8 грудня 2025 року

У бюджеті-2026 передбачено ₴50,7 мільярда на підтримку економіки та бізнесу

У Державному бюджеті України на 2026 рік закладено 50,7 млрд гривень на підтримку економіки та бізнесу, а також на потреби захисту довкілля та екологізації економіки. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

У відомстві зазначають, що бюджет-2026 поєднує пріоритет фінансування оборони з підтримкою приватного сектору, який формує робочі місця, податкові надходження та економічне зростання.

Загалом на підтримку українського бізнесу в бюджеті передбачено близько 40 млрд грн. Вперше закладено 1 млрд грн на програму страхування майна від воєнних ризиків.

Продовжується фінансування програм політики «Зроблено в Україні», спрямованих на стимулювання інвестицій у реальний сектор, розвиток внутрішнього виробництва та посилення несировинного експорту.

Бюджет також передбачає запуск Українсько-Американського інвестиційного фонду відбудови (1,9 млрд грн) та перезапуск InvestUkraine (49 млн грн).

На екологічні програми в бюджеті наступного року передбачено 6,3 млрд грн. Йдеться про природоохоронні заходи, розвиток водного господарства, екоконтроль, лісове господарство та геологорозвідувальні програми.

У міністерстві також зауважили, що окремо передбачено 13,1 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу, що на 3,5 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

За матеріалами сайту https://www.ukrinform.ua/

5 грудня 2025 року

47% українців скоротили витрати на базові потреби - дослідження

Повномасштабна війна суттєво змінила споживчі звички українців. Люди стали уважніше стежити за кожною гривнею, переглядають свої пріоритети та частіше обирають раціональність замість імпульсивних покупок. Попри економію, багато хто все ж намагається підтримувати внутрішній баланс і не відмовлятися від речей, що приносять задоволення чи користь для здоров’я.

За даними дослідження Gradus і Vogue Ukraine (600 онлайн-інтерв’ю людей із доходом вище середнього):

• 47% зменшили витрати на базові потреби.
• 82% уникають зайвого, але купують речі для задоволення.
• 77% обирають «менше, але якісніше».
• 76% інвестують у здоров’я, яке 70% називають головною статтею витрат.
• 59% витрачають на емоційний комфорт, 52% - на розвиток і досвід.

Поведінка споживачів:

• 88% прагнуть жити «тут і зараз».
• 85% дозволяють собі невеликі радощі, найбільше - у віці 25–34 роки.

Вибір брендів:

• 39% ставлять на перше місце якість, престиж важливий лише для 11%.
• У fashion & beauty найбільше впливають власний досвід (52%) та поради друзів (33%).

Ставлення до розкоші:

• 32% купують її стримано,
• 22% вважають недоречною,
• 19% сприймають як нормальну частину життя.

Гендерні відмінності:

• 61% жінок і 47% чоловіків не економлять на важливому.
• 70% жінок і 50% чоловіків продовжують купувати товари для емоційного комфорту.

За матеріалами сайту news.finance.ua

4 грудня 2025 року

Верховна Рада ухвалила держбюджет-2026. Головні цифри

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік з дефіцитом близько 18,5% ВВП. Законопроєкт №14000 у другому читанні з урахуванням пропозицій профільного комітету підтримали 257 народних депутатів.

Після доопрацювання урядом бюджетних висновків до другого читання обсяг доходів збільшено на 27,8 млрд грн, до 2 трлн 917,9 млрд грн. Загальний фонд становить 2 трлн 625 млрд грн, спеціальний фонд – 292,9 млрд грн. Доходи у 2026 році будуть більші на 415,3 млрд грн, ніж у 2025-му.

У держбюджеті уряд запланував підвищення соціальних стандартів – вперше з 2023 року: мінімальна зарплата зросте з 8000 грн до 8647 грн (+8%); загальний прожитковий мінімум – з 2920 грн до 3209 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3028 грн до 3328 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – з 2361 грн до 2595 грн (+9,9%).

4 грудня 2025 року

Україна втратить мільйони працівників: країні доведеться завозити робочу силу

В Україні вже зараз спостерігається гострий дефіцит робочої сили, який після завершення війни лише посилюватиметься. Тому країні доведеться залучати іноземних працівників. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

За її словами, нестача кадрів зумовлена низькими зарплатами та масовою міграцією. Після перемоги ситуація буде ще складнішою, адже європейські держави, де населення швидко старішає, не захочуть відпускати українських мігрантів.

Лібанова підкреслює: залучення іноземних працівників після війни стане неминучим, адже іншої альтернативи немає. Україна ще тривалий час залишатиметься відносно бідною країною, тож приїжджатимуть не за соціальною допомогою, а ті, хто справді хоче працювати – і це може стати перевагою для економіки.

