24 січня 2023 року
Відновлення морського експорту продукції ГМК допоможе економіці України
Відновлення експорту продукції ГМК через морські порти стане однією з найважливіших економічних та дипломатичних перемог. Так вважає президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
На підтвердження цієї думки: аналітики GMK Center підрахували, що за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує 420 млн доларів США через неможливість відправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати і готову металопродукцію морем. У річному обчисленні це додатково понад 5 млрд доларів, надходження яких в Україну сприятиме укріпленню гривні та сповільненню зростання споживчих цін, а також зміцненню нашої обороноздатності.
24 січня 2023 року
Відновлення морського експорту продукції ГМК допоможе економіці України
Відновлення експорту продукції ГМК через морські порти стане однією з найважливіших економічних та дипломатичних перемог. Так вважає президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
На підтвердження цієї думки: аналітики GMK Center підрахували, що за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує 420 млн доларів США через неможливість відправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати і готову металопродукцію морем. У річному обчисленні це додатково понад 5 млрд доларів, надходження яких в Україну сприятиме укріпленню гривні та сповільненню зростання споживчих цін, а також зміцненню нашої обороноздатності.
О.Каленков зазначає:
– ГМК історично є ключовим сектором економіки України. Якщо переглянути макроекономічні показники останніх 20-25 років, ми побачимо чітку кореляцію між падінням або зростанням українського ВВП і розвитком ГМК. У деякі роки продукція ГМК становила до 50% від усього українського експорту, а в передвоєнному 2021 році зовнішня торгівля залізорудною сировиною й металопродукцією забезпечила більше третини валютних надходжень в Україну (22 млрд доларів США) і була зіставна з експортом аграрної продукції.
Проте ГМК найбільше серед галузей економіки постраждав від російської агресії. Ми тимчасово втратили контроль над рядом потужних підприємств після окупації частини Донбасу в 2014-2015 роках, а під час повномасштабного вторгнення минулого року росіяни розбомбили й захопили металургійні гіганти «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, які виплавили 40% всієї української сталі за 2021 рік.
З березня минулого року підприємства ГМК на підконтрольній території працювали й продовжують працювати на збиток, доходів вистачає лише на часткове покриття змінних витрат. Завантаженість металургійних заводів у середньому впала на 85%, гірничорудних підприємств – на 75-80%. Як результат, за 2022 рік вироблено лише 6,3 млн т сталі, або 30% від показника за 2021 рік, і це з урахуванням мирних перших двох місяців.
Далися взнаки й економічні чинники, які так чи інакше пов’язані з війною. Минулого року підприємства ГМК опинилися в таких собі «ножицях»: з одного боку, через агресію російської федерації ціни та попит на світових ринках падали, зокрема тимчасово зупиняли виробництво десятки заводів у країнах ЄС – єдиному доступному для нас ринку з огляду на блокування портів. З іншого боку, собівартість нашої продукції зростала, в тому числі логістичне навантаження збільшилося в 4-5 разів.
Український ГМК найбільше серед усіх секторів економіки залежить від експортних можливостей – на зовнішніх ринках ми реалізовували половину продукції гірничодобувної промисловості та близько 80% металу. Переважні обсяги експорту, а саме 70%, відправляли через морські порти.
Збільшення морського експорту ГМК у результаті розблокування портів, за попередніми і доволі обережними оцінками, дасть змогу відновити завантаження металургійних підприємств з нинішніх 15% у середньому до принаймні 35-45%.
Важливим є й соціальний фактор – відновлення виробництва дасть змогу повернути на підприємства працівників, які звільнилися або пішли у вимушені відпустки через відсутність роботи в умовах істотно сповільненого виробництва. До речі, більшість із тимчасово незайнятих металургів і гірників продовжують отримувати від підприємств зарплати та інші соціальні виплати, частково або в повному обсязі. Значно збільшиться завантаження й у суміжних галузях, зокрема в портах і «Укрзалізниці». Такий самий позитивний мультиплікативний ефект очікується у поповненні бюджету і зростанні українського ВВП. Логіка проста: більше експортуємо, отже, більше видобуваємо і виплавляємо, більше перевантажуємо й перевозимо, відповідно, державний і місцевий бюджети отримують більше податків і зборів.
В умовах війни відновлення морського експорту ГМК матиме й стратегічні наслідки. Справа в тому, що російська металургія є другою після нафтогазової галузі, яка приносить найбільше доходів економіці країни-агресора. Міжнародні санкції хоч і вдарили по російському ГМК, але, мусимо констатувати, не відправили його в нокаут. Чавун і руда російського походження, в тому числі через треті країни, потрапляють навіть на ринки наших союзників – до країн ЄС. Росіяни зваблюють покупців значними знижками, а в деяких випадках, допускаю, споживачі, нехтуючи почуттям гидливості, змушені купувати ресурс лише тому, що не мають прийнятної альтернативи. Розширення присутності української металопродукції та залізорудної сировини на світових ринках дасть змогу посунути росіян, зменшити їхні доходи й послабити російську економіку, яка, вочевидь, уже повністю переведена на військові рейки.
За матеріалами сайту gmk.center
23 січня 2023 року
Уряд визначив окремий порядок розслідування нещасних випадків під час війни
Рішенням Уряду від 20 січня 2023 року внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Порядок доповнено новим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Ним передбачена спрощена процедура розслідування нещасних випадків, що відбулися з працівниками під час виконання ними трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій.
