25 грудня 2025 року
Питання формування та накопичення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам залишається однією з найгостріших проблем соціально-економічного розвитку України протягом усіх років незалежності, створює системні порушення гарантій Конституції України та національного законодавства, спричиняє невиконання Україною міжнародних зобов’язань.
З метою врегулювання зазначених проблем за ініціативою профспілок у Парламенті групою народних депутатів 19 липня 2023 року за № 9510 зареєстрований проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» (далі – законопроєкт № 9510). До законопроєкту № 9510 увійшли профспілкові пропозиції, а також раніше узгоджені положення, які були напрацьовані соціальними партнерами в рамках підготовки низки законопроєктів з цього питання.
30 квітня 2025 року законопроєкт № 9510 прийнято у першому читанні.
Наразі законопроект доопрацьовується до другого читання робочою групою, створеною в Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, до складу якої включено представників від СПО об’єднань профспілок.
З метою визначення державного органу, який здійснюватиме виплату компенсації працівникам у випадку неплатоспроможності роботодавця, та джерел фінансування зазначеної компенсації 23 грудня 2025 року у Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під головуванням Голови Комітету Галини Третьякової відбулася робоча нарада з обговорення відповідних положень законопроекту.
Під час наради Галина Третьякова зазначила про нагальну необхідність створення в Україні гарантійної установи, що відповідатиме фундаментальним документам євроспільноти, а також неодноразово звертала увагу на необхідність повернення працівникам зарплатної заборгованості, наголошувала на відповідальності Уряду за ефективне управління державними підприємствами та забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
Представники від СПО об’єднань профспілок – члени робочої групи, зокрема, зазначили:
- Протягом понад 30 років в Україні не вирішено питання створення гарантійної установи. Але сьогодні ми опинилися у дуже ризикованій ситуації, коли ми не бачимо реальної ситуації щодо обсягу заборгованості із заробітної плати у разі неплатоспроможності підприємства насамперед на територіях, що руйнуються. У цих умовах ми маємо створити такий механізм, оскільки, маючи спільний ринок праці з Євросоюзом у рамках вступу України до ЄС, та у разі відсутності гарантійної установи ми потягнемо у ці борги євроспільноту – Олександр Шубін;
- Створення гарантійної установи не сприятиме збільшенню невиплати заробітної плати та зловживанню роботодавцями цим механізмом. Навпаки, створення цієї гарантійної установи зробить більш цивілізованим процес банкрутства підприємств та відновлення їх платоспроможності, оскільки ця установа зможе вимагати від роботодавця повернення таких боргів – голова ПМГУ Богдан Оверковський.
Читати повністю
25 грудня 2025 року
Китай запускає першу лінію з виробництва сталі з майже нульовим рівнем викидів
Китай завершив будівництво своєї першої лінії з виробництва сталі з майже нульовим рівнем викидів вуглецю потужністю 1 млн т у місті Чжаньцзян (провінція Гуандун), повідомляє CGTN.
Ця виробнича лінія підприємства компанії Baowu Steel використовує передовий процес відновлення на основі водню та електроплавку.
Як зазначається, залізо прямого відновлення (DRI), вироблене в шахтній печі на основі водню, досягло цільових показників металізації, тоді як високоефективні електропечі покращують загальне використання енергії. Порівняно з традиційними процесами, лінія може скоротити викиди вуглецю на 50-80%.
Проєкт узгоджується з 14-м п’ятирічним планом країни (2021–2025) – періодом, визначеним як критично важливий для стимулювання високоякісного розвитку сталеливарного сектору шляхом зеленої трансформації. Між 2021 і 2024 роками у Китаї було сертифіковано 126 нових заводів «зеленої» сталі.
На додаток до цих зусиль, Китайська металургійна асоціація (CISA) у той самий період запустила ініціативу «надзвичайної енергоефективності». Тільки у 2024 році вона забезпечила економію енергії, еквівалентну приблизно 10,5 млн т стандартного вугілля та скоротила викиди вуглецю приблизно на 27,5 млн т.
Нагадаємо, що Китай застосовує виважений підхід до відновлення своєї металургії, покращуючи перспективи для компаній високого класу, проте уникаючи кроків, необхідних для суттєвого скорочення постачань сталі.
