1 вересня 2025 року
ЄС готує вуглецеві пастки: CBAM вдарить по українському експорту
Українські експортери вже з наступного року можуть зіткнутися з новими викликами. Вони пов’язані з оподаткуванням вуглецю у межах CBAM.
Про те, чому це небезпечно для української економіки, розповів експерт енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
«Я неодноразово писав про проблему з якою можуть зіткнутися українські експортери вже наступного року – оподаткування вуглецю,емітованого в процесі виробництва товарів. Неодноразово відзначав, що застосування CBAM є не цілком справедливим відносно України, адже 75% електроенергії, виробленої в Україні, – вуглецева нейтральна», – підкреслив він.
Попри «чисту» генерацію, за його словами, наразі в Україні немає інструментів, які б дозволяли нейтралізувати дію «вуглецевого» податку ЄС.
«Навіть якщо вся електроенергія, використана під час виробництва експортованого товару, була б вуглецево нейтральною. Але він з’явиться у випадку повної інтеграції українського ринку електроенергії із європейським (маркет-каплінг), що, як очікується, має відбутися в 2027 році», – пояснив експерт.
За його словами, лише єдиний ринок і автоматизована торгівля на біржових майданчиках дозволять забезпечити прозорість походження електроенергії, спожитої виробниками. Проте для цього потрібно змінити чинне регулювання.
Читати повністю
28 серпня 2025 року
Промвиробництво України зросло на 2,9% – Держстат
Промислове виробництво в Україні у червні 2025 року зросло на 2,9% порівняно з червнем 2024 року після падіння у травні на 1,6%, у квітні й березні на 6,4%, в лютому й січні – на 8,8% і 4,8% відповідно, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Держстат уточнює, що об’єм реалізованої промислової продукції за перше півріччя 2025 року становив 1974,5 млрд грн, з них за межі України – 346,7 млрд грн.
Загалом за шість місяців цього року промвиробництво в Україні скоротилося на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема у видобувній промисловості та розробленні кар’єрів на 12,6%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,6%, в переробній промисловості – на 0,6%. За підсумком п’яти місяців 2025 року був зафіксований спад на 5,1%.
28 серпня 2025 року
УСПП: Уряду потрібна комплексна Промислова стратегія і економічна політика
Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану відзначають, що низка останніх рішень Уряду відображає пропозиції, які ділова спільнота неодноразово надавала за підсумками експертних обговорень.
Зокрема, йдеться про оновлені правила блокування податкових накладних, що зменшують ризики для бізнесу і дають можливість стабільніше працювати; можливість бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств на прифронтових територіях; розширення переліку української техніки та обладнання, які можна придбати з компенсацією 15% вартості у межах «Зроблено в Україні»; включення до реєстру ще 6 індустріальних парків, що створює передумови для розвитку сучасної інфраструктури тощо.
«Ці кроки відповідають частині рекомендацій, які послідовно пропонував Український союз промисловців і підприємців разом з Антикризовим штабом. Втім, бізнес очікує від влади системної роботи — ухвалення комплексної Промислової стратегії та її поетапне втілення. Лише так можна забезпечити конкурентоздатність української економіки в умовах війни з російським агресором та на етапі відбудови», — наголосили в УСПП.
27 серпня 2025 року
Мінімальна зарплата зростатиме повільніше через тривалу війну - статистика
Мінфін під час підготовки проєкту державного бюджету на 2026 рік виходить із більш песимістичного сценарію - затяжної війни та її довгострокових наслідків для економіки.
Як випливає з листа міністерства від 15 серпня 2025 року, уряд вирішив використати так званий сценарій №2, який передбачає триваліші бойові дії, що безпосередньо позначилося на прогнозах щодо зарплат і соціальних стандартів.
Мінімальна зарплата, всупереч планам, зростатиме повільніше. З 1 січня 2026 року її рівень становитиме 8 647 гривень, з 2027 року - 9 347 гривень, а з 2028 року - 9 997 гривень. Ці цифри нижчі за показники, які раніше закладалися в Бюджетній декларації: тоді очікувалося, що зростання буде більш динамічним і до 2028 року мінімалка досягне 10 059 гривень. Зараз же, нагадаємо, мінімальна зарплата дорівнює 8 000 гривень.
