11 лютого 2025 року
Річна інфляція в Україні наближається до 13%
Річна інфляція в Україні у січні склала 12,9% (в порівнянні з січнем 2024 року) проти 12% у грудні. Про це свідчать дані Держстату.
Хоча порівняно з груднем темпи зростання цін сповільнилися до 1,2% (з 1,4% у грудні), загальна тенденція до подорожчання триває. Найбільше зростання зафіксували у сфері зв'язку. Тарифи на місцевий телефонний зв'язок піднялися на 29,1%, на мобільний – на 15,6%.
Серед продуктів лідерами подорожчання стали овочі (+5,5% за місяць), олія (+2,8%) та хліб (+2,1%).
Якщо порівнювати з січнем 2024 року, то найбільше додали в ціні ті ж овочі, олія, хліб, а також масло – від 20% до 34%. А от яйця продовжують дешевшати. У січні вони впали в ціні одразу на 23%. Одяг та взуття також здешевшали на 5,5%.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
10 лютого 2025 року
За 5 років сталевиробники України сплатили 190 млрд грн податків і зборів
Попри воєнні дії та руйнування, металургійні підприємства України продовжують працювати й платити податки, роблячи свій внесок у підтримку країни. Податкові відрахування металургії охоплюють податок на прибуток, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, плату за землю і користування надрами, а також інші види податків і зборів.
Як повідомляється в аналітичному матеріали порталу GMK Center, за підсумками минулого року відрахування до бюджетів усіх рівнів чотирьох найбільших металургійних компаній країни зросли на 36% – до 32,4 млрд грн. Зокрема, найкрупніші сталеві виробники збільшили сплату податків і зборів: «Метінвест» – на 36%, до 19,8 млрд грн; «АрселорМіттал Кривий Ріг» – на 60%, до 6,6 млрд грн; «Інтерпайп» – на 27%, до 5,5 млрд грн.
Загалом за 5 років найбільші українські метпідприємства сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або 6,2 млрд доларів США, що становило 1,6% загальних надходжень до бюджетів усіх рівнів.
У поточних умовах будь-які фінансові надходження до держбюджету – це прямий внесок в обороноздатність країни, оскільки всі зібрані всередині країни податки та збори витрачаються на оборонні цілі, а соціальні видатки фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги. Крім того, окремо підприємства галузі активно фінансували допомогу ЗСУ та місцевим громадам у регіонах присутності.
7 лютого 2025 року
Робота з бронюванням: які вакансії та зарплати пропонують
Вакансії з бронюванням від мобілізації стали актуальними на ринку праці України під час повномасштабної війни. Як відомо, Урядом затверджено відповідний порядок, де прописано, які спеціалісти та на яких умовах мають право на відстрочку: це держслужбовці, працівники підприємств оборонно-промислового, паливно-енергетичного комплексу, критичної інфраструктури, рятувальники ДСНС, освітяни, медики. Також бронювати співробітників можуть установи, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Сил оборони України.
За даними порталів Work.ua та robota.ua найбільше вакансій із бронюванням наразі у сегменті «Робочі спеціальності та виробництво». Серед них – пропозиції для інженерів-технологів, токарів, електрогазозварювальників, операторів верстатів із ЧПК, слюсарів.
Читати повністю
4 лютого 2025 року
Ринок праці під час війни: аналітика від Державної служби зайнятості
Ринок праці під час війни яскраво продемонстрував структурні диспропорції вітчизняної економіки. З одного боку, Україна отримала прогнозований результат багаторічної недалекоглядної кадрової політики, підсилений викликами воєнного часу. З іншого боку, в суспільстві і державі нарешті прийшло усвідомлення необхідності кардинальних змін на ринку праці, без яких українська економіка приречена пасти задніх.
Про вітчизняний ринок праці під час війни (його значні перекоси, ситуацію з неформальною зайнятістю, шалені зарплати і дефіцит кадрів, працевлаштування ветеранів, інвалідів та пенсіонерів, жіноче обличчя чоловічих професій та умови повернення біженців), про зміни у кадровій політиці держави, про те, що конкретно робиться для виправлення помилок минулого, і чого чекати далі, – розповідає очільниця Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
За матеріалами сайту unian.ua
3 лютого 2025 року
Після повномасштабного вторгнення українська металургія переживає, мабуть, найскладніші часи за всю свою історію. Розташування підприємств поблизу театру бойових дій; втрати регіонів постачання сировини; розірвання логістичних ланцюгів; проблеми з зовнішнім фінансуванням; кадрова криза – про те, як всі ці фактори впливають на галузь, в інтерв’ю порталу Delo.ua розповідає Олександр Каленков, президент Об’єднання підприємств «Укрметалургпром».
31 січня 2025 року
Межиріченський ГЗК відновив збагачення ільменіту
Збагачувальну фабрику Межиріченського ГЗК запущено в роботу після тривалого простою і виведено на проєктну потужність – 20-25 тонн ільменітового концентрату на годину або 12-15 тис. тонн на місяць.
«Нарешті вдалось повернути працездатність підприємства, збагачувальну фабрику перезапущено. Ми відновили втрачені ринки збуту та ділові зв’язки: вже укладені непогані контракти з європейськими партнерами, працюємо над їхнім виконанням. Окрім того, відновлюємо команду, – прокоментував ситуацію директор Межиріченського ГЗК Дмитро Голік. – Запуск підприємства відкладався, зокрема, через кадрові проблеми, викликані мобілізацією – сьогодні кожен 8-й співробітник комбінату служить у лавах ЗСУ. Завдяки надзусиллям наших фахівців підприємство знову стає міжнародним гравцем, поступово збільшуючи обсяги виробництва. Від цього виграють не тільки наші партнери та бізнес, але й місцеві громади та держбюджет. До того ж, це – важливий крок до збільшення експорту країни та посилення всієї галузі».
