2 лютого 2026 року

Промисловість України пережила спад у 2025 році

За підсумками 2025 року промислове виробництво в Україні впало на 2,4% порівняно з 2024 роком. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

За січень-листопад 2025 року спад становив 2,5%. Але у грудні падіння прискорилося до 3,5% у річному вимірі.

Серед факторів, що впливали на динаміку промислового виробництва протягом року Міністерство економіки віділяє:

• зростання цін на енергоносії (на 12,4% тільки у листопаді);
• енергетичні ризики;
• воєнні фактори та логістичні проблеми, які особливо вдарили по металургії та добувній промисловості.

Водночас, позитивно впливали на ситуацію в промисловості, за твердженням Мінекономіки, державні замовлення на оборонну продукцію. Зокрема, вони підтримали машинобудування та переробну галузь.

Окрім того, за даними Держстату, обсяги будівництва в країні у 2025 році зросли на 12% порівняно з 2024 роком. Це дозволило частково компенсувати промислові втрати.

Аналітики з Мінекономіки зазначають, що структурні зміни, як-от збільшення частки машинобудування до 9% у загальних обсягах виробництва, можуть сприяти відновленню промисловості у 2026 році.

За матеріалами сайту https://forbes.ua/

2 лютого 2026 року

Середня зарплата в Україні у грудні зросла до 30 926 грн - Держстат

Середня заробітна плата штатних працівників в Україні в грудні минулого року зросла на 13,8% порівняно з листопадом того самого року і сягнула рівня в 30 926 грн. Про це повідомляє Державна служба статистики.

Найвищий рівень зарплат зафіксовано в Києві (48449 грн), Луганській області (45160 грн) і Київській області (31200 грн).

Найнижчі середні зарплати були в Кіровоградській (22 110 грн.), Чернівецькій (22 450 грн.) і Чернігівській (22 752 грн.) областях.

На кінець року середньооблікова кількість штатних працівників становила 5,36 млн осіб. Найбільше людей працювало в промисловості (1,22 млн), освіті (978 тис.) і у сфері торгівлі та ремонту автотранспортних засобів (678 тис.).

Серед секторів економіки найбільші зарплати отримували працівники інформацій і телекомунікацій (74 981 грн.), фінансів і страхової діяльності (63 912 грн.) і виробництва комп’ютерів (51 336 грн.).

Найнижчі – у сфері творчості, мистецтва та розваг (17 766 грн), текстильного виробництва (18 573 грн) і бібліотечно-архівної справи (18 665 грн).

За даними Держстату, на 1 січня 2026 року заборгованість із виплати зарплати становила 3,6 млрд грн.

За матеріалами сайту https://minprom.ua/

2 лютого 2026 року

Промислові профспілки закликають ЄС пом’якшити процес впровадження СВАМ для України

Для України, яка вже чотири роки чинить опір російським загарбникам, введення вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) на загальних засадах може стати нищівним ударом. Працюючи в умовах активних воєнних дій, розірваних ланцюгів постачання, тотального браку кадрів, українська промисловість не має запасу міцності, який би дозволив впоратись з його впровадженням. Для галузей, що втратили активи через війну, зокрема, для ГМК, де зруйновано близько 40% потужностей, це – непосильне завдання.

У Національній добувній асоціації України прогнозують, що втрати національної економіки вже в перший рік повноцінної дії СВАМ можуть сягнути понад 200 мільйонів доларів США. У Федерації металургів кажуть про перспективу занепаду всього гірничо-металургійного сектору, який є одним з економічних локомотивів країни та запорукою її обороноздатності. Профспілка ж традиційно ставить на чільне місце соціальну складову проблеми і наголошує: застосування СВАМ під час повномасштабної війни загрожує втратою робочих місць та посилює напругу у прифронтових регіонах, в тому числі у стратегічних для утримання лінії фронту містах: Запоріжжі, Нікополі, Павлограді, Кривому Розі та Дніпрі.

Перші наслідки вже наявні. На минулому тижні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» анонсувало вимушену зупинку роботи цеху блюмінг прокатного департаменту. Голова ПО ПМГУ підприємства Наталя Маринюк зазначає:

– Основним фактором прийняття ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» рішення про зупинку експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту у II кварталі 2026 року стало рішення Єврокомісії про запровадження CBAM із 1 січня 2026 року без врахування об’єктивних економічних та ринкових обставин, у яких працюють українські виробники під час війни.

