23 вересня 2025 року
З початку року в «Армії відновлення» взяли участь 90000 українців
Від початку року до «Армії відновлення» долучилося 90 тисяч українців, повідомила Державна служба зайнятості.
«Із осені 2022 року за ініціативою уряду Державна служба зайнятості реалізовує проєкт тимчасової зайнятості «Армія відновлення» або суспільно корисні роботи (СКР), який допомагає українцям знайти тимчасову роботу та долучитися до відбудови України. За цей час було видано 307 тисяч направлень», - йдеться в повідомленні.
Зокрема з початку 2025 року в межах проєкту було видано вже понад 90 тис. направлень для тимчасово безробітних українців та незайнятих внутрішньо переміщених осіб. Наразі учасники програми залучені до виконання різноманітних завдань, серед яких юридична та психологічна підтримка сімей військовослужбовців, в т.ч. загиблих і зниклих безвісти, виготовлення маскувальних сіток та окопних свічок, пошиття адаптивного одягу та спеціальних подушок для поранених, ремонт військової амуніції, виготовлення сухпайків та енергетичних батончиків, випічка довготривалого зберігання.
Також задіяні у програмі безробітні працюють з особами з інвалідністю, дітьми, громадянами похилого віку, розбирають завали, відновлюють житлові будинки, розчищають автомобільні дороги та залізничні колії.
Рівень оплати за виконання таких робіт становить 1,5 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні еквівалентно 12 тис. грн за повний місяць роботи. На прифронтових територіях — 16 тис. грн. Крім цього, в таких районах до СКР можуть долучатися люди пенсійного віку (до 70 років).
Наразі суспільно корисні роботи активно проводяться в 19 регіонах України. Програма діє на період воєнного стану. Обмеження щодо тривалості участі в таких роботах не встановлено. На учасників поширюються державні соціальні гарантії, а період участі зараховується до страхового стажу.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
#ПрофспілкаЦеМи #ПМГУ_35
«Запоріжсталь» – мій другий дім, – каже Лариса Каряка у відповідь на прохання трохи розповісти про себе. – Я прийшла сюди, у проєктний відділ управління, 17-річним дівчам, звідси пішла у технікум, потім в інститут. Колектив наш тоді налічував понад 200 осіб, це зараз людей стало значно менше. Але завжди був дружним, згуртованим. Ми багато спілкувалися – і на роботі, і за її межами. То у колгосп виїжджали, то на базу відпочинку, то на якісь змагання – регулярно організовували щось».
Не дивно, що дівчину, яка весь час була у вирі подій, стали залучати до профспілкових справ. Вони їй давалися легко. Не тільки тому, що знала всіх навколо, але й через природну уважність та бажання допомогти. Так і вийшло, що колеги обрали її профгрупоргом, а потім, з часом – і головою цехового комітету ПМГУ.
Лариса Корніївна зазначає: «З тієї пори минуло 30 років, а пам’ятаю, як вчора: як вагалась, чи здужаю і просування про кар’єрних сходинках, і профспілкову роботу. Як вчилася вирішувати значно більш масштабні питання цехкому. Як мені допомагав мій актив, як підтримував тодішній голова первинної організації Леонід Безлєпкін. Непросто було, але цікаво».
Завдань у голови цехової організації, звісно, вистачало. Деякі з них заряджали позитивом: розкрити у комусь спортивний чи творчий талант, залучити до масових заходів молодь, порадувати спілчан або їхніх дітей подарунками… Інші, навпаки, потребували мобілізації душевних сил: вислухати, коли людині болить, надати матеріальну допомогу тому, хто у скруті. Від «темної сторони» профспілкової роботи теж ніде не подітися.
«Психологічний аспект профспілкової діяльності – найскладніший, – зазначає Лариса Каряка. – Можна вивчити закони, відпрацювати механізми вирішення різних проблем спілчан. Але любити і цінувати людей, відчувати їх, від серця про них дбати – цього не навчиш. Тому у потенційних профспілкових активістах, у своїх профгрупоргах я передусім шукаю таке ставлення. Мені дуже хочеться, щоб і надалі, коли я піду на заслужений відпочинок, в цеховій організації управління зберігалися добрі традиції щирості та небайдужості».
22 вересня 2025 року
Уряд працює над встановленням прожиткового мінімуму на рівні фактичного споживання
У Верховній Раді України перебувають законопроекти, якими пропонується повернути прожитковому мінімуму його первинну соціальну природу та встановлювати його на рівні фактичного споживчого кошика.
