
20 лютого 2024 року
Виробництво та споживання металопрокату в Україні в січні 2024 року
У січні 2024 року українськими металургійними підприємствами вироблено 453,0 тис т металопрокату (175,9% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 400,4 тис. т, або 88,4%. В січні 2023 р. частка експорту становила 35,6% (91,6 тис т при загальному виробництві металопрокату 257,4 тис т).
Ємність внутрішнього ринку у січні становила 137,7 тис. т металопрокату, з яких 85,1 тис. т або 61,80% припадає на імпорт. В січні 2023 р. ємність внутрішнього ринку була 219,1 тис. т, з яких 53,4 тис. т або 24,36% імпортовано. Таким чином, в січні 2024 р. спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня 2023 р. на 37,15%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 59,47%.
Читати повністю
20 лютого 2024 року
В Україні майже вдвічі скоротилась кількість зареєстрованих безробітних

Протягом 2023 року у країні зареєстровано 483,2 тис. безробітних, що на 45,6% менше, ніж роком раніше.
Про це повідомила Державна служба зайнятості.
Згідно з оприлюдненими даними, протягом 2023 року роботодавці проінформували центри зайнятості про наявність 329,4 тис. вакансій.
Найбільше пропозицій роботи було зареєстровано у Львівській (33,9 тис.), Дніпропетровській (29,5 тис.) областях та у Києві (26,6 тис.).
В структурі вакансій 18% пропозицій були надані підприємствами переробної промисловості; 16% – оптової та роздрібної торгівлі; 13% – у сфері освіти; 9% – у сільському господарстві; 8% – у сфері охорони здоров’я; 8% – в державному управлінні й обороні; 7% – у сфері транспорту.
Станом на 1 лютого 2024 року статус безробітного мали 101,4 тис. українців. Серед них чоловіки становили 24,9 тис. осіб (або 24%), жінки – 76,5 тис. осіб (або 76%).
Найбільшу частку серед зареєстрованих безробітних становлять українців віком від 35 до 44 років та від 45 до 55 років (по 30% відповідно).
За матеріалами сайту uaprom.info
20 лютого 2024 року
IndustriALL об’єднує зусилля з Глобальною коаліцією за соціальну справедливість

З метою зміцнення глобальних зусиль щодо соціальної справедливості та прав працівників, Глобальний союз IndustriALL приєднався до Глобальної коаліції за соціальну справедливість, яку очолює Міжнародна організація праці (МОП).
Глобальна коаліція за соціальну справедливість – це ініціатива, яка об’єднує різні зацікавлені сторони у боротьбі проти соціальної несправедливості та за прискорення виконання Порядку денного сталого розвитку до 2030 року. Об’єднуючи уряди, організації роботодавців і працівників, фінансові установи та наукові кола, коаліція прагне сприяти глобальній солідарності, узгодженості політики та узгодженим діям для вирішення проблем дефіциту соціальної справедливості.
Генеральний секретар IndustriALL Атлє Хойє впевнений, що приєднання до Глобальної коаліції за соціальну справедливість є природним продовженням місії IndustriALL із захисту прав працівників і соціальної справедливості в усьому світі. «Ця ініціатива пропонує нам потужну платформу для співпраці з іншими організаціями у вирішенні нагальних соціальних та економічних проблем, з якими стикається світова спільнота», - сказав він.
20 лютого 2024 року
Маск vs профспілка: IF Metall пом’якшила умови страйку

