Профспілка металургів і гірників України

22 вересня 2022 року

Роботодавці отримуватимуть компенсації за працевлаштування безробітних

23 03

Верховна Рада на засіданні у середу, 21 вересня, прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці».

За прийняття відповідного законопроєкту №6067 у другому читанні проголосувало 238 народних депутати, повідомив народний депутат від фракції «Голос», перший заступник керівника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму каналі в Telegram.

Згідно з пояснювальною запискою, законом пропонується:

запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних, зокрема молоді, учасників бойових дій, одиноких батьків, осіб за 5 років до досягнення пенсійного віку, осіб з інвалідністю, довготривалих безробітних та інших вразливих категорій громадян;

сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом надання компенсації роботодавцям витрат єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

запровадити надання фінансової допомоги для започаткування підприємницької діяльності;

змінити підходи до: умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю, зокрема посилити страхові принципи (чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю) та послабити до безробітних санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;

фінансування громадських робіт та скасування тимчасових робіт, як таких, що не сприяють мотивації до праці;

підбору підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості безробіття).

За матеріалами сайту minprom.ua

22 вересня 2022 року

Мінфін представив у Верховній Раді проєкт держбюджету-2023 із дефіцитом 20% ВВП

23 04

Проєкт державного бюджету України на 2023 рік із видатками на нацбезпеку та оборону 1,14 трлн грн, або 17,8% ВВП, та дефіцитом 20% ВВП, який передбачається профінансувати за рахунок допомоги зовнішніх партнерів, представив міністр фінансів Сергій Марченко засіданні Верховної Ради у середу.

«Він максимально об'єктивний і враховує (…) ризики, має чітко визначені пріоритети: зміцнення обороноздатності держави та соціальний захист громадян», - наведено його слова у пресрелізі відомства.

Згідно з ним, доходи загального фонду держбюджету в проєкті визначені в сумі 1 трлн 146,6 млрд грн, що на 138 млрд грн більше очікуваних надходжень цього року, тоді як видатки - 2 трлн 268,5 млрд грн, що менше очікуваної потреби в цьому році на 272,7 млрд грн.

«Мінфін є послідовним прихильником стабільності ставок податків у період воєнного стану. Це не час для експериментів. Тому доходи розраховані на основі чинної системи оподаткування», - зазначив глава Мінфіну.

Відповідно до презентації, наступного року очікується зниження податку на прибуток на 26,4 млрд грн та відрахувань дивідендів та прибутку від держкомпаній на 41,3 млрд грн, але водночас очікується зростання внутрішнього ПДВ на 48,9 млрд грн та акцизу на 4 млрд грн.

Надходження від зовнішніх партнерів, насамперед США, ЄС та МВФ, очікуються наступного року у розмірі $38 млрд.

Марченко уточнив, що цього року в рамках переговорів із міжнародними партнерами Україна отримала вже $19 млрд фінансової підтримки, з яких майже 50% - грантові кошти.

«До кінця року ми плануємо залучити ще близько $17 млрд додаткового фінансування», - сказав він.

Проєкт держбюджету-2023 розрахований на прогнозі зростання реального ВВП наступного року на 4,6%, а номінального - до 6,4 трлн грн із 4,68 трлн грн цього року та 5,46 трлн грн - минулого року.

Інфляція, як очікується, залишиться наступного року на рівні 30% порівняно з 30,1% цього року, середня зарплата збільшиться до 18,51 тис. грн на місяць із 14,03 тис. грн.

Середній за рік обмінний курс гривні, згідно з макропрогнозом, девальвує у 2023 році до 42,2 грн/$1 із 32,3 грн/$1 у цьому (курс на кінець року - до 50 грн/$1 із 36,6 грн/$1). Проте, як очікується, експорт у наступному році збільшиться на 9% при зростанні імпорту лише на 1%, тоді як цього року падіння експорту прогнозується на рівні 29,2% за зниження імпорту на 9,9%.

