29 липня 2024 року
В Україні запустили реформу центрів профтехосвіти Держслужби зайнятості
Міністерство економіки запустило реформу центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, повідомила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Структурне безробіття – одна з найгостріших проблем на ринку праці. Це коли є і шукачі роботи, і запит від роботодавців, але вони не підходять одне одному», – зауважила Свириденко.
За її словами, нині особливий запит роботодавців на токарів, слюсарів-електриків, фрезерувальників, лікарів різної спеціалізації.
«Саме тому ми починаємо зміни у центрах професійно-технічної освіти, аби перетворити їх на інноваційні освітні заклади. Місця, де теорія та практика йдуть пліч-о-пліч, а людина практикується на реальному виробництві», – підкреслила міністр.
Одна з ключових новацій реформи – при кожному центрі будуть створені наглядові ради. Це дасть:
- Збільшення фінансування. Наглядові ради будуть шукати спонсорів, донорів та партнерів;
- Залучення роботодавців до навчального процесу. Бізнес матиме можливість співпрацювати з потенційними працівниками ще під час їх навчання;
- Оновлення навчальних програм і методик;
- Підвищення прозорості та підзвітності. Наглядові ради будуть моніторити діяльність ЦПТО.
Читати повністю
26 липня 2024 року
До «Армії відновлення» залучили вже понад 158 тисяч українців
Державна служба зайнятості повідомила, що з початку старту проєкту «Армія відновлення» до виконання суспільно корисних робіт в Україні залучено понад 158 тис. безробітних.
Згідно з оприлюдненими даними, станом на 22 липня 2024 року, починаючи з 1 жовтня 2022 року, Державна служба зайнятості видала 158 092 направлення на виконання суспільно корисних робіт, найбільше - у Харківській області (26 364 направлення).
Серед регіонів із найбільшою кількістю залучених безробітних також Донецька (18 872 направлення), Київська (17 390), Чернігівська (17 347) та Полтавська (16 541) області.
Загалом до проєкту «Армія відновлення» доєдналися 19 регіонів.
На виплату заробітної плати за участь в урядовому проєкті «Армія відновлення» вже направлено 1 230 млн грн.
Оплата за суспільно корисні роботи становить 12 тис. грн за повний відпрацьований місяць.
Як повідомлялося, чисельність працездатного населення в Україні на 2024 рік, якщо порівняти з 2021 роком, знизилася на 40% внаслідок демографічних процесів.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
25 липня 2024 року
Погіршення бізнес-динаміки на наступні пів року прогнозують більше половини підприємств
Частка українських компаній, які очікують погіршення бізнес-динаміки протягом наступних шести місяців, становить 56% опитаних, свідчить опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) «Бізнес під час війни».
Згідно з даними, які оприлюднила в середу пресслужба ЄБА, 27% не очікують змін і 16% вважають, що стан справ протягом шести місяців покращиться.
«Попри це, 47% топменеджерів планують розширення бізнесу, зокрема, зростання клієнтської бази та виробництва, вихід на міжнародні ринки тощо», - констатують у ЄБА.
Водночас 45% опитаних топменеджерів оцінюють стан справ у їхньому бізнесі як задовільний, а 27% - як позитивний, інші 27% оцінюють поточну ситуацію в бізнесі скоріше негативно.
Кількість компаній-членів асоціації, що працюють у повному обсязі, зменшилася порівняно з початком року до 64% із 78%.
Відповідно зросла кількість обмежень, що їх застосовують компанії: наразі з обмеженнями працюють 36% опитаних, серед найпоширеніших - нестача кваліфікованих працівників/мобілізація (75%), обмеження географії діяльності (60%) та призупинення роботи на час повітряних тривог (46%).
Зазначається, що від початку повномасштабного вторгнення у 48% бізнесу знизилися доходи, тоді як у 47% - зросли, не змінилися у 6%.
Серед опитаних 48% експортують товари або послуги за кордон.
Як повідомили в ЄБА, факторами найбільшого негативного впливу на бізнес підприємці називають мобілізацію (71%), атаки на українську енергосистему (61%), війну/окупацію територій (58%), нестачу кваліфікованих працівників (58%).
