20 вересня 2023 року
Україна досягла значного досягнення у сфері економічної свободи, вперше не входячи до групи країн із найнижчим рівнем економічної вільності. За даними оновленого звіту «Економічна свобода у світі», який був опублікований Інститутом Фрейзера, Україна посіла 112 місце серед 165 країн та юрисдикцій.
Це значуще покращення було оголошено Центром Бендукідзе, який є національним партнером Інституту Фрейзера в Україні.
Одним з головних показників покращення є діяльність уряду та реформи, які допомогли зменшити обмеження в сфері трансфертів, субсидій та державної власності на активи.
За словами дослідників, також помічені покращення у правовій системі завдяки судовій реформі, що триває в Україні.
Позитивні зміни, хоч і незначні, відзначені в сфері регулювання, зокрема в регулюванні кредитних ринків (контроль ставок), регулюванні підприємницької діяльності (витрати на бюрократію) та свободі конкуренції.
У той же час, через інфляційний тиск, деяке зниження зафіксовано в надійності грошей та свободі міжнародної торгівлі. Україна продовжує працювати над удосконаленням свого економічного середовища та підтриманням рівня економічної свободи.
За матеріалами сайту e-news.com.ua
19 вересня 2023 року
Середня зарплата у 2024 році зросте майже на 4 тисячі
Номінальна середньомісячна зарплата українців у 2024 році, за прогнозом Міністерства економіки, зросте з 18 118 до 21 852 грн.
Про це йдеться у пояснювальній записці до проекту державного бюджету України на наступний рік, який Кабінет міністрів подав на розгляд до парламенту. У реальному вимірі зарплата зросте на 6%.
Також у проекті держбюджету на 2024 рік передбачено видатки на встановлення мінімальної заробітної плати з 1 січня у розмірі 7 100 грн, з 1 квітня 2024 року – 8 000 грн, а також посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 1 січня у розмірі 3 195 грн, з 1 квітня – 3 600 грн.
Читати повністю
18 вересня 2023 року
18 вересня – Міжнародний день рівної оплати праці
Рівна оплата праці чоловіків та жінок – не лише питання справедливості, але й один із ключових аспектів гендерної рівності та економічного розвитку. Крім того, це одна зі складових п’ятої глобальної Цілі сталого розвитку – гендерної рівності. Водночас низка чинників сьогодні ще перешкоджають рівним економічним можливостям для жінок і чоловіків.
Уповноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець з нагоди Міжнародного дня рівної оплати праці у своєму Телеграм-каналі написав, що в Україні ґендерний розрив в оплаті праці становить 18,6%, цей показник є нижчим за світовий, але більшим, ніж в багатьох країнах ЄС.
«Вдосконалення трудового законодавства, подолання стереотипів роботодавців, підвищення рівня мотивації жінок - головні засади того, аби тенденція до скорочення ґендерного розриву в оплаті праці в Україні стала стійкою та незворотною», - заявив уповноважений ВР.
Лубінець зазначив, що основними причинами цього є систематична дискримінація та недооцінка праці жінок.
Як повідомлялося, 1 серпня у Мінекономіки поінформували, що за даними Держстату, у 2021 році жінки заробляли в середньому на 18,6% менше, ніж чоловіки, що на 7,4% більше порівняно з 2015 роком.
Кабінет Міністрів України взяв на себе зобов’язання до 2026 року скоротити гендерний розрив в оплаті праці жінок і чоловіків до 16 відсотків. Крім того, Уряд затвердив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року.
18 вересня 2023 року
Кабінет міністрів у минулу п’ятницю затвердив проєкт держбюджету на 2024 рік. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
Головні цифри бюджету:
Доходи: 1,746 трлн грн (загальний фонд 1,54 трлн грн)
Витрати: 3,308 трлн грн (загальний фонд 3,1 трлн грн)
Дефіцит: 1,531 трлн грн.
Крім того, передбачено, що з 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 7100 гривень, а з 1 квітня - до 8000 гривень.
18 вересня 2023 року
Розпочалися слухання у Гаазі: Україна звинувачує РФ у злочині геноциду
Сьогодні в штаб-квартирі суду у Гаазі розпочалися слухання у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього: Україна проти РФ». Слухання триватимуть до 27 вересня.
Росія, яка на попередніх слуханнях ігнорувала процес, цього разу вирішила надіслати делегацію юристів до Гааги, щоб захищатися від звинувачень. Інтереси РФ, крім фахівців МЗС та найнятих юристів, погодилися представляти юристи-науковці з Ірану, Китаю, Перу.
Україну, окрім фахівців МЗС, представлятимуть юристи компанії Covington&Burling та команда науковців-міжнародників, яка вже тривалий час відстоює інтереси України у Гаазі. Також до позову України проти РФ доєдналися 26 країн Євросоюзу, а також Великобританія, Норвегія, Канада, Австралія та Нова Зеландія, Ліхтенштейн.
Головною особливістю справи стане те, що у суді зустрінуться дві країни, які воюють між собою і при цьому не взаємодіють ні на політичному, ні на дипломатичному рівні. Крім того, з'ясовуватиметься нетипове питання, в яке втрутилися ще 32 держави.
Річ у тім, що держави, які беруть участь у конвенціях, мають право втручатися в розгляд, якщо вважають, що остаточне рішення суду може торкнутися їх інтересів, - пояснюють експерти Міжнародного суду ООН.
Однак це безпрецедентна кількість країн в історії: 34 члени ООН із 193, тобто майже 20 відсотків, беруть участь у процесі. Навіть зала суду для такого числа дійових осіб здається замалою.
