26 вересня 2025 року

Україна піднялася у рейтингу економічної свободи

За даними щорічного рейтингу Economic Freedom of the World 2025 від Fraser Institute, Україна посіла 143-тє місце серед 165 країн та територій.

При цьому рейтинг відображає дані за 2023 рік, коли Україна вже жила в умовах повномасштабної війни. Автори відзначають, що військові конфлікти традиційно супроводжуються зниженням рівня економічної свободи.

Нагадаємо, що у рейтингу, опублікованому у 2024 році Україна була трохи нижче — на 150-й позиції.

Основні показники

Економічна свобода оцінюється за п’ятьма напрямами: розмір уряду, верховенство права та захист власності, доступ до надійних грошей, свобода міжнародної торгівлі та регулювання бізнесу й ринку праці.

У 2023 році Україна показала таку динаміку серед показників рейтингу:

• розмір уряду: зниження з 5,83 до 5,80 (128-ме місце);
• правова система та права власності: зниження з 4,58 до 4,57 (108-ме місце);
• доступ до надійних грошей: зростання з 4,68 до 5,26 (143-тє місце);
• свобода міжнародної торгівлі: зниження з 6,05 до 5,99 (132-ге місце);
• регулювання бізнесу та ринку праці: зниження з 4,67 до 4,58 (150-те місце).

Автори дослідження наголошують, що повномасштабна війна обмежує економічні можливості та посилює централізацію економіки.

«Впевнено можна сказати, що війна шкодить економічній свободі», — йдеться у звіті.

За їх словами, мілітаризовані конфлікти йдуть поруч із низьким рівнем економічної свободи. Централізовані економічні моделі частіше схильні до ведення війни проти сусідів.

Перше місце у світі за рівнем економічної свободи зберіг Гонконг, далі йдуть Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія та США. Найгірші показники зафіксовані у Венесуели, Зімбабве, Судану, Алжиру, Ірану та М’янми.

Україна піднялася у рейтингу економічної свободи

Загалом середній рівень економічної свободи у світі знижується вже четвертий рік поспіль після піку 2019 року.

Нагадаємо, у 2020 році Україна посідала 131-е місце в рейтингу Economic Freedom of the World. А в рейтингу економічної свободи фонду Heritage Україна була на 134 місці з можливих 180.

За матеріалами сайту news.finance.ua

25 вересня 2025 року

В Україні прискорилася промислова інфляція

В Україні ціни виробників промислової продукції у річному вимірі зросли у серпні на 7,3% проти 4,7% – у липні. Про це повідомила Державна служба статистики.

Зазначається, що у серпні індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з липнем склав 4,7%. Місяць тому цей показник дорівнював 0,7%.

Основним чинником зростання цін у серпні стала сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де інфляція сягнула 9,4% до липня.

Тенденцію до зростання має і річний показник промислової інфляції – минулого місяця він становив 7,3%, тоді як у липні був 4,7%.

Зростання цін зумовило виробництво харчових продуктів, де індекс збільшився на 19,5%, зокрема у м’ясопереробці – на 23,4%.

За матеріалами сайту minprom.ua

25 вересня 2025 року

Мінімальна зарплата-2026. Якою вона буде з податками і «чистими»?

Кабінет міністрів представив державний бюджет на 2026 рік. На даний момент проект ще не прийнятий Верховною Радою, але якщо він набуде чинності, то ми отримаємо такі розміри виплат у 2026 році - 8647 гривень на місяць, 52 гривні на годину.

Як видно із запропонованих чисел, мінімальна зарплата в Україні 2026 року не сильно відрізнятиметься від нинішньої - зростання становитиме всього 8,6%, що лише покриває інфляційні втрати. Для українців, які отримують мінімалку, таке зростання буде незначним. Майбутня мінімальна зарплата в Україні з вирахуванням податків становитиме приблизно 6658 гривень.

Дещо інші числа містить Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, запропонована колишнім прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. Вона пропонує встановити такі суми виплат:

• у 2025 році - 8688 гривень;
• у 2027 - 9374 гривень;
• у 2028 - 10059 гривень.

Важливо пам'ятати, що прогноз на три роки є дуже приблизним, адже неможливо передбачити, як військові дії в майбутньому вплинуть на економіку.

Хоча підвищення здається незначним, відрахування з підвищеної мінімалки для бюджету помітно зростуть.

Однак для населення ця зміна навряд чи щось змінить. Купівельна спроможність людей не зросте, адже ціни теж піднімуться.