За матеріалами сайту interfax.com.ua

21 вересня 2022 року

В Україні з'явився перший «індекс Бігмаку» з початку війни: скільки реально коштує гривня

21 04

Після поновлення роботи ресторанів мережі McDonald’s в Україні, вперше з початку війни з'явилася можливість вирахувати «індекс Бігмаку», а відтак, визначити скільки реально на сьогодні коштує гривня. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Отже, зараз Бігмак в Україні коштує 101 грн. На момент розрахунку липневого індексу, Бігмак в США коштував $5,15. Співвідношення 1:19,6.

Тобто, відповідно до цін Бігмаку, офіційний курс мав би становити 19,6 грн/дол. Офіційний курс НБУ зараз: $1 = 36,6 грн/дол. Отже, гривня недооцінена на 46,4%. І знаходиться між національними валютами Туреччини та Філіппін.

Загалом серед всіх проаналізованих країн у топ-5 найбільш недооцінених національних валют увійшли валюти Румунії (Бігмак коштує на 55,7% дешевше), Індонезії (-54,6%), Південної Африки (-54,5%), Індії (-53,6%) та Єгипту (-52,9%).

Найбільш переоціненими валютами виявилися швейцарський франк (+30,3%), норвезька крона (+21,6%), уругвайський песо (+18,1%), швецька крона (+8,5%) та канадський долар (+2%).

Нагадаємо, що «індекс Бігмаку» розраховує видання The Economist з 1986 року. Згідно з теорією паритету купівельної спроможності, при адекватному курсі валют, один і той самий продукт буде коштувати однаково в різних країнах. Таким чином вдається проаналізувати, наскільки «коректні» курси національних валют відносно до долара.

Курс гривні до долара був відсутній у липневому індексі Біг-Маку, оскільки мережа Mcdonald's тимчасово закрила свої ресторани швидкого харчування після російського вторгнення.

Останній індекс Біг-Мака по Україні був оприлюднений в лютому. Дослідження показало, що українська гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі. І реальний курс гривні до долара мав складати 12 гривень.

Найбільш реальний курс гривні в Україні був всередині 2008 року - гривню недооцінили на 33%. Офіційний курс був 4,6, а за індексом – 3,08. «Біг Мак» коштував 11 грн.

За матеріалами сайту zn.ua

20 вересня 2022 року

В Україні запустили «Єдиний портал вакансій»

20 01

За ініціативи Міністерства економіки та Державної служби занятості в Україні запрацював «Єдиний портал вакансій»  jobportal.dcz.gov.ua, що має полегшити пошук роботи. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

За повідомленням відомства на порталі можна буде знайти роботу відповідно до свого регіону, галузі чи напрямку та очікуваного рівня зарплати. Також обіцяють, що вакансії будуть з’являтись там максимально оперативно.

«Новий інструмент допоможе і роботодавцям, і працівникам та сприятиме відновленню та подальшому розвитку економіки. План Відновлення України передбачає створення більше 1 млн 700 тисяч робочих місць протягом наступних років. Отже, «Єдиний портал вакансій» буде дуже корисним і в майбутньому», - прокоментувала відкриття нового порталу Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Також зазначають, що окрім державних органів над порталом працювали шість найбільших українських сайтів з працевлаштування.

За матеріалами сайту zn.ua

 

19 вересня 2022 року

Мінімальну зарплату з 1 грудня буде збільшено до 6,7 тис. грн

19 02

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував планове збільшення мінімальної заробітної плати до 6,7 тис. грн уже з 1 грудня.

«Наступного року ми плануємо виконувати всі наші соціальні зобов'язання. Мінімальна заробітна плата, як і планувалося, збільшиться в грудні до 6,7 тис. грн і буде такою стабільно протягом наступного року», - сказав Шмигаль на пресконференції минулого тижня.

Прем'єр наголосив, що, на жаль, уряд поки що не вбачає можливості подальшого збільшення мінімальної зарплати. Крім того, Шмигаль повідомив, що пенсії буде проіндексовано з 1 березня 2023 року.

Як повідомлялося, згідно з проєктом державного бюджету на 2023 рік, з 1 січня мінімальна заробітна плата становитиме 6,7 тис. грн, а прожитковий мінімум – 2,6 тис. грн.

За матеріалами сайту interfax.com.ua

16 вересня 2022 року

Через війну без роботи залишилося понад 40% українців

16 02

Про це йдеться у прес-релізі кадрового порталу grc.ua.

