9 березня 2026 року
Переробна промисловість — серед драйверів економіки у 2025 році
Аналітики Опендатаботу оприлюднили Індекс українських компаній-2026, сформований на основі фінансової звітності підприємств за 2025 рік. Серед ключових галузей, що формують значну частину доходів українського бізнесу, — переробна промисловість.
Загалом найбільші доходи торік традиційно отримала енергетика — понад 1,04 трлн грн, або 23% від загального обсягу доходів компаній індексу. Водночас переробна промисловість увійшла до п’ятірки найпотужніших галузей із результатом понад 477 млрд грн (11%), а добувна промисловість забезпечила понад 341 млрд грн, або 8% доходів.
У переробній галузі лідерами за доходами стали «Кернел-Трейд» (105,9 млрд грн), «Запоріжсталь» (72 млрд грн) та «Арселорміттал Кривий Ріг» (70,6 млрд грн). У добувній промисловості перші позиції посіли «Укрнафта» (99,4 млрд грн), «Укргазвидобування» (83,6 млрд грн) та «ДТЕК Павлоградвугілля» (36,2 млрд грн).
Загалом найбільші доходи серед українських компаній у 2025 році отримали бізнеси, зареєстровані у Києві та Київській області, на Дніпропетровщині та Львівщині.
Індекс Опендатаботу формується на основі даних державних реєстрів, фінансової звітності підприємств та інших аналітичних інструментів.
За матеріалами сайту opendatabot.ua
9 березня 2026 року
Нерівна оплата праці: як змінився гендерний розрив у країнах ЄС
У 2024 році найбільші відмінності в оплаті праці між чоловіками та жінками в ЄС спостерігалися в Естонії, Чеській Республіці та Австрії. Середній гендерний розрив в оплаті праці в Євросоюзі скоротився з 11,7% у 2023 році до 11,1% у 2024-му.
Про це свідчать дані Євростату щодо гендерного розриву в оплаті праці за 2024 рік.
Найбільша нерівність в оплаті праці була зафіксована в Естонії (18,8%), Чеській Республіці (18,5%) та Австрії (17,6%).
Водночас найнижчі показники гендерного розриву були зафіксовані у:
Бельгії (0,7%), Румунії (3,7%), Польщі (4,0%).
Зазначається, що у Польщі цей розрив скоротився на 1,9% порівняно з 2023 роком, коли цей показник був на рівні 5,9%.
Люксембург — єдина країна ЄС, де жінки заробляють більше, ніж чоловіки (в середньому на 0,8%).
Гендерний розрив визначається як різниця між середньою валовою погодинною зарплатою чоловіків і жінок у компаніях із щонайменше 10 працівниками.
Менший розрив не завжди означає більшу гендерну рівність — у деяких країнах він може бути низьким через меншу участь жінок на ринку праці.
Більший розрив в оплаті праці може бути пов’язаний з високим відсотком жінок, які працюють неповний робочий день або в обмеженій кількості галузей промисловості.
За матеріалами сайту news.finance.ua
6 березня 2026 року
Система правового захисту спілчан: напрями змін
ПМГУ працює над зміцненням системи правового захисту спілчан. Про нові підходи у цій сфері, пов’язані з нею ініціативи та проєкти говорили учасники тематичного круглого столу, що відбувся вчора в змішаному форматі з центральною студією в Дніпрі.
Серед учасників заходу були голова Профспілки Богдан Оверковський, його перший заступник Валерій Гавриленко, фахівці Правової інспекції праці, лідери профспілкових організацій різного рівня, спеціалісти апарату ПМГУ.
Своє бачення концепцій розвитку системи профспілкового правового захисту презентували заступник голови ПО ПМГУ «Запоріжсталь», адвокат, доктор наук, професор Ігор Чумаченко та правовий інспектор праці Профспілки, адвокат Володимир Пророк. Спираючись на великий практичний досвід роботи, обидва вони виділили пріоритетні напрями змін.
Серед них: організаційне та кадрове підсилення юридичної служби; запровадження нових форматів роботи – наприклад, створення територіальних хабів, мобільних бригад Правової інспекції; розширення співпраці з іншими правозахисними структурами (від НСПП та Держпраці – до адвокатських об’єднань і юридичних клінік); підвищення кваліфікації активу та формування доступних баз знань; застосування сучасних цифрових інструментів; розширення практики інформування про результати правозахисної роботи.
