19 серпня 2025 року
Українським людям праці ніколи не було легко. Їхні заробітні плати навіть в хороші роки не дозволяли розкошувати, а зараз, в часи війни та економічної кризи, і поготів. Через це певні життєві завдання, які мали б бути легкими та природніми у виконанні, нерідко стають для них справжнім випробуванням.
Яскравий приклад: необхідність зібрати дитину до школи. Щоб купити банальні зошити-ручки-олівці, шкільну і спортивну форму, зручне взуття, пристойний ранець, потрібно викласти «небезболісну» для родинного бюджету суму.
Знаючи про це, первинні організації ПМГУ підприємств галузі щороку шукають фінансові можливості підтримати спілчан, діти яких ідуть в перший клас. Попри всі труднощі, не відмовилися від цієї доброї традиції у ПО ПМГУ Інгулецького ГЗК (голова Людмила Сич).
Працівники підприємства, члени ПМГУ, батьки «першачків», цьогоріч можуть отримати від профкому одноразову виплату в розмірі 1000 гривень – за умови, якщо їхню малечу зараховано до української школи на офлайн або змішану форму навчання. Відповідна інформація доведена до відома трудових колективів та опублікована на офіційній сторінці профорганізації у Facebook – щоб ніхто з причетних точно її не проґавив.
За матеріалами facebook.com/profile.php?id=100032431881827
19 серпня 2025 року
Різке зростання імпорту – пряма загроза для українських виробників
За інформацією профільного порталу GMK Center, обсяг споживання металопродукції на українському ринку (за винятком прокату з полімерним покриттям, нержавіючого прокату та білої бляхи) у I півріччі 2025 року збільшився на 13% рік до року. Однак з урахуванням приросту складських запасів у металотрейдерів з початку року, реальне зростання ємності ринку за підсумками січня-червня становило близько 9% рік до року.
При цьому структура ринку зазнала значних змін. Зокрема, в українському імпорті суттєво зросла частка турецької продукції (сягнула 59,5% порівняно з 49,6% роком раніше). Також розширив свою присутність Китай: до 12,7% порівняно з 9,3% роком раніше. Про це свідчать розрахунки, зроблені на базі даних Державної митної служби.
Як зазначив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, різке зростання імпорту, зокрема з Туреччини та Китаю, вже зараз становить пряму загрозу для українських виробників, особливо у сегменті довгомірного прокату – арматури та катанки, які підприємства в Україні здатні випускати самостійно. Ситуація потребує термінового втручання з боку держави, оскільки імпортна продукція часто отримує цінові переваги завдяки використанню дешевих енергоносіїв та сталевої заготовки з РФ. Така конкуренція є недобросовісною і ставить українські заводи в завідомо гірші умови.
У «Укрметалургпромі» наголошують: якщо не вжити відповідних захисних заходів, українські виробники можуть остаточно втратити внутрішній ринок, який має бути «подушкою безпеки» для галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.
19 серпня 2025 року
Уряд планує залучити 10 млрд грн на розвиток промисловості
Кабінет Міністрів України планує до 31 грудня 2026 року залучити 10 млрд гривень фінансування в різних форматах задля розбудови промислового сектору та індустріальних парків. Про це йдеться у проєкті програми дій Уряду, представленому прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Зокрема, перед Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства поставлене завдання сформувати сучасну промислову політику, орієнтовану на розвиток внутрішнього виробництва та переробки, в тому числі в агросекторі. Для цього планується реалізація низки заходів, спрямованих на відновлення, модернізацію, впровадження інструментів трансферу технологій та розвиток внутрішнього виробництва у сферах промисловості, переробки, агровиробництва та товарів подвійного використання.
Крім того, вже у вересні 2025 року планується ухвалення в другому читанні та в цілому законопроєкту щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків, а в грудні – законопроєкту «Про публічні закупівлі» у новій редакції. Також до грудня цього року передбачається запуск програми грантів на створення або модернізацію виробництва в переробній промисловості з фінансуванням ЄС. До кінця року Кабмін має схвалити Стратегію промислового виробництва України на 2026-2030 роки.
