РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
ОСТАТОЧНЕ РІШЕННЯ
Справа «Крижанівський проти України»
(Заява №36619/05)
12 січня 2012 року
Стислий виклад.
23 вересня 1998 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Державного патентного відомства України щодо поновлення на роботі та стягнення заборгованості із заробітної плати та пов'язаних з нею виплат.
Справа заявника розглядалась також апеляційним судом м. Києва та Вищим адміністративним судом України, який 7 грудня 2006 року ухвалив остаточне рішення у справі.
Таким чином, тривалість провадження у справі заявника становила вісім років та два місяці в судах трьох інстанцій.
До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявник скаржився за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) на несумісність тривалості провадження у його справі з вимогою «розумного строку». Також він скаржився за статтями 6, 34, 35 та 37 Конвенції та статтею 7 Протоколу №7 на результат і несправедливість провадження.
З огляду на обставини справи, а саме неодноразове направлення справи на новий розгляд та тривалий розгляд справи судом касаційної інстанції Європейський суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції в зв'язку з незабезпеченням національними судами розгляду справи в розумний строк.
Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:
«1. Оголошує скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції стосовно надмірної тривалості провадження прийнятною, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
2. Постановляє, що в цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції».