Провідний фахівець організаційного відділу апарату ПМГУ Дмитро Литовченко окреслив можливості, переваги та підводні камені в діяльності профспілкової адвокатури. Заступник голови ПО ПМГУ «НЗФ» Андрій Мітченко наголосив на важливості підвищення рівня правових знань серед спілчан. Головний правовий інспектор праці Дніпропетровської обласної організації Профспілки Ольга Архипова звернула увагу присутніх на особливу гостроту кадрового питання. Крім того, під час обговорення прозвучало багато цікавих думок щодо застосування досвіду інших організацій, моніторингу та оцінки діяльності профспілкових правників, взаємодії з роботодавцями з метою профілактики порушень тощо.
Всі ідеї, обговорювані в межах круглого столу, будуть систематизовані та ретельно проаналізовані, найбільш перспективні з них отримають практичну реалізацію.
6 березня 2026 року
«НЕ САМА» — простір підтримки та єдності
Ініціативна група жінок підприємства на чолі з головою цехкому ЦТА Вікторією Фєдусовою звернулася до голови ПО ПМГУ ПРАТ «ІНГЗК» Людмили СИЧ з пропозицією створити жіночий простір «НЕ САМА».
Мета ініціативи — об’єднати матерів і дружин наших захисників і захисниць, які працюють на комбінаті, задля спілкування, взаємопідтримки, обміну інформацією та допомоги одна одній.
«НЕ САМА» — це спільнота жінок, які проживають непростий досвід очікування, тривоги й відповідальності. Це місце, де можна бути почутою та прийнятою, де не потрібно приховувати свої емоції й переживання. Тут кожна - не сама у тривозі, не сама в очікуванні, не сама у втомі, не сама в сльозах і не сама у своїй внутрішній силі.
5 березня в музеї Палацу культури «Інгулець» відбулася перша зустріч спільноти. Захід пройшов у теплій та щирій атмосфері.
До присутніх із вітальним словом звернулася голова ПО ПМГУ ПРАТ «ІНГЗК» Людмила Сич, яка наголосила на важливості створення такого простору підтримки та запевнила в подальшому сприянні розвитку ініціативи.
Свої бачення щодо діяльності та перспектив розвитку спільноти озвучила Вікторія Фєдусова. У виступах учасниць звучали слова вдячності, підтримки та готовності долучатися до спільної роботи.
Зустріч завершилася невимушеним спілкуванням за чашкою чаю. Під час обговорення були окреслені перші кроки діяльності та намічені конкретні напрями роботи.
Створення простору «НЕ САМА» стало важливим кроком до зміцнення єдності, взаєморозуміння та підтримки в колективі. Попереду — нові зустрічі, спільні ініціативи та добрі справи, адже разом — легше.
За матеріалами сторінки у Facebook ПО ПМГУ ПРАТ «ІНГЗК»
6 березня 2026 року
Промвиробництво у січні скоротилося на 14,8% – Держстат
У січні індекс промислової продукції в Україні порівняно з груднем 2025 року знизився на 14,8%; у річному вимірі падіння зафіксовано на рівні 8,1%.
Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.
За даними Держстату, індекс промислової продукції у січні 2026 року порівняно із січнем 2025 року становив 91,9%. Зокрема, у добувній промисловості і розробленні кар’єрів – 90,3%, переробній промисловості – 94,0%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 87,3%.
Водночас проти останнього місяця 2025 року скорочення промвиробництва становило 14,8%.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року індекс промислового виробництва в Україні скоротився на 1,7% порівняно з 2024 роком.
За матеріалами сайту minprom.ua
6 березня 2026 року
Жіноче лідерство та стійкість: виклики воєнного часу
5 березня у Києві, напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир, Федерація профспілок України провела круглий стіл на тему «Жіноче лідерство та стійкість: виклики воєнного часу», за підтримки Норвезької конфедерації профспілок (LO) у партнерстві з громадською організацією «Трудові ініціативи».
Метою заходу стало об’єднання зусиль соціальних партнерів - представників органів державної влади, профспілок, об’єднань роботодавців, міжнародних профспілкових організацій та Міжнародної організації праці - для посилення економічної стійкості жінок, розвитку жіночого лідерства та вдосконалення законодавчих гарантій у сфері праці.
Круглий стіл відкрив Голова ФПУ Сергій Бизов, який наголосив на важливості та актуальності теми жіночого лідерства. У своєму виступі він підкреслив, що для нього прикладом жіночого лідерства завжди була його мати, якій він щиро вдячний за справжні цінності, прищеплені з дитинства, а також багато жінок, які присутні на заході і своєю працею заслуговують на шану і повагу в суспільстві. Лідер українських профспілок підкреслив значну роль жінок у забезпеченні життєдіяльності країни в умовах воєнного стану та висловив переконання, що захід допоможе обговорити найбільш актуальні проблеми і скоординувати власні дії.