В компанії кажуть, що перезапуск збагачувальної фабрики, який відбувся завдяки значній підтримці місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, дозволив задіяти 100% персоналу та вийти на попередній рівень зарплат.
Наразі Межиріченський ГЗК залишається містоутворюючим для двох селищ Житомирської області (смт Іршанськ та Нова Борова), його трудовий колектив налічує близько 400 осіб. На підприємстві діє первинна організація ПМГУ (голова Тетяна Стрелковська).
За матеріалами сайту nadra.info
31 січня 2025 року
Консолідація зусиль та відновлення економіки
Ці ключові теми обговорювалися на черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану під головуванням президента УСПП Анатолія Кінаха. Учасниками заходу, який відбувся 30 січня у розширеному форматі, стали представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, експертних установ, профільних асоціацій, об’єднань та організацій підприємців і промисловців, профспілок, Національного інституту стратегічних досліджень, Секретаріату Національної ради, народні депутати України.
Проаналізувавши підсумки соціально-економічного розвитку країни, присутні обмінялися думками щодо можливих ризиків стійкості економіки, обговорили очікування підприємців і промисловців, намітили напрями підвищення консолідації зусиль держави, суспільства, об’єднань та організацій роботодавців для відновлення вітчизняної економіки у 2025 році.
Представники бізнесу наголосили на проблематиці виробничих підприємств, зокрема у гірничо-металургійному комплексі, серед яких особливе місце посідають надвисокі тарифи на електроенергію та залізничні вантажні перевезення. Асоціацією «Страховий бізнес» було презентовано проєкт закону про страхування військових ризиків.
За результатами обговорення вирішили підготувати адресні висновки та пропозиції, які в подальшому будуть направлені на розгляд Президенту України та Уряду.
За матеріалами facebook.com/ntser.ua
31 січня 2025 року
Дефіцит робочої сили буде значним: прогноз НБУ щодо безробіття і зарплат в Україні
У 2025 році дефіцит робочої сили буде значним та обмежуватиме відновлення економіки. При цьому безробіття поступово зменшуватиметься, однак залишиться вищим за довоєнний рівень. Такі прогнози робить Національний банк України в своєму черговому «Інфляційному звіті».
Регулятор зазначає, що проблема браку працівників загострювалася впродовж 2024 року, а ринок праці залишався стисненим. Однак у другій половині року рівень участі в робочій силі дещо зріс, як і кількість нових резюме.
«Ймовірно, українці поверталися до пошуку роботи завдяки подальшому збільшенню зарплат. Проте наслідки війни й надалі обмежували пропозицію робочої сили – кількість мігрантів за кордон упродовж 2024 року зросла на близько 500 тисяч. Також мали вплив мобілізаційні процеси», – зазначено в документі.
30 січня 2025 року
Середня пенсія в Україні на третину нижча за реальний прожитковий мінімум
Такий висновок зробили експерти порталу epravda.com.ua, базуючись на даних Пенсійного фонду, Мінсоцполітики та Федерації профспілок України.
За інформацією ПФУ, станом на 1 січня 2025 року в Україні зареєстровано 10,3 млн пенсіонерів, з яких 2,8 млн є працюючими особами. Середній розмір пенсій становить 5789,05 гривень (у працюючих пенсіонерів – 6302,76 гривень).
Реальний прожитковий мінімум, за повідомленням голови бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолани Підласої, у жовтні 2024 року сягав 9 тисяч гривень. Трохи меншу цифру оприлюднила Федерація професійних спілок, спираючись на розрахунки Мінсоцполітики у листопаді 2024 року: середній прожитковий мінімум був зазначений в сумі 8537 гривень (з урахування обов'язкових платежів).
Отже середня пенсія в Україні щонайменше (адже з листопада минулого року ціни на всі значущі товари та послуги продовжували зростати) на 32,2%-35,7% нижча за реальний прожитковий мінімум.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
30 січня 2025 року
Мінекономіки закликає бізнес долучатися до створення Хартії стійкості людського капіталу
Міністерство економіки України розпочало роботу над розробкою першої в країні Хартії стійкості людського капіталу. До неї вже долучилися двадцять провідних компаній, серед яких Нова Пошта, Укрзалізниця та Ощадбанк. Про це повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна під час заходу щодо створення робочої групи з питань розробки та впровадження документа.
Ініціативу, покликану об’єднати роботодавців по всій Україні для спільних дій з метою покращення ситуації на ринку праці, реалізує Міністерство економіки України, Європейський банк реконструкції та розвитку та Академія Фольке Бернадотта, за підтримки компанії Корн Феррі Україна.
Хартія передбачає роботу за п'ятьма основними напрямами: працевлаштування ветеранів, реінтеграція переміщених українців, гнучке управління персоналом, сприяння різноманітності та забезпечення довгострокової стійкості робочої сили.
«Збереження та стійкість людського капіталу – спільне завдання держави та бізнесу. Наразі в Україні є значний потенціал робочої сили, який ми спільно з роботодавцями маємо активізувати та залучити до економічної діяльності», – наголосила Бережна.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
