14 лютого 2024 року
Чи люблять українці свою роботу і що змусило би полюбити її більше
40 годин на тиждень — стільки часу в середньому люди присвячують роботі. І те, чи любимо ми свою справу, значно впливає на якість життя.
«Єдиний спосіб робити свою роботу добре — це любити її», — сказав якось Стів Джобс. Ба більше, ставлення до роботи впливає не лише на її якість, а й на задоволеність від життя в цілому. Хіба можна бути щасливими, коли 40 годин на тиждень займаєтеся тим, що вас не надихає, або ще гірше — викликає роздратування?
Експерти Work.ua запитали у шукачів, чи люблять вони те, чим займаються. З’ясувалося, що:
- 50% опитаних не змогли визначитися із відповіддю;
- 25% опитаних у захваті від професії та компанії.
- 16% опитаних подобається своя професія, але не місце роботи;
- 9% опитаних не люблять ані професію, ані місце роботи.
Також експерти сайту пошуку роботу запитали у своїх відвідувачів, які зміни допомогли б людям більше любити свою роботу. Серед ключових чинників опитані назвали розмір заробітної плати, можливість впливати на графік і формат роботи.
За матеріалами сайту work.ua
14 лютого 2024 року
Країни ЄС: як зробити робочий день привабливішим
Загальний рівень зайнятості в ЄС залишається близьким до 75%, тоді як Німеччина, Австрія та Нідерланди знаходяться на рекордному або близькому до рекордного рівня зайнятості.
На думку економістів, основним чинником є зростання зайнятості за умов неповного робочого дня. Сьогодні понад три з десяти співробітників у Німеччині, Австрії та Швейцарії працюють неповний робочий день. У Нідерландах приблизно половина робочої сили працюють 35 годин або менше на тиждень. Зростанню зайнятості на умовах неповного робочого часу в Європі сприяли жінки, вони, як і раніше, набагато частіше, ніж чоловіки, поєднують роботу з доглядом за дітьми чи сім'єю.
Читати повністю
13 лютого 2024 року
Захист персональних даних: звернення ФПУ до омбудсмена не розглянуто відповідно до законодавства
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця з оскарженням відповіді Представника Уповноваженого з інформаційних питань.
1 грудня 2023 року Федерація професійних спілок України звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням вжити заходів парламентського контролю за додержанням органами Пенсійного фонду України законодавства про захист персональних даних при витребуванні у страхувальників відомостей про участь застрахованих осіб в профспілках.
Листом Представника Уповноваженого з інформаційних питань від 02.02.2024 ФПУ повідомлено про інформацію, отриману від Пенсійного фонду без розгляду звернення ФПУ по суті порушених питань.
Зокрема, не надано оцінки правових позицій ФПУ та Пенсійного фонду з порушеного питання та залишені поза увагою певні норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та якими обґрунтовуються вимоги ФПУ, не повідомлено про прийняте рішення за результатами розгляду звернення: чи визнано воно не обґрунтованим або про заходи, вжиті для припинення неправомірних дій.
З вищенаведеного випливає, що звернення ФПУ не було розглянуто відповідно до законодавства.
Виходячи з вказаного, Голова ФПУ 13 лютого 2024 року звернувся до омбудсмена, запропонувавши розглянути звернення ФПУ стосовно недодержання органами Пенсійного фонду України законодавства про захист персональних даних при витребуванні у страхувальників відомостей про участь застрахованих осіб в профспілках відповідно до законодавства, повідомивши про прийняте рішення.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
13 лютого 2024 року
Результати діяльності металургійної галузі України в січні 2024 році
У січні вітчизняні металургійні підприємства збільшили виплавку сталі на 91,6% у порівнянні з аналогічним місяцем минулого року, до 544 тис тонн.
В той же час виробництво чавуну у минулому місяці збільшилось на 41,5%, до 555 тис тонн, а прокату – на 75,9%, до 453 тис тонн.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
13 лютого 2024 року
ВВП України у січні зріс на 3,5%
В перший місяць 2024 року українська економіка демонструє продовження тенденції відновлювального зростання. За попередніми даними, Мінекономіки оцінює зростання ВВП в січні на рівні 3,5% [±1%] порівняно з січнем 2023 року.
За попередніми оцінками, у січні основні сектори економіки демонстрували позитивну динаміку. Транспортну галузь підтримували нарощування внутрішніх залізничних перевезень та переробка вантажів у морських портах. Продовження відновлення економічної активності за рахунок експортоорієнтованих виробництв, а саме металургії, добування металевих руд та агропереробки, а також енергетики не тільки обумовило позитивні тенденції в промисловості, а й сформувало попит на продукцію суміжних видів діяльності.
13 лютого 2024 року
Переселенці з 19 областей України долучилися до відбудови країни
До проєкту «Армія відновлення» залучили 87 852 українців, повідомили у Державній службі зайнятості. На заробітну плату людям, які виконують суспільно корисні роботи, спрямували 582 млн грн. Заробітна плата у «Армії відновлення» наразі становить 10 650 грн за повний відпрацьований місяць.
Загалом до проєкту «Армія відновлення» залучено переселенців з 19 регіонів. За даними Державної служби зайнятості, найбільше направлень на виконання зазначених робіт видали у Харківській області – 17 180. Крім того, найбільшу кількість залучили безробітних з таких регіонів:
Донецька область - 11 170;
Київська область - 10 634;
Полтавська область - 10 405;
Чернігівська область - 9 658.
Станом на 1 січня 2024 року в Україні зареєстровано 96,1 тис. безробітних, тоді як на 1 січня 2023 року цей показник дорівнював 186,51 тис. осіб.