При цьому посадовий оклад працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, який є базою для розрахунку зарплат бюджетників, залишиться без змін, як порівняти з попередніми планами: із січня 2026 року він становитиме 3 470 гривень, із січня 2027 року - 3 744 гривні, а із січня 2028-го - 4 018 гривень. У 2025 році, як і наприкінці 2024-го, ця сума закріплена на рівні 3 195 гривень.
Помітно скориговано і прогноз щодо прожиткового мінімуму, що пов'язано з очікуваним зростанням інфляції в умовах тривалої війни. У 2026 році він має сягнути 3 209 гривень на одну особу, що вище за раніше заплановані 3 171 гривню. Для дітей до 6 років показник становитиме 2 817 гривень (проти 2 783 гривень за декларацією), для дітей від 6 до 18 років - 3 512 гривень (замість 3 471 гривні), для працездатних осіб - 3 328 гривень (замість 3 288 гривень), а для людей, які втратили працездатність, - 2 595 гривень (проти 2 564 гривень). Востаннє прожитковий мінімум підвищували ще в січні 2024 року, і досі він тримається на рівні 2 920 гривень.
Мінфін зазначає, що витрати на оплату праці держорганів у 2026 році збережуться на рівні 2025-го, за винятком окремих відомств, де раніше вже було ухвалено рішення про скорочення чисельності персоналу. У листі також підкреслюють, що економічна ситуація залишиться складною, а відновлення ВВП стримуватимуть безпекові чинники та міграція. Однак у міністерстві вказують на високу адаптивність українського бізнесу і населення, що дає змогу розраховувати на поступове зростання економіки навіть в умовах війни, що триває.
За матеріалами https://socportal.info
26 серпня 2025 року
21 серпня відбулася остання з шести запланованих тристоронніх консультацій щодо обговорення оновленого проєкту Трудового кодексу України. Для дотримання принципів соціального діалогу, пошуку консенсусу та компромісних рішень щодо окремих його положень, узгодження позицій участь у заході взяли представники Мінекономіки, Міжнародної організації праці (МОП), Державної служби з питань праці, Національної служби посередництва і примирення, представники роботодавців, профспілок, народні депутати, а також українські та міжнародні експерти в галузі трудового права.
«Трансформація законодавства у сфері праці та трудових відносин – серед основних пріоритетів нашого міністерства й Уряду загалом. Реформа трудового законодавства сприятиме розвитку ринку праці, зміцненню економіки, покращенню загального рівня життя українців і наблизить нас до права ЄС. Це великий крок на шляху до європейської інтеграції», – зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.
Майже два роки тривала робота над новою редакцією Трудового кодексу України. Далі проєкт Трудового кодексу буде доопрацьований для представлення у Верховній Раді України.
26 серпня 2025 року
У Нацбанку прокоментували, що відбувається із зарплатами в Україні
В останні місяці зарплати українців зростають не так швидко, як минулого року, оскільки ситуація на ринку праці дещо поліпшилася. Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що ринок праці в Україні залишається складним через наслідки повномасштабної війни. Частина громадян мобілізована до війська, ще значна кількість українців виїхала за кордон. За даними ООН, у липні за межами країни перебувало близько 5,6 млн осіб. Це суттєво ускладнює бізнесу пошук працівників.
Підприємства й надалі називають нестачу кваліфікованих кадрів однією з найбільших проблем. Брак працівників заважає збільшувати виробництво та водночас змушує бізнес підвищувати зарплати, що веде до зростання витрат.
Водночас упродовж останніх місяців ситуація на ринку праці дещо поліпшилася: люди дедалі активніше шукають роботу, бізнес почав активніше залучати до роботи ветеранів, літніх людей, студентів тощо.
Нацбанк прогнозує, що брак кадрів зберігатиметься ще тривалий час. Тож бізнес жваво конкуруватиме за кваліфікованих працівників, а зарплати продовжать зростати.
У разі швидкого повернення України до мирного життя відбудова теж потребуватиме робочих рук, тому працівники також дуже цінуватимуться.
