописувачам нових цікавих публікацій про роботу Профспілки та її членів, особливо про захисників України, волонтерів.
Подяками Міської організації ПМГУ за творчий підхід у роботі та співпрацю з газетою «Під знаком руди і металу» заохотили Марину Омельницьку, Наталю Плужник, Світлану Агатьєву, Надію Либу.
За матеріалами сторінки у Facebook Криворізької міської організації ПМГУ
6 червня 2024 року
Пріоритет - життя і здоров’я людини на робочому місці!
Представники ФПУ і робочої групи, які працювали над законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», 4 червня зустрілись з народним депутатом України Олександром Качурою, - членом фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді України, заступником голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Під час наради відбувся обмін думками щодо актуальності ініційованого профспілками законопроекту, який має на меті посилити соціальний захист працівників, постраждалих під час виконання ними трудових обов’язків, або тих, хто зазнав ушкодження для здоров’я внаслідок бойових дій. Документом також передбачена матеріальна підтримка сімей працівників, які загинули на робочому місці через російську збройну агресію.
Читати повністю
6 червня 2024 року
Добробут націй: прірва між багатими та бідними в Європі збільшується
Звіт швейцарських банків Credit Suisse та UBS про глобальний добробут за 2023 рік показав, що нерівність у багатстві очевидна не лише всередині країн, а й між країнами по всій Європі.
У звіті вимірюється добробут одного дорослого у країнах у середньому і у медіанному значенні, що підкреслює економічну нерівність. Чиста вартість чи «багатство» визначається як вартість фінансових активів плюс реальні активи (переважно житло), якими володіють домогосподарства, за вирахуванням податків.
У рейтингу найбагатших країн Європи лідирують Швейцарія та Люксембург із найвищим середнім рівнем добробуту на одну дорослу людину (650 737 євро та 556 458 євро відповідно).
А ось у таких східноєвропейських країнах, як Румунія, Болгарія та Латвія, багатство приблизно кожного третього мешканця становить менше ніж 10 тис. євро. Тобто в них рівень добробуту дорослої людини майже в 10 разів нижчий, ніж у Данії.
Детальне порівняння середнього та медіанного рівня добробуту дорослої людини в різних європейських країнах наголошує на значних відмінностях на національному рівні. Наприклад, у Швейцарії середній рівень добробуту дорослої людини становить вражаючі 650 737 євро, тоді як середній рівень добробуту набагато нижчий і становить 158 930 євро. Ця велика різниця передбачає істотний перекіс у розподілі багатства, коли невелика частина населення володіє значною часткою загального багатства країни.
5 червня 2024 року
Цілі сталого розвитку: час для переосмислення
Наше майбутнє вирішується сьогодні. І це майбутнє буде під загрозою, якщо країни - багаті і бідні - і надалі не зможуть досягти прогресу у відмові від нестійких підходів до розвитку та економічного зростання.
Майже десять років тому в Порядку денному Організації Об'єднаних Націй до 2030 року був узгоджений план, який визначив 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР). Виконавши 169 завдань, держави-члени ООН здійснили б перехід до сталого розвитку. Але перетворити прагнення на реальність виявилося зовсім іншою справою. Оскільки очікувані результати віддаляються, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш використав останній саміт ЦСР у вересні минулого року, щоб запропонувати світовим лідерам план порятунку для досягнення цілей, на який щорічно виділяється 500 мільярдів доларів.
Вони відреагували у типовій дипломатичній манері. Багатші країни, такі як Німеччина, запропонували довгі списки зобов'язань, амбіцій та індивідуальних дій, тоді як бідніші країни-члени, такі як Ефіопія, нарікали на низький «потік фінансування розвитку в країни, що розвиваються», необхідний для реалізації цілей. Проте всі вони погодилися на політичну декларацію, в якій одночасно «підтвердили» свої зобов'язання і докоряли собі: «Досягнення ЦСР під загрозою». І роз'їхалися.
Учасники зустрічі в Нью-Йорку були «глибоко стурбовані» розривом між наявним фінансуванням і тим, що необхідно для реалізації ЦСР, визнаючи «нагальність надання передбачуваного, стійкого і достатнього фінансування розвитку країнам, що розвиваються». Але план Гутерріша щодо фінансування «найнагальнішого завдання людства», як висловилася Замбія, тепер повинен дочекатися Саміту майбутнього ООН, який відбудеться у вересні цього року.
Якщо залишити осторонь абсурдність постановки глобальних цілей, які впливають на національні економіки, без узгодження меж економічного зростання, існує гостра необхідність подолати цей параліч, оскільки до реалізації ЦСР залишилося менше семи років. І першою протиотрутою від інерції є критичне переосмислення соціально-політичних проблем, які намагаються вирішити Цілі сталого розвитку.
5 червня 2024 року
Заслужені нагороди – запорізьким інформаційникам
У Запорізький обласній організації ПМГУ відбулася оперативна нарада з головами первинних організацій, на якій присутні розглянули низку першочергових профспілкових питань та обговорили теми виробничої діяльності підприємств регіону.
На завершення наради, яка відбувалася напередодні професійного свята журналістів, голова ЗОО ПМГУ Валерій Сєдов привітав фахівців, що висвітлюють профспілкову тематику у ЗМІ, відзначив важливість розвитку інформаційного напряму роботи у Профспілці та вручив нагороди профспілковим інформаційникам - провідному спеціалісту з інформаційної роботи, головному редактору інформаційного бюлетеня «Вісник профспілки» ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Глібу Гончарову та спеціалісту відділу організаційної, внутрішньопрофспілкової роботи та гласності ЗОО ПМГУ Артему Кучеренку.