За матеріалами сайту zn.ua
13 лютого 2024 року
Фінляндія страйкує проти урядових реформ ринку праці
Цього тижня у Фінляндії призупинять свою роботу підприємства в різних секторах, оскільки понад 130 000 робітників оголошують страйк на знак протесту проти урядових реформ ринку праці, запропонованих адміністрацією прем'єр-міністра Петтері Орпо. Очікується, що ці страйки можуть серйозно підірвати суспільну та економічну діяльність по всій країні.
Конфедерація фінських промисловців (EK) оцінює вартість страйків цього тижня разом із страйками після грудня приблизно в один мільярд євро.
12 лютого 2024 року
24 лютого 2022 року владімір путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну, прискоривши руйнування та розчленування країни, яке він розпочав у 2014 році з анексії Криму та дестабілізації Донбасу.
Надії на блискавичну перемогу розбилися об опір українського народу, і тепер владімір путін розпочав війну на виснаження, в якій всі удари дозволено наносити з порушенням міжнародного гуманітарного права та прав людини.
Економічні наслідки цієї війни відчуваються в усьому світі: загроза ядерної катастрофи, екологічної катастрофи, галопуючої інфляції (насамперед цін на енергоносії) та зернового голоду. Життя сотень мільйонів людей перевернулося з ніг на голову через трагічне рішення путіна розгорнути широкомасштабну війну в Європу.
У Росії та Білорусі репресії змушують замовкнути голоси тих, хто засуджує війну і тоталітаризм путіна і Лукашенка. Незалежний профспілковий рух Білорусі був знищений, його лідери отримали великі терміни ув’язнення, а наприкінці 2023 року на заводах країни знову пройшли обшуки.
Зіткнувшись з трагедією, яку переживає народ України, французькі профспілкові організації ФДКП, ЗКП, РС, ФКК-ЗКК, ФКХТ, НОНП, ОСП та УФП негайно відреагували, створивши міжпрофспілкову групу, яка в липні 2022 року перевезла в Україну два нових автомобілі для наших товаришів з ФПУ та КВПУ, які з того часу використовують їх для доставки гуманітарної допомоги працівникам та цивільному населенню.
Акція продовжилася на початку 2023 року, коли було доставлено понад сто палет гуманітарної допомоги (обігрівачі, генератори, продукти харчування, медичне та гігієнічне обладнання тощо). Ці товари були отримані у вигляді пожертвувань або придбані завдяки зборам, організованим французькими профспілковими організаціями.
Третій профспілковий конвой в Україну доправить генераторне обладнання, яке допоможе впоратися з руйнуванням цивільної інфраструктури.
Підтримка французьких профспілок не обмежується організацією гуманітарної допомоги. Французькі профспілкові організації солідарні з українськими профцентрами ФПУ та КВПУ, які виступають проти прийняття ультраліберального Трудового кодексу, який суперечить європейським та міжнародним зобов’язанням країни щодо соціальних прав та профспілкових свобод.
Упродовж останніх двох років міжпрофспілкова солідарність з Україною проводить активну кампанію з наступними вимогами:
визнати відповідальність путінської Росії за агресивну війну, розв’язану проти України;
визнати право українського народу на захист від цієї агресії;
забезпечити справедливий і міцний мир, передумовою якого має бути виведення російських військ з України;
проявляти конкретну солідарність з українськими трудящими та їхніми профспілковими організаціями, як у їхній боротьбі проти реформ, які підривають соціальні та профспілкові права в Україні, так і в їхній боротьбі проти російського імперіалізму;
надавати активну підтримку свободам і тим, хто бореться за мир і свої права в Росії та Білорусі.
Французька міжпрофспілкова солідарність з Україною закликає до участі у спільних ініціативах, які пройдуть 24 лютого 2024 року у Франції, зокрема у марші на підтримку України в Парижі (початок на площі Республіки о 14.00).
Солідарність з опором українських трудящих!
Повага до прав трудящих!
«Ні» війні Путіна! Російські війська – геть з України!
Ми за мир в Україні та свободу в Росії і Білорусі!
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
12 лютого 2024 року
В Україні створили промислово-оборонний комітет
Уряд під час засідання утворив промислово-оборонний комітет України.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який і очолить цей комітет.
До його складу увійдуть міністр стратегічних галузей Олександр Камишин, міністр оборони Рустем Умеров, перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, віцепрем’єр-міністр з інновацій Михайло Федоров, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова СБУ Василь Малюк.
Як відзначив Шмигаль, уряд прагне налагодити системну роботу в питанні посилення українського оборонно-промислового комплексу.
«Ми також хочемо долучити до роботи комітету виробників зброї, незалежних експертів та фахівців. Наше завдання – вивести український ОПК на новий рівень, сформувати унікальну систему підтримки виробників, дати більше стимулів, збільшити рівень взаємодії з міжнародними компаніями в цій галузі», – наголосив прем’єр-міністр.
Він додав, що уряд також запропонує долучатися до цієї роботи місцевим органам влади.
«Для нас важливо більше залучати владу на місцях до підтримки оборони нашої країни», – підкреслив Денис Шмигаль.
За матеріалами сайту uaprom.info
12 лютого 2024 року
Найвищі та найнижчі податки у країнах Європи
За даними Euronews Business, у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) люди з високими доходами змушені віддавати значну частину своїх коштів державі. У середньому максимальна ставка податку становить близько 42%.
У Фінляндії найвищий показник прибуткового податку у світі – 56,95%. За нею слідують Данія (56,5%), Австрія (55%), Португалія (53%), Швеція (52,85%) та Бельгія (50%). Німеччина також є однією з країн з високими податками: ставка прибуткового податку тут досягає 45%, що значно вище за середній показник по ЄС (37,77%).
Але є в Європі країни з найнижчими податками. У Болгарії, Боснії та Герцеговині, Косово, Північній Македонії та Румунії вони становлять 10%.