Про це під час години запитань до Уряду повідомив Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.
«Наразі у Верховній Раді розглядаються проєкти законів, які дадуть можливість нам встановити прожитковий мінімум на рівні фактичного», – зазначив Міністр.
Нині прожитковий мінімум використовується як розрахункова величина для великої кількості виплат, що не відповідає його соціальному призначенню. Для вирішення цього питання законопроектами № 13466, 13467, 13468 та 13469 передбачено запровадження базової величини як умовної грошової одиниці, яка не має соціального навантаження. Це створить можливість для підвищення розміру прожиткового мінімуму та наблизити його до фактичного прожиткового мінімуму.
«До ухвалення цієї ініціативи ми не можемо здійснити перегляд прожиткового мінімуму, адже він створить значний тиск на бюджети соціальних фондів та інші бюджети», – наголосив Денис Улютін.
15 вересня 2025 року Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт про Державний бюджет на 2026 рік, яким пропонується з 1 січня 2026 року встановити прожитковий мінімум на одну особу – 3209 грн, для працездатних осіб – 3328 грн, для непрацездатних – 2595 грн.
За матеріалами сайту msp.gov.ua
22 вересня 2025 року
У ритмі спорту та студентської енергії
У ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» 19 вересня провели свято сили, здорового духу та витривалості, приурочене Дню фізкультури і спорту України та Міжнародному дню студентського спорту. В організації цього молодіжного заходу активну участь взяв профком студентів коледжу на чолі з енергійною Ольгою Серебряковою.
У спортивних змаганнях мірялись силами три команди: здобувачі освіти з першого і другого курсів коледжу та збірна Новолатівського ліцею.
Адміністрація ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» разом з профкомом студентів закладу створили товариську, дружню та теплу атмосферу. Цікаві та різноманітні спортивні змагання принесли радість здобувачам освіти, вони на годину забули про всі складнощі та турботи сьогодення.
«Спорт вчить молодь дисципліні, умінню долати труднощі, а головне – допомагає всім нам залишатися здоровими та енергійними», - зазначила голова первинки студентів ПМГУ коледжу Ольга Серебрякова і побажала всім міцного здоровʼя, гармонії душі й тіла, натхнення для занять спортом та активного способу життя.
Після змагань всі учасники, гості та члени профспілкового комітету студентів були запрошені до частування солодощами в дружньому колі однокурсників та друзів.
22 вересня 2025 року
Профспілки на саміті в Порту: для сильної Європи потрібні соціальні заходи
Генеральна секретарка Європейської конфедерації профспілок (ETUC) заявила лідерам ЄС, що виконання обіцянок соціальних прав є моральним обов’язком і економічною необхідністю.
Виступаючи на Соціальному форумі в Порту, Естер Лінч наголосила: Європа має дотримати слова й реально покращити щоденне життя громадян. Це, за її словами, критично важливо і для побудови сильної економіки, яка служить людям.
«Європа, побудована на низьких зарплатах, нестабільній зайнятості та глибокій нерівності, є слабшою, більш роз’єднаною й уразливою, – сказала Лінч. – Але Європа, яка інвестує у своїх людей, гарантує якісні робочі місця та захищає найбільш вразливих, стає сильнішою, справедливішою, економічно успішнішою і більш згуртованою».
Читати повністю
22 вересня 2025 року
У Швеції триває рекордний страйк працівників Tesla
Вже понад 650 днів триває страйк у сервісних і ремонтних майстернях Tesla у Швеції. Він розпочався наприкінці жовтня 2023 року після того, як компанія відмовилася підписати колективний договір із профспілкою IF Metall.
Незважаючи на поширену в англомовних ЗМІ дезінформацію про завершення протесту, страйк продовжується й залишається потужним. Головна причина конфлікту – принципова позиція керівництва Tesla, яке відмовляється визнавати профспілки та вести колективні переговори.
Посередництво, яке тривало майже рік, завершилося безрезультатно. За словами керівництва Національного інституту примирення Швеції, компанія фактично не має повноважень ухвалювати рішення на місцевому рівні – позиція визначається штаб-квартирою у США.
Працівники скаржаться на перевантаження, погіршення умов праці та відсутність реального діалогу з адміністрацією. Водночас Tesla робить ставку на індивідуальні трудові контракти, що суперечить шведській моделі соціального партнерства.
