9 жовтня 2025 року

Металургія тримає друге місце в експорті, попри загальне зниження

Імпорт товарів з України в січні-вересні 2025 року в грошовому еквіваленті склав $60,1 млрд, що на 17,4% вище показника за аналогічний період 2024 року, експорт зменшився на 3,1% - до $29,5 млрд, повідомляє Державна митна служба.

За даними ДМС, до трійки найбільш експортованих українських товарів увійшли продовольчі - $16,2 млрд, метали та вироби з них - $3,4 млрд, а також машини, устаткування і транспорт - $2,8 млрд

«За 9 міс. 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 641,9 млн грн», - резюмували в службі.

8 жовтня 2025 року

На українському ринку праці 80% шукачів роботи - жінки

Під час війни структура українського ринку праці суттєво змінилася: 80% зареєстрованих шукачів роботи становлять жінки, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх було 55%.

Про це повідомила Олена Мельник, заступниця директора департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості, під час дискусії щодо викликів працевлаштування в умовах війни.

За її словами, кадровий дефіцит в Україні зростає, особливо у сфері робітничих професій, тому служба зайнятості активно розширює програми стимулювання бізнесу. Серед них - компенсація витрат на оплату праці та сплату єдиного соціального внеску для роботодавців, які беруть на роботу нових працівників.

Щоб швидше закривати вакансії, запроваджуються короткострокові програми навчання, орієнтовані на потреби підприємств. Окрему увагу приділено професійному навчанню жінок технічних спеціальностей - таких як трактористка, верстатниця, слюсарка, електромонтерка.

За інформацією Міністерства освіти і науки, у розвиток професійної освіти за останні два роки інвестовано рекордні кошти, закуплено сучасне обладнання, оновлюються програми підготовки кадрів.

Активність жінок на ринку праці та в підприємництві зростає: у 2025 році 61% нових ФОПів в Україні відкрили саме жінки.

За матеріалами сайту ukrinform.ua

8 жовтня 2025 року

Зростання зарплат в Україні сповільнюється

За даними опитування Інституту економічних досліджень (ІЕД), пошук працівників у 2025 році залишається великою проблемою для бізнесу. Якщо минулого року спостерігалося загострення проблеми, цього року ситуація стабілізувалася, хоча й залишається напруженою.

Темпи зростання номінальних зарплат продовжують сповільнюватися.

За даними Державної служби статистики, середня зарплата у серпні становила 25,9 тис. грн проти 26,5 тис. грн у липні. Невелике зниження зумовлене сезонними факторами, зокрема зменшенням виплат у сферах освіти та охорони здоров’я.

За даними work.ua, медіанна очікувана зарплата в резюме у вересні 2025 року становила 25 тис. грн, тоді як пропонована у вакансіях - трохи вища, 25,5 тис. грн.

Перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук заявляв, що бізнес поступово адаптується до нових умов і знаходить способи зменшення кадрового дефіциту. За його словами, гострота дефіциту кадрів в Україні знизилася порівняно з минулим роком, хоча проблема все ще актуальна. Одним із головних чинників стало зростання реальних заробітних плат, що стимулювало більшу участь населення на ринку праці.

За матеріалами сайту news.finance.ua

7 жовтня 2025 року

Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП України на 2026р до 2%

Зростання економіки України у 2026 році збережеться на рівні цього року та становитиме 2%, а його прискорення до 5% тепер очікується лише у 2027 році, такий оновлений прогноз опублікував Світовий банк у вівторок у звіті «Економічна ситуація в регіоні Європи та Центральної Азії: робочі місця та процвітання».

Раніше, у червні цього року, Світовий банк очікував прискорення зростання української економіки наступного року до 5,2% зі сповільненням до 4,5% у 2027 році.

6 жовтня 2025 року

Українські жінки опановують чоловічі професії

У межах експериментального проєкту Служби зайнятості 832 українки розпочали навчання за професіями, які традиційно вважалися «чоловічими», повідомляє Служба зайнятості.

Проєкт дає можливість жінкам опанувати 31 затребувану професію, що належать до категорії традиційно чоловічих, та отримати гарантоване працевлаштування після навчання. Водночас компанії отримують підготовлених спеціалісток для галузей із дефіцитом кадрів.

