25 січня 2024 року
Найбільша профспілка в Аргентині розпочала страйк проти економічних реформ нового президента країни

Найбільша аргентинська профспілка оголосила про початок 12-годинного страйку проти економічних і соціальних реформ нового уряду країни, очолюваного лібертаріанцем Хав'єром Мілеєм. Протестувальники виступають проти дерегуляції економіки, яка негативно позначиться на багатьох працівниках у різних секторах.
У ході страйку учасники блокували вулиці, а місцеві авіакомпанії скасували сотні рейсів по всій країні. Крім цього, профспілка CGT, яка координує страйки, намагається домогтися відміни реформ через суд. Загалом у страйках беруть участь понад десять тисяч людей.
Серед заходів, які вводить уряд, — підвищення офіційного курсу долара до песо вдвічі (надалі він поступово збільшуватиметься, доки не досягне ринкового курсу), скасування субсидій регіонам, скасування нових проектів громадських робіт та інше. Новий міністр економіки Луїс Капуто заявив, що реформа покликана знизити гіперінфляцію. При цьому він сказав, що найближчим часом становище аргентинців «буде гірше»
Хав'єр Мілей став президентом Аргентини у середині грудня 2023 року, набравши 56% голосів у другому турі виборів. Його суперник Серхіо Масса, який очолював до середини грудня міністерство економіки, набрав 44%.
Одразу після вступу на посаду Мілей схвалив пакет із понад 300 реформ. Серед них — скасування постанов, що перешкоджають приватизації державних компаній, та закону про оренду, який забороняє здавати нерухомість менш як на три роки. Президент Аргентини підкреслив, що це лише перший крок його плану з реформування країни. Наприкінці грудня Мілей підписав закон про припинення дії контрактів співпраці держсектора, які розпочали роботу минулого року. За оцінками уряду, це торкнулося понад п'яти тисяч осіб, Асоціації державних службовців — понад сім тисяч.
Наприкінці грудня 2023 року у Буенос-Айресі відбулися масштабні протести проти реформ Мілея. За оцінками профспілок, у них брали участь приблизно 20 тисяч осіб. Протестувальники назвали реформи Мілея «неконституційними». Заступниця секретаря Спілки працівників народної економіки Діна Санчес наголосила, що заходи уряду «були жорстокими» для найбільш уразливих секторів.
Через протести Мілей запропонував посилити відповідальність за демонстрації. Він направив до Конгресу країни законопроект із 664 статей. Документ передбачає в тому числі необхідність повідомляти владу про акцію, що планується. У законопроекті демонстрацією вважають будь-які навмисні та тимчасові збори з трьох і більше осіб. Якщо вона перешкоджає пересуванню або порушує роботу підприємств, то покарання за таку акцію може становити до шести років позбавлення волі.
За матеріалами сайту reuters.com


















