22 грудня 2025 року
Молодь повертається на ринок праці: перші сигнали відновлення
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну кількість молодих українців, які шукали роботу, різко скоротилася. Втім у 2025 році вперше за час великої війни зафіксовано зростання числа пошукачів віком до 35 років.
У Державній службі зайнятості повідомляють, що у 2022–2024 роках активність молоді на ринку праці стрімко знижувалася. У 2022 році кількість молодих шукачів роботи скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2021 роком - з 652 тис. до 302 тис. осіб. У 2023 році падіння продовжилося - показник зменшився ще в 1,8 раза, до 169 тис., а у 2024 році знизився ще на 25 тис. осіб.
У Службі зайнятості пояснюють цю тенденцію вимушеною еміграцією мільйонів українців через російську агресію. За словами міністра молоді та спорту Матвія Бідного, після початку повномасштабної війни країну залишили близько 1,7 млн молодих українок та українців.
Водночас у 2025 році вперше з 2022-го кількість звернень молоді до центрів зайнятості зросла - приблизно на 4 тис. осіб у порівнянні з попереднім роком. Найвищу активність демонструє молодь Закарпаття: тут кількість звернень зросла на 37% у річному вимірі.
Загалом цього року Державна служба зайнятості надала послуги близько 150 тис. молодих людей. Майже 73 тис. з них працевлаштовано, 14,3 тис. проходили професійне навчання, 2,1 тис. отримали ваучери на освіту, а близько 4 тис. - фінансування для започаткування власної справи в межах програми «Власна справа».
За матеріалами сайту news.finance.ua
18 грудня 2025 року
Очікувані та реальні доходи від приватизації держмайна за 12 років
У держбюджеті на 2025 рік прибуток від приватизації було закладено на рівні 3,2 млрд гривень. З січня по жовтень до бюджету надійшло 2,9 млрд грн, це 90,6% від початкового плану.
Минулого року план перевиконали більше ніж вдвічі, водночас у 2022 та 2023 реальні надходження були значно меншими від очікуваних.
У 2026 році уряд планує отримати від приватизації державного майна 2 млрд гривень. Такий прибуток заклали у держбюджет, який у грудні Верховна рада вже ухвалила в цілому.
Читати повністю
16 грудня 2025 року
Україна та Німеччина запускають програму JobConnect для реформування ринку праці
Міністерство економіки України та Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) підписали декларацію про наміри щодо підтримки реформ ринку праці через новостворену програму JobConnect. Ініціатива спрямована на посилення соціально-економічного розвитку України та сприяння її європейській інтеграції.
Як повідомили в Мінекономіки, декларація закріплює спільне бачення сторін щодо реформування ринку праці у тісному зв’язку із соціальною політикою, зміцнення інституційної спроможності, ефективного використання публічних ресурсів, а також передбачає відкритість до залучення додаткових партнерів.
«JobConnect надає практичні інструменти: людям - для пошуку роботи, бізнесу - для залучення необхідних працівників. Ми зосереджуємося на результаті - якісніші послуги зайнятості, сучасні підходи до підбору вакансій і навчання, а також рішення, що допомагають людям повернутися на ринок праці та підвищити свою конкурентоспроможність», — зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Він також підкреслив, що партнерство з урядом Німеччини дозволяє масштабувати ці інструменти та забезпечити чітку координацію між ключовими стейкхолдерами.
JobConnect - це новий проєкт, що фінансується Урядом Німеччини та впроваджується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ GmbH. Проєкт спрямований на підтримку соціально-економічного розвитку України та її євроінтеграційного курсу.
Починаючи з 2026 року, Уряд Німеччини підтримає реалізацію програми JobConnect, передбачивши фінансування у розмірі 10 млн євро.
За матеріалами сайту https://ukrrudprom.com/
16 грудня 2025 року
НБУ: відновлення економіки України прискориться до кінця 2025 року
Реальний ВВП України в третьому кварталі цього року зріс на 2,1% у річному вимірі, а порівняно з попереднім кварталом – на 0,8% у сезонно скоригованому вимірі. Про це йдеться в повідомленні Національного банку України з посиланням на показники Державної служби статистики.
У Нацбанку зауважують, що темпи відновлення економіки пришвидшилися порівняно з другим кварталом 2025 року, як і прогнозувалося.