Роботодавці, які шукають нових фахівчинь, уже подали 450 заяв.

Навчання завершили 337 українок, з яких 287 уже працевлаштовані. Наразі ще 495 жінок продовжують опановувати нові професійні навички.

Серед учасниць проєкту найбільший інтерес викликали такі професії:

• верстатниця деревообробних верстатів - 283 заявки,
• операторка котельні - 165
• трактористка - 154.
• водійка навантажувача,
• водійка тролейбуса,
• операторка верстатів з ЧПУ
• слюсарка-ремонтниця.

Лідерами за кількістю направлень жінок на навчання стали п’ять областей:

• Івано-Франківська,
• Житомирська,
• Дніпропетровська,
• Рівненська
• Волинська.

Щоб скористатися послугою, жінка чи роботодавець можуть подати заявку онлайн або особисто звернутися до найближчого центру зайнятості.

За матеріалами сайту news.finance.ua

2 жовтня 2025 року

Соціальний комітет Ради рекомендує передбачити прожитковий мінімум у 8,2 тис. грн і мінімальну зарплату в 9,7 тис. грн у 2026р

За результатами розгляду проєкту державного бюджету на 2026 рік (законопроєкт №14000), Комітет пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, що застосовується при визначенні розмірів державних соціальних гарантій та стандартів у сфері соціального захисту, у розмірі 8 196,64 грн (у проекті держбюджету-2026 - 3209 грн), а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 7 375,23 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 9 310,74 гривень; працездатних осіб - 8 574,01 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 6 895,21 гривень; осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1 600 гривень.

Також пропонується унормувати, що на період дії воєнного стану Кабміну надається право встановлювати понижуючий коефіцієнт до розміру прожиткового мінімуму для цілей виконання зобов’язань у сфері соціального захисту населення, але не нижче 0,5 його розміру.

Крім того, пропонується установити з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 9 664 грн (у проекті держбюджету-2026 - 8 647 грн), що відповідає розміру прожиткового мінімуму з урахуванням сум обов’язкових платежів та законом «Про оплату праці», яким визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

2 жовтня 2025 року

У фокусі уваги – європейські стандарти

30 вересня у Національній службі посередництва і примирення за підтримки проєкту Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні» відбулася презентація звіту «Стандарти Ради Європи та практика держав-членів ЄС щодо визначення репрезентативності організацій роботодавців та профспілок».

Мета презентації звіту, підготовленого Георгіосом Теодосісом – віцепрезидентом Європейського комітету із соціальних прав, суддею ad hoc від Греції Європейського суду з прав людини, – ознайомлення з європейськими стандартами щодо існуючих критеріїв репрезентативності організацій роботодавців та профспілок, а також національними практиками деяких держав (зокрема, Франції, Німеччини, Португалії).

До заходу долучилося понад 70 учасників. Зокрема, серед запрошених: представники Ради Європи, профспілок та організацій роботодавців, соціальні партнери, експерти, фахівці НСПП.

Модерувала захід керівниця проєкту Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні» Ірина Остапа.

З вітальними словами до учасників звернулися голова НСПП Дмитро Кухнюк, голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак.

Дмитро Кухнюк подякував Георгіосу Теодосісу за цінний внесок і зазначив, що НСПП вивчає кращий міжнародний досвід з метою розвитку та зміцнення соціального діалогу, який є запорукою миру в соціально-трудовій сфері.

Завершальною частиною стала сесія запитань та відповідей, яка продемонструвала високий інтерес до теми та глибше розкрила практичні аспекти.

За матеріалами сайту nmcs.gov.ua

1 жовтня 2025 року

В Україні впала середня зарплата: хто заробляє найбільше та найменше

В Україні у серпні 2025 року середня заробітна плата штатних працівників по регіонах становила 25 911 гривень, що на 2,2% менше, ніж у липні. Про це повідомляє Державна служба статистики.

Зазначається, що найвищий розмір середньої зарплати зафіксовано у Києві - 39 535 грн, Луганській області - 32 541 грн та Дніпропетровській області - 26 779 грн.