Впровадження CBAM в період воєнного стану в Україні становить серйозну загрозу для української металургії, яка є експортоорієнтованою та має високу вуглецеємність. Основні наслідки включають втрату конкурентоспроможності через додаткові витрати на CBAM-сертифікати та зростання собівартості продукції, потенційне скорочення експорту, зупинку потужностей та, як наслідок, скорочення робочих місць, а на рівні держави – зниження ВВП та податків.

Так, для «АрселорМіттал Кривий Ріг» додаткові витрати на доступ до ринку ЄС складуть 60-90 доларів США за тонну, що зробить продукцію неконкурентоспроможною порівняно з європейськими або менш вуглецеємними виробниками. Через це європейські клієнти підприємства вже зупинили всі замовлення, що призвело до втрати 1,25 млн тонн експорту, запланованого на 2026 рік.

Єврокомісія не взяла до уваги доводи представників Уряду України щодо застосування статті 30.7 Регламенту CBAM (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість відтермінування або коригування застосування CBAM для країн, що постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди економічній та промисловій інфраструктурі. Ця норма є інструментом для звільнення українського експорту від CBAM на час воєнного стану.

Якщо Єврокомісія не прийме рішення щодо пільгового або перехідного періоду для українських виробників, то зокрема на «АрселорМіттал Кривий Ріг» це може призвести, крім зупинки експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту, ще й до зупинки доменної печі та частини передільних виробничих потужностей, наслідком чого стане скорочення робочих місць та виведення частини персоналу у простій.

ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з метою захисту інтересів працівників цеху блюмінг, які підлягають вивільненню, наразі проводить консультації з менеджментом підприємства щодо працевлаштування цих працівників в інших підрозділах всередині підприємства з можливістю перенавчання за рахунок компанії та збереження для них соціальних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України. В умовах кадрової кризи в Україні збереження кваліфікованого персоналу є надважливим.

У прагненні захистити людей, які працюють в галузі, ПМГУ запропонувала звернутися до європейської сторони із закликом вжити заходів для пом’якшення процесу впровадження СВАМ в Україні. Серед них можуть бути: продовження терміну перехідного періоду, запровадження окремих інструментів підтримки українських виробників, створення спеціальних фондів фінансової допомоги та переоснащення виробничих потужностей, а також залучення представників профспілок до діалогу стосовно практичної реалізації механізму вуглецевого коригування.

Ініціативу підтримали ФПУ, профспілки вугільної, хімічної промисловості, енергетики, виробництва будівельних матеріалів та агропромислового комплексу. Відповідний лист направлений Послу Європейського Союзу в Україні Катаріні Матерновій.

2 лютого 2026 року

Профспілки та Міненерго консолідують зусилля для подолання кризи

На минулому тижні з ініціативи ФПУ відбулася стратегічна зустріч керівників профспілок енергетичного сектору з Першим віцепрем’єр-міністром – Міністром енергетики України Денисом Шмигалем. Метою наради став пошук рішень для стабілізації галузі та захисту громадян в умовах масових відключень світла й тепла.

Активну участь в розмові взяв голова  голови профспілок енергетики та електротехнічної промисловості Олександр Давиденко, вугільної промисловості Андрій Зимін, атомної енергетики та промисловості Валерій Матов, газових господарств Олена П’яткіна, нафтогазової галузі Сергій Українець, металургів і гірників Богдан Оверковський.

Серед питань, що обговорювалися, були: заборгованість із заробітної плати працівникам вугільної галузі, проблеми діяльності державних вугледобувних підприємств, перспективи укладення галузевих угод, безпека праці, кадровий дефіцит та функціонування підприємств в умовах воєнного стану, бачення післявоєнного відновлення енергетичного сектору України тощо.

Детальніше

30 січня 2026 року

Увага молоді – питанням охорони праці

Навчальний онлайн-курс для нового складу Молодіжної ради ПМГУ завершено. Його фінальним акордом стало заняття, присвячене питанням охорони праці. Модератором закономірно виступив головний технічний інспектор праці Профспілки Володимир Білик.

Він нагадав молоді основоположні нормативні акти в сфері охорони праці, розповів про роботу профспілкових експертів, спрямовану на захист спілчан на тлі численних законодавчих змін.