За матеріалами сайту unian.ua

23 вересня 2025 року

Набрав чинності новий Закон України «Про професійну освіту»

На сайті Верховної Ради України опубліковано Закон України «Про професійну освіту», розроблення якого було одним з ключових індикаторів Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. До розроблення активно долучилися представники профспілок в якості членів робочої групи з доопрацювання законопроєкту до другого читання.

Вони зазначають, що новий закон дозволить підняти престиж професійної освіти та враховувати виклики ринку праці зумовлені трансформаціями, пов’язаними з війною, посиленням впливу діджитал технологій, тощо.

Основними новелами Закону є:

• справедливі правила функціонування закладів професійної освіти;
• розширення інституційної спроможності таких освітніх закладів у наданні формальної та неформальної професійної освіти;
• регулювання відносин закладів професійної освіти, бізнесу, держави для розвитку кваліфікованих спеціалістів.
• звільнення від обов’язкових загальноосвітніх предметів і можливість формувати коротші програми підготовки;
• нова система оцінювання у незалежних кваліфікаційних центрах із використанням ваучерів;
• створення наглядових рад із представників роботодавців для узгодження програм із потребами ринку праці;
• функціонування центрів професійної досконалості як регіональних хабів підготовки кадрів, співпраці з бізнесом та залучення інвестицій.

23 вересня 2025 року

Кроки, які допоможуть визначити реальний прожитковий мінімум

Прожитковий мінімум в Україні повинен базуватися на реальних показниках, а не на застарілих чи умовних розрахунках.

Про це повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За словами депутата, закладені в держбюджеті цифри не можна вважати прожитковим мінімумом, на який реально можна вижити. Він наголосив, що потрібна відверта розмова з суспільством та конкретні кроки.

Гетманцев виділив кілька першочергових завдань:

• визначити реалістичний розмір прожиткового мінімуму та оновити споживчий кошик відповідно до сучасних цін і потреб;
• відв’язати цей показник від зарплат суддів, прокурорів, митників та інших категорій;
• запропонувати громадянам чітку «дорожню карту» із поступового підвищення прожиткового мінімуму;
• скасувати оподаткування прожиткового мінімуму для громадян, які отримують мінімальні виплати.

23 вересня 2025 року

Зростання реального ВВП України сповільнилося – Держстат

Зростання реального ВВП впродовж кварталу сповільнилося на 0,1%.

Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в другому кварталі 2025 року зріс на 0,8% проти аналогічного кварталу роком раніше. Про це повідомляє пресслужба Державної служби статистики.

Порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактору, реальний ВВП збільшився на 0,2%.

За даними пресслужби, ріст ВВП у першому кварталі склав 0,9%. У січні-березні 2025 року економіка України уникла рецесії й повернулася до мінімального зростання після падіння на 0,1% в останньому кварталі 2024-го.

Україна може зробити прорив і мати номінальний ВВП в 1 трлн дол. до 2040 року, тобто в п’ять разів більший за поточний показник. Жодних рожевих окулярів. Жодного мрійництва. Лише економічне моделювання й твереза оцінка потенціалу, сценаріїв, можливостей і наших унікальних позицій. Про це читайте в статті "Шлях до ВВП у трильйон доларів. Як Україні розкрити свій потенціал".

За матеріалами сайту zn.ua

23 вересня 2025 року

З початку року в «Армії відновлення» взяли участь 90000 українців

Від початку року до «Армії відновлення» долучилося 90 тисяч українців, повідомила Державна служба зайнятості.

«Із осені 2022 року за ініціативою уряду Державна служба зайнятості реалізовує проєкт тимчасової зайнятості «Армія відновлення» або суспільно корисні роботи (СКР), який допомагає українцям знайти тимчасову роботу та долучитися до відбудови України. За цей час було видано 307 тисяч направлень», - йдеться в повідомленні.

Зокрема з початку 2025 року в межах проєкту було видано вже понад 90 тис. направлень для тимчасово безробітних українців та незайнятих внутрішньо переміщених осіб. Наразі учасники програми залучені до виконання різноманітних завдань, серед яких юридична та психологічна підтримка сімей військовослужбовців, в т.ч. загиблих і зниклих безвісти, виготовлення маскувальних сіток та окопних свічок, пошиття адаптивного одягу та спеціальних подушок для поранених, ремонт військової амуніції, виготовлення сухпайків та енергетичних батончиків, випічка довготривалого зберігання.

Також задіяні у програмі безробітні працюють з особами з інвалідністю, дітьми, громадянами похилого віку, розбирають завали, відновлюють житлові будинки, розчищають автомобільні дороги та залізничні колії.