Першою з країн, що втрутилися, 20 вересня виступить Німеччина.
Нагадаємо, що це друга справа, яку розглядає Міжнародний суд ООН за позовом України проти Росії. У червні 2023 року в Гаазі відбулися слухання по суті у першій справі. Вони були присвячені позову України проти Росії, поданому у зв'язку з ймовірним порушенням російською стороною двох міжнародних конвенцій - про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації.
За матеріалами ЗМІ
15 вересня 2023 року
Україна має величезний виробничий потенціал - Муса Магомедов
На засіданні Комітету з питань економічного розвитку 12 вересня 2023 року Мусу Магомедова обрано головою підкомітету з питань промислової політики.
«Це велика відповідальність та важливий для мене крок, - зазначає Муса Магомедов. - Україна має величезний виробничий потенціал. На жаль, через війну зруйновані сотні потужностей, пошкоджена транспортна та енергетична інфраструктура. Як голова підкомітету вважаю основною задачею стимулювання внутрішнього промислового виробництва, його відбудову та модернізацію
Впевнений, що Україна може стати не лише споживачем, але й постачальником якісної продукції на світовому ринку. Для досягнення цієї мети, нам потрібна системна державна програма, яка надасть ефективні стимули для розвитку та модернізації виробництва».
14 вересня 2023 року
Україна пройде зиму без блекаутів – експерт
Навіть у разі обстрілів критичної інфраструктури в Україні, катастрофічних відключень та блекауту цієї зими уже не буде.
Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко на пресконференції в Києві.
За його словами, обмеження постачання електроенергії взимку будуть, однак не такі, як минулої зими. Відключень на декілька діб також не буде, утім можливі модеровані відключення.
Він зокрема пояснив, що наразі розроблені сценарії реагування, мобільні ремонтні групи, які знають як діяти, вони добре оснащені та підготовлені.
«Ми знаємо, що робити, і реакція буде значно кращою, ніж вона була, коли обстріли тільки починалися, і ми не знали, як реагувати. Зараз набагато краща готовність, набагато краще ми приготували все необхідне. І я певен, що навіть у разі обстрілів не буде катастрофічних відключень, не буде реального блекауту, будуть здебільшого передбачувані відключення», – додав він.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
13 вересня 2023 року
На підходах до прикордонних переходів з ЄС перебуває 2,4 тис вагонів з рудою
На підходах до західних прикордонних переходів перебуває 2,37 тис. вантажних вагонів із залізною рудою, що на 8,7% менше у порівнянні з місяцем раніше. Про це свідчать дані Укрзалізниці.
Найбільше вантажних вагонів з рудою прямує в бік Словаччини – 1,29 тис. од. (-27,4% м./м.). Зокрема, в черзі на перехід «Чоп» простоює 491 вагон, а «Ужгород» – 800 од. Ще 581 вагон з рудою прямує до Польщі (+97,3% м./м.), 181 вагон – до Румунії (-34,9% м./м.), 312 од. – до Угорщини (+30% м./м.).
Також в напрямку західних залізничних переходів простоює 648 вагонів з чорними металами, що на 35,3% менше порівняно з початком серпня. Основна частина рухомого складу з металопродукцією прямує до Польщі через станцію Мостиська-2 експ. (237 од.).
Загалом на підходах до західних прикордонних переходів знаходиться 8,53 тис. вантажних вагонів (+12,1% м./м.), зокрема:
зернові – 1,98 тис. од (+70,6% м./м.);
контейнери – 1,23 тис. од (+143% м./м.);
цемент – 0,38 тис. од (-8,4% м./м.).
За матеріалами сайту minprom.ua
11 вересня 2023 року
Міністерство економіки підвищило прогноз зростання ВВП до 4%
Міністерство економіки підвищило прогноз зростання валового внутрішнього продукту України (ВВП) 2023 року до 4%, повідомила перша віцепрем'єр-міністер економіки Юлія Свириденко. Вона додала, що інфляція, за прогнозом НБУ, цього року сповільниться до 10,6%, а базова інфляція - до 9%.
Перша віцепрем'єр наголосила, що уряд також активно працює над чотирирічним планом розвитку в межах заявленої ЄС програми Ukraine Facility, яка запрацює вже від початку 2024 року і стане основою подальшого зростання її економіки.
8 вересня 2023 року
Завершено імплементацію Директиви Ради 92/58/ЄЕС від 24.06.1992
про мінімальні вимоги до знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі
1 вересня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №933, яка зокрема передбачає втрату чинності Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, що був затверджений постановою КМУ № 1262 від 25.11.2009.
Зазначений технічний регламент по своїй суті був актом з охорони праці та встановлював вимоги до знаків безпеки і захисту здоров’я працівників на робочих місцях.
Скасування технічного регламенту разом з прийняттям розробленого Держпраці наказу Мінекономіки від 09.03.2023 № 1268 «Про затвердження Мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі» є заключним етапом імплементації Директиви Ради 92/58/ЄЕС від 24.06.1992 про мінімальні вимоги до знаків безпеки та/або захисту здоров’я на роботі, яку провели фахівці Держпраці разом з Мінекономіки та соціальними партнерами у тісній співпраці з експертним середовищем та міжнародними партнерами.
Імплементація директиви – це ще один крок щодо наближення національних нормативно-правових актів з охорони праці до права ЄС відповідно до міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, які передбачені Угодою про асоціацію, що усуває суперечності в законодавстві та сприятиме захисту здоров’я працівників на робочих місцях.
Джерело: Державна служба України з питань праці
За матеріалами сайту https://www.fpsu.org.ua
