15 жовтня 2025 року
Українські профспілки обговорили умови праці під час війни та законодавчі зміни, що загрожують правам працівників
14 жовтня представники Профспілки металургів та гірників України взяли участь у спільній онлайн-нараді українських членських організацій Глобального Союзу IndustriALL та IndustriAll-Європа, урядових структур, міжнародних організацій та експертів з охорони праці.
Тема заходу: «Умови праці українських робітників, які чинять опір війні: виклики та шляхи вирішення».
Учасники наголосили, що українські працівники продовжують працювати в умовах повномасштабної війни, незважаючи на постійну небезпеку, руйнування підприємств і нестачу ресурсів. Саме вони підтримують функціонування ключових галузей - гірничодобувної, металургійної, атомної енергетики, аварійних служб та ін., забезпечуючи стабільність економіки та громадську безпеку.
Під час зустрічі профспілковці поділилися досвідом роботи в умовах війни та висловили категоричну незгоду із законопроєктом №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» та наголосили на необхідності збереження права працівників на компенсації і соціальні гарантії за роботу в важких та шкідливих умовах праці.
Голова ПМГУ Богдан Оверковський у своєму виступі підкреслив, що ухвалення цього документа може мати руйнівні наслідки для системи соціального захисту та трудових прав в Україні. Він зазначив, що нові законодавчі ініціативи націлені на зниження діючих прав та гарантій щодо безпеки праці, навів конкретні приклади проблем і критичних ситуацій, які виникають з цієї причини. Очільник ПМГУ сказав, що справжня інтеграція України до ЄС можлива, перш за все, лише за умови дотримання високих стандартів охорони праці, а не через їх ослаблення.
Учасники зустрічі наголосили на необхідності зберегти баланс між реформами та соціальним захистом трудящих і важливості приведення українських стандартів безпеки у відповідність до європейських норм, а також зауважили, що в законопроєкті не зафіксовані основні права і повноваження профспілок, як представників працівників, щодо безперешкодного здійснення громадського контролю за додержанням законодавства в сфері охорони праці.
За результатами спільної зустрічі 14 українських галузевих промислових профспілок прийняли Заяву, якою наголошують, що запропонований урядом законопроєкт №10147 не був погоджений із представницькими органами працівників і суперечить нормам ЄС та Конвенціям МОП, оскільки знижує рівень безпеки й соціального захисту. Вони закликають Верховну Раду доопрацювати закон із залученням профспілок та міжнародних експертів, а також пропонують ЄС і МОП втрутитися, щоб не допустити порушення трудових прав і підриву соціального діалогу.
15 жовтня 2025 року
МВФ оновив прогноз зростання економік світу: до чого готуватися українцям
Міжнародний валютний фонд (МВФ) оновив свій прогноз світового економічного зростання. Очікується, що темпи зростання сповільняться з 3,3% у 2024 році до 3,2% у 2025 році та 3,1% у 2026 році.
Про це йдеться в огляді МВФ за жовтень 2025 року. Зазначається, що сповільнення зростання зумовлене впливом невизначеності та протекціонізму, хоча шок від запровадження мит з боку США виявився меншим, ніж очікувалося спочатку.
Для розвинених економік прогнозується середнє зростання близько 1,5% у 2025–2026 роках, при цьому економіка США сповільниться до 2%. Країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються, збережуть помірне зростання - трохи більше 4%.
Що стосується України, то МВФ прогнозує сповільнення зростання ВВП цього року до 2% (після 2,9% у 2024 році), а вже наступного року економіка може зрости на 4,5%. Інфляція за прогнозом очікується на рівні 12,6% у 2025 році (проти минулорічного показника у 6,5%), а вже у 2026 році темпи зростання цін сповільняться до 7,6%.
Читати повністю
15 жовтня 2025 року
Менше впевненості й більше обережності: що фіксує індекс ділової активності
Після короткого зростання у серпні, Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) у вересні 2025 року знову знизився — з 0,08 до 0,05 (за шкалою від -1 до +1). Таким чином, показник повернувся до рівня, зафіксованого в липні. Про це свідчать результати «Нового щомісячного опитування підприємств» від Інституту економічних досліджень.
