ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «СУХАНОВ ТА ІЛЬЧЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF SUKHANOV AND ILCHENKO v. UKRAINE)
(Заява № 68385/10)
Стислий виклад рішення від 26 червня 2014 року.
Заявники мають статус дітей війни, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дає їм право на спеціальну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії.
Перший заявник подав позов проти управління Пенсійного фонду України в м.Артемівськ з вимогою здійснити перерахунок пенсії за період з 2006 до 2008 року, визначити та сплатити заборгованість. Також перший заявник вимагав відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових витрат.
Луганський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову першого заявника. Це рішення було залишено без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом. Вищий адміністративний суд України залишив без задоволення касаційну скаргу заявника.
Другий заявник подав позов до Жовтоводського міського суду позов до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, також вимагаючи перерахунку пенсії з 2006 року. Суд частково задовольнив його вимоги, визнавши право на надбавку з 09.07.2007 р. та зобов’язавши Пенсійний фонд здійснити перерахунок пенсії за періоди з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 02.03.2010 р.
Другий заявник подав ще один позов з вимогою здійснити виплату надбавки з 03.03.2010 р., який також був задоволений.
Законами України про Державний бюджет України на 2006, 2007 та 2008роки зупинялася дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». 09.07.2007 р. та 22.05.2008 р. Конституційний Суд України (далі – КСУ) ухвалював рішення, якими визнавав відповідні положення неконституційними.
До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявники скаржилися за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) на невиплату їм державними органами відповідної надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 01.01.2006 р. до 09.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р.
Розглянувши скарги заявників стосовно невиплати їм надбавки в періоди з 01.01.2006 р. до 02.04.2006 р., з 01.01.2007 р. до 09.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р., Європейський суд визнав ці частини заяв неприйнятними як явно необґрунтовані з огляду на відсутність у заявників «законних сподівань» щодо підвищеного розміру пенсії протягом визначених періодів.
Щодо невиплати заявникам надбавки в період з 02.04.2006 до 31.12.2006 р. Європейський суд встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з огляду на те, що в період з квітня по грудень 2006 року всупереч положенням Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Кабінет Міністрів України не прийняв постанови про встановлення розміру відповідної надбавки до пенсії.
Перший заявник скаржився також на порушення інших його прав за Конвенцією. Зокрема, що національні суди не взяли до уваги його аргументи і що не було задоволено його вимогу щодо відшкодування судових та інших витрат, а також матеріальної та моральної шкоди. Розглянувши ці скарги, Суд відхилив їх як явно необґрунтовані з огляду на відсутність ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
«1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує скаргу за статтею 1 Першого протоколу стосовно періоду з 2 квітня 2006 року до 31 грудня 2006 року прийнятною, а решту скарг у заявах – неприйнятними;
3. Постановляє, що було порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо періоду з 2 квітня 2006 року до 31 грудня 2006 року;
4. Постановляє, що
(a) протягом трьох місяців з дати, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна виплатити наступні суми, конвертовані у валюту держави-відповідача за курсом на день платежу:
(i) 900 євро (дев'ятсот євро) кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди разом з будь-яким податком, що може нараховуватись;
(ii) 880 євро (вісімсот вісімдесят євро) першому заявнику разом з будь-яким податком, що може нараховуватись, в якості відшкодування судових та інших витрат;
(iii) 16 євро (шістнадцять євро) другому заявнику разом з будь-яким податком, що може нараховуватись, в якості відшкодування судових та інших витрат;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
5. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції».
