
5 грудня 2025 року
47% українців скоротили витрати на базові потреби - дослідження
Повномасштабна війна суттєво змінила споживчі звички українців. Люди стали уважніше стежити за кожною гривнею, переглядають свої пріоритети та частіше обирають раціональність замість імпульсивних покупок. Попри економію, багато хто все ж намагається підтримувати внутрішній баланс і не відмовлятися від речей, що приносять задоволення чи користь для здоров’я.
За даними дослідження Gradus і Vogue Ukraine (600 онлайн-інтерв’ю людей із доходом вище середнього):
- 47% зменшили витрати на базові потреби.
- 82% уникають зайвого, але купують речі для задоволення.
- 77% обирають «менше, але якісніше».
- 76% інвестують у здоров’я, яке 70% називають головною статтею витрат.
- 59% витрачають на емоційний комфорт, 52% - на розвиток і досвід.
Поведінка споживачів:
- 88% прагнуть жити «тут і зараз».
- 85% дозволяють собі невеликі радощі, найбільше - у віці 25–34 роки.
Вибір брендів:
- 39% ставлять на перше місце якість, престиж важливий лише для 11%.
- У fashion & beauty найбільше впливають власний досвід (52%) та поради друзів (33%).
Ставлення до розкоші:
- 32% купують її стримано,
- 22% вважають недоречною,
- 19% сприймають як нормальну частину життя.
Гендерні відмінності:
- 61% жінок і 47% чоловіків не економлять на важливому.
- 70% жінок і 50% чоловіків продовжують купувати товари для емоційного комфорту.
За матеріалами сайту news.finance.ua
5 грудня 2025 року
Профспілкове об’єднання промисловості Японії вимагатиме підвищення зарплат щонайменше на 12 000 єн

Об’єднання профспілок промислових галузей Японії (JCM) ухвалило рішення під час підготовки до весняних колективних переговорів 2026 року вимагати підвищення базової заробітної плати щонайменше на 12 000 єн (близько 3000 грн) на місяць. Це - найвищий запит від моменту запровадження чинної системи вимог.
У JCM наголошують, що підвищення має сприяти зростанню реальних доходів та скороченню розриву в оплаті праці між великими корпораціями та малими й середніми підприємствами. Профспілки 13-й рік поспіль наполягають на зростанні базових ставок.
Голова JCM Акіхіро Канеко заявив, що цільове підвищення «відображає рішучість профспілок домогтися реального зростання зарплат членів організації».
У 2025 році профспілкам вдалося досягти середнього підвищення на 10 169 єн, але показники різнилися залежно від масштабу організацій: до 300 членів - 9160 єн, понад 1000 членів - 12 855 єн.
За матеріалами сайту nippon.com
4 грудня 2025 року
Захистимо майбутнє країни! Підтримаймо заборону експорту металобрухту!

На сайті Мінекономіки триває голосування за проєкт постанови №1481, яка встановлює на 2026 рік «нульову» квоту на експорт металобрухту з України.
Її ухвалення фактично заборонить вивезення з України стратегічної та дефіцитної сировини, без якої неможлива робота металургійних підприємств.
На тлі рекордного експорту брухту це рішення має критичне значення для української економіки та обороноздатності. Підтримка постанови - це підтримка вітчизняної промисловості та забезпечення фронту всім необхідним.
Підтримайте постанову №1481 – тут
1. Натиснути кнопку «Додати коментар»
2. Заповнити усі поля
3. У полі «Текст повідомлення» написати «Підтримую цю постанову»
4. Натиснути кнопку «Відправити»
4 грудня 2025 року
Верховна Рада ухвалила держбюджет-2026. Головні цифри