Частка компаній, які заявили, що їхня ділова активність покращилась порівняно з минулим роком, майже не змінилася — 27,2% проти 27,7% у серпні. Натомість зросла кількість тих, хто відчув погіршення — з 19,2% до 22,4%. Водночас частка підприємств, які не відчули жодних змін, зменшилася з 53,1% до 50,3%.
Серед компаній побільшало тих, хто працює на повну потужність — із 11% до 13%. Частка бізнесів, які завантажені майже повністю, залишилася незмінною — 52%. Водночас зменшилася кількість підприємств, що працюють лише на 25−49% — з 11% до 6%. А от частка тих, хто взагалі не працює, навпаки, трохи зросла — з 2% до 4%.
15 жовтня 2025 року
Висока ціна на електроенергію змушує металургів ЄС згортати виробництво
Європейська металургійна галузь переживає системну кризу, зумовлену високою вартістю електроенергії. Внаслідок цього відбулися масові зупинки виробничих потужностей, відмова від мільярдних проектів декарбонізації та скорочення десятків тисяч робочих місць. Ключова причина – неспроможність урядів європейських країн забезпечити конкурентоспроможні ціни на електроенергію для металургії.
Ціни на електроенергію для європейських промислових споживачів різко зросли після початку війни в Україні, але й нині залишаються високими з низки внутрішньоєвропейських причин:
- Висока частка дорогих джерел енергії. Європа активно відходить від вугілля та газу на користь відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Оскільки вітрова та сонячна генерація характеризуються нестабільністю, необхідне резервування газовими станціями та значні інвестиції в мережеву інфраструктуру, витрати на яку перекладаються на кінцевого споживача.
- Залежність від імпорту газу. Після скорочення постачань російського газу ЄС закуповує скраплений природний газ (СПГ), переважно зі США та Катару, який дорожчий за трубопровідний. Крім того, Європа конкурує за СПГ з азійськими країнами, що в періоди високого попиту (зима, перебої в постачаннях) призводить до різкого зростання цін.
- Модель ціноутворення «marginal pricing». Ціна формується за найдорожчою електростанцією, необхідною для покриття попиту. Навіть зі зростанням частки ВДЕ дорогий газ «підтягує» ціну для всіх учасників ринку.
- Податки та акцизи. У ЄС значна частина вартості електроенергії припадає на податки, акцизи та обов’язкові платежі на розвиток ВДЕ, модернізацію мереж та підтримку кліматичної політики.
- Екологічні регуляції та політика. Генеруючі підприємства сплачують за викиди CO₂. Ціна квот у 2023–2024 роках коливалася в межах €60–90 за тонну CO₂, що напряму здорожчує електроенергію з вугільних та газових електростанцій. Крім того, Німеччина недалекоглядно відмовляється від відновлення роботи своїх атомних електростанцій, що дозволило б знизити ціни на електроенергію.
У результаті промисловість в ЄС платить за електроенергію значно дорожче, ніж у інших країнах. За даними IEA, за підсумками 2024 року середні ціни на е/е для енергоємних промислових споживачів блоку були приблизно вдвічі вищими, ніж у США, і на 50 % більше, ніж у Китаї.
15 жовтня 2025 року
Бельгію охопив страйк: країна зупинилася через урядові реформи
Десятки тисяч бельгійців вийшли на вулиці столиці, протестуючи проти урядових реформ, скорочення соціальних витрат і підвищення пенсійного віку.
Акцію організували три найбільші профспілки країни, обурені планами уряду, що зачіпають пенсії, соціальні пільги, умови праці та гарантії зайнятості.
Брюссельський транспорт фактично паралізовано — не курсують більшість автобусів, трамваїв і ліній метро. В аеропорту Шарлеруа зупинено рейси, у брюссельському — скасовано всі вильоти. Рух поїздів поки збережено.
Антверпенський порт, другий за обсягом у Європі, припинив роботу через нестачу персоналу — понад сотня суден чекають на швартування в Північному морі.
Профспілки виступають проти скорочення пенсій для залізничників, поліцейських і вчителів, а також проти скасування надбавок за нічні зміни. За даними поліції, на вулиці вийшло близько 80 тисяч осіб, профспілки говорять про понад 100 тисяч.
Уряд Барта Де Вевера наполягає на економії: допомогу з безробіття хочуть обмежити двома роками, дитячі виплати скоротити, а ПДВ — підвищити. Водночас пенсійний вік із 2025 року зросте до 66, а до 2030-го — до 67 років, що викликає особливе невдоволення серед бельгійців.
