10 липня 2025 року
В Україні в червні 2025 року сповільнилася інфляція
В Україні у червні сповільнилася як споживча, так і місячна інфляція. Про це повідомляє Державна служба статистики України.
«Інфляція на споживчому ринку в червні 2025 р. порівняно з травнем 2025 р. склала 0,8%, з червнем 2024 р. - 14,3%. Базова інфляція в червні 2025 р. порівняно з травнем 2025 р. склала 0,3%, з 0,3% - 0,3%. 12,1%», - повідомляє Держстат.
На споживчому ринку у червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
«Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м'ясо та м'ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, олію, цукор», - йдеться у повідомленні.
На 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 1,1%, що пов'язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття - на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% та палива та олій на 2,3%.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
9 липня 2025 року
Зарплати не встигають за цінами: інфляція з'їдає збільшення реальних доходів українців
Брак працівників в Україні і надалі підтримує зростання номінальних зарплат високими темпами – понад 20% у 2025 році, але через інфляцію реальні доходи зростають вдвічі меншими темпами.
Про це йдеться в липневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.
«Через посилення інфляційного тиску зростання реальних зарплат сповільнилося, зокрема в І кварталі 2025 року реальні зарплати зросли на 9,2% р/р. Згідно з високочастотними показниками, їхнє зростання надалі сповільнювалося й у ІІ кварталі», - сказано в документі.
У Нацбанку зазначають, що зростання кількості резюме в червні випереджало зростання кількості вакансій (у середньому кількість резюме зросла на 33%, а вакансій – на 6%), що свідчило про розширення пропозиції на ринку праці.
Водночас зберігаються значні секторальні диспропорції: найбільше в червні зросла кількість резюме в роздрібній торгівлі та телекомунікаціях (по 82%), тоді як зростання кількості вакансій у цих сферах значно відставало. Найбільше зростання кількості вакансій зафіксовано у сфері оборони та безпеки (на 61%).
Згідно з даними огляду, нестача працівників залишається найбільшою перепоною для ведення бізнесу. Проте завдяки розширенню пропозиції праці пошук кваліфікованих працівників у 2025 році дещо полегшився. Також на тлі дефіциту робочої сили зросла частка вакансій для студентів і пенсіонерів порівняно з початком року.
Споживча інфляція в Україні в річному вимірі в травні склала 15,9%, що стало максимальним показником за два роки. За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої в цілому за рік подорожчали на 22,1%.
За матеріалами сайту unian.ua
9 липня 2025 року
Зростання або стабільних доходів до кінця 2025р очікують 84% опитаних компаній
Про це свідчать результати опитування «Ведення бізнесу у воєнній Україні. Липень 2025», проведеного Американською торговою палатою в Україні (AmCham) та компанією-членом палати Citi Україна.
Згідно з інформацією пресслужби організації, 91% компаній-членів палати продовжують повністю функціонувати в Україні після більш ніж трьох років повномасштабної війни Росії в Україні, а 9% ведуть діяльність частково, демонструючи неймовірну стійкість та адаптивність. 74% мають гібридну модель роботи (офлайн і дистанційно), в той час як 20% повернулися до роботи в офлайн (в офісі), а 6% компаній обирають дистанційну модель роботи (домашній офіс).
«Я вражений неймовірною стійкістю українського бізнесу попри триваючу війну. Дійсно чудово, що 91% членів палати продовжують працювати після більш ніж трьох років конфлікту, а багато співробітників мужньо служать у Збройних силах. Незважаючи на значні виклики, включаючи пошкодження майна, приємно бачити, що переважна більшість спостерігає зростання або стабільність» - прокоментував результати дослідження співголова ради директорів AmCham та голова правління Citi Україна Олександр МакУортер.
Читати повністю
9 липня 2025 року
«Армія відновлення»: допомога, розвиток і підтримка країни
«Армія відновлення» – масштабна державна ініціатива, що об’єднує людей навколо важливої місії: не просто працювати, а разом відбудовувати майбутнє України.
З початку року в межах проєкту було видано 72 тисячі направлень для тимчасово безробітних українців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Загальна сума, спрямована на заробітну плату, становить 671 млн грн.
Учасники проєкту «Армія відновлення» щодня докладають зусиль для відбудови критично важливої інфраструктури, допомагають тим, хто постраждав унаслідок війни, а також беруть участь у будівництві оборонних споруд на потреби Збройних Сил України. Кожна область реалізує програму за індивідуальним планом, погодженим із місцевими військовими адміністраціями.
Це значно більше, ніж просто тимчасова зайнятість — це шанс набути нових навичок, отримати безцінний практичний досвід і зробити реальний внесок у майбутнє країни.