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік з дефіцитом близько 18,5% ВВП. Законопроєкт №14000 у другому читанні з урахуванням пропозицій профільного комітету підтримали 257 народних депутатів.
Після доопрацювання урядом бюджетних висновків до другого читання обсяг доходів збільшено на 27,8 млрд грн, до 2 трлн 917,9 млрд грн. Загальний фонд становить 2 трлн 625 млрд грн, спеціальний фонд – 292,9 млрд грн. Доходи у 2026 році будуть більші на 415,3 млрд грн, ніж у 2025-му.
У держбюджеті уряд запланував підвищення соціальних стандартів – вперше з 2023 року: мінімальна зарплата зросте з 8000 грн до 8647 грн (+8%); загальний прожитковий мінімум – з 2920 грн до 3209 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3028 грн до 3328 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – з 2361 грн до 2595 грн (+9,9%).
Читати повністю
4 грудня 2025 року
Традиції, що готують професіоналів: студенти коледжу на ArcelorMittal

Студенти ВСП «Автотранспортний фаховий коледж КНУ» продовжують традицію виробничих візитів, що давно стали невід’ємною частиною підготовки майбутніх фахівців. У закладах професійно-технічної освіти Кривого Рогу такі практичні поїздки вже звичні - молодь систематично відвідує підприємства галузі, де потенційно працюватиме після завершення навчання.
Цього разу студенти побували на підприємстві ArcelorMittal, щоб на власні очі побачити, як працює велике виробництво та як застосовуються їхні знання в реальних умовах.
Під час екскурсії молодь ознайомилася із сучасними виробничими процесами, технологіями обслуговування техніки та вимогами до фахівців.
Живе спілкування з працівниками, демонстрація обладнання й можливість поставити фахові запитання - це досвід, який не замінить жоден підручник.
Повернулися студенти натхненними й мотивованими: нові знання та практичні враження ще більше зміцнили їх упевненість у виборі професії. Такі поїздки раз за разом підтверджують — саме реальна практика формує справжніх професіоналів.
За матеріалами facebook.com/avtokollege
4 грудня 2025 року
Україна втратить мільйони працівників: країні доведеться завозити робочу силу

В Україні вже зараз спостерігається гострий дефіцит робочої сили, який після завершення війни лише посилюватиметься. Тому країні доведеться залучати іноземних працівників. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
За її словами, нестача кадрів зумовлена низькими зарплатами та масовою міграцією. Після перемоги ситуація буде ще складнішою, адже європейські держави, де населення швидко старішає, не захочуть відпускати українських мігрантів.
Лібанова підкреслює: залучення іноземних працівників після війни стане неминучим, адже іншої альтернативи немає. Україна ще тривалий час залишатиметься відносно бідною країною, тож приїжджатимуть не за соціальною допомогою, а ті, хто справді хоче працювати – і це може стати перевагою для економіки.
4 грудня 2025 року
Євростат: рівень безробіття в Європі продовжує зростати

