6 лютого 2024 року
У ЄС запустили новий проєкт із переробки побічних продуктів виробництва сталі
У ЄС запустили новий проєкт ZHyRON, який передбачає впровадження нового процесу переробки побічних продуктів виробництва сталі, заснованого на використанні «зеленого» водню. Про це йдеться в повідомленні шведського виробника металоконструкцій та металовиробів GreenIron.
Проєкт фінансується Європейським агентством з охорони здоров’я та цифрових технологій (HaDEA) в рамках програми Clean Steel Partnership. Він об’єднує консорціум з дев’яти партнерів з шести європейських країн.
«Метою проєкту ZHyRON є перетворення поточного лінійного процесу виробництва сталі на циркулярний і сталий потік ресурсів», – зауважив Мацей Каплан зі шведської GreenIron.
Читати повністю
5 лютого 2024 року
Під такою назвою у журналі «Охорона праці» (№1/2024) опублікована стаття Олександра Рябка, в якій Голова ПМГУ вкотре підіймає гостру проблему звуження прав працівників, постраждалих внаслідок нещасного випадку на виробництві, на відшкодування отриманої ними шкоди у повному обсязі.
Причина такої ситуації, йдеться в статті, у поспішності влади в прийнятті Закону №2620-ІХ від 21.09.2022, яким внесено зміни до ЗУ «Про загально-обов'язкове соціальне страхування», а функції Фонду соцстраху передано Пенсійному фонду України.
До набуття чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2023 року, діяв чіткий і зрозумілий механізм оплати лікування потерпілих на виробництві і компенсації відповідних витрат, понесених ними. Працівники знали, що в разі настання нещасного випадку на виробництві Фонд здійснить страхові виплати на лікування і реабілітацію потерпілого для відновлення його працездатності та профінансує всі витрати на лікування.
Але Закон № 2620-ІХ зруйнував цей механізм.
«Сьогодні, констатує О.Рябко, - немає способів розв'язання питання компенсації потерпілим на виробництві витрат на лікування. Чиновники самоусунулись, залишивши людину наодинці з її проблемами».
Але ПМГУ наполягає на тому, що гарантії лікування постраждалим на виробництві мають бути відновлені та продовжує боротьбу за права потерпілих.
5 лютого 2024 року
Український бізнес прогнозує зростання цін та скорочення робітників у 2024 році
Нацбанк провів чергове опитування українських роботодавців і виявилось, що більшість погіршила свої прогнози щодо результатів діяльності. Так, Індекс очікувань ділової активності у січні 2024 року знизився до 41 з 45,7 у грудні 2023 року, передає Національний банк.
Відтак бізнес очікує зростання цін на продукцію та скорочення працівників.
Зокрема, підприємства промисловості посилили песимістичні очікування щодо результатів своєї економічної діяльності, зважаючи на зростання тиску з боку виробничих витрат та логістичні труднощі з перетином західного кордону.
5 лютого 2024 року
Німецька молодь активно вступає у профспілки
Дослідники фіксують зростання кількості співробітників, які вступили до профспілки, повідомляє німецький портал Tagesschau.
Хороші новини стосуються як невеликих організацій, таких як профспілка ресторанів і розваг (NGG), так і великої профспілки сфери послуг VERDI.
«Молодь активно вступає до нашої профспілки», – зазначив голова VERDI Франк Вернеке. Востаннє порівняльний позитивний розвиток членства спостерігалося в середині 1980-х рр., коли профспілки боролися за 35-годинний робочий тиждень.
Варто зазначити, що минулого року до профспілки працівників металообробних та електротехнічних галузей промисловості IG Metall приєдналося майже 130 тисяч нових членів.
5 лютого 2024 року
CBAM та захисні заходи ЄС ускладнюють діяльність металургійної галузі – Assofermet
Нормативна база механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) та захисні заходи щодо імпорту сталі перешкоджають повсякденній діяльності європейських металургійних компаній. Таку позицію висловила італійська торговельна асоціація Assofermet, повідомляє Agenparl.
«Погоджуючись з тим, що CBAM також призведе до збільшення витрат для кінцевих споживачів у ланцюжку постачань сталі, ми зауважили ЄК, що якщо певні види готової продукції не будуть включені в механізм, європейська промисловість втратить конкурентоспроможність, враховуючи її глобальну роль», – зауважили в Assofermet.