Служба зайнятості пропонує офіційно зареєстрованим безробітним долучитися до суспільно корисних робіт та щомісяця отримувати до 12 000 гривень. Оплата становить до 1,5 мінімальних заробітних плат за повний місяць роботи.
Сьогодні «Армія відновлення» успішно діє вже у 19 регіонах України.
За матеріалами сайту golos.com.ua
8 липня 2025 року
Перехід на 4-денний робочий тиждень: у Держслужбі зайнятості оцінили перспективи
5 липня голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що в Україні можна було б ввести 4-денний робочий тиждень навіть під час війни, дозволивши бізнесу самостійно ухвалювати таке рішення. Держслужбі зайнятості надала коментар з цього питання.
В Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Про це повідомляє пресслужба Державної служби зайнятості.
Зазначається, що скорочення цього часу можливе для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. При цьому в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
«Наразі в країні відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте наявні у Служби вакансії від роботодавців диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час», - зазначила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна.
8 липня 2025 року
Ринок праці України: цифри свідчать, що криза поглиблюється
Компанії відзначають нестачу робочої сили, при цьому в країні росте кількість людей з інвалідністю, плюс, міграція.
На сьогоднішній день 74% компаній повідомляють про нестачу робочої сили, а вакантність позицій сягнула 32%. Через війну в Україні має місце безпрецедентний дефіцит кадрів. Адже мобілізація забрала значну частину працездатного населення, переважно чоловіків віком 25–60 років. Про це пише Андрій Длігач, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, керівник проєкту «Голос Громадянського суспільства».
«Людські втрати та соціальні трансформації поглиблюють кризу. За два роки повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю в Україні збільшилася на 300 тисяч, досягнувши позначки близько трьох мільйонів. Це потребує негайної та ефективної реінтеграції людей з інвалідністю у ринок праці», - зазначив він.
За його словами, руйнування економічної інфраструктури призвело до втрати близько 15,5% робочих місць (2,4 мільйона працівників) 2022 року. Це також створює драматичні регіональні дисбаланси, наприклад, у 2024 році дефіцит кадрів в оборонно-промисловому комплексі сягнув 30%.
«Міграційний виклик — ще одна складова цієї непростої мозаїки. Нині близько 4,9 мільйона українців мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). І хоча 63% із них змогли знайти нову роботу, їхня інтеграція залишається ключовим викликом», - додав він.
Ще більш загрозливою є зовнішня міграція. Після 2022 року близько 6,8 мільйона українців виїхали з країни, з них 4,2 мільйона перебувають під тимчасовим захистом у ЄС. Переважна більшість цих людей — молодь та особи середнього віку, чия відсутність є прямою втратою інтелектуального та економічного потенціалу, що значно сповільнює відновлення.
За матеріалами сайту zn.ua
7 липня 2025 року
Українська молодь обирає професійне навчання
Дедалі більше підлітків обирають раннє здобуття професії. Вже шостий рік поспіль зростає кількість вступників до закладів професійної освіти. Так, у 2024 році до профтехів і закладів фахової передвищої освіти вступали 230 тис. підлітків, а у довоєнному 2021 році - 210 тис. Про це йдеться у аналітичному огляді Конфедерації роботодавців України.
«В основі такої тенденції - усвідомлений вибір професії та бажання підлітків 13−15 років якомога раніше почати заробляти», — йдеться у ньому.
Аналітики Конфедерації відзначають, що конкретну професію обирають здобувати найбільш рішучі і самостійні підлітки. Так, 46% з них вже у 12 років знають, ким хочуть стати в дорослому віці. 41% школярів вирішили навчатись у професійно-технічних закладах освіти тому, що не захотіли «втрачати два роки в школі», 39% — тому, що хотіли здобути обрану ними професію.
Свій вибір вони обґрунтовують власними інтересами й захопленнями (59%) та здібностями (30%). Ці підлітки вдвічі рідше дослухаються до порад батьків — ті, хто слідує порадам старших, частіше продовжують навчання у 10−11 класах.
Другий тренд — бажання стати економічно незалежними і якомога раніше почати заробляти. Кожен шостий з підлітків, хто хоче цього, вже здобуває професію.
Важливо, що понад 70% підлітків, які стали студентами професійних закладів освіти, задоволені своїм вибором.
І ще один фактор — за рік на 40% зросла кількість підлітків, які хочуть пов’язати своє майбутнє зі Збройними силами.
