2 грудня 2025 року
Продуктивність на межі: чому Україна відстає та як це виправити - Гетманцев
Середня продуктивність праці в Україні приблизно в 3−5 разів менша, ніж в країнах ЄС, і в 7−10 разів менша, ніж, наприклад, у Німеччині. Це означає, що українські компанії довше виробляють той самий продукт, витрачають більше ресурсів на ті ж результати і тому важче конкурують на зовнішніх ринках. Про це в телеграм-каналі написав Голова Податкового комітету В Р Данило Гетманцев.
За його словами, низька продуктивність праці в Україні є не лише економічною, а й соціальною проблемою. Ця ситуація має наслідком низькі зарплати, обмежує можливості для працевлаштування вразливих груп та створює умови для майбутньої трудової міграції.
«Показник продуктивності праці вимірюється співвідношенням ВВП до кількості працівників або відпрацьованих годин. Це історія не про «ледачість», а про системні чинники, що впливають найбільше саме на рівень ВВП», - пояснив Гетманцев.
Застаріла інфраструктура, недостатні інвестиції в обладнання та автоматизацію, низький рівень управлінських практик, слабка логістика й фрагментованість бізнесу.
Частина економіки задля зниження податків працює в малих, неконкурентних компаніях, які не мають доступу до капіталу й технологій. Додатково має вплив війна, руйнування виробничих потужностей і вимушена релокація підприємств.
Але це відставання у продуктивності - не вирок, а можливість. Інвестиції у підвищення продуктивності праці - це ключ до того, щоб економіка могла рости, українці отримали вищі зарплати, а країна ставала конкурентнішою.
Читати повністю
1 грудня 2025 року
Нерівномірне відновлення та зміни на ринку праці – дослідження Forbes Ukraine
Аналітики Forbes Ukraine дослідили фінансову звітність близько 2000 найбільших українських компаній за допомогою YouControl.
Результати дослідження свідчать: бізнес відновлюється нерівномірно - одні галузі нарощують фонд оплати праці, інші оптимізують команди та витрати.
Значне сповільнення зростання зарплат відбувається у галузі машинобудування (29,7% → 9,1%), хімічній промисловості (34,8% → 16,9%), харчовій промисловості (21,5% → 8,2%).
Натомість у галузі транспорту та логістики, а також у будівництві зарплати пришвидшили зростання, хоча й значно скромніше.
Динаміка реальної середньої зарплати у 3 кварталі перебувала в позитивній зоні та становила 1,2–2,9%. Причина - споживча інфляція сповільнилася до 13% (після 15% у 2 кварталі).
Зростання заробітної плати в реальному вимірі суттєво відстає від номінального зокрема через інфляцію та підвищення військового збору більш як утричі.
Компанії з річним виторгом 1 млрд грн і більше цьогоріч скоротили вже понад 20 тис. працівників (майже 2%). Найбільше зниження чисельності у добувній промисловості (-7,5%), легкій промисловості (-7%) і в транспортно-логістичній сфері (-3,5%).
Серед лідерів вивільнення персоналу - «Укрзалізниця» (скорочення перевезень), NovaPay (масштабна реорганізація бізнесу), «Шахтоуправління Покровське» (призупинення роботи через наближення фронту).
Суттєве зростання чисельності працівників спостерігається у фармацевтичному виробництві та деревообробній галузі, невелике - в харчовій промисловості.
За матеріалами facebook.com/youcontrol.com.ua
28 листопада 2025 року
Середня зарплата зростає: хто виграє на ринку праці-2025
В Україні середня зарплата впевнено зростає: у листопаді 2025 року вона досягла 27 тис. грн проти 22,5 тис. грн на початку року. Найвищі доходи традиційно у столиці - 31,5 тис., далі йдуть Львів та Ужгород. А от Херсон, Кривий Ріг і Суми залишаються аутсайдерами з показниками близько 20 тис. грн.
Лідери за оплатою праці - маркетингові директори та програмісти, які можуть отримувати 70–80 тис. грн. У топі також фіндиректори, ортодонти та керівники відділів продажу.
Та за блиском цих цифр ховається інша реальність: фахівці робітничих професій - ті, хто тримає економіку, виробництво й інфраструктуру - як і раніше не входять до числа високооплачуваних. Парадоксально, але саме їх країна потребує найбільше для відбудови й розвитку, однак рівень винагороди не відповідає ані складності роботи, ані дефіциту кадрів.
До речі, наступного року середню зарплату прогнозують на рівні 30 тис. грн. Натомість мінімалка зросте лише до 8647 грн - суми, явно недостатньої для задоволення базових потреб.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
27 листопада 2025 року
Дефіцит робочої сили – серед ключових тенденцій, що впливають на український ринок праці у 2025 році
Такі дані наводить Європейська Бізнес Асоціація.