5 лютого 2024 року
На ринку праці з’явились 42 нові професії: в кому є потреба — Мінекономіки
До Класифікатора професій було внесено зміни. Про це повідомило Мінекономіки.
Заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна пояснила: «Осучаснюємо перелік професій відповідно до вимог часу і потреб ринку праці. Найбільше змін в сфері ІТ-технологій, де з’явиться 29 нових професій, що відповідають реаліям і є затребуваними роботодавцями. Також нові професії відтепер у медичній сфері, фінансовій. Додаємо професії, в яких виникла потреба у зв’язку з війною та подоланням її наслідків, зокрема, тепер маємо фахівців з розмінування, в медичній галузі - протезистів-ортезистів. Загалом у Класифікатор професій додали 42 нові позиції».
2 лютого 2024 року
Зарплатні борги мають бути погашені
Голова ПМГУ Олександр Рябко надіслав Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю пропозиції щодо вирішення питань погашення заборгованості із заробітної плати.
Ці пропозиції були напрацьовані Профспілкою за результатами засідання Міжвідомчої робочої групи, яке відбулося 23 січня за участі представників ПМГУ.
На цій зустрічі група розглянула результати вжитих протягом 2023 року заходів щодо скорочення заборгованості із виплати заробітної плати у 2023 році та недопущення ii виникнення у подальшому.
«Треба визнати, - констатує О.Рябко, - результати невтішні. За підсумками минулого року заборгованість було скорочено лише на 3,4%. На більшості підприємств-боржників, в т.ч. стратегічних, вона збільшилась».
Щодо гірничо-металургійного комплексу, то зарплатні борги є однією з його найскладніших і гострих проблем. Найгірша ситуація склалася на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті та на Нікопольському трубному заводі «ВСМПО ТИТАН Україна», які перебувають в управлінні Фонду державного майна.
ПМГУ докладає значних зусиль для вирішення питання заборгованості із заробітної плати та тримає ситуацію на контролі.
2 лютого 2024 року
Кривий Ріг: по-діловому та організовано
У первинних організаціях ПМГУ, що стоять на обліку в Криворізькій міській організації (голова Анатолій Макаренко), проходить звітно-виборча кампанія. У деяких організаціях вона в розпалі. Про це повідомила головний фахівець з інформаційної роботи Міської організації ПМГУ Оксана Шахмоть.
У первинці, що діє на Криворізькому залізорудному комбінаті (голова профкому Юрій Деркач), ще в січні пройшли звіти і вибори в профспілкових групах, тепер ідуть у цехових організаціях. По-діловому та організовано пройшли вони в шахтобудівельному управлінні, енергоцеху, апараті управління і т.д. Планується, що 15 березня звітуватиме та обиратиметься керівний орган первинної організації.
Також на березень намічено завершення звітно-виборчої кампанії в первинці підприємства «Юністіл» (профлідер Анатолій Іванов).
Серед первинок, що діють у навчальних закладах, першими – у лютому – проведуть звіти і вибори в Гірничо-електромеханічному коледжі Криворізького національного університету (голова профкому співробітників Олена Вовчанська, профлідер здобувачів освіти Любов Зайченко), а також у Криворізькому професійному гірничо-електромеханічному ліцеї (голова об’єднаного профкому Антоніна Чемерис).
2 лютого 2024 року
Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) Естер Лінч надіслала термінового листа до Першого віце-прем'єр-міністра України Юлії Свириденко та висловила занепокоєння щодо опублікованої інформації про ініціативу створення в Україні нової «Ради профспілкових лідерів».
2 лютого 2024 року
В НБУ повідомили, як зростатиме економіка в 2024—2026 роках
У 2023 році економіка повернулася до зростання, відновлення триватиме й у наступні роки.
Про це йдеться в Інфляційному звіті Національного банку України.
У 2024 році реальний ВВП зросте на 3.6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Однак темпи очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні. Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж минулого року, у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни.
У 2025−2026 роках зростання економіки пришвидшиться до 4−6% на рік завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. У післявоєнний час м’яка фіскальна політика й надалі підтримуватиме економіку, водночас дефіцит бюджету суттєво скоротиться завдяки зміцненню внутрішньої ресурсної бази.
Міжнародна фінансова підтримка України зберігатиметься, хоча й у менших обсягах. Це дасть змогу утримувати міжнародні резерви на високому рівні та забезпечувати курсову стійкість.