Відповідно до жовтневого прогнозу НБУ, в четвертому кварталі 2025 року відновлення економіки пришвидшиться до 3,4% завдяки розширенню бюджетних стимулів та приватного споживання.
Враховуючи результати попередніх кварталів, НБУ очікує, що за підсумками 2025 року зростання реального ВВП буде близьким до жовтневого прогнозу (1,9%).
15 грудня 2025 року
Проблема без розв’язання: дефіцит кадрів став головною проблемою українського бізнесу
Кадрова криза стала головним викликом для українського бізнесу. Війна, мобілізація та міграція призвели до критичного скорочення доступних трудових ресурсів. Бізнес змушений конкурувати за кожного працівника, підвищуючи зарплати й змінюючи підходи до найму. Однак короткострокових рішень проблеми не існує, а перспективи повернення біженців залишаються туманними.
За даними Держстату, середньооблікова чисельність штатних працівників в Україні скоротилася із 7 млн у 2021 році до 5,3 млн у вересні 2025-го. Нестача кадрів вийшла за межі статусу однієї з перешкод для бізнесу.
Згідно з результатами опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, нестача персоналу у 2025 році є найзначнішою проблемою для бізнесу – 60% оцінок (синя лінія на графіку). Далі серед перешкод ідуть «небезпечні умови праці» (49%) та «зростання цін на сировину та товари» (47%).
Рівень нестачі персоналу різко зріс після активізації мобілізації у травні 2024 року, і зараз немає видимих причин для його повернення до прийнятного значення.
За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), у поточному році лише 5% бізнес-респондентів не відчувають нестачі кадрів, а 74% (у 2024 році – 71%) вважають цю проблему значущою.
«Найскладніше заповнити вакансії робітничих і технічних спеціальностей через відтік кадрів та низьку мотивацію працювати офлайн. Також важко знайти менеджерів із продажу та керівників середньої ланки, оскільки їхня робота вимагає постійної присутності, а можливості бронювання обмежені», – зазначають у ЄБА.
Хоча український бізнес оцінює рівень загальної чисельності персоналу (помаранчева лінія на графіку) вище нейтрального рівня (50 балів), результати опитування НБУ у ІІІ кварталі 2025 року показують, що в наступні 12 місяців бізнес дає негативні оцінки щодо динаміки загальної кількості працівників. Негативні очікування висловили респонденти більшості галузей економіки, особливо будівництва.
12 грудня 2025 року
Суд скасував тримісячний строк для позовів щодо зарплати
Конституційний Суд України ухвалив важливе рішення, яке посилює захист трудових прав працівників. Встановлений раніше тримісячний строк для звернення до суду щодо стягнення зарплати визнали таким, що суперечить Конституції. Це відкриває працівникам ширші можливості для відновлення своїх порушених прав.
11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) та ухвалила Рішення № 1-р/2025.
Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті».
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.
У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.
За матеріалами сторінки у Facebook Конституційного Суду України
11 грудня 2025 року
Президент України підписав закон про Державний бюджет-2026
Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради.
Доходи держбюджету у 2026 році становитимуть 2,918 трлн грн. Це більше на 415,3 млрд грн, ніж у 2025 році. Видатки зростуть до 4,837 трлн грн, що більше на 134,5 млрд грн.
Такі показники формують дефіцит приблизно 1,9 трлн грн. Це близько 18,5% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у 2 трлн 79 млрд грн. Внутрішні запозичення мають забезпечити ще близько 430 млрд грн.
Мінімальна зарплата у 2026 році зросте від 8 тис. грн до 8647 грн. Загальний прожитковий мінімум зросте від 2920 грн до 3209 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб підвищать від 3028 грн до 3328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, від 2361 грн до 2595 грн.
У держбюджеті на 2026 рік вперше закладено не лише середньорічний курс долара США на рівні 45,7 грн за долар, а й середньорічний курс євро на рівні 49,40 грн за євро.
Основні напрями фінансування: оборона (2,8 трлн грн), освіта (273,9 млрд грн), соціальний захист (468,5 млрд грн), підтримка ветеранів (19 млрд грн), медицина (258,6 млрд грн), бізнес і економіка (52 млрд грн), аграрний сектор (14 млрд грн).