За матеріалами сайту gmk.center
24 грудня 2025 року
Єдність, стійкість і відновлення: у Києві відбулося засідання Ради ФПУ
23 грудня у Києві відбулося засідання Ради ФПУ, на якому було підбито підсумки діяльності між засіданнями Ради та окреслено перспективи роботи на 2026 рік. Засідання проходило під головуванням Голови ФПУ Сергія Бизова. Він відкрив його вшануванням хвилиною мовчання світлої пам’яті полеглих захисників України.
У вступному слові Сергій Бизов окреслив основні напрями діяльності ФПУ в період між зібраннями Ради, зробив акценти на досягненнях і викликах профспілкового руху.
Першим блоком було розглянуто організаційні питання - припинення та підтвердження повноважень членів Ради ФПУ, а також зміни у складі постійних комісій. Члени Ради підтримали запропоновані Головою ФПУ кандидатури на посади заступників Голови ФПУ Ігоря Москаленка та Надії Корінної.
Далі Сергій Бизов виступив із ґрунтовною презентацією з основного питання порядку денного — збереження та розвитку трудового потенціалу для забезпечення стійкості й відновлення національної економіки. Під час обговорення він надав аргументовані відповіді на запитання членів Ради.
З питання фінансового забезпечення діяльності ФПУ та формування бюджету ФПУ на 2026 рік виступила голова фінансово-бюджетної комісії Ради ФПУ Тетяна Євдокимова. Рада ФПУ встановила механізм розрахунку внесків членських організацій на 2026 рік та звільнила від їх сплати до ФПУ територіальні об’єднання, що перебувають у зоні активних бойових дій та на прифронтових територіях, з метою забезпечення статутної діяльності, збереження кадрового потенціалу та відновлення матеріальної бази.
Також Рада заслухала інформацію заступника Голови ФПУ Ігоря Москаленка щодо поточної ситуації із захисту майнових прав профспілок та вдосконалення структури корпоративного управління майновим комплексом ФПУ.
В обговоренні тем порядку денного взяв участь голова ПМГУ Богдан Оверковський.
За підсумками засідання Рада ФПУ ухвалила рішення про скликання IX З’їзду ФПУ 21 травня 2026 року, початок підготовки до його проведення та затвердження складу робочих груп з розробки проєктів основних документів з’їзду.
За матеріалами facebook.com/fpsu55
24 грудня 2025 року
Україна залишається на 13 позиції у світовому виробництві чавуну
За даними Worldsteel, у січні-листопаді 2025 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 1260,76 млн т чавуну, з яких 1142,74 млн т доменним способом і 118,02 млн т методом прямого відновлення. Це на 1,41% нижче за показник січня-листопада 2024 р. (1279,34 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-листопаді 2025 р. виплавили 774,05 млн т чавуну, що на 2,30% нижче показника січня-листопада 2024 р. (792,27 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-листопаді 2025 р. становить 61,4%.
Україна (7.19 млн т або 110,18% відносно січня-листопада 2024 р.) залишається на 13 позиції серед 40 країн-виробників чавуну.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
24 грудня 2025 року
Світове виробництво сталі скоротилося
Світова виплавка сталі у січні-листопаді 2025 р. становить 1662,22 млн т, що на 1,97% нижче показника січня-листопада 2024 р. (1695,67 млн т).
Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 891,67 млн т, що на 4,00% нижче показника січня-листопада 2024 р. (928,82 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 53,6%.
Україна (6,81 млн т або 96,93% відносно січня-листопада 2024 р.) піднялася з 22 позиції на 21 місце серед 71 країни-виробника сталі.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
24 грудня 2025 року
Соціальний пакет-2026: зростають зарплати, виплати й державна підтримка
Наступного року на українців чекатиме підвищення соціальних стандартів. Вже з 1 січня зросте мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум. Вперше з 2014 року український уряд переглянув виплати при народженні дитини, збільшивши їх до 50 тисяч грн, а щомісячну допомогу – до 7 тисяч. Також зростуть зарплати у вчителів та лікарів первинної та екстреної медичної допомоги. Детальніше про ці та інші зміни, які заклали у державний бюджет – на інфографіці «Слово і діло».
24 грудня 2025 року
Українська металургія на межі: внутрішній ринок — єдина точка зростання
У 2025 році випуск сталі в Україні може знизитися на 4–5% — до 7,2–7,3 млн т проти 7,6 млн т роком раніше. Це перше суттєве падіння після початку повномасштабної війни й свідчення того, що галузь досягла стелі можливостей у нинішніх умовах. Основна причина — погіршення кон’юнктури глобальних ринків і скорочення експорту, який за січень–листопад 2025 року зменшився на 4%.
