28 березня 2024 року
Данська модель соціального діалогу – гарний приклад та привід для роздумів
Представники українського і данського профруху були добрими друзями протягом багатьох років. На рівні наших національних профцентрів – ФПУ та 3F – регулярно відбувалися обмін досвідом, спільні навчальні заходи, обговорення корисних практик у різних напрямах діяльності.
Після початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну побудовані таким чином зв’язки пройшли випробування на міцність. Данія підтримала наш народ у його боротьбі за свободу, а її профспілковий осередок – українських братів-спілчан, які захищають Батьківщину в лавах ЗСУ, тримають на плаву вітчизняну економіку та відстоюють свої трудові права в надскладних умовах війни.
Співробітництво між профцентрами триває. Його продовженням став навчальний візит української тристоронньої делегації в Копенгаген. Серед учасників поїздки був і голова ПМГУ Олександр Рябко. От що він нам розповів:
– Цей захід відбувся в межах проєкту МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», за фінансової підтримки Уряду Данії. Для нас це дуже важливо, адже через війну та пов’язані з нею економічні проблеми українські профспілки наразі в скрутному матеріальному положенні. Так, ПМГУ втратила певну кількість членів, відповідно надходження профспілкових внесків – а це основне джерело формування профспілкового бюджету, суттєво знизились. Ті ж кошти, які в нас є, ми спрямовуємо, в першу чергу, на потреби захисників та спілчан, що постраждали від російської навали.
До участі у поїздці були запрошені представники трьох сторін соціального партнерства – Уряду, роботодавців та профспілок, зокрема – Міністерства соціальної політики України, Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Національної служби посередництва і примирення, Державної служби України з питань праці, Федерації роботодавців та Федерації металургів України, Конфедерації роботодавців, Федерації професійних спілок України та Конфедерації вільних профспілок України. Галузевиків у профспілковій когорті разом зі мною представляли колеги з Профспілки будівельників та Профспілки робітників морського транспорту.
Програму перебування української делегації в Копенгагені побудували таким чином, щоб ми за короткий час дізналися якомога більше та зрозуміли, як працює соціальний діалог у Данії.
Ми побували у штаб-квартирі найбільшої організації роботодавців країни Dansk Industry. До її складу входить близько 20 тисяч компаній, з них більше 100 – активно співпрацює з Україною. Відвідали центральний та один з регіональних офісів профспілки 3F (загалом їх 61), завітали до Міністерства зайнятості та Данського інституту примирення (вирішення трудових конфліктів), ознайомилися з виробництвом та профспілковою роботою у місцевому відділенні компанії DHL – світового лідера на ринку логістичних послуг.
З нами всюди радо ділилися інформацією та досвідом роботи. Як виявилося, формат соціального діалогу в Данії суттєво відрізняється від українського, насамперед – культурою діалогу, його традиціями, спрямованістю на досягнення кращих результатів.
Переважну більшість трудових гарантій данських працівників регулюють не законодавчі норми, а положення колективних угод та договорів. Колективні угоди, що діють на різному рівні, охоплюють практично всі питання соціально-трудових відносин – від умов зайнятості і оплати праці, до процедур в разі виникнення суперечок. Колективними договорами охоплено близько 80% працюючих.
Відрізняється і процес ведення колективних переговорів, в яких беруть активну участь профспілки та роботодавці. Держава ж виступає тільки в якості посередника або арбітра, якщо сторони не спроможні домовитися.
Підчас дії колективної угоди працівники не можуть страйкувати. У випадку виникнення трудового спору першим кроком до його вирішення стають примирні процедури. Якщо компромісу не досягнуто, справу розглядає трудовий суд. У його складі 3 представника від профспілки, 3 – від роботодавця і 1 – від сторони держави (у складних випадках – 3), до того ж саме представник держави має вирішальний голос. Якщо рішення трудового суду не задовольняє одну із сторін, вона може апелювати до трудового арбітражу. Лише після цього працівники мають право ставити питання про оголошення страйку.
Як зазначили данські колеги, вироки трудового суду зазвичай ухвалюються на користь людей праці, але трапляються і винятки. Прецеденти стихійних, несанкціонованих страйків теж є – наприклад, так діяли транспортники та комунальники (працівники компаній з вивезення сміття).
Головними принципами спілкування соціальних партнерів у будь-яких контекстах є довіра, взаємоповага та відповідальність за виконання прийнятих рішень. Хоча не можна сказати, що перемовини завжди йдуть гладко. Попри те, що Данія – розвинена країна і рівень доходів її мешканців є високим, наймані працівники ведуть серйозну профспілкову боротьбу. В першу чергу, за збільшення заробітних плат, тому що ціни на все у порівнянні з Україною захмарні. Ще й фактично половину заробленого «з’їдають» податки, від сплати яких не звільнений ніхто. Оподатковуються навіть пенсії, які данці починають отримувати, вийшовши на заслужений відпочинок у віці 67 років і старше.
На тлі великого податкового тягаря і високих цін люди розважливо ставляться до будь-яких додаткових витрат. Однак 260 тисяч членів 3F свідомо перераховують федерації фіксовані щомісячні внески у розмірі 500 датських крон, і ще 500 сплачують у профспілкову касу допомоги по безробіттю. Таким чином вони забезпечують собі профспілковий захист сьогодні та запобігають ризику раптової втрати доходу в майбутньому. У разі звільнення каса компенсує спілчанину 100% заробітної плати протягом 9 місяців, а сама допомога по безробіттю може виплачуватися до двох років. Крім того, 3F опікується розгалуженою системою центрів перекваліфікації та пошуком гідних вакансій для працевлаштування.
Спілкуючись із данськими колегами, ми не тільки уважно слухали їхні розповіді, але й задавали багато запитань: про ринок праці в країні та його особливості, напрями профспілкової діяльності та методи роботи, характер звернень від спілчан, конкретні приклади ведення колективних переговорів в галузях і на підприємствах.
Звісно, далеко не весь досвід закордонних колег може стати нам в пригоді на практиці, оскільки наші реалії життя дуже відрізняються. Однак данська модель соціального діалогу – без сумніву гарний приклад цивілізованої взаємодії соціальних партнерів. А також привід для роздумів, адже нам вкрай потрібно відшукати власний шлях для побудови не менш ефективного соціального діалогу в Україні – як запоруки злагоди і соціального миру в суспільстві.
Фото: прес-служба НСПП