23 січня 2023 року
Уряд визначив окремий порядок розслідування нещасних випадків під час війни
Рішенням Уряду від 20 січня 2023 року внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Порядок доповнено новим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків в період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Ним передбачена спрощена процедура розслідування нещасних випадків, що відбулися з працівниками під час виконання ними трудових обовʼязків унаслідок воєнних (бойових) дій.
Поки що текст відповідної Постанови КМУ не оприлюднений. Згідно з проєктом, нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжується загибеллю людей чи руйнувань особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо) підлягатимуть спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). Розслідування таких нещасних випадків проводитиметься за місцем їх настання.
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, має проводити комісія підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці. У разі неможливості роботодавцем утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.
Також змінено структуру акта за формою Н-1, зменшено кількісний склад комісії із спеціального розслідування нещасних випадків та її обов’язки, спрощено процес оформлення документів за результатами її роботи.
Крім того, запроваджено можливість дистанційного засідання комісії з розслідування нещасного випадку з використанням засобів конференц-зв’язку і підписання протоколів та актів членами комісії й затвердження їх керівником органу, що утворив спеціальну комісію, шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.
За матеріалами сайту news.dtkt.ua
19 січня 2023 року
Експорт коксу з України впав на 98%
Експорт коксу з України за підсумками 2022 року у натуральному вираженні впав на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,86 тис. тонн, у грудні його експорт взагалі не здійснювався. За даними Державної митної служби, у грошовому вираженні експорт коксу та півкоксу у минулому році впав на 97,6% – до 1 млн доларів США. Основний експорт здійснювався до Угорщини (42,63% поставок у грошовому вираженні), Грузії (37,69%) та Туреччини (17,41%).
19 січня 2023 року
Експорт коксу з України впав на 98%
Експорт коксу з України за підсумками 2022 року у натуральному вираженні впав на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,86 тис. тонн, у грудні його експорт взагалі не здійснювався. За даними Державної митної служби, у грошовому вираженні експорт коксу та півкоксу у минулому році впав на 97,6% – до 1 млн доларів США. Основний експорт здійснювався до Угорщини (42,63% поставок у грошовому вираженні), Грузії (37,69%) та Туреччини (17,41%).
Водночас у 2022 році Україна імпортувала 359,19 тис. тонн коксу та півкоксу, що на 54,5% менше у порівнянні з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт зменшився на 50,3% – до 174,5 млн доларів. Ввезення коксу відбувалося в основному з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) та Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів опинилась на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні. Крім того, через російські обстріли зупинив роботу найбільший у Європі Авдіївський коксохімічний завод.
За матеріалами сайту uaprom.info
18 січня 2023 року
Рівень безробіття в Україні становить близько 30%, роботу шукають 2 мільйони українців в середині країни та ще 2,7 мільйона осіб, які виїхали за кордон через війну, але готові повернутися. Про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко під час присвяченої Україні сесії на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.
18 січня 2023 року
Рівень безробіття в Україні становить близько 30%, роботу шукають 2 мільйони українців в середині країни та ще 2,7 мільйона осіб, які виїхали за кордон через війну, але готові повернутися. Про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко під час присвяченої Україні сесії на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.
Невтішні дані щодо значного дисбалансу між попитом та пропозицією на вітчизняному ринку праці наводить і директор Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк. Станом на 1 січня 2023 року на одне вільне робоче місце в Україні претендують дев’ять безробітних. Більшість вакансій пропонують на підприємствах переробної промисловості (майже 18%) та у сільському господарстві (17%). У професійному розрізі перевага на боці працівників з обслуговування та експлуатації обладнання та машин (25% вакансій) та кваліфікованих працівників (15%).
Варто зазначити, що проблема підвищення рівня безробіття актуальна й у загальносвітовому масштабі, про що свідчать висновки Міжнародної організації праці. За її спостереженнями, через війну в Україні та високу інфляцію зростання кількості робочих місць у світі різко сповільнилося: до 1% на початку 2003 року порівняно з 2% у 2022 році. Відповідно до прогнозів до кінця поточного року кількість безробітних у світі зросте до 208 мільйонів (плюс 3 мільйони).
За матеріалами сайту biz.nv.ua
18 січня 2023 року
Експортні надходження металургів у 2022 році впали втричі
За даними Державної митної служби, металургійні підприємства України у 2022 році знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з попереднім роком – до 4 млрд 533,088 млн доларів США. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів – проти 20,49% за 2021 рік.
18 січня 2023 року
Експортні надходження металургів у 2022 році впали втричі
За даними Державної митної служби, металургійні підприємства України у 2022 році знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з попереднім роком – до 4 млрд 533,088 млн доларів США. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів – проти 20,49% за 2021 рік.
У грудні надходження від експорту чорних металів становили 173,944 млн доларів, тоді як у листопаді – 205,647 млн. При цьому Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до 954,387 млн доларів. У грудні її імпортовано на 89,275 млн доларів.
Крім того, у 2022 році Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до 1 млрд 52,512 млн доларів. У грудні їх поставлено на 69,285 млн.
Імпорт металовиробів за минулий рік скоротився на 42,9% – до 643,162 млн доларів (у грудні – 67,705 млн).
За матеріалами сайту finbalance.com.ua