Світові ціни перебувають під тиском агресивного експорту з Китаю, що наростив поставки сталі на 13%, а напівфабрикатів — більш ніж удвічі. Україна втратила частину ринків у MENA та Південній Америці, різко скоротився експорт заготовки. Водночас залежність від ЄС стала критичною: на нього припадає близько 80% експорту готової сталевої продукції. Будь-які регуляторні рішення Євросоюзу — насамперед CBAM і нові тарифні квоти (TRQ) — несуть серйозні ризики для галузі.
Певну підтримку у 2025 році надав внутрішній ринок: споживання сталі може зрости на 10–12% — до 3,6–3,7 млн т, передусім за рахунок будівництва оборонних споруд і попиту ВПК. Проте значну частину додаткового попиту було покрито імпортом, а потенціал внутрішнього ринку залишається обмеженим.
У 2026 році ключовими викликами стануть повноцінний запуск CBAM, посилення квот у ЄС, висока вартість енергоносіїв і логістики, а також ризики для енергетичної та портової інфраструктури. Розширення експорту в інші регіони виглядає малоймовірним через цінову неконкурентоспроможність.
Базовий прогноз GMK Center на 2026 рік — близько 7,2 млн т сталі, тобто стагнація. Зростання можливе лише за умови завершення війни, інвестицій і відновлення потужностей. За песимістичного сценарію виробництво може впасти до 6,3–6,6 млн т, що означатиме тривалу стагнацію галузі.
За матеріалами сайту gmk.center
23 грудня 2025 року
Сила інформації - сила Профспілки
Інформація об’єднує, надихає й допомагає чути одне одного. Саме відкрите слово зміцнює довіру та формує спільну позицію ПМГУ. Кожна публікація про профспілкове життя працює на спільну справу – нашу єдність і силу.
Центральна рада ПМГУ запрошує всіх небайдужих долучитися до участі у конкурсі на найкраще інформаційне висвітлення діяльності ПМГУ та її організаційних ланок у 2025 році - «Інформація. Знання. Дія».
Творче змагання має давню традицію – конкурс започаткований у 2001 році. Його головна мета - не лише зафіксувати важливі події профспілкового життя, а й сприяти відкритості, живому обміну думками та підвищенню поінформованості членів ПМГУ.
Надсилайте свої творчі доробки, станьте частиною спільної історії ПМГУ та зробіть голос Профспілки ще більш гучним, переконливим і впізнаваним.
Заявки на участь у конкурсі приймаються до 20 січня 2026 року за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Положення про конкурс «Інформація. Знання. Дія» за посиланням
23 грудня 2025 року
Світове виробництво сталі в листопаді скоротилося на 4,6% р./р.
Глобальне виробництво сталі за підсумками листопада 2025 року скоротилося на 4,6% порівняно з аналогічним місяцем 2024-го – до 140,1 млн т. Якщо порівняти з попереднім місяцем, то показник впав на 2,2%. Про це свідчить глобальний рейтинг країн – виробників сталі (70) World Steel Association.
Сумарне виробництво сталі в країнах СНД+Україна за місяць зменшилося на 3,9% р./р. і на 1,6% м./м. – до 6,3 млн т, зокрема в Україні скоротилося на 1,2% м./м., але зросло на 18,5% р./р., до 641,1 тис. т.
До першої десятки країн – виробників сталі у жовтні за версією World Steel увійшли:
- Китай – 69,9 млн т (-10,9% р./р.);
- Індія – 13,7 млн т (+10,8%);
- США – 6,8 млн т (+8,5%);
- Японія – 6,8 млн т (-1,6%);
- РФ – 5,2 млн т (-6,6%);
- Південна Корея – 5,0 млн т (-4,8%);
- Іран – 3,4 млн т (+9,2%);
- Туреччина – 3,3 млн т (+10%);
- Німеччина – 2,8 млн т (-2.6%);
- Бразилія – 2,8 млн т (+0,7%).
У січні-листопаді світове виробництво сталі скоротилося на 2% р./р. – до 1,662 млрд т. У регіоні СНД+Україна показник знизився на 5% р./р. – до 74,1 млн т. Україна за 11 місяців виробила 6,81 млн т сталі, що на 3,1% менше р./р.
За матеріалами сайту gmk.center