3 грудня 2025 року

Середня зарплата в Україні за місяць зросла на 1% – Держстат

У жовтні 2025 року середня заробітна плата по Україні становила 26913 грн, що на 1,1% більше, ніж у вересні цього року. Про це повідомила Державна служба статистики.

Згідно з повідомленням, найвищі зарплати зафіксовані у Києві – 40 738 грн, а також у Луганській області – 30 675 грн (у цьому регіоні більшість респондентів – це установи бюджетної сфери, процес релокації яких ще триває) та Дніпропетровській області – 27 892 грн.

Найнижчі показники за середнім рівнем оплати праці спостерігаються у Чернівецькій області – 19 343 грн і Кіровоградській області – 19 920 грн.

Найвищий рівень заробітної плати в жовтні зафіксований у сфері інформації та телекомунікацій - 65 047 грн, найнижчий - в освіті (16 984 грн).

Нагадаємо, у вересні 2025 року середня заробітна плата по Україні становила 26 623 грн, що на 2,7% більше, ніж у серпні цього року.

У проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено оновлення мінімальної заробітної плати (8647 грн) та прожиткового мінімуму (1600 - 3512 грн, залежно від категорії).

За матеріалами сайту epravda.com.ua

2 грудня 2025 року

Продуктивність на межі: чому Україна відстає та як це виправити - Гетманцев

Середня продуктивність праці в Україні приблизно в 3−5 разів менша, ніж в країнах ЄС, і в 7−10 разів менша, ніж, наприклад, у Німеччині. Це означає, що українські компанії довше виробляють той самий продукт, витрачають більше ресурсів на ті ж результати і тому важче конкурують на зовнішніх ринках. Про це в телеграм-каналі написав Голова Податкового комітету В Р Данило Гетманцев.

За його словами, низька продуктивність праці в Україні є не лише економічною, а й соціальною проблемою. Ця ситуація має наслідком низькі зарплати, обмежує можливості для працевлаштування вразливих груп та створює умови для майбутньої трудової міграції.

«Показник продуктивності праці вимірюється співвідношенням ВВП до кількості працівників або відпрацьованих годин. Це історія не про «ледачість», а про системні чинники, що впливають найбільше саме на рівень ВВП», - пояснив Гетманцев.

Застаріла інфраструктура, недостатні інвестиції в обладнання та автоматизацію, низький рівень управлінських практик, слабка логістика й фрагментованість бізнесу.

Частина економіки задля зниження податків працює в малих, неконкурентних компаніях, які не мають доступу до капіталу й технологій. Додатково має вплив війна, руйнування виробничих потужностей і вимушена релокація підприємств.

Але це відставання у продуктивності - не вирок, а можливість. Інвестиції у підвищення продуктивності праці - це ключ до того, щоб економіка могла рости, українці отримали вищі зарплати, а країна ставала конкурентнішою.

1 грудня 2025 року

Нерівномірне відновлення та зміни на ринку праці – дослідження Forbes Ukraine

Аналітики Forbes Ukraine дослідили фінансову звітність близько 2000 найбільших українських компаній за допомогою YouControl.

Результати дослідження свідчать: бізнес відновлюється нерівномірно - одні галузі нарощують фонд оплати праці, інші оптимізують команди та витрати.

Значне сповільнення зростання зарплат відбувається у галузі машинобудування (29,7% → 9,1%), хімічній промисловості (34,8% → 16,9%), харчовій промисловості (21,5% → 8,2%).

Натомість у галузі транспорту та логістики, а також у будівництві зарплати пришвидшили зростання, хоча й значно скромніше.

Динаміка реальної середньої зарплати у 3 кварталі перебувала в позитивній зоні та становила 1,2–2,9%. Причина - споживча інфляція сповільнилася до 13% (після 15% у 2 кварталі).

Зростання заробітної плати в реальному вимірі суттєво відстає від номінального зокрема через інфляцію та підвищення військового збору більш як утричі.

Компанії з річним виторгом 1 млрд грн і більше цьогоріч скоротили вже понад 20 тис. працівників (майже 2%). Найбільше зниження чисельності у добувній промисловості (-7,5%), легкій промисловості (-7%) і в транспортно-логістичній сфері (-3,5%).

Серед лідерів вивільнення персоналу - «Укрзалізниця» (скорочення перевезень), NovaPay (масштабна реорганізація бізнесу), «Шахтоуправління Покровське» (призупинення роботи через наближення фронту).

Суттєве зростання чисельності працівників спостерігається у фармацевтичному виробництві та деревообробній галузі, невелике - в харчовій промисловості.