На жаль, ініціативи, які сьогодні просувають законотворці, переважно покликані звузити, а не розширити права працівників на безпечну і здорову роботу, гідні умови праці, пільги та компенсації там, де вплив факторів виробництва є небезпечним та шкідливим. Яскравий приклад такого підходу – законопроєкт «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі», проти прийняття якого категорично виступає наша Профспілка.

Також йшлося про конкретні ситуації, коли роботодавець намагається змінити «правила гри» у принципових для металургів і гірників питаннях (організації видавання чи прання спецодягу, питного режиму, забезпечення молоком «за шкідливість» тощо), а профорганізації чинять їм опір.

Оскільки всі члени Молодіжної ради ПМГУ працюють на підприємствах ГМК, тема їм близька. Тож інформацію Володимира Білика про ситуацію щодо стану охорони праці в галузі вони сприйняли з цікавістю та розумінням.

30 січня 2026 року

ФПУ ініціює перед Урядом розробку і впровадження офіційних рекомендацій щодо організації праці та стимулювання роботи в умовах воєнного стану та підвищеного ризику

У листі Голови ФПУ Сергія Бизова до Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко наголошено на тому, що Україна на даний час переживає складний період, пов'язаний з триваючою агресією російської федерації, яка супроводжується масованими атаками на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну систему.

Регулярні відключення електроенергії, тепла та води, повітряні тривоги та необхідність перебування в укриттях стали постійним фактором організації трудових процесів та умов праці. Отже, працівники змушені виконувати свої обов'язки у стані постійного стресу, відсутності базових комунальних послуг та постійного переривання робочого часу, що загрожує здоров'ю та безпеці, а також ускладнює для роботодавців підтримання безперервної операційної діяльності.

Не зважаючи на те, що чинне трудове законодавство України (Кодекс законів про працю України, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») унормовують впроваджувати гнучких графіків роботи, дистанційну чи надомну працю, а також збільшення робочого часу до 60 годин на тиждень для об'єктів критичної інфраструктури з пропорційним збільшенням оплати праці, на законодавчому рівні досі відсутні державні орієнтири стосовно адаптації графіків змінності, впровадження гібридних моделей роботи, забезпечення безпеки персоналу під час тривог чи компенсації за роботу в умовах дефіциту ресурсів, що в окремих випадках призводить до конфліктів між роботодавцями та працівниками, а також стає фактором зниження ефективності економіки.

У ФПУ переконані, що працівники, які продовжують виконувати обов’язки в критичній інфраструктурі в таких екстремальних умовах, заслуговують на адекватну додаткову винагороду за особливі обставини праці, зокрема через встановлення надбавок (наприклад, 20 - 50 % до тарифної ставки/окладу за роботу в зонах підвищеного ризику чи в умовах зниженої температури за результатами атестації робочих місць). Водночас бізнесу необхідні дієві стимули для таких виплат - податкові пільги, субсидії, гранти чи інші механізми державної підтримки.

У зв’язку із вищезазначеним, ФПУ пропонує:

- розробити та оприлюднити офіційні рекомендації щодо адаптації робочих процесів та організації умов праці, враховуючи реалії воєнного стану, а також

- залучити представників профспілок, бізнес-асоціацій та експертів до робочої групи для обговорення цих рекомендацій з метою їх подальшого впровадження на рівні галузевих стандартів та можливих змін до законодавства.

У профспілках переконані, що такі кроки соціальних партнерів сприятимуть зміцненню трудових відносин, підтримці економіки та захисту прав працівників у нинішній критичний час.

За матеріалами сайту https://www.fpsu.org.ua/

30 січня 2026 року

НБУ погіршив прогноз інфляції в Україні у 2026 році 

Національний банк України у своєму жовтневому інфляційному звіті погіршив прогноз інфляції в країні на 2026 рік з 6,6% до 7,5%, на 2027 рік – з 5% до 6%.

За його оновленим прогнозом, досягнення цілі інфляції в 5% тепер перенесено з кінця 2027 року на середину 2028 року.

Нацбанк додає, що очікує сповільнення темпів інфляції завдяки скороченню енергодефіцитів, зменшенню зовнішнього цінового тиску, а також нарощуванню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці в міру зниження безпекових ризиків.