За матеріалами minprom.ua
19 серпня 2025 року
Сталева галузь Великої Британії: як і чому декарбонізація провалилася
Економіка Великої Британії впевнено рухається до нульових викидів СО2. На цьому тлі її металургія виглядає явним аутсайдером. Однак це не вина місцевих сталеливарних компаній. Правила гри диктує держава. Ось чому британський кейс виглядає як приклад від зворотного: як НЕ треба проводити декарбонізацію сталевої галузі.
Про досвід провальної декарбонізації в ГМК Великої Британії та уроки, які може з нього винести Україна, – в матеріалі Ігоря Воронцова на порталі GMK Center
18 серпня 2025 року
Кабінет Міністрів України презентував Проєкт Програми дій на 2026 рік, що включає 12 стратегічних цілей. Серед ключових пріоритетів – оборона, євроінтеграція та антикорупція.
Під час презентації Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила: «Наші пріоритети незмінні: зміцнення Сил оборони, розвиток виробництва зброї, соціальна підтримка та програми для ветеранів, допомога прифронтовим регіонам і ВПО, стабільна економічна політика, відновлення та енергетична безпека». Також вона наголосила на необхідності запустити програму Defence city і пообіцяла оновити контракти з військовослужбовцями «з кращими умовами і з додатковою мотивацією».
А міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, у свою чергу, підкреслив: «Громади і області, які знаходяться найближче до лінії фронту – а вона у нас більше 1500 км і охоплює 10 областей – це сьогодні безпековий пояс нашої країни. Тому наша увага має бути приділена саме підтримці і відновленню прифронтових районів. Наразі така програма підтримки охоплює 238 громад, її запуск заплановано на 1 вересня».
18 серпня 2025 року
Майже 2 тисячі компаній заборгували зарплату працівникам
Станом на серпень 2025 року майже 2 тисячі компаній в Україні мають заборгованість із заробітної плати перед своїми працівникам. За даними «Опендатабот» цьогоріч щодо зарплатних боргів відкрито 35471 провадження – на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року.
Найчастіше боржниками є державні підприємства – 33%, акціонерні товариства – 29% та товариства з обмеженою відповідальністю – 18%. Найбільше проваджень відкрито на Сумщині, в Києві та на Дніпропетровщині.
«Лідер» серед порушників – Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4063 відкриті справи. На другому місці «Карпатнафтохім» з 1188 провадженнями, третє – Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання Інжиніринг – 1015. 7% від загальної кількості проваджень припадає на різні облавтодори – 2499 проваджень.
Щодо сектору, найчастіше зарплату затримують компанії, що займаються виробництвом машин та устаткування – 16% від загальної кількості. На другому місці – підприємства, що займаються будівництвом (7,6%). Закривають трійку компанії з виробництва хімічної продукції – 7,5%.
За матеріалами delo.ua
18 серпня 2025 року
Закон про ПТО: чи врятує він український ринок праці?
Професійно-технічна освіта в Україні переживає найбільші зміни за десятиліття. Законопроєкт «Про професійну освіту» (№13107-д), ухвалений Верховною Радою в квітні 2025 року в першому читанні, має дати ПТУ більше автономії, залучити бізнес до навчальних програм та зробити робітничі професії привабливішими.
«Популяризація робітничих професій серед молоді – один із ключових пріоритетів нашої політики, – зазначає Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти України. – Ми розуміємо, що без сильної системи професійно-технічної освіти неможливо відновити економіку та побудувати сучасну, інноваційну Україну. Тому сьогодні держава цілеспрямовано змінює ставлення до технічних спеціальностей».
Про важливі зміни, які передбачає законопроєкт «Про професійну освіту», перспективи його застосування та реальні кейси активної співпраці навчальних закладів і роботодавців – в матеріалі на порталі NV.ua
18 серпня 2025 року
Канадські металурги закликають уряд захистити робочі місця на тлі тарифів США
Канадська профспілка металістів United Steelworkers (USW) закликає уряд негайно вжити заходів для захисту робочих місць, доходів та ланцюгів постачань.