5 березня 2026 року
Профорієнтація: на одній хвилі з молоддю
Що може бути кращим, ніж коли викладачі та студенти говорять з майбутніми абітурієнтами однією мовою – відкрито, цікаво й натхненно? Саме у такій атмосфері 4 березня відбулася профорієнтаційна зустріч, яку організували викладачі ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» разом зі студентами коледжу.
Викладачі Галина Велика, Петро Великий та Олена Серебрякова разом зі студентами Артемом Тронем, Тетяною Романенко, Дар’єю Бушуєвою та Анастасією Туранською завітали до дев’ятикласників гімназій №16 та №56 Криворізької міської ради.
Метою зустрічі було ознайомити школярів з освітніми програмами та спеціальностями коледжу, популяризувати залізничні професії, а також допомогти майбутнім випускникам зробити усвідомлений вибір професійного шляху.
Під час заходу учням презентували спеціальності навчального закладу, розповіли про насичене студентське життя, діяльність студентської ради та роботу первинної організації ПМГУ студентів, яка вчить молодь захищати свої права, організовує цікаві культурні й спортивні заходи. Окрему увагу приділили умовам вступу та перевагам навчання, а також надали індивідуальні консультації всім охочим.
Особливий інтерес школярів викликали виступи самих студентів, які поділилися власним досвідом навчання, досягненнями та планами на майбутнє. Вони розповіли і про дружню атмосферу в коледжі, і про підтримку, яку молодь отримує від викладачів та первинки ПМГУ.
Зустріч пройшла жваво й змістовно, викликавши щиру зацікавленість у дев’ятикласників. Подібні заходи не лише допомагають молоді визначитися з майбутньою професією, а й сприяють формуванню майбутнього кадрового потенціалу галузі. Адже кваліфіковані кадри - одна з ключових умов розвитку ГМК та відбудови України.
За матеріалами сторінки у Facebook ВСП «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету»
5 березня 2026 року
ПМГУ і «Дніпровська політехніка»: діалог про кадровий потенціал галузі
Майбутнє починається сьогодні, опікуватися ним потрібно вже зараз. У Профспілці металургів і гірників України про це не забувають – тому незмінно дбають про молодь, зокрема студентську. Первинні організації ПМГУ працюють у багатьох галузевих професійно-технічних навчальних закладах, гуртуючи навколо себе як здобувачів освіти, так і педагогів. Профлідери цікавляться навчальними програмами профільних вишів, підтримують дружні зв’язки з освітянами…
Так, вчора голова ПМГУ Богдан Оверковський і очільник ПО ПМГУ ПРАТ «Полтавський ГЗК» Дмитро Вінівітін завітали на кафедру відкритих гірничих робіт та раціонального надрокористування НТУ «Дніпровська політехніка» (завідувач – доктор технічних наук, професор Борис Собко).
Під час зустрічі з представниками вишу говорили про проблеми і перспективи вітчизняної гірничодобувної промисловості, а також про подальшу співпрацю, спрямовану на розвиток її кадрового потенціалу та збереження соціально-трудових гарантій для нинішніх і майбутніх працівників українського ГМК.
5 березня 2026 року
Жінки все частіше обирають «чоловічі» професії, але зарплата залишається нижчою - дослідження
Через мобілізацію, міграцію та гострий дефіцит кадрів український бізнес переглядає традиційні підходи до найму. Жінки дедалі частіше приходять у професії, що раніше вважалися «чоловічими», проте нерідко отримують меншу оплату за ту саму роботу.
За даними дослідження «Барометр ринку праці» від GRC.ua, 64% українських компаній вже наймають жінок на історично «чоловічі» позиції, ще 9% планують це зробити найближчим часом. Найбільш помітне зростання зафіксовано в аграрному секторі, промисловості та державному управлінні.
Попри розширення доступу до нових професій, гендерний розрив у зарплатах залишається суттєвим. На початку війни він становив 18,6%, а в окремих галузях жінки заробляли на 41,4% менше за чоловіків. За даними Національного індексу гендерної рівності 2025 року, цей розрив фактично не скоротився, хоча міжнародні оцінки фіксують поступовий прогрес.
Дослідження показало, що багато роботодавців не відстежують рівність в оплаті. Три чверті компаній заявили, що зарплата залежить від конкретного кандидата, а кожен п’ятий вважає, що жінки готові працювати за меншу платню. Експерти наголошують, що такий підхід автоматично закріплює нерівність.
Уряд планує скоротити гендерний розрив у зарплатах до 13,6% до 2030 року, проте реальні зміни залежать і від практик самих компаній. У рамках експериментального проєкту навчання жінок на «чоловічі» професії вже зафіксовані позитивні результати.
За матеріалами сайту news.finance.ua