Шведська профспілка металургів IF Metall на минулому тижні оголосила, що тимчасово пом’якшить страйк на заводі Tesla, який почався через відмову компанії мільярдера Ілона Маска підписувати колективний трудовий договір.
Як оголосила IF Metall, «оскільки конфлікт, схоже, продовжуватиметься», з 19 лютого по 30 квітня вона відновить ремонтні роботи автомобілів Tesla.
Страйк, ініційований IF Metall, розпочався 27 жовтня минулого року. Тоді близько 130 механіків з 10 ремонтних майстерень Tesla в семи містах припинили роботу. Потім страйк охопив інші ремонтні майстерні, які обслуговують автомобілі різних марок.
Дії IF Metall переросли в масштабніший конфлікт між Tesla й майже десятком шведських профспілок, які прагнуть захистити місцеву модель праці, яка ґрунтується на укладанні колективних трудових договорів.
19 лютого 2024 року
Північний ГЗК: Колективний договір виконується
Пройшло спільне засідання генерального директора та профспілкових комітетів по підведенню підсумків виконання Колективного договору ПРАТ «ПІВНГЗК» у другому півріччі 2023 року .
Заходу передували спільні засідання в структурних підрозділах та СПО первинних організацій.
Сторони соціального діалогу проаналізували та перевірили виконання всіх 8-ми розділів Колективного договору з урахуванням призупинених, відновлених норм, а також зауважень та пропозицій структурних підрозділів.
Сьогодні на засіданні затвердили Акт перевірки - Колективний договір виконується.
За матеріалами https://www.facebook.com/profkomsevgok
19 лютого 2024 року
Виробництво українських феросплавів значно скоротилося

За 10 місяців 2023 року вітчизняні виробники феросплавів скоротили виробництво продукції у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 57,4%, до 210,42 тис тонн. Про це йдеться у інформації Української асоціації феросплавів «УкрФА».
Зокрема виробництво сілікомарганцю скоротилось на 57,1%, до 189,35 тис тонн, феромарганцю – на 59,2%, до 10,55 тис тонн, феросиліцію – на 54,5%, до 10,49 тис тонн, та металевого марганцю – у 60 разів, до 0,03 тис тонн.
За підсумками 2023 року українські феросплавні підприємства скоротили експорт продукції на 4,9% у порівнянні з попереднім роком, до 344,2 тис. тонн. При цьому виручка від експорту феросплавів за минулий рік скоротилась на 48,9% порівняно з 2022 роком, до 297,6 млн дол.
Найбільшим споживачем феросплавів українського виробництва у 2023 році була Польща на яку прийшлось 52,8% експортних відвантажень у грошовому еквіваленті. Також 14,1% експортних відвантажень припало на Туреччину та 8,5% – на Нідерланди.
Як повідомлялось, у жовтні минулого року Покровський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати призупинили видобуток та переробку марганцевої руди. З початку листопада зупинились Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів. Побузький феронікелевий комбінат не виробляє продукцію з листопада 2022 року.
За матеріалами сайту https://minprom.ua/
19 лютого 2024 року
«Гроші не головне»: що робить працівників щасливими

В Україні з початку повномасштабної російського вторгнення втричі зріс рівень працевлаштованості. Звісно, порівнюючи з шоковим періодом під час кінця лютого 2022 року. Про це свідчать результати дослідження суспільно-політичних настроїв українців, проведеного Gradus Research наприкінці 2023 року.
Також дослідники порівняли ключові тенденції та відмінності стану офісних працівників восьми європейських краї, зокрема: в Німеччині, Франції, Італії, Великобританії, Іспанії, Нідерландах, Польщі, Україна.
Найвищий показник щастя серед робітників з Нідерландів — 7,5 пунктів з 10 можливих. Далі з індексом щастя в 7,4 бали з 10 — Великобританія. Німеччина і Франція, у свою чергу, зазначають про однаковий рівень — 7,3, а Польща та Італія оцінюють його на 6.9 та 6.8 пунктів, відповідно.
Цей показник показує рівень задоволеності життям громадян. Тобто у вказаних державах є все, що люди цінують у житті: здоров’я, безпека, кар'єрні можливості тощо.
Натомість українські громадяни змушені працювати в складних умовах. Безперечно, російська агресія накладає на них нові складнощі. Таким чином, індекс щастя українців перебуває на позначці 5.6 пунктів.
Найбільше офісних працівників в Україні (71%) робить щасливими власне здоров’я і здоров’я близьких.
Безпеки та мирне життя також в топі серед українських респондентів (67%). У нашій країні частка тих, хто обрав цей фактор, значно вища, ніж в інших європейських країнах, особливо в порівнянні з Італією (28%) та Нідерландами (27%), де різниця становить майже два з половиною рази. Найближче до України важливість фактору безпеки декларують поляки (48%). Це, звісно, пов’язано з культурною подібністю та географічною близькістю до України.
50% опитаних офісних працівників з України зазначили, що фінансова забезпеченість є для них найвагомішою. Тож це є третьою за значимістю умовою для щасливого життя. Для Італії (53%) та Німеччини (50%) цей фактор займає перше місце, хоча є майже ідентичним відповідному відсотку в нашій країні.
19% українських респондентів зазначили справедливість у суспільстві. Серед опитаних держав за цим показником Україну випереджає лише Німеччина (25%). Цікавим є й те, що серед усіх опитаних країн саме для українських жінок наявність власної родини є одним із факторів щастя.
За матеріалами сайту https://zn.ua/
19 лютого 2024 року

