9 липня 2024 року
Вітчизняні виробники значно збільшили випуск сталі та металопрокату
У першій половині поточного року в Україні на третину зросло виробництво загального прокату та виплавка сталі.
Українські металургійні підприємства у січні-червні 2024 року збільшили виробництво готового металопрокату на 32,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,140 млн тонн (з 2,374 млн тонн). Виплавка сталі зросла на 37% до січня-червня 2023 року – до 3,874 млн тонн. Виплавка чавуну збільшилася на 22,3% – до 3,467 млн тонн.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
8 липня 2024 року
Відновлення роботи миколаївських портів здешевить логістику для експортерів
Відновлення повноцінної роботи миколаївських портів – «Миколаїв» та «Ольвія» – може суттєво здешевити логістику для вітчизняних експортерів та підсилити експортний потенціал України.
Зокрема, відкриття цього маршруту матиме надважливе значення для виробників аграрної продукції, оскільки до великої війни Миколаївський порт посідав провідні місця серед морських портів України в перевалці таких вантажів, а також сприятиме експорту товарів металургійної номенклатури (так, у 2021 році оператори терміналів акваторії Миколаєва перевалили 1,7 млн т металопрокату, 1,2 млн т чавуну та 5 млн т руди).
Докладніше про проблеми та перспективи запуску миколаївських портів – у статті незалежного інформаційно-консалтингового проєкту «Центр транспортних стратегій»
8 липня 2024 року
82% українців вважають свій рівень доходів недостатнім
82% українців вважають, що рівень їхнього матеріального забезпечення недостатній для гідного життя. При цьому менша частина респондентів (26%) зазначає, що рівень їхніх доходів категорично недостатній, а інша частина, що цей рівень є просто недостатнім (56%).
Порівняно з минулим роком кількість тих, хто вважає, що його рівень доходу є категорично недостатнім, скоротилася з 32% до 26%. А от динаміка кількості респондентів, які вважають свій рівень доходів недостатнім, показує збільшення – з 53% до згаданих 56%.
Водночас 2% опитаних кажуть, що їхній рівень доходу набагато більший, ніж достатньо для якісного життя.
Відповідні показники опубліковані в аналітичному звіті за підсумками дослідження компанії Gradus «Барометр якості життя 2024», проведеного у травні шляхом опитування широкої аудиторії – чоловіків та жінок у віці від 16 років і старше, що проживають у містах України з населенням 50 тисяч і більше (за винятком Донецької, Луганської та Херсонської областей).
Також у звіті – цікаві дані щодо оцінки українцями рівня задоволеності роботою, якості соціального життя, рівня безпеки, правового поля та регулювання, освітньої системи та системи охорони здоров’я, екологічної ситуації та досвіду життя в Україні.
За матеріалами сайту zn.ua
5 липня 2024 року
Останнім часом в засобах масової інформації з’явились дані про суттєве зростання зарплат держслужбовців в окремих центральних органах виконавчої влади. Трійкою лідерів стали: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (середній розмір нарахованої заробітної плати – 89,7 тис. грн), Антимонопольний комітет (88,3 тис. грн) та Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради (72,4 тис. грн).
Картину доповнює надвисокий рівень зарплат окремих керівних працівників Апарату ВРУ (понад 200-300 тис. грн), державних банківських установ (від 870 тис. до 1,4 млн грн), компаній нафтогазової галузі (від 300 тис. до 1,8 млн грн), транспорту та зв’язку (від 200 тис. до понад 1,3 млн грн), атомної енергетики (близько 400 тис. грн).
Фахівці департаменту з питань бюджету та оплати праці ФПУ порівняли ці цифри із доходами пересічних українців (висновки з розрахунків очікувано невтішні) та ще раз нагадали про спосіб подолання неадекватного розриву в зарплатах, пропонований профспілками, – вкрай необхідну нашому суспільству системну реформу оплати праці працівників і керівництва підприємств державного сектору економіки, установ/організацій, органів влади та інших структур, що фінансуються з державного бюджету.
