28 червня 2024 року
«Укрметалургпром»: Законопроєкт про промислове забруднення позбавляє ГМК можливостей для розвитку
20 червня Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» №11355, мета якого імплементувати в українське законодавство положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Документ, зокрема, передбачає впровадження «інтегрованого дозволу», яке встановить для підприємств конкретні екологічні нормативи на викиди й відходи.
Представники менеджменту компаній, які працюють у вітчизняному ГМК, зазначають, що в нинішньому вигляді законопроєкт не є прийнятним для галузі, оскільки не враховує реальну економічну ситуацію в Україні і позбавляє сектор ГМК можливостей для розвитку.
Читати повністю
27 червня 2024 року
Промислове виробництво в Україні зросло на 11,2%
Обсяг промислового виробництва в Україні за підсумками січня-березня 2024 року зріс на 11,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. У березні показник зріс на 5% у порівнянні з відповідним місяцем попереднього року та на 6,3% місяць до місяця. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Протягом I кварталу виробництво у металургії та випуску готових металевих виробів зросло на 32,3% порівняно І кварталом 2023-го, а у видобуванні металевих руд – на 33,4% рік до року.
Квартальний показник виробництва в ГМК України продовжив висхідну тенденцію четвертого кварталу 2023 року. Цьому сприяла низька база порівняння, а також підвищення завантаженості металургійних та добувних підприємств завдяки відкриттю морського експорту для вантажів ГМК.
У березні поточного року виробництво у металургії зросло на 17,6% в порівнянні з березнем 2023-го та на 14,6% порівняно з попереднім місяцем. У видобуванні залізних руд показник скоротився на 2% рік до року та на 6,7% місяць до місяця.
За матеріалами сайту minprom.ua
27 червня 2024 року
64% українців оцінюють економічну ситуацію в країні як погану
64% українців оцінюють економічну ситуацію в країні як «погану», 3% – як «добру» та 30% – «не погану й не добру». Про це свідчать результати червневого опитування, проведеного Центром Разумкова.
Частка українців, які негативно оцінюють економічну ситуацію, порівняно з грудневим опитуванням дещо знизилася (з 66,5%).
Частка тих, хто вважає, що ситуація в економіці протягом трьох місяців зміниться на краще, становить 7%, що погіршиться – 34%, що вона не зміниться – 46%.
Очікують на поліпшення в економіці в найближчі 2-3 роки 29% українців. Частка тих, хто чекає погіршення ситуації, становить 25%, тих, хто вважає, що ситуація не зміниться, – 19%.
Дещо покращилися оцінки рівня добробуту сім’ї українців: 14% оцінюють його як «добре» (у грудні – 10,5%). Частка тих, хто оцінює добробут сім’ї як «поганий», залишилася без змін – 37%.
Зменшилася частка тих, хто відповідає, що їхній сім’ї «загалом на життя вистачає, але придбання речей тривалого споживання, таких як меблі, холодильник, телевізор уже викликає труднощі» (з 44% у грудні до 38,5% у червні).
Грошей не вистачає навіть на необхідні продукти у 13% українських сімей.
Частка тих, хто вважає, що матеріальне становище сім’ї в найближчій перспективі покращиться, становить 7%, що погіршиться – 28%, що не зміниться – 51%.
26 червня 2024 року
Зростання ВВП України прискорилося до 6,5%
Реальний валовий внутрішній продукт України в першому кварталі 2024 року зріс на 6,5% порівняно з першим кварталом 2023 року. Такі попередні дані навела Державна служба статистики. Згідно з ними, порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора, реальний ВВП збільшився на 1,2%.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше. Зокрема, в першому кварталі 2023 року зниження реального ВВП порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 10,3% ВВП, після чого він зріс на 19,2% у другому кварталі, 9,6% – у третьому і 4,7% – у четвертому.
Національний банк України в інфляційному звіті на початку травня оцінив зростання реального ВВП України в першому кварталі 2024 року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
Оцінка Мінекономіки була вищою – 4,5%. На його думку, за підсумками п'яти місяців зростання уповільнилося до 4,3%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту Держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
26 червня 2024 року
Українські підприємства за рік заробили 864 мільярди гривень
Сукупний фінансовий результат українських підприємств за 2023 рік склав +863,8 млрд грн. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на Держстат.
Він зазначив: «Якщо взяти у цілому – то це найкращий показник за останні 10 років. Прибутковими були 71% суб’єктів господарювання (їх загальний результат +1339,9 млрд грн), збитковими відповідно – 29% (–476,2 млрд грн). Позитивний фінансовий результат зафіксовано у 14 з 15 секторах економіки (окрім освіти, де він від’ємний, –123,4 млн. грн.)
Водночас, це досягнення не треба переоцінювати і вважати, що наші підприємства працюють у гарних умовах та з їх фінансами – усе гаразд».
25 червня 2024 року
На лінії вогню: як війна руйнує економіку прифронтових регіонів
Війна завдала безпрецедентних збитків національній економіці. У 2022 році ВВП впав майже на 30%, понад 7 млн українців опинилися за межею бідності. Знищені 80% теплової генерації і третина гідрогенерації. Через окупацію ЗАЕС на 45% зменшилася атомна генерація. За прогнозами Світового банку, відновлення коштуватиме 486 млрд доларів США і з кожним обстрілом ця сума зростає.