«Ці дані свідчать, що здебільшого підлітки знають, чого хочуть. Але часто поради батьків і вчителів «допомагають» зробити вибір, який забирає в них сім років на навчання в школі та ВНЗ. У підсумку в 21−22 роки вони опиняються на ринку праці з не завжди актуальним фахом і потребою працювати на позиціях, де вища освіта взагалі не потрібна. Іноді молоді люди взагалі розчаровуються у виборі професії. Підлітки, які почали здобувати професію в 14−15 років, починають працювати в 17−18. Можливостей для реалізації набагато більше. Й вони можуть здобути вищу освіту, коли чітко визначаться з напрямом», — відзначили у Конфедерації роботодавців України.
Тому є шанс, що кадровий дефіцит в Україні у найближчі 3−5 років стане меншим за рахунок збільшення кількості школярів, які обирають професійне навчання.
За матеріалами сайту biz.nv.ua
7 липня 2025 року
Барометр якості життя-2025: українці тримаються завдяки справі
Незважаючи на війну, економічну невизначеність і високий рівень тривоги, українці демонструють помірну стійкість у сприйнятті життя в країні. Третій рік поспіль найвищу оцінку серед усіх сфер отримує задоволеність роботою — як серед бізнес-аудиторії, так і серед широкого населення.
Це демонструють результати нової хвилі дослідження «Барометр якості життя» у 2025 році, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією спільно з дослідницькою компанією Gradus Research. Дослідження охоплює дві аудиторії — загальну по країні та бізнес-аудиторію, представлену співробітниками членських компаній Асоціації.
У 2025 році 65% бізнес-аудиторії задоволені поточним місцем роботи, рівнем самореалізації та дотриманням прав працівників. Цей показник залишається на рівні з 2024 роком. Частка незадоволених є сталою — 10%.
Серед широкої аудиторії рівень задоволеності значно нижчий: лише 31% респондентів позитивно оцінюють свою роботу, тоді як третина висловлює невдоволення.
7 липня 2025 року
4-денний робочий тиждень: чи готова Україна до таких змін?
В Україні можна було б ввести 4-денний робочий тиждень навіть під час війни, дозволивши бізнесу самостійно ухвалювати таке рішення.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Я б у якості експерименту таке підтримав, але точно на період війни це не можна робити обовʼязковим. Роботодавець має разом з трудовим колективом це питання вирішувати. Але зробити це опційно і дати таку можливість, аби роботодавець і працівник змогли домовитися про такий спосіб і режим роботи – я б на таке пішов», – сказав Гетманцев.
Він додав, що цю практику вже запроваджують, або ж активно використовують у кількох країнах Європи: «Це діє вже в Бельгії, Ірландії. І також це питання широко обговорюється в інших країнах».
Напередодні Мінсоцполітики повідомило, що через війну Україна втратила до 40% робочого покоління. Зазначається, що 1,7 млн українців, які працювали до війни на батьківщині, перебувають за кордоном.
«Демографія дуже змінює ринок праці і впливає на нього. 74% роботодавців відчувають брак кадрів, а середній дефіцит у компаніях становить приблизно 15% від штату», - повідомили в міністерстві.
За матеріалами сайту unian.ua
4 липня 2025 року
Рівень безробіття в Україні в червні зменшився до 12%, а рівень бідності зріс до 25,2%
У червні 2025 року рівень безробіття в Україні зменшився до 12% - новий найменший показник від початку повномасштабної війни. Втім, проксі-показник рівня бідності - частка опитаних людей, що змушена економити на їжі - у червні 2025 року зріс до 25,2%. Про це пише Центр економічної стратегії з посиланням на дані Info Sapiens.
Ринок праці України вкрай гостро відчуває на собі всі виклики повномасштабної війни. Економічний шок початку російського вторгнення спричинив падіння як попиту, так і пропозиції праці - бізнеси не наймали, а люди не подавалися на роботу.
Згодом попит на робочу силу став відновлюватися, але повільно; водночас кількість охочих знайти нову роботу вже влітку 2022 взлетіла і перевищила середні показники 2021 року.
Втім, далі тренди розійшлися: потреба у робочій силі весь час відновлювалася разом з відновленням економіки, а активність шукачів роботи весь час скорочувалася — не в останню чергу через міграцію українців за кордон та мобілізацію до Сил оборони.
Люди стали активніше шукати роботу, ніж у 2024 році, але обсяг розміщених нових резюме коливається в межах 80−90% від середнього рівня 2021 року. Кількість нових вакансій практично припинила зростання і залишається на рівні 85−90% від 2021 року.
Впродовж останніх кількох років в Україні спостерігається чіткий тренд на зменшення рівня безробіття, однак рівень бідності залишається відносно стабільним.
За матеріалами сайту minfin.com.ua