Зазначається, що лише кожен п'ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. Така сама кількість (22,5%) українців продовжують працювати, отримуючи зменшену заробітну плату.

За результатами дослідження, понад 40% українців залишилися без роботи: через припинення діяльності компанії втратили роботу 19% опитаних, ще 10,9% опитаних повідомили про скорочення їхніх посад, 11,3% втратили роботу внаслідок переміщення до іншого регіону.

Серед тих українців, які продовжують працювати, половина (52%) перебувають в активному пошуку нової роботи через незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії або умовами праці.

Раніше повідомлялося, що безробіття в Україні досягло рекордних масштабів. Зазвичай рівень безробіття тримається в районі 9-10%, але через війну він зріс до 35%, і це не межа.

За матеріалами сайту minprom.ua

15 вересня 2022 року

Україна скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату на 46%

15 03

Україна у січні-серпні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 46,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,024 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за цей період скоротився на 40,6% — до $17,968 млн.

Торішнього серпня імпорт марганцевої руди скоротився. При цьому за вісім місяців 2022 р. ввезення здійснювалося з Гани (99,88% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%). За вісім місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.

Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% — до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).

Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату до Польщі (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн. В Україні добувають та збагачують марганцеву руду Покровський (раніше — Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва — Дніпропетровська обл.). Споживачі марганцевої руди – феросплавні підприємства.

За матеріалами сайту ukrrudprom.com

15 вересня 2022 року

Керівники залізорудних комбінатів звернулися до Президента щодо розблокування експорту руди та металу через порти

15 04

Дев’ять залізорудних комбінатів, які розташовані на підконтрольній Україні території, закликали Президента та Уряд посприяти в розблокуванні експорту залізної руди, металопродукції та вугілля через морські порти. Це дозволить підприємствам відновити виробництво і дасть бюджету щонайменше 5 мрлд грн у вигляді податкових надходжень. Також це допоможе стабілізувати курс гривні, адже валютна виручка від експорту металу складатиме 600 млн доларів. Про це йдеться у відкритому листі керівників українських ГЗК до президента Володимира Зеленського та керівника уряду Дениса Шмигаля, який є у розпорядженні редакції Obozrevatel.

«Вітчизняні гірничо-металургійні підприємства перебувають у найтяжчій кризі за всю історію України. Ключовими причинами є обмеження для збуту залізорудної продукції через блокаду українських морських портів, та недостатня пропускну спроможність на західних прикордонних переходах. Через це виробництво сталі в Україні впало на 85%, а український метал стає неконкурентоспроможним на світовому ринку», - вказують ГЗК.

Неконкурентоспроможність української залізорудної продукції викликана зростанням логістичних витрат у 4-6 разів - як через стрімку індексацію залізничного тарифу в Україні (з середини 21 року тариф для руди виріс на 141%), так і через додаткові витрати на перевезення продукції до портів ЄС, пояснюється у листі. В той же час, ціни на залізорудну продукцію впали на третину буквально за кілька місяців.

«Як наслідок, протягом останніх місяців деякі вітчизняні гірничо-металургійні підприємства були змушені працювати у збиток і навіть призупиняти видобуток – зупинилися Інгулецький та Південний ГЗК, ГЗК АМКР, з кінця серпня - Північний ГЗК. Це ставить під сумнів можливість швидкого відновлення виробництва до довоєнного рівня, і матиме руйнівний вплив на послаблену війною економіку України», - наголосили у ГЗК.

Керівники комбінатів нагадали: до війни підприємства ГМК забезпечували 33% загального експорту України (22 млрд. дол. у 2021 році) та формували щонайменше 10% ВВП України. Крім цього, на підприємствах ГМК України прямо та у суміжних галузях було зайнято більше 530 тисяч осіб, а податкові надходження тільки від підприємств галузі у 2021 році склали близько 95 мільярдів гривень.

«Збільшення завантаження гірничо-збагачувальних та металургійних комбінатів України до довоєнного рівня можливе лише за рахунок відновлення доступу продукції підприємств ГМК до віддалених ринків збуту, що стане можливим тільки після розблокування українських портів для залізорудної продукції та вантажів металургійної галузі (метал, вугілля)», - підкреслили у листі.