За матеріалами facebook.com/youcontrol.com.ua

28 листопада 2025 року

Середня зарплата зростає: хто виграє на ринку праці-2025

В Україні середня зарплата впевнено зростає: у листопаді 2025 року вона досягла 27 тис. грн проти 22,5 тис. грн на початку року. Найвищі доходи традиційно у столиці - 31,5 тис., далі йдуть Львів та Ужгород. А от Херсон, Кривий Ріг і Суми залишаються аутсайдерами з показниками близько 20 тис. грн.

Лідери за оплатою праці - маркетингові директори та програмісти, які можуть отримувати 70–80 тис. грн. У топі також фіндиректори, ортодонти та керівники відділів продажу.

Та за блиском цих цифр ховається інша реальність: фахівці робітничих професій - ті, хто тримає економіку, виробництво й інфраструктуру - як і раніше не входять до числа високооплачуваних. Парадоксально, але саме їх країна потребує найбільше для відбудови й розвитку, однак рівень винагороди не відповідає ані складності роботи, ані дефіциту кадрів.

До речі, наступного року середню зарплату прогнозують на рівні 30 тис. грн. Натомість мінімалка зросте лише до 8647 грн - суми, явно недостатньої для задоволення базових потреб.

За матеріалами сайту epravda.com.ua

27 листопада 2025 року

Дефіцит робочої сили – серед ключових тенденцій, що впливають на український ринок праці у 2025 році

Такі дані наводить Європейська Бізнес Асоціація.

В умовах війни український бізнес за можливості продовжує працювати в онлайн-режимі. Так, цьогоріч повністю онлайн працюють 22% компаній, частково онлайн – 60%, повністю офлайн – 18% (в 2024 році – 12%).

Як правило, на робочих місцях працюють ті фахівці, хто не може виконувати свої обов’язки віддалено – йдеться про працівників заводів, енергетиків, продавців, охоронців, кухарів, офіціантів, готельний персонал.

При цьому, за оцінками компаній, найважче знайти робітничих і технічних спеціалістів, менеджерів із продажів, керівників середньої ланки та вузьких фахівців з англійською.

Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев висловив свою думку щодо планів на 2026 рік: « 94% опитаних українських компаній планують підвищувати зарплати, з них: 28% респондентів – на 11-15%; 23% – на 5-10%; 10% – на 16-20%. Для порівняння: у 2025 році 96% компаній, опитаних ЄБА, піднімали зарплати на 11-20% (64%); до 10% (28%).

Також наступного року 36% компаній планують розширювати штат, 9% – скорочувати; 6% відкриватимуть нові регіональні офіси, 3% – закриватимуть».

Він наголошує, що в умовах війни дефіцит кадрів, зокрема через високе структурне безробіття, проблемні питання, які є у суспільстві, щодо ефективності економічного бронювання, державної політики працевлаштування ветеранів – серйозна проблема для компаній, адже через це вони не можуть самостійно закрити вакансії та планувати свою подальшу діяльність.

Створення та запуск дієвих механізмів для вирішення кадрової кризи – відповідальність держави.

Гетманцев впевнений, що потрібен системний підхід, із чіткими планами того, що і як потрібно робити, оформлений у вигляді Стратегії зайнятості населення. До слова, нещодавно Мінекономіки презентувало проект документу.

За матеріалами facebook.com/d.getmancev

27 листопада 2025 року

«Армія відновлення»: три роки дії, що повертає життя громадам

Вже три роки проєкт «Армія відновлення» об’єднує українців, які працюють задля відбудови та розвитку країни.

Започаткований урядом у жовтні 2022 року, проєкт став символом спільної дії та підтримки. За цей час 80 тис. українців взяли участь у суспільно корисних роботах. Видано понад 320 тисяч направлень та профінансовано оплату праці учасників на суму 2,8 мільярда гривень.

Учасники програми виконують різноманітні роботи: від допомоги людям з інвалідністю, маломобільним групам населення, дітям, людям похилого віку та ВПО до посильної підтримки Збройних Сил України.

Упродовж тільки цього року до участі в СКР по Україні залучено 27 тис. працівників, а кожен четвертий по завершенню робіт – працевлаштований на постійне місце роботи.

Учасники програми мають можливість отримувати близько 12 тис. грн на місяць (до 1,5 мінімальних заробітних плат за повний місяць роботи). З серпня 2025 року на прифронтових територіях оплата праці збільшена до 16 тис. грн (до 2-х мінімальних зарплат).

У межах останніх рішень Уряду від 29 жовтня 2025 року, учасниками програми можуть стати ветерани, які не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, з оплатою праці за виконані роботи до 16 000 грн.