17 січня 2023 року
Для нормального життя українцям потрібно 340 доларів на місяць
Українці вважають, що для нормального життя одній особі на місяць достатньо в середньому 14231 гривні (близько 340 доларів США за актуальним курсом). Тобто фінансові очікування громадян після початку повномасштабної війни суттєво зменшились – у листопаді 2021 року вони вважали, що для нормального життя одній особі на місяць вистачатиме 16372 гривень (630 доларів за актуальним на той момент курсом). Про це свідчать дані опитування, яке у грудні 2022 року провів Інститут соціології НАН України.
17 січня 2023 року
Для «нормального життя» українцям потрібно 340 доларів на місяць
Українці вважають, що для нормального життя одній особі на місяць достатньо в середньому 14231 гривні (близько 340 доларів США за актуальним курсом). Тобто фінансові очікування громадян після початку повномасштабної війни суттєво зменшились – у листопаді 2021 року вони вважали, що для нормального життя одній особі на місяць вистачатиме 16372 гривень (630 доларів за актуальним на той момент курсом). Про це свідчать дані опитування, яке у грудні 2022 року провів Інститут соціології НАН України.
При цьому більшість опитаних (40,6%) заявили про те, що доходи їхньої родини відчутно нижче названої суми, ще 24,9% – дещо нижче. Лише 3,2% повідомили, що їхні доходи відчутно вище тієї суми, яку вони вважають достатньою для нормального життя.
Цікаво відзначити, що за останній рік зросла кількість українців, які позитивно оцінюють поточну економічну ситуацію в Україні. Так кількість тих, то вважає економічну ситуацію переважно поганою з листопада 2021-го по грудень 2022-го зменшилась з 58% до 27,8%. Кількість тих, хто оцінює економічну ситуацію як переважно добру, зросла з 3,8% до 18,4%.
Результати грудневого опитування Інституту соціології репрезентують доросле населення України, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій Донбасу. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера. Польовий етап дослідження тривав з 19 до 25 грудня 2022 року.
За матеріалами сайту biz.nv.ua
17 січня 2023 року
Мінекономіки: зосередимося на розвитку виробництва безпілотників всередині держави
Держава стимулюватиме розвиток виробництва безпілотників в Україні на системній основі. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.
За умови її планомірної реалізації, масштабна програма підтримки задіяних у процесі такого виробництва підприємств не лише укріпить обороноздатність країни, а й сприятиме відродженню ключових для економічної стабільності галузей промисловості, зокрема – гірничо-металургійного комплексу.
17 січня 2023 року
Мінекономіки: зосередимося на розвитку виробництва безпілотників всередині держави
Держава стимулюватиме розвиток виробництва безпілотників в Україні на системній основі. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.
За умови її планомірної реалізації, масштабна програма підтримки задіяних у процесі такого виробництва підприємств не лише укріпить обороноздатність країни, а й сприятиме відродженню ключових для економічної стабільності галузей промисловості, зокрема – гірничо-металургійного комплексу.
«Питання виробництва та постачання на фронт будь-якої зброї – це питання збереження життів наших захисників та наших громадян. І, зрештою, це питання перемоги. Ми знаємо потреби фронту – тобто, фактично, обсяг ринку. І ми маємо зрозуміти, скільки сьогодні готові виробляти вітчизняні виробники. Ми сфокусовані на тому, щоб стимулювати розвиток виробництва системно, з огляду на перспективу», – зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
За матеріалами сайту minprom.ua
16 січня 2023 року
Зарплати, пенсії та податки українців у 2023 році
Протягом 2023 року українцям не варто очікувати суттєвого зростання заробітних плат, пенсій та інших державних виплат – здебільшого вони залишаться на рівні минулого року. Податки для пересічних громадян, попри значний дефіцит державного бюджету, влада підвищувати не планує. А от деякі пільги для бізнесу можуть бути скасовані вже найближчим часом.
16 січня 2023 року
Зарплати, пенсії та податки українців у 2023 році
Протягом 2023 року українцям не варто очікувати суттєвого зростання заробітних плат, пенсій та інших державних виплат – здебільшого вони залишаться на рівні минулого року. Податки для пересічних громадян, попри значний дефіцит державного бюджету, влада підвищувати не планує. А от деякі пільги для бізнесу можуть бути скасовані вже найближчим часом.
