29 липня 2025 року
Три рушії євроінтеграції: в яких сферах Україна може стати незамінною для ЄС
Європейський Союз переосмислює стратегічні пріоритети – від декарбонізації до конкурентоспроможності з акцентом на оборону, промисловість та нові завдання сільського господарства.
Мета проста, але масштабна – зменшити зовнішні залежності та перетворити ЄС на глобального гравця з власною індустріальною та безпековою основою.
Для України це означає одне: процес інтеграції з можливими партнерами вже триває. Саме час зробити все, щоб стати повноправною частиною нової європейської архітектури.
В центрі уваги тут мають бути три галузі, ключові для української економіки і критично важливі для політичного порядку денного ЄС: оборонна промисловість, сталеливарний сектор і сільське господарство.
Їхнє позиціонування визначить, чи стане Україна стратегічним союзником ЄС, чи її імпорт буде проблемою, яку Європа намагатиметься «врегульовувати».
Таку думку висловлює (і докладно економічно обґрунтовує) старша радниця консалтингової компанії FTI Consulting Brussels Ольга Бєлькова у своїй колонці для видання «Європейська правда».
28 липня 2025 року
Причина зростання зарплат – великий дефіцит кадрів
У червні 2025 року Пенсійний фонд України зафіксував значне зростання середньої заробітної плати, що враховується при розрахунку пенсій. За місяць цей показник збільшився майже на 2 тисячі гривень.
Середня зарплата в червні становила 22336 гривень. Це на 1981 гривню більше, ніж у травні, коли показник становив 20355 гривень. Порівняно з червнем 2024 року зростання ще більш вражаюче – тоді середня заробітна плата становила 18806 гривень. Таким чином, річне зростання сягає 18,8%.
Водночас рівень інфляції в Україні в червні знизився до 14,3%, що дало змогу реальній зарплаті зрости на 4,5% у річному обчисленні. Тобто українці не тільки отримують більше грошей, а й частково зберігають купівельну спроможність своїх доходів.
Про цьому експерти ринку праці зазначають, що причина зростання – не поліпшення в економіці, а великий дефіцит кадрів, який змушує роботодавців мотивувати людей грошима. За даними Мінекономіки, три сектори, в яких заробіток зріс найбільше, на 32-43%, – це сільське господарство, будівництво та інформаційні технології.
За матеріалами focus.ua
28 липня 2025 року
Ціни на електроенергію не мають підвищуватися без аналізу наслідків для промисловості
Федерація роботодавців України звернулась до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із закликом не приймати рішення про підвищення граничних цін на електроенергію. Відповідний лист ФРУ направлено також до Міністерства економіки та Міністерства енергетики.
ФРУ прогнозує, що підвищення прайс-кепів на електроенергію для промисловості матиме значні негативні наслідки. Серед них: стрімке подорожчання собівартості продукції – для внутрішнього ринку та експорту; втрата конкурентних позицій української промисловості на внутрішніх та зовнішніх ринках; скорочення виробництва, зокрема в критично важливих секторах економіки та оборони; зниження валютної виручки та податкових надходжень; ризик масових звільнень через неможливість покрити зростаючі витрати на енергоносії.
Федерація пропонує не підвищувати граничні ціни без запуску довгострокових аукціонів на доступ до міждержавного перетину (щонайменше – на місяць вперед), наполягає на необхідності впровадити механізм щомісячного/квартального розподілу міждержавного перетину, який дозволить імпортерам планувати постачання і впливати на ринок, а також відзначає потребу сформувати прозорий графік лібералізації доступу до імпорту, включно з інтеграцією в європейські платформи аукціонів.
«Необхідно утриматися від значного підвищення price caps до моменту створення конкурентного середовища, яке дозволить ринку самостійно формувати справедливу ціну», – зазначається у зверненні ФРУ.
За матеріалами minprom.ua
25 липня 2025 року
НБУ погіршив прогноз щодо зростання економіки України
Національний банк України погрішив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 році з 3,1% до 2,1%. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу з питань монетарної політики.
«Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла», – зазначив Пишний.
За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 роках (на 2026 рік НБУ раніше прогнозував зростання ВВП на «Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%», – зазначив голова НБУ.
За матеріалами сайту minprom.ua
25 липня 2025 року
«Армія відновлення»: вже 75 тисяч направлень на роботи з початку року
З початку року в межах проєкту «Армія відновлення» Державна служба зайнятості видала 75 тисяч направлень для тимчасово безробітних українців та внутрішньо переміщених осіб. На заробітну плату цих працівників спрямовано 712 млн грн.
Проєкт «Армія відновлення» є державною ініціативою, яка покликана згуртовувати людей для відбудови України. Безробітні, що отримують направлення на такий вид робіт, як правило працюють над відновленням пошкодженої під час війни інфраструктури, ці люди також допомагають постраждалим від обстрілів, вони дотичні до будівництва оборонних споруд для ЗСУ. Кожен регіон розробляє власний план робіт та узгоджує його з військовою адміністрацією.