У відповідній заяві USW зазначається: «У секторах виробництва сталі та алюмінію працюють понад 20 тисяч членів USW. Тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом безпосередньо впливають на них всіх. Вже повідомлялося про кілька звільнень, на низці підприємств було укладено угоди про розподіл роботи, щоб мінімізувати втрати робочих місць. Наслідки також відчуваються в лісовому, автомобільному та виробничому секторах».
Ще з першими тарифними оголошеннями USW створила робочу групу для моніторингу розвитку подій, спілкування з роботодавцями і урядом, координації дій з міжнародним профспілковим рухом, а також, за необхідності, напрацювання програми розв’язання проблем, що виникнуть.
Наразі дорожню карту такої програми вже намічено. Зокрема, канадські сталеливарники вимагають реформи системи страхування з безробіття та розробки надійної промислової стратегії країни для зменшення залежності Канади від торгівлі з США, у якій пріоритет має бути наданий сталі, алюмінію, деревині та іншим матеріалам, виробленим в Канаді. Крім того, профспілка наголошує на необхідності податкової пільги для заохочення закупівель товарів канадського виробництва та створенні стратегічних резервів критично важливих корисних копалин для стабілізації попиту та безпеки ланцюгів постачань.
За матеріалами gmk.center
15 серпня 2025 року
Щоб упевнено тримав профспілковий стрій
Профспілковий актив Запорізького краю поспілкувався з головою Федерації профспілок України Сергієм Бизовим, який 14 серпня відвідав регіон з робочим візитом.
Зустріч проходила в залі територіального об’єднання профспілок, у ній взяли участь понад 100 лідерів і активістів профорганізацій області, представники місцевої влади та запрошені. Модератором заходу виступила голова Запорізької облпрофради Тамара Белескова.
У своїй промові Сергій Бизов окреслив пріоритети роботи ФПУ в умовах війни. Серед них: підвищення ролі профспілок у суспільстві, боротьба за гідні зарплати, захист прав мобілізованих, підтримка родин загиблих і постраждалих, розвиток соціального діалогу, забезпечення охорони праці, взаємодія з міжнародними партнерами, створення сучасної бази для навчання профактиву та збереження профспілкової власності, посилення ролі профспілок у процесах відбудови країни.
Перед присутніми також виступили соціальні партнери: начальник Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Андрій Адамчук, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Волков, голова Ради обласної федерації роботодавців Олександр Головко.
Активно включившись у розмову, представники профспілкової спільноти Запоріжжя задали голові ФПУ численні запитання, привернули його увагу до низки проблем соціально-економічного захисту людей праці, які не вирішуються через недосконалість чинного законодавства, та закликали ФПУ сприяти їхньому розв’язанню, наголосили на необхідності повноцінної роботи НТСЕР та обласної соціально-економічної ради.
На завершення зустрічі актив області вручив Сергію Бизову символічну булаву – знак запорізького козацтва: «Щоб упевнено тримав профспілковий стрій».
За матеріалами www.fpsu.org.ua
15 серпня 2025 року
Ринок сталі України у І півріччі 2025 року
Ринок сталі України протягом I півріччя 2025 року показав різноспрямовані тенденції: виробництво основних видів продукції переважно впало, внутрішнє споживання та імпорт відновились, тоді як експорт продукції сповільнився.
Галузь продовжувала потерпати від проблем, спричинених війною. Деякі підприємства працювали з перебоями через енергетичні обмеження або наближеність до зони бойових дій. Водночас сектор відчував тиск з боку глобального ринку. Ситуацію ускладнювали посилення торговельного протекціонізму в ЄС, нові мита, CBAM та інші регуляторні бар’єри.
Важливим викликом також залишався обмежений доступ до фінансування – через воєнний ризик міжнародні інвестори переважно утримувалися від прямих вкладень, а державні інструменти підтримки, на відміну від ЄС, в нашій країні майже відсутні. Це змушувало компанії розраховувати насамперед на власні ресурси. Однак, попри складнощі, українська металургія продемонструвала високу стійкість.
Докладніше про цифри, тенденції та перспективи – в аналітиці від порталу GMKCenter