5 червня 2024 року
Німеччина схвалила фінансування «зеленого» переходу ArcelorMittal
Сталеливарні заводи ArcelorMittal у Бремені та Айзенхюттенштадті отримають масштабну фінансову допомогу для переходу до кліматично нейтрального виробництва сталі. Про це заявив міністр економіки Німеччини Роберт Хабек під час візиту на одне із підприємств, повідомляє Mitteldeutsche Zeitung.
Держава профінансує проєкт на суму близько €1,3 млрд, що покриває приблизно половину загального обсягу інвестицій.
Як вважає Хабек, енергоємні галузі повинні бути декарбонізовані. За його словами, це коштує грошей, і компанії не можуть нести ці витрати самотужки.
«По суті, ми стоїмо перед вибором: чи закриються компанії в якийсь момент і ліквідують свої підприємства, чи отримають політичну підтримку», – зауважив міністр.
5 червня 2024 року
Працівники бразільського Renault страйкують майже місяць
Працівники заводу Renault Horse у Сан-Жозе-дус-Піньяйс страйкують за покращення умов охорони здоров’я та безпеки з 7 травня, закликаючи роботодавця повернутися за стіл переговорів.
Члени Профспілки металістів Гран-Курітіби (SMC), що є частиною Національної конфедерації металістів (CNTM), оголосили страйк за покращення умов для працівників конвеєра. Профспілка каже, що через недостатню кількість працівників навантаження на кожного працюючого є занадто великим.
Основні вимоги профспілки:
- залучення додатково 300 працівників для задоволення виробничого попиту та компенсації нещодавніх звільнень;
- вдосконалення системи медичного страхування;
- покращення плану розподілу доходу працівників;
- збільшення вартості основного споживчого кошика, який надає підприємство.
4 червня 2024 року
Нестача співробітників і зростання зарплат: яка ситуація з персоналом у ГМК України
В умовах повномасштабної російської агресії компанії українського ГМК вжили комплекс заходів для підтримки своїх співробітників і збереження трудових колективів – від фінансової та психологічної допомоги до сприяння в релокації та новому працевлаштуванні. І це навіть попри 70%-ве падіння обсягів виробництва у 2022 році та втрату 40% усіх сталеплавильних потужностей.
Навіть працюючи у збиток, компанії галузі робили все для того, щоб персонал мав стабільну зайнятість і дохід – зарплати платили вчасно, простої оплачували згідно з вимогами законодавства, співробітників залучали до допоміжних робіт.
«Наші підприємства різними способами, зокрема й через поступове збільшення зарплат та інших соціальних гарантій, намагаються зберегти трудові колективи. За несприятливих умов, коли ціни на продукцію ГМК дуже далекі від історичних максимумів, а витрати українського бізнесу на логістику зростають, навіть мінімальне збільшення витрат дається нашим підприємствам непросто», – каже Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.
4 червня 2024 року
Експорт продукції металургійної галузі в травні значно збільшися
Експорт товарів з України в травні 2024 року становив $3,34 млрд, що менше порівняно з квітнем лише на 0,5%, незважаючи на скорочення його фізичних обсягів на 6,9% – до 12,2 млн тонн, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«Це насамперед пов’язано з тим, що в травні традиційно зменшується експорт зернової продукції минулорічного врожаю. Так, у травні цього року експорт кукурудзи на 452 тис. тонн менший, ніж у квітні (3,6 млн тонн), і пшениці – на 285 тис. тонн менше (1,6 млн тонн)», – написав він у фейсбуці.
За його словами, імпорт товарів скоротився в травні на 7% порівняно з квітнем і становив $5,1 млрд.
Качка зазначив істотний приріст експорту металургії: напівфабрикатів – 184 тис. тонн, або 40% порівняно з квітнем; плоского прокату – 117 тис. тонн, або +17%, безшовних труб – 51 тис. тонн, або 50,2%.
Торгпред України у зв’язку з цим наголосив на важливості ухваленої 31 травня цього року президентом Байденом прокламації, якою він продовжив звільнення української сталі від мит на основі статті 232.
«Звільнення також застосовується до сталі виготовленої в ЄС з української сировини. До речі автономні заходи ЄС також передбачають звільнення української сталі від захисного мита в ЄС. Це дає нам великі можливості для інтеграції українського ГМК з промисловістю ЄС та США», – зазначив Качка, наголосивши на надзвичайній важливості цієї складової української торговельної політики.
4 червня 2024 року
Середня заробітна плата українця зросла на 22,5% в першому кварталі – Держстат
Середня заробітна плата в Україні збільшилася на 22,5% порівняно з минулим роком і становить 18 903 грн, згідно з підсумками І кварталу 2024 року. Про це повідомляє Державна служба статистики.
Відповідно до оприлюднених даних за січень - березень заробітна плата в середньому по Україні склала 18 903 грн, що становить 122,5% від показника минулого року. Тобто приріст склав 4245 гривень.
Традиційно найбільше заробляють у секторі інформації та телекомунікацій. Там середня заробітна плата становить 49 473 грн, що на 35,6% більше, ніж рік тому. Наступні в топі працівники сфери фінансів, страхової діяльності – 39 116 грн (+18,2% або 7129); та авіаційному транспорті – 34 699 грн (+30%).
Найбільший абсолютний ріст середньої заробітної плати спостерігався також в секторі інформації та телекомунікацій. Проте цікаво, що наступним розмістився сектор водного транспорту, з ростом 10 950 грн (+42%). Таким чином середня зарплата в секторі зараз становить 26 085 грн.
Згідно з даними держстату, найменша середня заробітна плата цього кварталу зафіксована у сфері функціонування бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури – 11 063 грн (+15,1%), у працівників сфери творчості, мистецтва та розваг – 11 532 грн (+13,6%) та в освіті – 12 649 грн (+14,4%).
За матеріалами сайту epravda.com.ua
