23 жовтня 2024 року
Профзахворюваність: чому росте і що з цим робити?
Обсяги виробництва в галузі знижуються, однак рівень профзахворюваності серед працівників зростає. Профспілка закликає соціальних партнерів аналізувати причини ситуації та разом шукати способи її покращити.
Ведучі відповідну роботу на регіональному рівні, Запорізька обласна організація ПМГУ, в межах Угоди про співпрацю між Державною службою України з питань праці та Профспілкою металургів і гірників України, ініціювала проведення наради стосовно професійної захворюваності. До участі в серйозній розмові, яка відбулася 18 жовтня в рідкісному нині живому форматі, долучилися профлідери та актив, який опікується питаннями охорони праці в первинках, фахівці Технічної інспекції Профспілки, керівники служб охорони праці підприємств ГМК, представники Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці, Пенсійного фонду України, Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, інших медичних установ Запоріжжя.
Відкрили захід хвилиною мовчання у пам’ять про воїнів, що загинули, захищаючи Батьківщину. Після цього слово взяв голова Запорізької облорганізації ПМГУ Валерій Сєдов. Переконавшись, що всі присутні в курсі невеселих статистичних даних щодо динаміки профзахворюваності останніми роками (загалом по ГМК 296 випадків у довоєнному 2021 році, 423 – у 2022-му, 517 – у 2023-му; по Запорізькому регіону, відповідно, 92, 206 і 221 випадок), він зазначив, що загострення порушеної проблеми пов’язане не лише з війною. В першу чергу це – наслідок багаторічної роботи людей у важких та шкідливих умовах праці.
Доповідей з першого питання порядку денного – «Аналіз стану професійної захворюваності у Запорізькій області за період з 2020 по 2024 рік. Медичні огляди працівників певних категорій, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та потребують професійного добору» – було декілька. До числа спікерів увійшли фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці: головний державний інспектор відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Сергій Чайковський і начальник управління інспекційної діяльності в Запорізькій області Андрій Адамчук.
Також на трибуну піднімалися представники Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ: генеральний директор закладу, головний державний санітарний лікар Запорізької області Тарас Тищенко та лікар з гігієни праці відділу організації та забезпечення лабораторних досліджень Анна Сірогос.
Картину доповнили виступи начальника відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Олега Бескіщенка, головного технічного інспектора праці ПМГУ в Запорізькій області Ігоря Скороходова та директора з охорони праці і пожежної безпеки ПАТ «Дніпроспецсталь» Сергія Хижняка.
Питання «Про нарахування страхових виплат внаслідок хронічних професійних захворювань Пенсійним фондом України» висвітлила начальник відділу призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг Головного управління ПФУ в Запорізькій області Наталія Суворова.
Про зміни в організації та проведенні профілактичних медичних оглядів відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 №280 розповіла лікар-епідеміолог відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики інфекційних хвороб Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Надія Юрцева.
Учасники наради активно висловлювалися з усіх порушених тем, наводили приклади з власної практики. Підсумки дискусії підбив головний технічний інспектор праці ЦР ПМГУ Володимир Білик. Він узагальнив:
– Загострення проблеми профзахворюваності, яке ми відзначаємо останніми роками, має чотири основні причини.
По-перше, це умови праці металургів і гірників, застарілі технології та обладнання. Нагадаю, що старіння основних фондів в галузі становить в середньому 50-70%. Кожен третій, а подекуди і кожен другий працівник зайнятий в шкідливих та небезпечних умовах праці.
По-друге, це, беззаперечно, війна в країні, через яку на підприємствах фактично зупинено впровадження новітніх технологій і введення до експлуатації сучасного обладнання.
По-трете, це відсутність кадрового резерву. Працівники, зайняті на роботах у несприятливих, важких та шкідливих умовах, вимушені продовжувати їх виконувати, адже замінити їх нікому.
І четверте – це якість медичних оглядів. Інститут профілактичної медицини в галузі майже втрачено. Роботу медзакладів підприємств, які опікувалися попередженням розвитку професійних захворювань і накопичили у цій справі великий досвід, здебільшого призупинено. Крім того, люди бояться втратити роботу, тому під час медоглядів намагаються не висловлювати скарг на стан свого здоров’я. Все це призводить до пізнього виявлення захворювань, коли вони вже перейшли у хронічну стадію.
Як ми можемо вплинути на ситуацію?
Передусім, злагоджено діяти на рівні підприємств: розробляти та виконувати Комплексні заходи з покращення умов праці, домагатися збереження через норми колективних договорів медичних закладів, зокрема профілакторіїв, – як складових системи профілактики профзахворювань, здійснювати контроль якості проведення періодичних медоглядів працівників, сприяти впровадженню механізмів своєчасного надання медичної допомоги, а в разі необхідності – організації спостереження за станом здоров’я працівників, зайнятих на роботах у несприятливих умовах праці.
На додаток В.Білик поінформував учасників наради про роботу нашої Профспілки, спрямовану на вирішення ще однієї проблеми, опосередковано пов’язаної із профзахворюваністю. Йдеться про боротьбу за врегулювання на державному рівні схеми фінансування витрат на лікування працівників у разі нещасного випадку або професійного захворювання, яку було спотворено після передачі функцій Фонду соціального страхування Пенсійному фонду України.