4 липня 2024 року
АМКР закликає уряд переглянути норму про імпорт не менше 80% електроенергії
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за результатами імпорту електроенергії в травні-червні 2024 року та аналізу його впливу на економіку підприємства, регіону й держави доєднується до позиції низки інших енергоємних підприємств України, які висловили занепокоєння щодо необґрунтовано завищеної вимоги обов’язкового імпорту електроенергії.
У заяві, оприлюдненій пресслужбою підприємства, зазначається, що наразі ціна імпортної електроенергії для АМКР у більш ніж 2 рази перевищує ціну електроенергії, яку платять його конкуренти в галузі в країнах західної Європи. В таких умовах подальша робота стає збитковою, підприємство втрачає конкурентоспроможність на світовому ринку металургійної продукції, через що буде змушене значно скоротити виробництво та відправити у простій орієнтовно 1200 співробітників.
Читати повністю
4 липня 2024 року
У Раді вирішили «заморозити» соціальні виплати
Про це, коментуючи підготовку змін до державного бюджету, розповіла перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, народний депутат України Оксана Калетник.
«На жаль, Уряд прийняв рішення не підвищувати цього року розміри мінімальної заробітної плати, – зазначила вона. – Не буде змінюватися і прожитковий мінімум для розрахунку пенсій. Також передбачається скасувати її індексацію для деяких категорій пенсіонерів. На «заморожуванні» зазначених соціальних стандартів Уряд планує заощадити майже 12 млрд грн».
3 липня 2024 року
Корупція – головна причина роз’єднаності українського суспільства
У травневому опитуванні Київського міжнародного інституту соціології понад 1000 дорослих респондентів з різних регіонів нашої країни попросили оцінити рівень єдності українського суспільства та зазначити, що, на їхню думку, зумовлює можливу роз’єднаність.
За підсумками дослідження 44% учасників вважають, що в українському суспільстві зараз є єдність, (15%) кажуть, що зараз в Україні варто говорити про роз’єднаність, (36%) думають, що в суспільстві «у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності».
У першій трійці чинників, які спричиняють роз’єднаність, респонденти назвали: випадки корупції (16%), мовне питання (14%) та брак компетентності у владі, недовіру до дій влади і офіційної інформації від влади (13%).
3 липня 2024 року
Уряд прогнозує зростання темпів інфляції у наступні два роки
Згідно зі схваленою урядом Бюджетною декларацією на 2025-2027 роки, інфляція в Україні в наступні два роки не перевищить 10,4% у річному вимірі, а у 2027 році – сповільниться до 5,9%. Про це йдеться в даних постанови Кабінету Міністрів №751 від 28 липня 2024 року.
При цьому в 2025 році прогнозується зростання споживчих цін на 9,5% (грудень до грудня попереднього року), у 2026 році – на 10,4%.
У документі зазначається, що в середньостроковому періоді грошово-кредитна політика Національного банку буде повертатися до режиму інфляційного таргетування. Цінова динаміка на споживчому ринку до кінця 2024 року буде формуватися під впливом ряду різноспрямованих чинників.
2 липня 2024 року
Змінено порядок врахування періодів роботи за кордоном при обчисленні пенсії
У зв’язку із набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» від 25.04.2024 р. №3674, відбулися певні зміни у порядку врахування періодів роботи за кордоном при обчисленні пенсій.
Докладно про нові правила – в інформації від фахівців Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ
2 липня 2024 року
Світовий банк перевів Україну в категорію країн з доходами, вищими за середні
Доходи нашої країни оцінені у 5070 доларів США на душу населення. Про це свідчить класифікація країн за рівнем доходу на 2025 фінансовий рік від Світового банку.
Загалом Світовий банк розділяє економіки світу на чотири групи доходів: низький, нижчий за середній, вищий за середній і високий. Класифікацію оновлюють щороку 1 липня з урахуванням валового національного доходу (ВНД) на душу населення за попередній календарний рік.
Так, Світовий банк оприлюднив інфографіку, де показані економіки, що набули нових категорій цього року. Серед них – Україна, Алжир, Іран та Монголія, які перейшли з категорії країн з доходом нижче середнього до категорії країн з доходом вище середнього.