25 липня 2024 року
Нацбанк України поліпшив прогноз зростання ВВП у 2024 році і погіршив у 2025
Національний банк України (НБУ) поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на цей рік із 3% до 3,7%, однак погіршив його на 2025 рік із 5,3% до 4,1%, свідчить оновлений макропрогноз регулятора.
«Попри дефіцит електроенергії та менші порівняно з попереднім роком врожаї, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік - до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами I кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема й за підтримки масштабних програм кредитування», - ідеться в пресрелізі Нацбанку.
Зазначено, що відновлення економіки триватиме, хоча буде обмеженим через значні пошкодження енергосистеми. Зокрема, уповільнення зростання економіки вже спостерігається протягом останніх місяців унаслідок масштабних атак РФ на об'єкти енергоінфраструктури.
Однак бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а вагому підтримку економічній активності надавала також стабільна робота морського коридору, наголосив НБУ.
24 липня 2024 року
Промислова інфляція в Україні встановила 30-річний рекорд: +14% за місяць
Подорожчання електроенергії у червні збільшило не тільки споживчу, але й промислову інфляцію в Україні. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Індекс цін виробників (ІЦВ) промислової продукції в Україні у червні 2024 року збільшився на 14% у порівнянні з травнем.
За підрахунками Forbes, такої промислової інфляції в Україні не спостерігалося вже 30 років. Востаннє вищі темпи були тільки під час гіперінфляції 1992-1995 років.
Повідомляється, що основна причина різкого збільшення індексу – подорожчання електроенергії для бізнесу в червні.
У річному вираженні (червень 2024 року до червня 2023 року) зростання індексу цін виробників промислової продукції прискорилося до 26,7%.
Зазначається, що зокрема, в енергетиці показник річної промислової інфляції сягнув 48,1%, у добувній промисловості – 10,8%, у переробній – 7,2%.
На початку 2022 року, коли зміна ІЦВ перевищила 62% рік до року, Національний банк із посиланням на власні розрахунки заявив, що вплив промислової інфляції на споживчу в Україні є слабким. Збільшення ІЦВ на 10% зумовлює близько 1% приросту індексу споживчих цін.
Нагадаємо:
Загальний рівень споживчих цін в Україні в червні 2024 року зріс до 2,2% з 0,6% у травні.
Інфляція в Україні у січні-травні 2024 року сповільнилася до 2%, що є найнижчим показником за останні роки. Однак, існують ризики зростання цін у найближчому майбутньому.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
23 липня 2024 року
Інформація Мінсоцполітики щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму
Міністерство соціальної політики надало інформацію щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у цінах червня 2024 року, розрахованого відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».
Згідно з розрахунками Мінсоцполітики, розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць - 7064,62 грн (8089,28 грн - з урахуванням суми обов’язкових платежів).
Таблиця з даними щодо розміру прожиткового мінімуму
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
23 липня 2024 року
Яких спеціалістів сьогодні потребує держава: відповідь Міносвіти
В Україні продовжується вступна кампанія до вищих та професійних навчальних закладів. У пріоритеті для країни зараз — професійно-технічна освіта. Також держава потребує фахівців, які працюють руками. Зокрема, йдеться про слюсарів, електромонтерів, зварювальників тощо.
Про це повідомив заступник очільника Міністерства освіти і науки України Михайло Винницький в етері національного телемарафону.
Винницький уточнив, що державі потрібні фахівці, які почнуть відновлювати її вже зараз і робитимуть це впродовж наступних років.
За його словами, профтехосвіта — у пріоритеті. Абітурієнти обирають: або вступати до ЗВО, або отримувати професійно-технічну чи фахову передвищу освіту.
«Очевидним є те, що велика потреба в держави зараз — у людях, які працюють руками. Це і слюсарі, і електромонтери, і люди, які працюють на транспорті, і зварювальники тощо», — повідомив посадовець.
І додав: потрібно забезпечити перемогу вже зараз. Тож у пріоритеті — робітничі професії.
Він також розповів, що нерідко ті, хто має вищу освіту, перекваліфіковуються і здобувають робітничий фах. За словами заступника Лісового, це цілком нормально, це загальносвітова тенденція.
