27 січня 2023 року
Прямі збитки українського бізнесу внаслідок війни сягнули 13 млрд доларів США
Через повномасштабне вторгнення РФ прямих збитків зазнали щонайменше 109 великих та середніх підприємств України різних форм власності; загальна сума збитків оцінюється в 13 млрд доларів. Загальні непрямі втрати сягають 33,1 млрд доларів. Для відновлення підприємств, за підрахунками експертів, знадобиться близько 24,9 млрд доларів. Такі дані оприлюднила Київська школа економіки (KSE).
27 січня 2023 року
Прямі збитки українського бізнесу внаслідок війни сягнули 13 млрд доларів США
Через повномасштабне вторгнення РФ прямих збитків зазнали щонайменше 109 великих та середніх підприємств України різних форм власності; загальна сума збитків оцінюється в 13 млрд доларів. Загальні непрямі втрати сягають 33,1 млрд доларів. Для відновлення підприємств, за підрахунками експертів, знадобиться близько 24,9 млрд доларів. Такі дані оприлюднила Київська школа економіки (KSE).
Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях: Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%), Луганській (10%) та Миколаївській (8%). Серед найбільших підприємств за розмірами активів, що зазнали прямих збитків від збройної агресії РФ у 2022 році, увійшли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, «Азовсталь», «Нібулон» та «Мотор Січ». При цьому 19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені.
Як повідомлялося, станом на грудень 2022 року українській інфраструктурі через війну завдано прямих збитків на суму 137,8 млрд доларів США. З листопада сума збільшилася майже на 2 млрд доларів.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
26 січня 2023 року
АМКР закриває аглофабрику метвиробництва
«АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про закриття агломераційної фабрики метвиробництва, яка раніше забезпечувала агломератом в обсязі 8 тис. тонн на добу доменний цех №1 підприємства. Замість чотирьох аглоцехів в роботі залишаться три, плюс рудний двір аглофабрики метвиробництва, де формуватимуть рудну суміш для виробничих процесів.
Рішення було прийнято головним чином через скорочення обсягів виробництва у воєнний час. В пресслужбі також наголосили, що зупинка роботи аглофабрики дозволить скоротити щорічні викиди забруднюючих речовин на 29,4 тис. тонн (це 13% від загальних викидів АМКР при максимальному завантаженні виробничих потужностей).
26 січня 2023 року
АМКР закриває аглофабрику метвиробництва
«АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про закриття агломераційної фабрики метвиробництва, яка раніше забезпечувала агломератом в обсязі 8 тис. тонн на добу доменний цех №1 підприємства. Замість чотирьох аглоцехів в роботі залишаться три, плюс рудний двір аглофабрики метвиробництва, де формуватимуть рудну суміш для виробничих процесів.
Рішення було прийнято головним чином через скорочення обсягів виробництва у воєнний час. В пресслужбі також наголосили, що зупинка роботи аглофабрики дозволить скоротити щорічні викиди забруднюючих речовин на 29,4 тис. тонн (це 13% від загальних викидів АМКР при максимальному завантаженні виробничих потужностей).
«Нещодавня зупинка роботи двох коксових батарей та закриття аглофабрики метвиробництва – це справді нові точки відліку в історії підприємства, які свідчать про перехід до більш безпечного та екологічного майбутнього. Війна завадила нам активно будувати нову фабрику огрудкування, робота якої планувалася як альтернатива аглофабриці метвиробництва. Але незважаючи на усі випробування, ми наполегливо працюємо на виконання природоохоронних зобов’язань підприємства перед містом», – сказав Мауро Лонгобардо, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Також він зазначив, що вивід з експлуатації аглофабрики метвиробництва став можливим завдяки реалізації інвестиційної програми компанії, що містила й реконструкцію інших агломераційних цехів. Так, в аглоцеху №2 реконструйовано комплекси усіх шести агломашин, встановлено нові сучасні газоочистки, замінено газоходи, комунікації, промислове устаткування. Загальна вартість проекту реконструкції аглоцеху №2 перевищила 180 млн доларів США. Його втілення забезпечило як екологічні переваги, так і поліпшення умов праці для співробітників підприємства.
Щодо подальшої долі працівників, які обслуговували аглофабрику (загалом на цих потужностях було задіяно близько 200 осіб), директор департаменту з персоналу «АрселорМіттал Кривий Ріг» Юлія Заболотна наголосила, що департамент шукає шляхи максимально працевлаштувати цих людей всередині підприємства.