Складні економічні умови та зовнішні виклики позначаються на ринку праці країн ЄС. У багатьох державах кількість робочих місць скорочується, а особливо гостро ситуація відчувається серед молоді.
За даними Євростату, у жовтні рівень безробіття в ЄС та єврозоні знову зріс. Лідером за найвищим показником стала Іспанія, натомість найнижчий рівень зафіксовано на Мальті.
У єврозоні безробіття становило 6,4% проти 6,3% роком раніше.
У ЄС показник зріс до 6% (було 5,8% у жовтні 2024 року).
Порівняно з вереснем рівень залишився стабільним.
У жовтні в ЄС налічували 13,35 млн безробітних, з них 11,03 млн — у єврозоні. За рік кількість безробітних зросла на 517 тис., у єврозоні — на 308 тис. Найвищий рівень зафіксовано в Іспанії — 10,5%, найнижчий — на Мальті (3,1%).
Країни Північної Європи демонструють зростання безробіття вище середнього:
- Фінляндія — 10,3% (+1,5 п.п. за рік)
- Швеція — 9,3% (+1,1 п.п.)
- Данія — 6,4% (+0,5 п.п.)
- Норвегія — 4,5% (+0,4 п.п.)
- Ісландія — 4% (+0,6 п.п.)
У ЄС рівень безробіття серед жінок становив 6,3%, серед чоловіків — 5,8%.
У єврозоні:
- жінки — 6,6%,
- чоловіки — 6,1%.
Ситуація серед молоді до 25 років залишається найскладнішою.
У ЄС нарахували 2,96 млн молодих безробітних, з них 2,35 млн — у єврозоні.
Рівень молодіжного безробіття: 15,2% у ЄС, 14,8% у єврозоні.
За рік кількість молодих людей без роботи збільшилася на 74 тис. у ЄС та на 39 тис. у країнах єврозони.
За матеріалами сайту ec.europa.eu
3 грудня 2025 року
Середня зарплата в Україні за місяць зросла на 1% – Держстат
У жовтні 2025 року середня заробітна плата по Україні становила 26913 грн, що на 1,1% більше, ніж у вересні цього року. Про це повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, найвищі зарплати зафіксовані у Києві – 40 738 грн, а також у Луганській області – 30 675 грн (у цьому регіоні більшість респондентів – це установи бюджетної сфери, процес релокації яких ще триває) та Дніпропетровській області – 27 892 грн.
Найнижчі показники за середнім рівнем оплати праці спостерігаються у Чернівецькій області – 19 343 грн і Кіровоградській області – 19 920 грн.
Найвищий рівень заробітної плати в жовтні зафіксований у сфері інформації та телекомунікацій - 65 047 грн, найнижчий - в освіті (16 984 грн).
Нагадаємо, у вересні 2025 року середня заробітна плата по Україні становила 26 623 грн, що на 2,7% більше, ніж у серпні цього року.
У проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено оновлення мінімальної заробітної плати (8647 грн) та прожиткового мінімуму (1600 - 3512 грн, залежно від категорії).
За матеріалами сайту epravda.com.ua
3 грудня 2025 року
EUROFER попереджає: промисловість ЄС стоїть на межі затяжного спаду

Видиме споживання сталі в ЄС почне відновлення у 2026 році, збільшившись на 3%. Про це йдеться в останньому звіті Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER) «Economic and steel market outlook 2025–2026, Q4».
Це трохи нижче попередньої оцінки асоціації у 3,1%. Як зазначають, це відбудеться за умови поліпшення промислових умов і послаблення глобальної напруженості, проте наразі ці фактори залишаються важко передбачуваними.
У 2025 році видиме споживання сталі в ЄС, очікують у EUROFER, незначно знизиться (на -0,2%), що є четвертою поспіль річною рецесією. Ситуація зумовлена очікуваним впливом тарифів США, який, утім, важко оцінити кількісно, пов’язаною з ним невизначеністю й торговельними проблемами.
«Загальна еволюція попиту на сталь залишається під дуже високою невизначеністю. Не очікується жодного покращення видимого споживання сталі до I кварталу 2026 року, а обсяги споживання, як прогнозують, залишаться значно нижчими за допандемічний рівень», – йдеться в огляді EUROFER.
3 грудня 2025 року
Франція: новий страйк профспілок проти бюджету-2026

Три провідні профспілки Франції - CGT, FSU та Solidaires - у вівторок знову вивели людей на вулиці проти урядової економії, заморожених зарплат і можливих скорочень у держсекторі. Але, попри тривалу підготовку, масштаби протесту виявилися значно меншими, ніж у вересні та жовтні.
Акція відбулася на тлі обговорення в Національних зборах бюджету соцзабезпечення на 2026 рік, який профспілки називають документом із «серйозними регресами» для працівників, пенсіонерів і державних служб.
У центрі вимог - підвищення зарплат, податкова справедливість і більше інвестицій у держпослуги, особливо лікарні та установи догляду. У CGT звинувачують уряд у затягуванні процесу, а праві політичні сили - у захисті інтересів багатіїв.
Проєкт бюджету передбачає економію майже €44 млрд через скорочення видатків та нові податкові заходи. Лідерка CGT Софі Біне назвала документ «справжнім жахіттям» і наголошує: «Гроші є - у кишенях надбагатих та великого бізнесу!».



















