ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «МАЛАНЧУК ТА ВАВРЕНЮК проти УКРАЇНИ»
(AFFAIRE MALANCHUK ET VAVRENYUK c. UKRAINE)
Заява №5211/05/04
Стислий виклад остаточного рiшення вiд 18 лютого 2010 року
26 та 25 березня 1998 року вiдповiдно заявники подали до Червоноградського мiського суду Львiвської областi (далi – суд першої iнстанцiї) позовнi заяви до шахти №5 «Великомостiвська» щодо перерахунку доплат, на якi вони мали право у зв’язку з ушкодженням здоров’я.
Мiж 17 листопада 2000 року та 17 жовтня 2003 року судом першої iнстанцiї у справах заявникiв було призначено 13 судових засiдань, якi були вiдкладенi з рiзних причин.
Двома рiшеннями вiд 17 жовтня 2003 року суд першої iнстанцiї частково задовольнив позовнi вимоги заявникiв.
В подальшому цi рiшення були скасованi апеляцiйним судом та справи було направлено на новий розгляд.
17 вересня 2004 року суд першої iнстанцiї вiдмовив у задоволеннi позовних вимог заявникiв. 10 сiчня 2005 року апеляцiйний суд залишив без змiн зазначенi рiшення.
1 листопада 2006 року Верховний Суд України вiдхилив касацiйнi скарги заявникiв. Таким чином, тривалiсть розгляду справи у судах трьох iнстанцiй становила близько 8 рокiв та 7 мiсяцiв.
Заявники скаржилися до Європейського суду з прав людини (далi – Європейський суд) за пунктом 1 статтi 6 Конвенцiї про захист прав i основоположних свобод (далi – Конвенцiя) на те, що тривалiсть судового провадження порушила вимогу «розумного строку», а також на несправедливiсть судового провадження.
Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:
«1. Оголошує скаргу на тривалiсть судового провадження прийнятною, а iншi скарги у заявi – неприйнятними;
2. Постановляє, що мало мiсце порушення пункту 1 статтi 6 Конвенцiї;
3. Постановляє:
a) що протягом трьох мiсяцiв з дня, коли рiшення набуде статусу остаточного вiдповiдно до пункту 2 статтi 44 Конвенцiї, держава-вiдповiдач повинна сплатити кожному заявнику 1600 (одну тисячу шiстсот) євро вiдшкодування моральної шкоди, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цих сум, цi суми мають бути конвертованi у нацiональну валюту держави-вiдповiдача за курсом на день здiйснення платежу;
b) зi спливом зазначеного тримiсячного строку i до повного розрахунку на вищезазначенi суми нараховуватиметься простий вiдсоток (interet simple) у розмiрi граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка дiятиме в цей перiод, плюс три вiдсоткових пункти;
4. Вiдхиляє решту вимог щодо справедливої сатисфакцiї».