Попри масштабні руйнування, втрату ринків збуту та бюджетний дефіцит, Україні вдається утримувати макрофінансову стабільність. Проте дедалі важче зберігати економічний потенціал у регіонах, наближених до фронту.
Знищення об’єктів транспортної, енергетичної, виробничої інфраструктури, ускладнена логістика, втрата людського капіталу суттєво підірвали фінансову стійкість деокупованих, тимчасово окупованих та прифронтових громад.
Детально про економіку прифронтових регіонів – у колонці аналітика руху «Чесно», кандидата економічних наук Катерини Березюк на порталі «Економічна правда»
25 червня 2024 року
Найбільші видобувні компанії України торік збільшили дохід на 13%
Компанії – лідери видобувної промисловості України за 2023 рік отримали понад 365 млрд грн доходу. Це на 13% більше, ніж аналогічний показник за 2022 рік, і на 11% більше, аніж до початку повномасштабної війни.
За даними Опендатабот, більше половини сукупного доходу, 189 млрд грн, отримали дві державні компанії – ПАТ «Укрнафта» та АТ «Укргазвидобування». Так, дохід «Укрнафти» зріс у 2,3 раза – до 95,17 млрд грн. До того ж, «Укрнафта» отримала найбільший прибуток серед усіх компаній топ-10 – 25,74 млрд грн.
Минулорічний лідер, «Укргазвидобування», перемістився на друге місце. Його дохід становив 93,87 млрд грн (+9%). Водночас чистий прибуток компанії у 2023 році зменшився у 19 разів – до 3,14 млрд грн.
Шість компаній групи СКМ Ріната Ахметова отримали сукупно 149,67 млрд грн доходів (41%). П’ять з них отримали чистий прибуток на суму 32,35 млрд грн. Лише Центральний гірничо-збагачувальний комбінат зазнав збитків у розмірі 1,33 млрд грн.
До Індексу також увійшли дві компанії Ferrexpo AG – Полтавський та Єристівський ГЗК. Їх сукупний дохід за 2023 рік зменшився майже на третину порівняно з 2022 роком – до 26,54 млрд грн (на 33% та на 32% відповідно). Однак ці дві компанії зуміли отримати сукупний прибуток у розмірі 970,7 млн грн.
До цьогорічного Індексу не потрапили Інгулецький ГЗК, дохід якого зменшився на 32%, та ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» (–38%), яке раніше входило до групи компаній Ігоря Коломойського та перейшло у власність держави за рішенням суду.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
24 червня 2024 року
Брак кадрів може поставити ГМК на межу виживання
Більшість українських компаній називає дефіцит персоналу однією з основних проблем на підприємствах. Тривала мобілізація й масова внутрішня та зовнішня міграція неминуче призводять до нестачі персоналу в Україні.
За оцінками НБУ, у 2023 році кількість людей працездатного віку скоротилася більш ніж на чверть порівняно з 2021-м. Різні опитування показують приблизно однакову картину – 75% українських компаній відчувають дефіцит кваліфікованих кадрів.
Найсильніше брак кадрів помітний в сегменті традиційно чоловічих спеціальностей і в частині прифронтових регіонів, де розташовані основні індустріальні потужності. Зокрема, сильно скоротилася кількість співробітників на підприємствах ГМК. За даними Федерації металургів України, за два роки повномасштабних бойових дій середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах об’єднання зменшилась зі 126 тис. до 71 тис. осіб.
Про можливі наслідки цієї тенденції для ГМК та варіанти розв’язання кадрових проблем – у статті Юрія Григоренка на порталі «GMK Center»
24 червня 2024 року
Україна піднялася у світовому рейтингу виробників сталі
За даними Всесвітньої асоціації WorldSteel, у січні-квітні 2024 року Україна виробила 2,4 млн тонн сталі, що на 32,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Збільшення виробництва дозволило Україні піднятися на 22 місце (з 23-го) у рейтингу найбільших виробників сталі, куди входить 71 країна.
Всього світова виплавка сталі за чотири місяці року скоротилася у річному вираженні на 0,8% до 625,7 млн тонн.
Лідером із виробництва є Китай, який скоротив виплавку на 3% до 354 млн тонн.
Щодо виплавки чавуну Україна залишилася на 15-й позиції у глобальному рейтингу з 40 країн, попри збільшення виробництва на 25% (до січня-квітня 2023 року) до 2,19 млн тонн.
Глобальне виробництво чавуну скоротилося на 2,4% у річному вираженні до 472 млн тонн. Лідер тут також Китай з обсягом виробництва 284,9 млн тонн (-4,3% до січня-квітня 2023 року).
За матеріалами сайту epravda.com.ua
24 червня 2024 року
Під час години запитань до Уряду в Верховній Раді Перша Віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко розповіла про проміжні результати економічної політики «Зроблено в Україні».
Вона зазначила: «Політика «Зроблено в Україні» спрямована на три ключові напрями – розвиток вітчизняних виробників, стимулювання несировинного експорту та залучення інвестицій у реальний сектор. За кожним із цих напрямів ми мали зрушення – від нових інструментів страхування від воєнних ризиків, запуску нових грантових програм для підтримки виробництв, до розширення програм, які у попередні періоди показали свою ефективність».
За матеріалами сайту me.gov.ua