Страйк набув масштабного характеру: солідарність із механіками Tesla виявили електрики, поштові працівники, докери у Швеції та навіть профспілки з Фінляндії, Данії й Норвегії.
Цей конфлікт має особливе значення для всієї країни. Адже колективні договори – основа скандинавської моделі трудових відносин, яка забезпечує стабільність і соціальну справедливість. Профспілки наголошують: якщо Tesla отримає право працювати поза цими рамками, це стане небезпечним прецедентом для інших транснаціональних корпорацій.
За матеріалами сайту greenleft.org.au
#ПрофспілкаЦеМи #ПМГУ_35
Анатолій Буряк – один із найдосвідченіших лідерів первинної ланки нашої Профспілки. Як і більшість представників надійного, перевіреного часом профспілкового активу, він починав «з самих низів». Зовсім юним хлопчиною прийшов в енергогрупу шахти Марганецького гірничо-збагачувального комбінату.
Енергійний і завзятий, спромагався і працювати, і виявляти активність у позаробочому житті колективу. За це був обраний спочатку профгрупоргом, потім – заступником голови цехової профорганізації підрозділу.
Анатолій Іванович згадує: «Головою цехкому я став у 30 років. Було страшнувато, адже на шахті тоді працювало близько 9 сотень людей, відповідальність велика. Та й мій безпосередній начальник, головний енергетик, ідею не схвалив, сумнівався, що потягну і основну роботу, і профспілкове навантаження. Але колектив вирішив, що я впораюсь – і я погодився. З часом втягнувся, все встигав, хоча питань завжди вистачало. На щастя, більшість з них я вирішував не самотужки. Поруч був мій добрий друг, який став моїм заступником, Анатолій Малютін, профактив, профком. Довіра людей і їхня готовність підтримати – це особливе відчуття, я й досі сприймаю його як диво і дуже ціную».
Міцне плече колег неодноразово ставало в пригоді профлідеру і надалі, коли його обрали головою первинної організації рідного підприємства. Слушними порадами підтримували тодішній голова Дніпропетровської обласної організації ПМГУ Петро Кузнецов, очільник Профспілки Микола Мінченко та всі його наступники – Анатолій Пожидаєв, Володимир Казаченко, Сергій Комишев… У буремні дев’яності, а потім у кризові двохтисячні роки вирішувати незвичні, нові і гострі проблеми людей праці нерідко допомагала профспілкова солідарність на рівні первинних профспілкових організацій: лідери ділилися досвідом, спілчани могли зірватися в інше місто, щоб підтримати вимоги товаришів участю в акції протесту.
«За часи незалежності України нам багато чого довелося навчитися, – каже Анатолій Буряк. – Ми дізналися, що таке соціальний діалог, зрозуміли ціну переговорам. У наше повсякдення увійшли управляючі компанії, транснаціональні корпорації, комерційні таємниці, міжнародні профцентри, Конвенції МОП… А тепер ми ще й маємо важкий досвід життя під час війни, мобілізації, обстрілів, болючих втрат. Хочеться вірити, що всі ці речі нас не роз’єднають, а навпаки, згуртують. Тому що в цьому сутність Профспілки: долати труднощі разом».
19 вересня 2025 року
Безпека праці під загрозою: профспілки проти ухвалення законопроєкту №10147
18 вересня відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню законопроєкту №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Організатори заходу – Конфедерація вільних профспілок України - запросили до участі народних депутатів, представників міжнародних організацій та профспілкового руху. Серед ключових учасників – народний депутат, голова КВПУ Михайло Волинець, лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, голова ПМГУ Богдан Оверковський, голова ФПУ Сергій Бизов, міжнародні експерти з МОП та Європейської конфедерації профспілок.
Як наголосили учасники дискусії, безпека та здоров’я працівників є невід’ємною складовою трудового законодавства, проте законопроєкт у нинішньому вигляді загрожує фактичним демонтажем системи охорони праці. Серед основних проблем:
- втрата чинності закону «Про охорону праці» та сотень підзаконних актів, які забезпечують конкретні гарантії для працівників;
- невідповідність положень директивам ЄС, зокрема рамковій Директиві 89/391/ЄЕС, яка прямо забороняє зниження вже досягнутого рівня захисту;
- скасування пільг і компенсацій для працівників, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці (додаткові відпустки, скорочений робочий час, пільгове пенсійне забезпечення, спецхарчування, оплата у підвищеному розмірі);
- виключення з Кодексу законів про працю норм, які гарантують особливий захист жінкам і неповнолітнім;
- обмеження прав профспілок на здійснення громадського контролю за додержанням законодавства в сфері охорони праці та захисту працівників, що суперечить Конвенціям МОП №87, №98 і №135.