За матеріалами сайту news.finance.ua
22 липня 2024 року
Україні не вистачатиме 4,5 мільйона працівників для зростання економіки, - Мінекономіки
Через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття.
Як повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна під час зустрічі керівництва Мінекономіки з представниками місії МВФ в Україні, якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.
«За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВПП до 2030 року на 7%, нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково», – зазначила вона.
За її словами, наразі завершується робота над проєктом модернізації трудового законодавства. Його ухвалення сприятиме покращенню ситуації на ринку праці.
Також під час розмови представникам місії детально розповіли про проєкти, які є складовими економічної політики "Зроблено в Україні". Політика покликана стимулювати розвиток виробництва в Україні, збільшити частку промисловості у ВВП країни. Водночас вона в комплексі сприятиме вирішенню й інших завдань, які стоять перед державою. Зокрема, поверненню українців, що виїхали за кордон.
«Коли українці починають міркувати про повернення, вони ставлять собі запитання. А де я буду жити? А де я буду працювати? Проєкти в межах «Зроблено в Україні», такі як єОселя, грантові програми на відкриття бізнесу, мікрогранти, програми підтримки виробництва, які сприяють створенню робочих місць, дають відповіді на ці запитання», – сказав перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.
За матеріалами сайту unian.ua
17 липня 2024 року
Роботи більше, ніж охочих працювати
В Україні ринок праці кардинально змінився за останні місяці. Якщо після початку повномасштабної війни кількість вакансій була в рази меншою, ніж кількість охочих працювати, то зараз ситуація кардинально змінилася. Щонайменше в 12 галузях роботи більше, ніж тих, хто там хоче працювати.
До великої війни практично в усіх галузях кількість резюме була більшою, ніж кількість вакансій. Наприклад, у 2021-му в галузі «робітничі спеціальності» на одному з великих кадрових порталів було розміщено 10,9 тис. нових за тиждень резюме та 10,4 тис. – вакансій.
Уже тоді робітників критично не вистачало. А зараз ситуація аномальна. Кількість вакансій із липня 2021-го до липня 2024-го зросла з 10,4 тис. до 10,7 тис. А кількість резюме знизилася з 10,9 тис. до 7,9 тис.
Тобто зараз кількість вакансій більша, ніж кількість охочих працювати. І це при тому, що деякі розміщені вакансії розраховані на одразу кількох претендентів.
16 липня 2024 року
Зростання ВВП України в червні сповільнилося за 6 місяців - перший віцепрем'єр
Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в червні 2024 року порівняно з червнем минулого року становило приблизно 1,1%, що нижче за травневий і квітневий показники 3,7% та 4,3% відповідно, таку попередню оцінку оприлюднила перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко.
«Економіка України в першому півріччі 2024 року, за попередніми оцінками Мінекономіки, зросла на 4,1%, незважаючи на труднощі, з якими ми зіткнулися. У червні зростання становило 1,1% порівняно з червнем 2023 року, трохи повільніше, ніж на початку року», - написала вона в соцмережі X у п'ятницю.
Свириденко зазначила, що основним чинником сповільнення економічного зростання став дефіцит електроенергії, однак завдяки високій адаптивності бізнесу економіка продовжувала зростати.
За її словами, фактори, що сприяють цьому: високий експорт металургійної продукції та залізної руди, раннє збирання озимих, стабільна робота українського морського коридору, прямий імпорт електроенергії з ЄС деякими підприємствами. Позитивна динаміка спостерігається у внутрішній торгівлі, будівництві та сільському господарстві, додала перший віцепрем'єр.
«Негативні фактори для економіки включають проблеми безпеки та логістики, нестачу електроенергії та складну проблему структурного безробіття», - зазначила також Свириденко.
Як повідомлялося, Мінекономіки оцінювало зростання ВВП за підсумками п'яти місяців у 4,3% [±1%], чотирьох місяців - 4,5% [±1%].
Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, однак у травні в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршили до менш ніж 4%.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF наприкінці червня погіршив прогноз зростання ВВП України на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%.
Водночас Держстат оцінив зростання ВВП України в першому кварталі цього року в 6,5%, що суттєво вище оцінок Мінекономіки (4,5%) і Нацбанку (3,1%).
За матеріалами сайту interfax.com.ua