За даними Державної служби статистики, споживча інфляція за 2022 рік сягнула майже 27%, зокрема, ціни на продукти харчування зросли майже на 35%. Курс гривні до долара за минулий рік впав майже на 50% – з 28 до 40 гривень за долар. Іншими словами, вполовину знецінилися гривневі заощадження, а також щомісячні доходи громадян у вигляді заробітних плат, пенсій та соціальних виплат. Через зростання вартості товарів і послуг та девальвацію національної валюти купівельна спроможність українців за 11 місяців війни значною мірою знизилася. Суттєво зріс рівень безробіття. За оцінками Національного банку, протягом 2022 року безробітним був майже кожен 3 працездатний українець і така тенденція буде зберігатися і протягом 2023 року.
За прогнозами експертів зупинити ані інфляцію, ані девальвацію національної валюти у новому році не вдасться. При розрахунках держбюджету урядовці заклали зростання цін на рівні 28% та можливе подальше здешевлення гривні – до 45 гривень за долар. Це означає, що вартість життя громадян продовжить зростати.
Підвищення мінімальних доходів громадян і прожиткового мінімуму в 2023 році не передбачено (ці гарантії залишатимуться на рівні 6700 гривень та 2600 гривень відповідно). Тобто переглядати в обов’язковому порядку мінімальний рівень оплати праці роботодавці зобов’язані не будуть. Проте, за оцінками кадрового порталу Work.ua, попри війну та високу невизначеність, більшість з них, прагнучи втримати персонал, підвищення зарплат все ж планують: воно може скласти від 8% до 30% залежно від ситуації в економіці та рівня конкуренції за спеціалістів.
Пенсійному фонду України протягом 2023 року на фінансування пенсій необхідно буде направити близько 590 млрд гривень. Самостійно профінансувати фонд зможе лише 357 млрд гривень, 233 млрд доведеться взяти з державного бюджету. Це складе близько третини всіх запланованих соціальних видатків бюджету, що є суттєвим навантаження на державні фінанси.
Однак, попри складнощі, планове зростання пенсійних виплат для деяких категорій населення все ж матиме місце: воно проходитиме як персонально (на індивідуальних підставах, приміром, людина продовжувала працювати і набула певний стаж, або стала почесним донором, отримала відповідне посвідчення і отримає надбавку), так і масово – шляхом індексації (стосуватиметься страхових пенсій – за віком, з інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, за вислугою років, призначених по «військовому» та «чорнобильському» законам). В середньому, за розрахунками Міністерства соцполітики, пенсії українців протягом 2023 року зростуть на 5%.
Податки на доходи фізичних осіб мають залишитися на рівні 18%, податок на прибуток для бізнесу – також 18%, військовий збір – 1,5%, єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду – 22%. Але певні податкові новації, які переважно стосуватимуться бізнесу, можуть відбутися. Серед них – перегляд спрощеної системи оподаткування з метою запобігти ухиленню від сплати зарплатних податків, скасування мораторію на проведення податкових перевірок та накладення штрафів за порушення податкового законодавства та відміна деяких пільг щодо сплати ЄСВ на період воєнного стану.
За матеріалами сайту unian.ua
16 січня 2023 року
«Запоріжсталь» за 2022 рік передала лікарням України понад 1,3 тисячі тонн кисню
Протягом 2022 року життєво необхідний кисень від «Запоріжсталі» безоплатно отримували 14 лікарень Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей. У середньому обсяг його відвантаження становив 70 тонн на місяць. Найбільшими споживачами були Запорізькі медичні заклади: міські лікарні та обласна інфекційна лікарня.
16 січня 2023 року
«Запоріжсталь» за 2022 рік передала лікарням України понад 1,3 тисячі тонн кисню
Протягом 2022 року життєво необхідний кисень від «Запоріжсталі» безоплатно отримували 14 лікарень Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей. У середньому обсяг його відвантаження становив 70 тонн на місяць. Найбільшими споживачами були Запорізькі медичні заклади: міські лікарні та обласна інфекційна лікарня.