За матеріалами сайту uaprom.info
26 січня 2023 року
ЗЗФ зупинив виробництво до відновлення стабільного енергопостачання
Таке рішення було ухвалено після початку проблем з енергопостачанням внаслідок обстрілів енергоінфраструктури України військами РФ. Про це заявив голова правління Запорізького заводу феросплавів Павло Кравченко. Також керівник зазначив, що ЗЗФ продовжує виплачувати 2/3 тарифу працівникам, які наразі не працюють, сплачує зарплатню мобілізованим. На даний момент споживачі забезпечуються феросплавами з тих запасів, які накопичилися раніше. Відновити виробництво планується навесні, після закінчення опалювального сезону.
26 січня 2023 року
ЗЗФ зупинив виробництво до відновлення стабільного енергопостачання
Підприємство повністю зупинило виробництво після початку проблем з енергопостачанням внаслідок обстрілів енергоінфраструктури України військами РФ. Про це заявив голова правління Запорізького заводу феросплавів Павло Кравченко. Зокрема, він зазначив: «У 2022 році ми працювали на 10-30% потужності. Коли почалися проблеми з електрикою, зупинилися, бо електроенергії нам треба багато».
За словами керівника, окрім проблем з електроенергією, на виробничий потенціал ЗЗФ впливає логістика. Не всі вантажі вдається відправити споживачам, також складно отримати імпортну сировину.
Попри всі складнощі, завод виплачує 2/3 тарифу працівникам, які наразі не працюють, також сплачує зарплатню й мобілізованим. На даний момент підприємство забезпечує споживачів феросплавами з тих запасів, які накопичилися раніше. Навесні у планах запуститися – опалювальний сезон закінчиться, із постачанням електроенергії стане легше.
Як зазначив виконавчий директор УкрФА Сергій Кудрявцев, українські феросплавні та видобувні підприємства галузі сильно постраждали від наслідків військової агресії РФ проти України.
У січні-серпні 2022 року феросплавники скоротили випуск продукції на 32% рік до року – до 399,5 тис. тонн, але вже на кінець року середнє завантаження підприємств галузі було на рівні 30% у порівнянні з 60-70% у квітні-травні.
За матеріалами сайту gmk.center
24 січня 2023 року
Платежі за комунальні послуги, які тимчасово не надавалися, підлягають перерахуванню
Українці, яким внаслідок російських ракетних атак тимчасово не надавалися окремі комунальні послуги, можуть перерахувати платежі за них. Крім того, така ж опція є і в споживачів, що отримували відповідні послуги зниженої якості. Порядок здійснення перерахунків передбачено Постановою Кабміну від 17 лютого 2010 р. №151.
24 січня 2023 року
Платежі за комунальні послуги, які тимчасово не надавалися, підлягають перерахуванню
Українці, яким внаслідок російських ракетних атак тимчасово не надавалися окремі комунальні послуги, можуть перерахувати платежі за них. Крім того, така ж опція є і в споживачів, що отримували відповідні послуги зниженої якості. Порядок здійснення перерахунків передбачено Постановою Кабміну від 17 лютого 2010 р. №151.
Дія Порядку поширюється на суб’єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (виконавців) і фізичних та юридичних осіб (споживачів), яким надаються послуги. У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, у тому числі відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку до Порядку. Перерахунки здійснюють комунальні підприємства – постачальники послуг, самостійно або після відповідного прохання від споживачів.
Зокрема, перерахувати плату за опалення можна, якщо у квартирі температура нижче 18°С (нормативна температура повітря в житлових приміщеннях). Тоді сума у платіжці зменшуватиметься щодня на 3,3%. Щодо електроенергії та гарячої води – тут перерахунки проводяться з урахуванням годин, коли послуги не надавалися.
За матеріалами сайту focus.ua
24 січня 2023 року
Відновлення морського експорту продукції ГМК допоможе економіці України
Відновлення експорту продукції ГМК через морські порти стане однією з найважливіших економічних та дипломатичних перемог. Так вважає президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
На підтвердження цієї думки: аналітики GMK Center підрахували, що за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує 420 млн доларів США через неможливість відправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати і готову металопродукцію морем. У річному обчисленні це додатково понад 5 млрд доларів, надходження яких в Україну сприятиме укріпленню гривні та сповільненню зростання споживчих цін, а також зміцненню нашої обороноздатності.