Водночас, відновлення перевезень вантажів ГМК морським транспортом сприятиме зміцненню курсу гривні, оскільки забезпечить додатково понад 600 мільйонів доларів США валютної виручки щомісяця, зазначають ГЗК.

«Також це збереже сотні тисяч робочих місць в Україні, і забезпечить надходження мільярдів гривень податків та зборів у бюджети та пенсійний фонд: 1,6 мільярдів гривень на місяць безпосередньо від ГЗК; 2,4 мільярди гривень на місяць – кумулятивний ефект (металургійне та коксохімічне виробництво, пов’язані галузі, споживчі податки зайнятих). Також це дозволить уникнути додаткових виплат по безробіттю у розмірі 1,5 мільярдів гривень на місяць», - наголошують керівники комбінатів.

За матеріалами сайту news.obozrevatel.com

14 вересня 2022 року

Українські металурги у серпні скоротили експорт чавуну на 30%

14 03

Українські металургійні компанії у серпні 2022 року скоротили експорт чавуну на 29,9% порівняно з попереднім місяцем — до 100,4 тис. т. У грошовому еквіваленті постачання чавуну за кордон за цей період знизилися на 41,4% м/м. — до $51,7 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

У річному обчисленні постачання чавуну за кордон у серпні 2022 року впали на 71,4% у натуральному вираженні та на 74,4% — у грошовому.

За підсумками січня-серпня 2022 року Україна експортувала 877,6 тис. т чавуну. Це на 59,6% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Дохід металургів від експорту становив $475,5 млн, що на 57,8% менше, ніж у січні-серпні 2021 року.

Основним споживачем українського чавуну у січні-серпні 2022 року були США (40,4%). Частка Польщі у загальному обсязі експорту чавуну становила 33,2%. На третьому місці Італія – 9,3%. До війни США споживали більше половини чавуну, що експортувався з України.

У січні-серпні металургійні підприємства України скоротили виплавку чавуну на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 5,15 млн. т. У серпні 2022 року українські металурги випустили 335 тис. т чавуну.

Виробництво продукції ГМК у серпні 2022-го знизилося, зокрема, через погіршення ситуації на глобальному ринку. Зростання цін, зумовлене перебоями в ланцюжках поставок, дозволяло вітчизняним експортерам частково компенсувати втрати, пов'язані зі збільшенням витрат через війну.

Гострою стала проблема зростання собівартості виробництва, і навіть логістики продукції. У зв'язку з цим компанії почали масово анонсувати скорочення завантаження або зупинки потужностей через накопичені проблеми, які влада не поспішає вирішувати спільно з бізнесом.

За підсумками 2021 року експорт чавуну з України зріс на 4% порівняно з 2020-м — до 3,24 млн т. У грошовому вираженні постачання чавуну за кордон у 2021 році збільшилося на 78,1% р./р. - До $ 1,64 млрд.

2021 року більше половини чавуну Україна продала в США (53,6%). На другому місці за обсягом постачання українського чавуну у 2021 році була Італія (22,1%), на третьому — Туреччина (9,7%).

За матеріалами сайту ukrrudprom.com

14 вересня 2022 року

Ринок праці у серпні: кого шукали найчастіше, та які зарплати пропонували

14 04

Ринок праці майже відновився на заході країни.

За місяць п’ятірка регіонів-лідерів за кількістю розміщених вакансій не змінилася, але кожна з топу областей отримала найбільший приріст вакансій порівняно з липнем:

Київська — 13 758 (+27%);

Львівська — 5 816 (+17%);

Дніпропетровська — 4 148 (+15%);

Одеська — 2 674 (+26%);

Івано-Франківська область — 1 720 вакансій (+24%).

До переліку областей із найбільшим приростом пропозицій роботи також потрапили Сумська (+28%), Житомирська (+28%) та Полтавська області (+25%).

Детальніше

За матеріалами сайту fpsu.org.ua

  • MEFM100x100jpeg
  • atom60
  • fmu60
  • fprk
  • fpu100x100
  • frgu60
  • histadru2t
  • industri-all100x100
  • logo-prupu100x100
  • logo-sm100x100
  • logo_fometaux
  • mtwtu60
  • ptgmprk
  • turkmetall100x100