Рівень оплати за виконання таких робіт становить 1,5 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні еквівалентно 12 тис. грн за повний місяць роботи. На прифронтових територіях — 16 тис. грн. Крім цього, в таких районах до СКР можуть долучатися люди пенсійного віку (до 70 років).

Наразі суспільно корисні роботи активно проводяться в 19 регіонах України. Програма діє на період воєнного стану. Обмеження щодо тривалості участі в таких роботах не встановлено. На учасників поширюються державні соціальні гарантії, а період участі зараховується до страхового стажу.

За матеріалами сайту ukrinform.ua

22 вересня 2025 року

Уряд працює над встановленням прожиткового мінімуму на рівні фактичного споживання

У Верховній Раді України перебувають законопроекти, якими пропонується повернути прожитковому мінімуму його первинну соціальну природу та встановлювати його на рівні фактичного споживчого кошика.

Про це під час години запитань до Уряду повідомив Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

«Наразі у Верховній Раді розглядаються проєкти законів, які дадуть можливість нам встановити прожитковий мінімум на рівні фактичного», – зазначив Міністр.

Нині прожитковий мінімум використовується як розрахункова величина для великої кількості виплат, що не відповідає його соціальному призначенню. Для вирішення цього питання законопроектами № 13466, 13467, 13468 та 13469 передбачено запровадження базової величини як умовної грошової одиниці, яка не має соціального навантаження. Це створить можливість для підвищення розміру прожиткового мінімуму та наблизити його до фактичного прожиткового мінімуму.

«До ухвалення цієї ініціативи ми не можемо здійснити перегляд прожиткового мінімуму, адже він створить значний тиск на бюджети соціальних фондів та інші бюджети», – наголосив Денис Улютін.

15 вересня 2025 року Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт про Державний бюджет на 2026 рік, яким пропонується з 1 січня 2026 року встановити прожитковий мінімум на одну особу – 3209 грн, для працездатних осіб – 3328 грн, для непрацездатних – 2595 грн.

За матеріалами сайту msp.gov.ua

18 вересня 2025 року

Бюджет-2026: бракує економічної стратегії

У парламенті зареєстровано проєкт Державного бюджету України на 2026 рік, який Уряд вніс, базуючись на песимістичному сценарії бюджетної декларації – з розрахунком того, що війна триватиме весь 2026 рік. Загальний обсяг видатків заплановано на рівні 4,8 трлн грн при доходах у 2,8 трлн грн. Таким чином, дефіцит бюджету складе рекордні 18,4% ВВП або близько 42 млрд євро.

Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану відзначають, що у документі є низка позитивних соціальних рішень. УСПП вітає ці кроки, адже соціальна підтримка населення у час війни з російським агресором та значної втрати людського потенціалу через це є надзвичайно важливою.

Найбільше запитань викликає відсутність чіткої стратегії економічного розвитку. Фактично у документі дуже розмито виписано, як держава планує розвивати власну економіку, яка є єдиним реальним джерелом для фінансування і соціальної, і оборонної сфер.

УСПП та Антикризовий штаб наголошують: без розвитку виробництва та промисловості Україна не зможе гарантувати фінансову стабільність.

Бюджет-2026 демонструє намагання Уряду зберегти соціальну стабільність у країні, що воює. Але без чіткої економічної стратегії ці наміри залишаються вразливими. Україна потребує не лише плану фінансування дефіциту, а й бачення, як створити економічні ресурси всередині держави. Лише так можна гарантувати і соціальний захист громадян, і належну підтримку армії, і реальну стійкість країни у довгостроковій перспективі.

16 вересня 2025 року

Кабмін схвалив проєкт держбюджету на 2026 рік

Кабінет Міністрів України 15 вересня затвердив проєкт Закону про Державний бюджет на 2026 рік. Про це йдеться в повідомленні міністерства фінансів.

У 2026 році загальний обсяг видатків та надання кредитів держбюджету становитиме 4,8 трлн грн (на 415 млрд грн більше, ніж у 2025 році (з урахуванням змін).

Доходи загального фонду державного бюджету на 2026 рік передбачені на рівні 2 трлн 826,5 млрд грн (без урахування грантів та іншої міжнародної допомоги). Це на 446,8 млрд грн більше показника 2025-го з урахуванням змін.

Уряд прогнозує дефіцит державного бюджету на рівні до 18,4% ВВП, що на 3,9 відсоткового пункту менше, ніж у 2025-му.

Як зауважила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, пріоритет бюджету – безпека та оборона, соціальна стійкість.