При цьому найнижчий рівень середньої зарплати спостерігається у Чернівецькій області - 18 451 грн, а також у Кіровоградській області - 18 778 грн.

За даними Держстату, найвищі середні зарплати у сфері інформації та телекомунікацій - 65 213 грн, у сфері авіаційного транспорту - 57 582 грн та у сфері фінансів і страхової діяльності - 52 269 грн.

Найнижчі зарплати у сфері освіти - 14 432 грн. Зокрема за діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг - 14 015 грн, а також у працівників бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури - 14 379 грн.

Згідно дослідження OLX Робота, найбільше серед роботодавців у серпні зріс попит на вакансію комплектувальника. Кількість оголошень, у порівнянні з травнем, зросла на 331%. Медіанна зарплата становить 25 тисяч гривень.

За даними Державної служби зайнятості, кількість вакансій в Україні на початку серпня становила 241 тисячу, водночас шукали нову роботу 132 тисячі осіб. Тобто на одного шукача роботи через Єдиний портал вакансій припадало два вакантних робочих місця.

За матеріалами сайту unian.ua

26 вересня 2025 року

Україна піднялася у рейтингу економічної свободи

За даними щорічного рейтингу Economic Freedom of the World 2025 від Fraser Institute, Україна посіла 143-тє місце серед 165 країн та територій.

При цьому рейтинг відображає дані за 2023 рік, коли Україна вже жила в умовах повномасштабної війни. Автори відзначають, що військові конфлікти традиційно супроводжуються зниженням рівня економічної свободи.

Нагадаємо, що у рейтингу, опублікованому у 2024 році Україна була трохи нижче — на 150-й позиції.

Основні показники

Економічна свобода оцінюється за п’ятьма напрямами: розмір уряду, верховенство права та захист власності, доступ до надійних грошей, свобода міжнародної торгівлі та регулювання бізнесу й ринку праці.

У 2023 році Україна показала таку динаміку серед показників рейтингу:

• розмір уряду: зниження з 5,83 до 5,80 (128-ме місце);
• правова система та права власності: зниження з 4,58 до 4,57 (108-ме місце);
• доступ до надійних грошей: зростання з 4,68 до 5,26 (143-тє місце);
• свобода міжнародної торгівлі: зниження з 6,05 до 5,99 (132-ге місце);
• регулювання бізнесу та ринку праці: зниження з 4,67 до 4,58 (150-те місце).

Автори дослідження наголошують, що повномасштабна війна обмежує економічні можливості та посилює централізацію економіки.

«Впевнено можна сказати, що війна шкодить економічній свободі», — йдеться у звіті.

За їх словами, мілітаризовані конфлікти йдуть поруч із низьким рівнем економічної свободи. Централізовані економічні моделі частіше схильні до ведення війни проти сусідів.

Перше місце у світі за рівнем економічної свободи зберіг Гонконг, далі йдуть Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія та США. Найгірші показники зафіксовані у Венесуели, Зімбабве, Судану, Алжиру, Ірану та М’янми.

Україна піднялася у рейтингу економічної свободи

Загалом середній рівень економічної свободи у світі знижується вже четвертий рік поспіль після піку 2019 року.

Нагадаємо, у 2020 році Україна посідала 131-е місце в рейтингу Economic Freedom of the World. А в рейтингу економічної свободи фонду Heritage Україна була на 134 місці з можливих 180.

За матеріалами сайту news.finance.ua

25 вересня 2025 року

В Україні прискорилася промислова інфляція

В Україні ціни виробників промислової продукції у річному вимірі зросли у серпні на 7,3% проти 4,7% – у липні. Про це повідомила Державна служба статистики.

Зазначається, що у серпні індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з липнем склав 4,7%. Місяць тому цей показник дорівнював 0,7%.

Основним чинником зростання цін у серпні стала сфера постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де інфляція сягнула 9,4% до липня.

Тенденцію до зростання має і річний показник промислової інфляції – минулого місяця він становив 7,3%, тоді як у липні був 4,7%.

Зростання цін зумовило виробництво харчових продуктів, де індекс збільшився на 19,5%, зокрема у м’ясопереробці – на 23,4%.

За матеріалами сайту minprom.ua