Наразі ринок праці в Україні залишається нестабільним. У низці сфер фактично відсутній попит на спеціалістів - зокрема, йдеться про професії, пов’язані з культурою, туризмом та морською справою. Водночас роботодавці продовжують активно шукати працівників робітничих спеціальностей та медиків. Найвищий попит наразі на водіїв, слюсарів, швачок, вантажників і лікарів.
За матеріалами https://news.finance.ua
22 серпня 2025 року
53% українців вірять у гідне європейське майбутнє країни
Понад половина українців вірить, що за 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом Євросоюзу. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного наприкінці липня – на початку серпня.
У порівнянні з попередніми дослідженнями цифра зменшилася: в грудні 2024 року оптимістичний погляд на європейське майбутнє країни мали 57% опитаних громадян.
Кількість європесимістів, навпаки, зросла – до 47%. На запитання, що може стати на заваді успішній інтеграції, більшість з них вказали корупцію, неефективність української влади, небажання самого ЄС приймати Україну та той факт, що відбудова після значних руйнувань через війну займе більше 10 років.
За матеріалами eurointegration.com.ua
22 серпня 2025 року
Про завантаження потужностей підприємств ГМК України
У 2025 році ГМК України продовжує функціонувати в умовах значних викликів, зумовлених війною та економічною нестабільністю. Зважаючи на це, ключові підприємства галузі демонструють різний рівень завантаження виробничих потужностей, що відображає як вплив зовнішніх факторів, так і адаптацію компаній до нових реалій ринку.
Профільний портал GMK Center оцінив рівень завантаженості потужностей підприємств різних сегментів ГМК за показниками виробництва у 2024-му та 6 місяців поточного року. Загальний висновок: завантаженість невисока. Серед чинників, які суттєво на це впливають: високі безпекові ризики; постійне зростання цін та тарифів на енергоресурси; високі тарифи на логістику; значний дефіцит кадрів; торговельні війни у світі та інші.
На цьому тлі в української економіки немає суттєвих драйверів зростання, а рішення держави щодо стимулювання економічної активності майже ніяк позитивно не впливають на рівень виробничого завантаження підприємств ГМК.
21 серпня 2025 року
Менше людей – більші зарплати: суперечливі тенденції українського ринку праці
Ситуація на ринку праці всієї України та, в першу чергу, прифронтових регіонів складається не кращим чином. Він поступово деградує, оскільки зменшується кількість та якість робочої сили через виїзд за кордон та мобілізацію. Зарплата росте швидше за інфляцію, але це є швидше індикатором кризи, аніж реакцією на економічне зростання (якого немає). Через брак кадрів роботодавці змушені пропонувати більше, щоб знайти хоч когось. При цьому одночасно зростають і зарплати, і борги по виплатах. Так оцінюють наявні тенденції в сфері зайнятості експерти, опитані порталом Unian. Більше про суперечливі тенденції українського ринку праці під час війни – в аналітичному матеріалі Андрія Попова
20 серпня 2025 року
Головне завдання зараз – протриматися
Феросплавні підприємства України наразі перебувають у дуже складних умовах і продовжують працювати з кількох причин: виконання підписаних контрактів, участь електропечей заводів у регулюванні роботи української енергосистеми, а також виконання соціальних функцій. Мало хто наважиться зупинити підприємство в прифронтовій зоні, що означало б звільнення людей і припинення сплати місцевих податків. Багато людей залишаються жити практично на лінії фронту тільки тому, що у них є робота і їм нікуди їхати. Таку оцінку ситуації дав Сергій Кудрявцев, виконавчий директор УкрФА.
При цьому експерт вказав і на низку позитивних тенденцій: попри всі труднощі вітчизняні феросплавники поступово нарощують випуск продукції (за підсумками І півріччя обсяги зросли до 151,2 тис. т.), хоча видобувні потужності галузі поки що простоюють. Поступово відновлюється експорт: за 6 місяців 2025 року він зріс у 2,3 рази. Головними стримуючими факторами залишаються ризики роботи в безпосередній близькості до лінії фронту і висока вартість електроенергії.
Як зазначає Сергій Кудрявцев: «Головне завдання галузі зараз – протриматися. Завдяки роботі сонячних електростанцій у ясну погоду електроенергії поки що вистачає. У разі будь-яких зрушень щодо припинення вогню підприємства зможуть дещо збільшити обсяг виробництва».