«Лікарі на передовій медичного фронту рятують життя тисяч мирних та військових українців, «Метінвест» та «Запоріжсталь» надають їм максимальну підтримку в ці вкрай складні часи. За запитом медиків ми допомагаємо в забезпеченні розхідними матеріалами, ліками, медичним обладнанням та постачаємо медичний кисень абсолютно безкоштовно в українські лікарні. Системна підтримка з нашого боку продовжується й у 2023 році», – зазначив в.о. гендиректора «Запоріжсталі» Роман Слободянюк.
Медичний кисень використовують за важкого перебігу хвороб органів дихання, при серцевій недостатності, отруєннях, для операційного наркозу. Зокрема, кисневу терапію використовують для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSr-CoV. Під час лікування одна тонна кисню закриває потреби близько 100 пацієнтів.
За матеріалами сайту gmk.center
12 січня 2023 року
Впровадження обов’язкового пенсійного накопичення – не на часі
Нещодавно Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про те, що одним із пріоритетів Уряду на 2023 рік є впровадження обов’язкового пенсійного накопичення. Проте навколо цієї ідеї давно точиться низка дискусій. Профспілкові експерти наполягають: накопичувальна система не на часі. З ними згодні і представники наукової спільноти. Зокрема, заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко та експертка Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій наводять 5 причин високої імовірності того, що відповідна реформа стане провальною.
12 січня 2023 року
Впровадження обов’язкового пенсійного накопичення – не на часі
Нещодавно Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про те, що одним із пріоритетів Уряду на 2023 рік є впровадження обов’язкового пенсійного накопичення. Проте навколо цієї ідеї давно точиться низка дискусій. Профспілкові експерти наполягають: накопичувальна система не на часі. З ними згодні і представники наукової спільноти. Зокрема, заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко та експертка Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій наводять 5 причин високої імовірності того, що відповідна реформа стане провальною.
1. Демографічна ситуація. Під час війни Україна стикнулася з величезним відтоком населення за кордон. Це змінить її демографічний портрет, але оцінювати, як само – ще зарано. Крім того, війна спричиняє високий рівень безробіття, який також необхідно враховувати при прогнозах.
2. Відсутність наявних інструментів у фондовому ринку. Заощадженням українців потрібно гарантувати захист та приріст, що можливе лише за допомогою відповідних інструментів на фондовому ринку. Але зараз фондовий ринок в Україні не працює і не пропонує необхідного переліку інструментів для інвестицій.
3. Відсутність гарантій. Навіть держави з розвиненішими фондовими ринками та якісними інституціями не завжди можуть повністю захистити кошти, спрямовані на накопичувальне пенсійне страхування, що вже казати про Україну з її частотою економічних криз та високою інфляцією.
4. Фіскальна стійкість. В Україні працює солідарна система пенсійного страхування. Їй притаманна подвійна функція: не лише роль пенсійного страхування, коли пенсіонер отримує те, що заробив, але й суттєва роль компонента соціальної політики. Так, з державного бюджету фінансують не тільки спеціальні пенсії, але й доплати низці пенсіонерів до рівня мінімальної пенсії. Отже, якщо спрямувати частину єдиного соціального внеску на накопичувальне пенсійне страхування, відповідні втрати власних доходів Пенсійного фонду та інших фондів необхідно буде компенсувати через додатковий трансферт з державного бюджету. З точки зору фіскальної стійкості запровадження накопичувального рівня сьогодні – це перекладання коштів з однієї кишені в іншу з певною втратою по дорозі.
5. Відсутність спроможних інституцій. Наразі таких мало. Для розвитку фондового ринку в Україні надважливою є судова реформа та реформа правоохоронних органів.
У загальному підсумку експертки зазначають: впроваджувати будь-яку форму накопичувального пенсійного страхування сьогодні не варто. Натомість після війни потрібно буде провести перепис населення, проаналізувати, якими будуть фінансові можливості держави, й розробити, базуючись на цьому, новий дизайн пенсійної системи та широкої системи соцзахисту.
За матеріалами сайту news.finance.ua