Заробітна плата в межах проєкту «Армія відновлення» становить в середньому 9,5 тис. грн. Разом із тим, така тимчасова зайнятість передбачає можливість розвитку нових навичок та здобуття досвіду, які будуть корисними при подальшому працевлаштуванні.
Суспільно корисні роботи тривають у 19 регіонах України. Найактивніше вони виконуються у Харківській (40,5 тис. направлень), Донецькій (32,4 тис. направлень) та Київській (31,1 тис. направлень) областях.
Загалом, з початку дії програми, тобто з жовтня 2022 року, вже видано 291 тис. направлень на такі суспільно-корисні роботи.
За матеріалами сайту rbc.ua
24 липня 2025 року
Соціальні реалії 2025: скільки потрібно для життя
Міністерство соціальної політики України оприлюднило оновлену інформацію щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з розрахунками в цінах червня 2025 року розмір прожиткового мінімуму на одну особу на місяць складає 8421,94 грн (9932,81 грн – з урахуванням суми обов’язкових платежів).
Нагадаємо, бюджетний прожитковий мінімум, до якого прив’язані соціальні виплати, у 2025 році становить 2920 грн (для працездатних осіб 3028 грн).
За матеріалами сайту pon.org.ua
23 липня 2025 року
Український бізнес підтримав ідею 4-денного робочого тижня та назвав умову
Більшість представників бізнесу (58%) в Україні позитивно ставляться до ідеї запровадження 4-денного робочого тижня.
За умови 10-годинного робочого дня. Про це йдеться у щомісячному опитуванні бізнесу Торгово-промислової палати України.
Відповіді на питання про підтримку 4-денного робочого тижня (40 годин) за згодою роботодавця і працівників розподілилися наступним чином:
31% – Так – позитивно вплине на продуктивність
27% – Швидше підтримую, але без зменшення зарплати
16% – Нейтрально – бізнес сам має вирішити
13% – Скоріше проти – економіка потребує максимальної зайнятості
13% – Ні – недоцільно через військові та економічні реалії.
За матеріалами сайту minprom.ua
23 липня 2025 року
Ринок праці: зростає кількість жінок у «чоловічих» сферах
Такі висновки зробила команда «OLX Робота» за результатами опитування, проведеного у липні 2025 року.
У дослідженні взяли участь понад 3,5 тисячі респондентів, більшість з яких — жінки віком від 31 до 50 років. Опитування показало, що жінки дедалі частіше обіймають раніше нетипові для них посади та сфери. Респонденти виокремили такі:
- Логістика та транспорт, 42%
- Безпека та Сили оборони, 32%
- Керівні посади в бізнесі, 29%
- IT та програмування, 28%
- Будівництво та робітничі спеціальності, 19%.
Основними причинами таких змін стали брак кадрів (30%) та переосмислення життєвих пріоритетів через війну (48%).
Водночас жінки все ще стикаються з бар’єрами на шляху до професійної реалізації. Найпоширеніші труднощі — низька оплата праці (52%), неможливість поєднати роботу й сім’ю через негнучкий графік (43%), а також гендерні стереотипи з боку роботодавців (34%).
Для покращення ситуації опитані запропонували запровадити гнучкий графік (42%), створювати програми підтримки від держави та бізнесу (25%) і розширювати доступ до професійної освіти (14%).
За матеріалами сайту socportal.info
22 липня 2025 року
Рівень зарплат українців поступово зростає. Але інфляція «з'їдає» реальні доходи
Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 року на 24,1% - до 23,5 тис. грн.
Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% - з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025.
Найвищі зарплати традиційно у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій - у першому кварталі 2025 року вони сягнули 65,6 тис. грн (дані Держстату). Це на 32,6% більше, ніж роком раніше.
Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.
На другому місці - фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік - 28,6%.
Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність - 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).
Низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання - 13,1%.
Читати повністю
21 липня 2025 року
Голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова наголошує на необхідності підвищення прожиткового мінімуму в Україні, який є основою для нарахування пенсій, соціальних допомог, зарплат у бюджетній сфері, а також послуг у медицині, освіті та житлово-комунальній сфері, повідомляється на сайті політсили у понеділок.
«На сьогодні офіційний прожитковий мінімум майже в чотири рази менший, ніж фактичний. Його розмір не забезпечує навіть базових потреб людини – на їжу, ліки, одяг чи житло», – наголосила очільниця комітету, коментуючи внесений до Верховної Раді пакет із чотирьох законопроєктів №№13466, 13467, 13468 та 13469 щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму.
Помилка, за її словами, була допущена ще у 2016 році, коли прожитковий мінімум почали використовувати для розрахунків зарплат, пенсій і допомог, але не підвищували його відповідно до зростаючих цін.