У 2023 році кількість робітників, які страйкують, зросла більш ніж удвічі.
У 2021 році приблизно 140 тисяч американських працівників були залучені до 279 страйків. У 2022 році 433 страйками було охоплено приблизно 224 тисячі працівників. У 2023 році близько 539 тисяч працівників брали участь у 470 страйках.
Результати страйків у 2023 році були позитивними для працівників —вони отримали великі підвищення зарплати, бонуси, різноманітні пільги.
Головним чином це сталося через чотири великі страйки в різних галузях: охорона здоров’я (працівники Kaiser Permanente), виробництво (United Auto Workers), ЗМІ (актори та письменники) та освіта (працівники шкіл Лос-Анджелеса).
Лише ці чотири акції охопили загалом 350 100 працівників із 539 000, які страйкували у 2023 році, згідно з підрахунком Корнельської школи праці та зайнятості.
Три найголовніші вимоги страйкуючих робітників: краща оплата праці, покращення здоров'я та безпеки, збільшення штату.
Інша помітна тенденція: робітники оголошували страйк для того, щоб укласти колективний договір.
З огляду на те, що трудове законодавство США не містить механізму, який би примушував компанії вести переговори з профспілковими працівниками, укладання колдоговору вимагає від профспілок серйозної роботи та готовності до боротьби.
Однією з найефективніших тактик профспілок за останнє десятиліття був рух «Боротьба за 15 доларів», який дає робітникам підвищення мінімальної заробітної плати до 15 доларів США за годину та право на профспілку.
За матеріалами сайту https://www.axios.com/
16 лютого 2024 року
Працівників ДМЗ очікує підвищення зарплати: соціальні партнери домовляються
Ще в жовтні минулого року первинка ПМГУ ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» від імені працівників підприємства вийшла до роботодавця з вимогою підвищити заробітну плату працівникам заводу не менше ніж на 30% шляхом збільшення фонду оплати праці та згідно диференціації в оплаті праці між працівниками підрозділів підприємства.
Після тривалих колективних переговорів та пошуку компромісного рішення сторони соціального діалогу не змогли дійти згоди, незважаючи на численні профспілкові пропозиції.
У зв'язку з цим профком ПО ПМГУ ПрАТ «ДМЗ» вдався до колективного трудового спору з роботодавцем.
15 лютого у Дніпрі в приміщенні відділення Національної служби посередництва і примирення (НСПП) відбулось перше засідання примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», інтереси яких представляє профком первинної організації ПМГУ (голова Сергій Крамарчук), та самим підприємством.
16 лютого 2024 року
На порядку денному – безпека праці
В умовах воєнного стану питання охорони праці на підприємствах ГМК не втрачають своєї актуальності та залишаються в числі пріоритетних напрямів роботи ПМГУ. Враховуючи певні особливості організації роботи в цій сфері у воєнні часи, представники Профспілки разом з фахівцями Державної служби України з питань праці на спільних заходах обговорюють нагальні проблеми, напрацьовують шляхи ефективної взаємодії в питаннях безпеки праці.
15 лютого в онлайн-режимі відбувся круглий стіл, участь в якому взяли представники Держпраці у Донецькій області Сергій Гошко, Пенсійного фонду Ірина Аннекова, очільник Донецької обласної організації ПМГУ Євген Сівко, провідний технічний інспектор ПМГУ Анатолій Тертишний та голови первинок ПМГУ на підприємствах Донецького регіону.
Учасники круглого столу розглянули особливості процедури розслідування нещасних випадків під час воєнного стану в Україні, проаналізували обставини та причини настання нещасних випадків на виробництві у металургійній галузі, опрацювали питання недопущення порушень строків проведення розслідування нещасного випадку.





