В умовах війни український бізнес за можливості продовжує працювати в онлайн-режимі. Так, цьогоріч повністю онлайн працюють 22% компаній, частково онлайн – 60%, повністю офлайн – 18% (в 2024 році – 12%).
Як правило, на робочих місцях працюють ті фахівці, хто не може виконувати свої обов’язки віддалено – йдеться про працівників заводів, енергетиків, продавців, охоронців, кухарів, офіціантів, готельний персонал.
При цьому, за оцінками компаній, найважче знайти робітничих і технічних спеціалістів, менеджерів із продажів, керівників середньої ланки та вузьких фахівців з англійською.
Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев висловив свою думку щодо планів на 2026 рік: « 94% опитаних українських компаній планують підвищувати зарплати, з них: 28% респондентів – на 11-15%; 23% – на 5-10%; 10% – на 16-20%. Для порівняння: у 2025 році 96% компаній, опитаних ЄБА, піднімали зарплати на 11-20% (64%); до 10% (28%).
Також наступного року 36% компаній планують розширювати штат, 9% – скорочувати; 6% відкриватимуть нові регіональні офіси, 3% – закриватимуть».
Він наголошує, що в умовах війни дефіцит кадрів, зокрема через високе структурне безробіття, проблемні питання, які є у суспільстві, щодо ефективності економічного бронювання, державної політики працевлаштування ветеранів – серйозна проблема для компаній, адже через це вони не можуть самостійно закрити вакансії та планувати свою подальшу діяльність.
Створення та запуск дієвих механізмів для вирішення кадрової кризи – відповідальність держави.
Гетманцев впевнений, що потрібен системний підхід, із чіткими планами того, що і як потрібно робити, оформлений у вигляді Стратегії зайнятості населення. До слова, нещодавно Мінекономіки презентувало проект документу.
За матеріалами facebook.com/d.getmancev
27 листопада 2025 року
«Армія відновлення»: три роки дії, що повертає життя громадам
Вже три роки проєкт «Армія відновлення» об’єднує українців, які працюють задля відбудови та розвитку країни.
Започаткований урядом у жовтні 2022 року, проєкт став символом спільної дії та підтримки. За цей час 80 тис. українців взяли участь у суспільно корисних роботах. Видано понад 320 тисяч направлень та профінансовано оплату праці учасників на суму 2,8 мільярда гривень.
Учасники програми виконують різноманітні роботи: від допомоги людям з інвалідністю, маломобільним групам населення, дітям, людям похилого віку та ВПО до посильної підтримки Збройних Сил України.
Упродовж тільки цього року до участі в СКР по Україні залучено 27 тис. працівників, а кожен четвертий по завершенню робіт – працевлаштований на постійне місце роботи.
Учасники програми мають можливість отримувати близько 12 тис. грн на місяць (до 1,5 мінімальних заробітних плат за повний місяць роботи). З серпня 2025 року на прифронтових територіях оплата праці збільшена до 16 тис. грн (до 2-х мінімальних зарплат).
У межах останніх рішень Уряду від 29 жовтня 2025 року, учасниками програми можуть стати ветерани, які не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, з оплатою праці за виконані роботи до 16 000 грн.
26 листопада 2025 року
Промисловість стане головним викликом у торгових переговорах України та ЄС
Найважливішим завданням в торгових переговорах України та Європейського Союзу наразі є промисловість, бо щодо сільського господарства були знайдені необхідні варіанти.
Про це повідомив віцепремʼєр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
«І, очевидно, що металургійна сфера буде найбільш важливою, тому що Європейський Союз захищається й екологічних багато різних речей. Це буде один з ключових топіків на наступному тижні в рамках Торгового комітету», – сказав він на 26-х загальних зборах Європейської бізнес асоціації в Києві 25 листопада.
Качка зазначив, за останні 10 років в Україні регулювання багато в чому змінилося.
«Є, де ми просідаємо, наприклад, політика у сфері довкілля», – констатував віцепрем’єр.
Водночас він висловив впевненість, що в умовах нормальної роботи уряду і парламенту Україні вдасться пройти найскладнішу «останню милю».
Щодо перспектив експорту в ЄС після поновлення цього року квот, Качка визнав, що через затримку зі збільшенням квот не всі українські експортери змогли повністю використати свій експортний потенціал.
«Але наступного року це буде вже планомірна, стабільна робота. І, я думаю, що ми вийдемо на гарні показники експорту. Але очевидно, що нам в них буде тісно за наступний рік-півтора-два», – сказав він.
Качка висловив надію, що у 2028 році під час чергового перегляду квот Україна зможе добитися чергового розширення умов доступу на європейські ринки, а паралельно завершити переговори про вступ в Європейський Союз.