Богдан Оверковський у своєму виступі підкреслив, що профспілки не виступають проти оновлення трудового законодавства, однак воно має відповідати міжнародним стандартам і не знижувати вже досягнутого рівня захисту. «Працівник не може залишитися сам на сам із роботодавцем у питаннях, що стосуються його життя і здоров’я. Профспілковий контроль – це гарантія того, що безпека не стане заручницею економії коштів», – зазначив він.
Учасники круглого столу нагадали, що у липні 2025 року у Римі було підписано Меморандум про взаєморозуміння між урядом, профспілками і роботодавцями. Він передбачає гармонізацію трудового законодавства зі стандартами ЄС та конвенціями МОП. Проте законопроєкт №10147 цим домовленостям суперечить.
Ізабель Шьоманн, заступниця генерального секретаря Європейської конфедерації профспілок, звернула увагу, що рамкова Директива ЄС вимагає не тільки формального закріплення норм, а й реальних механізмів участі працівників у системі охорони праці. Подібну позицію висловили і представники МОП.
Підсумовуючи дискусію, учасники круглого столу дійшли висновку: ухвалення законопроєкту №10147 у нинішній редакції може призвести до різкого зниження рівня захисту працівників і суперечитиме міжнародним зобов’язанням України. Профспілки задля збереження кадрового потенціалу в країні закликали парламент до широкого діалогу з урахуванням позиції всіх сторін соціального партнерства та напрацювання такого законодавства, яке не лише задекларує, а й реально гарантуватиме право працівників на безпечні й здорові умови праці.
19 вересня 2025 року
Кожна третя компанія визнає нерівність у зарплатах: попереду серйозні зміни
Уже в середині наступного року в Європейському Союзі почнуть діяти нові правила прозорості оплати праці, які стануть викликом для багатьох роботодавців. Згідно з дослідженням SD Worx, третина європейських компаній визнає: у них досі існує різниця між зарплатами жінок і чоловіків.
Директива Європарламенту та Ради ЄС 2023/970, ухвалена 10 травня 2023 року, має на меті забезпечити реальне втілення принципу рівної оплати за однакову або рівноцінну працю. Вона запроваджує механізми прозорості та контролю й почне діяти з червня 2026 року. Під її дію потраплять компанії зі штатом від 100 осіб, які зобов’язані регулярно звітувати про ситуацію з оплатою праці.
Зміни виявляться непростими: 35% роботодавців визнали наявність гендерного розриву в оплаті. Найчастіше про це заявляли в Норвегії (50%), Ірландії (44%) та Швеції (43%). Найнижчі показники — у Бельгії (24,3%), Хорватії та Фінляндії (по 26,3%).
Лише 39,5% польських працівників вважають, що їхня компанія чітко інформує про політику винагород і зарплатні діапазони.
19 вересня 2025 року
Чеські металурги вимагають негайних кроків для порятунку галузі
Європейський та чеський сталеливарний сектор опинився в критичній ситуації. На засіданні Регіональної ради економічної та соціальної згоди (Tripartita) у Моравсько-Сілезькому краї представники влади, профспілок та роботодавців домовилися про необхідність негайних кроків для збереження вітчизняного металургійного виробництва. Про це йдеться у пресрелізі Třinecké železárny.
«Для стабільності та розвитку нашого регіону співпраця краю, профспілок і роботодавців є ключовою. Спільними зусиллями ми можемо реагувати на виклики, які постають. Tripartita є для нас інструментом узгодження інтересів і посилення конкурентоспроможності», – наголосив голова краю Йозеф Беліца.
Під час зустрічі було представлено відкритий лист профспілок до всіх політичних партій і майбутнього уряду Чехії. У ньому висловлюється категоричний протест проти нинішньої промислової стратегії ЄС та Чеської Республіки, яка, за словами профспілок, ставить під загрозу існування європейської металургії.
Голова профспілки KOVO Роман Дурчо підкреслив, що галузь потерпає від високих цін на енергію та зростаючого імпорту з третіх країн.