Як повідомлялося, інфляція в Україні в 2025 році знизилася до 8% з 12% роком раніше. У 2023 році вона знизилася до 5,1% після стрибка роком раніше до 26,6%.

За матеріалами сайту https://interfax.com.ua/

30 січня 2026 року

Оцінка зростання реального ВВП у 2025 році знижена

Через руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії впродовж останніх місяців НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2025 році - до 1,8%. Про це на брифінгу сказав голова Національного банку України Андрій Пишний.

«Нарощування врожаїв та інвестиції у відбудову інфраструктури і оборонний комплекс забезпечать подальше відновлення економіки. Однак ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. З огляду на це реальний ВВП у 2026 році також зросте помірно - на 1,8%», - пояснив Пишний.

За прогнозами НБУ, поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, подальша відбудова інфраструктури, а також збільшення приватних інвестицій сприятимуть пришвидшенню економічного зростання до близько 3-4% у 2027 - 2028 роках.

За матеріалами сайту https://www.ukrinform.ua/

30 січня 2026 року

Найбагатша країна Європи підвищує податки

Через погіршення геополітичної ситуації Федеральна рада Швейцарії вирішила суттєво зміцнити обороноздатність, для чого доведеться підвищити податки. Про це йдеться у пресрелізі швейцарського уряду.

Зазначається, що на посилення швейцарської армії та цивільних служб безпеки знадобляться додаткові кошти в розмірі близько 31 мільярда швейцарських франків (приблизно 33,8 мільярда євро).

Щоб профінансувати ці витрати, уряд пропонує тимчасово та цілеспрямовано підвищити податок на додану вартість (ПДВ) на 0,8 відсоткового пункту, починаючи з 2028 року і на період десяти років. Отримані додаткові надходження спрямовуватимуться до спеціального фонду озброєння, який матиме можливість залучати позики. Пріоритетно ці кошти використовуватимуться на закупівлю озброєння для армії.

«Додаткові фінансові ресурси необхідні для захисту населення та країни, а також для того, щоб у майбутньому уникнути будь-яких ризиків для безпеки в європейській архітектурі оборони; заплановане підвищення витрат армії до 1% ВВП до 2032 року недостатнє», – зазначається в пресрелізі.

За існуючими у Швейцарії правилами, після того, як відповідне рішення буде формалізоване та проведене через парламент, його має схвалити всенародний референдум орієнтовно влітку 2027 року. У разі схвалення підвищення ПДВ набуде чинності з 1 січня 2028 року.

Швейцарські профспілки поки ще не прокоментували своє ставлення до пропозицій уряду.

За матеріалами сайту https://www.unian.ua/

29 січня 2026 року

УкрФА закликає до пілотного впровадження держпідтримки електрометалургійної галузі

Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА) звернулась до уряду та прем’єр-міністра Юлії Свириденко щодо критичної ситуації в електрометалургійній галузі та можливості пілотного впровадження механізмів державної підтримки.

Як зазначається, феросплавна та електрометалургійна галузь є стратегічним складником економіки повного циклу та важливою ланкою для завдань післявоєнного відновлення.

Становище галузі ускладнюють постійне зростання тарифів на електроенергію (передача, розподіл, застосування прайс-кепів), відсутність пільгового кредитування для підприємств, що працюють у зоні бойових дій та механізмів компенсації інвестицій у проєкти альтернативної енергетики.

Ситуація додатково загострилася через постанову НКРЕКП від 16 січня 2026 року, якою з 17 січня встановлено максимальну граничну ціну на рівні 15 тис. грн/МВт·год. Це фактично створює загрозу повної зупинки феросплавних та електрометалургійних підприємств країни.

В УкрФА також звернули увагу на те, що європейські виробники феросплавів отримують державні субсидії та користуються пільговими механізмами підтримки енергоємних галузей.

Попри всі виклики, підприємства галузі продовжують виконувати соціальні та фіскальні зобов’язання.

У асоціації вважають за доцільне на державному рівні запровадити програму пільгового кредитування та/або розробити механізми компенсації інвестицій у відновлювану енергетику для підприємств стратегічних галузей, що працюють у прифронтових регіонах.

УкрФА просить розглянути можливість реалізації комплексу заходів для збереження електрометалургійних підприємств.