24 січня 2023 року
Відновлення морського експорту продукції ГМК допоможе економіці України
Відновлення експорту продукції ГМК через морські порти стане однією з найважливіших економічних та дипломатичних перемог. Так вважає президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
На підтвердження цієї думки: аналітики GMK Center підрахували, що за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує 420 млн доларів США через неможливість відправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати і готову металопродукцію морем. У річному обчисленні це додатково понад 5 млрд доларів, надходження яких в Україну сприятиме укріпленню гривні та сповільненню зростання споживчих цін, а також зміцненню нашої обороноздатності.
О.Каленков зазначає:
– ГМК історично є ключовим сектором економіки України. Якщо переглянути макроекономічні показники останніх 20-25 років, ми побачимо чітку кореляцію між падінням або зростанням українського ВВП і розвитком ГМК. У деякі роки продукція ГМК становила до 50% від усього українського експорту, а в передвоєнному 2021 році зовнішня торгівля залізорудною сировиною й металопродукцією забезпечила більше третини валютних надходжень в Україну (22 млрд доларів США) і була зіставна з експортом аграрної продукції.
Проте ГМК найбільше серед галузей економіки постраждав від російської агресії. Ми тимчасово втратили контроль над рядом потужних підприємств після окупації частини Донбасу в 2014-2015 роках, а під час повномасштабного вторгнення минулого року росіяни розбомбили й захопили металургійні гіганти «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, які виплавили 40% всієї української сталі за 2021 рік.
З березня минулого року підприємства ГМК на підконтрольній території працювали й продовжують працювати на збиток, доходів вистачає лише на часткове покриття змінних витрат. Завантаженість металургійних заводів у середньому впала на 85%, гірничорудних підприємств – на 75-80%. Як результат, за 2022 рік вироблено лише 6,3 млн т сталі, або 30% від показника за 2021 рік, і це з урахуванням мирних перших двох місяців.
Далися взнаки й економічні чинники, які так чи інакше пов’язані з війною. Минулого року підприємства ГМК опинилися в таких собі «ножицях»: з одного боку, через агресію російської федерації ціни та попит на світових ринках падали, зокрема тимчасово зупиняли виробництво десятки заводів у країнах ЄС – єдиному доступному для нас ринку з огляду на блокування портів. З іншого боку, собівартість нашої продукції зростала, в тому числі логістичне навантаження збільшилося в 4-5 разів.
Український ГМК найбільше серед усіх секторів економіки залежить від експортних можливостей – на зовнішніх ринках ми реалізовували половину продукції гірничодобувної промисловості та близько 80% металу. Переважні обсяги експорту, а саме 70%, відправляли через морські порти.
Збільшення морського експорту ГМК у результаті розблокування портів, за попередніми і доволі обережними оцінками, дасть змогу відновити завантаження металургійних підприємств з нинішніх 15% у середньому до принаймні 35-45%.
Важливим є й соціальний фактор – відновлення виробництва дасть змогу повернути на підприємства працівників, які звільнилися або пішли у вимушені відпустки через відсутність роботи в умовах істотно сповільненого виробництва. До речі, більшість із тимчасово незайнятих металургів і гірників продовжують отримувати від підприємств зарплати та інші соціальні виплати, частково або в повному обсязі. Значно збільшиться завантаження й у суміжних галузях, зокрема в портах і «Укрзалізниці». Такий самий позитивний мультиплікативний ефект очікується у поповненні бюджету і зростанні українського ВВП. Логіка проста: більше експортуємо, отже, більше видобуваємо і виплавляємо, більше перевантажуємо й перевозимо, відповідно, державний і місцевий бюджети отримують більше податків і зборів.
В умовах війни відновлення морського експорту ГМК матиме й стратегічні наслідки. Справа в тому, що російська металургія є другою після нафтогазової галузі, яка приносить найбільше доходів економіці країни-агресора. Міжнародні санкції хоч і вдарили по російському ГМК, але, мусимо констатувати, не відправили його в нокаут. Чавун і руда російського походження, в тому числі через треті країни, потрапляють навіть на ринки наших союзників – до країн ЄС. Росіяни зваблюють покупців значними знижками, а в деяких випадках, допускаю, споживачі, нехтуючи почуттям гидливості, змушені купувати ресурс лише тому, що не мають прийнятної альтернативи. Розширення присутності української металопродукції та залізорудної сировини на світових ринках дасть змогу посунути росіян, зменшити їхні доходи й послабити російську економіку, яка, вочевидь, уже повністю переведена на військові рейки.
За матеріалами сайту gmk.center