За матеріалами сайту bbc.com
Дякуємо всім, хто долучився, завдання 12 закрито
Правильні відповіді – традиційно на фото
Нашу вікторину завершено!
Ще раз вітаємо всіх з 35-річчям Профспілки!
Тепер ми ретельно підрахуємо бали та
на наступному тижні оприлюднимо імена переможців,
на яких чекатимуть пам’ятні подарунки від Центральної ради ПМГУ.
14 жовтня 2025 року
Законодавчі зміни мають забезпечити європейський рівень захисту працівників
13 жовтня відбулася робоча зустріч представників ФПУ та очільника ПМГУ Богдана Оверковського з головою Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою.
Під час зустрічі обговорювалися законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення захисту трудових прав працівників в умовах воєнного стану.
Сторони розглянули можливі зміни до законодавства, зокрема щодо вдосконалення механізму масового вивільнення працівників і необхідності приведення національних норм у відповідність до положень Директиви Ради 98/59/ЄС від 20.07.1998 р. про наближення законодавств держав-членів ЄС стосовно масових вивільнень.
Внаслідок збройної агресії рф проти України багато підприємств були змушені зупинити діяльність і вдатися до скорочення персоналу. В таких умовах особливо важливо забезпечити працівникам належний рівень соціального захисту та пом’якшити негативні наслідки звільнень для кожного працівника.
За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити співпрацю з метою напрацювання спільного бачення оновленого механізму масових вивільнень, який має відповідати європейським стандартам, враховувати інтереси працівників і гарантувати профспілкам можливість здійснювати дієвий контроль за дотриманням трудового законодавства.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
14 жовтня 2025 року
В Україні стрімко поглиблюється нерівність у доходах — як між різними секторами економіки, так і всередині державного сектору. За даними Світового банку, рівень бідності зріс із 23% до 37% за два роки, тоді як зарплати державних службовців і топменеджменту держкомпаній перевищують середні в економіці у кілька, а подекуди й у десятки разів. Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану наголошують: такі диспропорції не лише підривають довіру громадян, а й безпосередньо впливають на економічну динаміку, споживчий попит і перспективу повернення мільйонів українських біженців із-за кордону.
Антикризовий штаб стійкості економіки неодноразово звертав увагу Уряду і парламенту на проблему розривів в оплаті праці та заморожування соціальних стандартів, які не встигають за інфляцією.
Пропозиції Антикризового штабу були направлені, зокрема, і до Ради національної безпеки і оборони України.
УСПП та Антикризовий штаб наполягають на перегляді державної політики у сфері оплати праці, посиленні контролю над фінансовими потоками у держсекторі, а також на впровадженні системних програм підготовки кадрів, перекваліфікації, реінтеграції ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.
14 жовтня 2025 року
Світовий попит на сталь: оновлений прогноз Worldsteel
Світовий попит на сталь у 2025 році збережеться на рівні попереднього року – близько 1 млрд 748,6 млн тонн після падіння на 1,6% торік, до 1 млрд 748,5 млн тонн, прогнозує Всесвітня асоціація сталі (World Steel Association) у своєму короткостроковому прогнозі (Short Range Outlook, SRO) щодо світового попиту на сталь у 2025 та 2026 роках.
У 2026 році, як очікується, попит на сталь у всьому світі зросте (крім Китаю та СНГ, Росії і України) на 1,3% - до 1 млрд 771,9 млн тонн.
При цьому у СНГ, враховуючи Україну, у 2025 році прогнозується падіння попиту на 5,2%, до 56,1 млн тонн, у 2026-му – на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
14 жовтня 2025 року
Федеральний уряд Бельгії готує одну із найбільших реформ системи соціального забезпечення за останні десятиліття. Мета - скоротити неефективні, на думку влади, витрати на допомогу з безробіття та хвороби.
У Бельгії безробітні можуть отримувати допомогу без обмеження за терміном, а частка працівників, що тривало хворіють, – найвища в Європі. За словами прем'єр-міністра Барта де Вевера, ці механізми дозволили надто багатьом назавжди залишити ринок праці, зберігаючи при цьому дохід за рахунок держави.
З 2026 р. нескінченні виплати по безробіттю будуть скасовані, а тривалі лікарняні підлягатимуть суворішим медичним перевіркам.