За матеріалами сайту minprom.ua
25 листопада 2025 року
Що зараз відбувається з інфляцією?
Інфляція почала сповільнюватися ще в червні – і ця тенденція триває. Це не означає, що ціни знижуються. Це означає, що вони зростають повільніше, ніж раніше. У жовтні інфляція знизилася до 10,9% проти майже 16% у травні – саме такий розвиток подій НБУ і прогнозував.
Сповільненню зростання цін допомогли нові врожаї: овочі цьогоріч дешевші, ніж торік. Суттєву роль відіграли й заходи НБУ для підтримання привабливості гривневих заощаджень: українці відкривають депозиті у гривні та інвестують у гривневі ОВДП. Тож попит на валюту залишається помірним, а тиск на курс і ціни – меншим.
За прогнозом НБУ, наприкінці 2025 року інфляція знизиться нижче 10%, у 2026-му – буде меншою за 7%, а надалі прямуватиме до нашої цілі ‒ 5%.
Чому ж окремі товари швидко дорожчають, попри те, що інфляція сповільнюється?
Інфляція розраховується за споживчим набором із понад 300 товарів і послуг. Деякі з них подорожчали (наприклад, м’ясо, яйця, фрукти), інші ‒ навпаки подешевшали (як-то овочі борщового набору, цукор, оливкова олія). Комунальні тарифи не змінювалися. У середньому ж типовий споживчий кошик за рік подорожчав на 10,9%.
За матеріалами офіційного Telegram-канал НБУ
21 листопада 2025 року
Українці озвучили, який рівень зарплат є для них найбільш прийнятним
Від 20 до 30 тисяч гривень – такий рівень заробітної плати є найбільш прийнятним для 31% українців. 30% респондентів зазначили про бажаний заробіток у 30–50 тисяч.
Про це свідчать результати опитування OLX Робота понад 6 тисяч українців, які знаходяться у пошуку роботи.
Водночас для 19% опитаних прийнятний рівень від 50 тисяч гривень. Помірна оплата 10–20 тисяч підходить 17% респондентів. До 10 тисяч гривень готові отримувати лише 4% учасників опитування.
За результатами опитування, найбільше шукачів – у віці від 35 до 44 років (35%). Друга за чисельністю група 45–54 роки (21%). На третьому місці українці 25–34 років (19%). Лише 7% шукачів – молодь віком 18–24 роки, і всього 4% серед тих, хто шукає роботу у віці до 18 років.
Гендерний баланс майже рівний: 51% шукачів чоловіки, 47% жінки. Ще 2% респондентів не захотіли вказувати свою стать.
Найбільша кількість українців шукають роботу у Дніпропетровській області (14%), далі Київська область (11%) та місто Київ (майже 10%). Високий рівень активності також в Одеській області (7%), свідчать аналітичні дані.
21 листопада 2025 року
Темпи приросту реального ВВП України у жовтні сповільнились до 0,5% — оцінка ІЕД
Темпи приросту реального валового внутрішнього продукту (ВВП) до відповідного періоду минулого року у жовтні 2025 року сповільнилися до 0,5% з 0,9% у вересні та 6,5% у серпні, йдеться в повідомленні Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
«Головний фактор сповільнення ВВП — масовані російські атаки на критичну інфраструктуру», – зазначив ІЕД.
Його експерти уточнили, що зменшили оцінку зростання економіки у вересні з 1,2% до 0,9% через те, що дані Держстату щодо виробництва електроенергії виявилися дещо меншими, ніж очікувалося.
20 листопада 2025 року
Половина українських компаній підвищила зарплати у 2025 році: що бізнес планує на 2026-й
Команда robota.ua оприлюднила результати масштабного опитування 320 українських компаній щодо їхньої зарплатної політики. Дослідження показало: попри економічний тиск та нестабільність, саме питання оплати праці стало ключовим для більшості роботодавців.
У 2025 році 50% компаній підвищили зарплати всім співробітникам без винятку. Це свідчить, що половина бізнесів змогла провести індексацію, аби втримати людей на фоні зростання витрат та дефіциту кадрів. Водночас кожна десята компанія підвищила зарплату менш ніж чверті працівників, а 9% узагалі не переглядали оплату праці.
Попри стриманий економічний прогноз, бізнес готується до 2026 року з помірною впевненістю: 54% уже планують підвищення зарплат, а ще 38% розглядають таку можливість. Лише 8% не мають наміру покращувати компенсації.
Роботодавці відверто визнають головний ризик наступного року - дефіцит кваліфікованих кадрів, на який вказали 81% учасників опитування. Саме зарплатна політика стає ключовим інструментом утримання фахівців, за яких сьогодні точиться справжня конкуренція.