За матеріалами сайту https://news.finance.ua/
10 грудня 2025 року
Інфляція в Україні в листопаді незначно зросла, але загалом за рік вона сповільнилася - Держстат
В Україні інфляція в листопаді поточного року порівняно з жовтнем зросла до 0,4%, у річному вимірі темпи інфляції скоротилися до рівня в 9,3%. Про це йдеться в даних Державної служби статистики.
«Інфляція на споживчому ринку в листопаді 2025 року порівняно із жовтнем становила 0,4%, із листопадом 2024 року - 9,3%. Базова інфляція в листопаді 2025 року порівняно з жовтнем становила 0,3%, з листопадом 2024 року - 9,3%», - йдеться в повідомленні.
Хоча водночас низка продуктів харчування і товарів подорожчала.
Згідно з опитуванням Нацбанку, у третьому кварталі підприємства зберегли позитивні оцінки розвитку ділової активності протягом наступних 12 місяців. Бізнес очікує зростання обсягів виробництва товарів і послуг, незважаючи на помірне посилення інфляційних і курсових очікувань. Щодо інфляції, то очікування зросли до 11,4% порівняно з 10,9% у попередньому кварталі, а частка респондентів, які очікують на інфляцію понад 15%, збільшилася до 22%.
.
9 грудня 2025 року
Не тільки зарплата: чому українці хочуть звільнитися - дослідження
Експертно-аналітичний центр GRC.UA оприлюднив тривожні результати дослідження мотивації та задоволеності українських працівників, які свідчать про високий ризик плинності кадрів. В опитуванні взяли участь понад 600 респондентів із різних секторів економіки.
Головний висновок: фінансові фактори вже не є єдиною проблемою. Не менш критичними стали питання розвитку, визнання та якісної комунікації.
Головні причини, які змушують задуматися про звільнення (респонденти могли обирати до трьох варіантів):
- Відсутність розвитку - 55%.
- Низька компенсація - 55%.
- Відчуття недооцінки - 50%.
- Вигорання / надмірне навантаження - 45%.
- Відсутність сенсу або впливу - 20%.
- Проблеми зі стосунками з керівником - 20%.
- Відсутність зворотного зв’язку - 10%.
8 грудня 2025 року
«Укрпромзовнішекспертиза» вказала на серйозні перекоси в тарифах «Укрзалізниці»
Минулого тижня у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбулися слухання щодо тарифної політики державних монополій «Укрзалізниці» й «Укренерго». Під час засідання представники ДП «Укрпромзовнішекспертиза» – керівник Володимир Власюк і заступник директора Сергій Поважнюк – презентували результати досліджень впливу тарифних рішень на промисловість, логістику й економіку.
У центрі обговорення були потенційні підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення у 2025–2026 роках, реформування системи перевезень та управління активами УЗ, а також можливий поділ компанії за видами діяльності. Експерти наголосили, що чинна тарифна модель містить суттєві деформації, які не відповідають європейським підходам.
За словами Власюка, у ЄС залізниця – це перш за все інфраструктура для пасажирських і промислових перевезень, а не інструмент максимізації прибутку. Він навів приклад Польщі та Німеччини, де пасажирські перевезення працюють із помірною прибутковістю, тоді як в Україні їхня маржинальність сягає -150% EBITDA. Водночас вантажний сегмент в Україні забезпечує надмірно високі 38–40% маржі, що в багато разів перевищує нормальну європейську практику.
Експерт зазначив, що вантажна база УЗ стрімко звужується. Виробництво сталі в Україні знизилося із 43 млн до 6 млн т. За таких обсягів будь-яке підвищення тарифів стає непропорційно важким для промисловості. Крім того, кореляція між підвищенням тарифів і зменшенням перевезень становить 0,98 – фактично автоматичний перехід вантажів на автомобільний транспорт.
Власюк підкреслив, що точкові рішення проблему не вирішать. Потрібна комплексна стратегія на 3–5 років із чіткими фінансовими моделями, переглядом резервів УЗ і впровадженням сучасних рішень у приміських перевезеннях.
За результатами слухань Комітет заявив про підготовку рекомендацій уряду щодо оновлення тарифної політики та підвищення прозорості роботи державних монополій.
За матеріалами сайту https://gmk.center/
