20 серпня 2025 року
Держслужба зайнятості: закривається лише половина вакансій
За сім місяців 2025 року Державна служба зайнятості пропонувала понад 265 тисяч вакансій, на які вдалося знайти майже 136 тисяч працівників. При цьому середня тривалість укомплектування вакансії за цей період становила 15 днів.
Найчастіше роботодавці шукали фахівців у сфері торгівлі – продавців, консультантів, менеджерів з продажу. Також серед найбільш запитаних – професії в сфері маркетингу та реклами, транспорту і логістики, у промисловості та на виробництві, зокрема популярними лишаються робітничі фахи.
За кількістю наявних вакансій лідував Львівський обласний центр зайнятості. Також багато пропозицій мали місце у Дніпропетровській, Київській, Харківській, Полтавській та Хмельницькій областях.
Загалом з початку 2025 року до Державної служби зайнятості звернулися 396 тисяч українців. З них близько 98 тисяч – молоді шукачі роботи у віці до 35 років, 34 тисячі – внутрішньо переміщені особи.
За матеріалами delo.ua
20 серпня 2025 року
Більшість українських біженців у Польщі не планують повертатися
Більшість українських біженців у Польщі, ймовірно, залишаться в країні, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією, оскільки вони вже «добре інтегровані в польський ринок праці». Відповідні дані оприлюднило міжнародне агентство Fitch Ratings.
В інформації зазначається, що Польща досі приймає близько 1 мільйона українських біженців, які втекли після повномасштабного вторгнення росії. За словами спостерігачів Fitch, ці люди сприяли пожвавленню напруженого ринку праці Польщі та стимулюванню економічного зростання, і ця тенденція швидше за все збережеться.
Аналітики Fitch прогнозують економічне зростання Польщі на рівні 3% у 2025 році, 3% у 2026 році та 3,1% у 2027 році. Польський уряд очікує зростання на рівні 3,4%, 3,5% та 3,0% відповідно. При цьому, за даними міжнародної аудиторської компанії Deloitte, українські біженці роблять значний внесок у польську економіку: у 2024 році вони створили аж 2,7% ВВП країни.
За матеріалами ukrinform.ua
19 серпня 2025 року
Різке зростання імпорту – пряма загроза для українських виробників
За інформацією профільного порталу GMK Center, обсяг споживання металопродукції на українському ринку (за винятком прокату з полімерним покриттям, нержавіючого прокату та білої бляхи) у I півріччі 2025 року збільшився на 13% рік до року. Однак з урахуванням приросту складських запасів у металотрейдерів з початку року, реальне зростання ємності ринку за підсумками січня-червня становило близько 9% рік до року.
При цьому структура ринку зазнала значних змін. Зокрема, в українському імпорті суттєво зросла частка турецької продукції (сягнула 59,5% порівняно з 49,6% роком раніше). Також розширив свою присутність Китай: до 12,7% порівняно з 9,3% роком раніше. Про це свідчать розрахунки, зроблені на базі даних Державної митної служби.
Як зазначив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков, різке зростання імпорту, зокрема з Туреччини та Китаю, вже зараз становить пряму загрозу для українських виробників, особливо у сегменті довгомірного прокату – арматури та катанки, які підприємства в Україні здатні випускати самостійно. Ситуація потребує термінового втручання з боку держави, оскільки імпортна продукція часто отримує цінові переваги завдяки використанню дешевих енергоносіїв та сталевої заготовки з РФ. Така конкуренція є недобросовісною і ставить українські заводи в завідомо гірші умови.
У «Укрметалургпромі» наголошують: якщо не вжити відповідних захисних заходів, українські виробники можуть остаточно втратити внутрішній ринок, який має бути «подушкою безпеки» для галузі в умовах війни та післявоєнного відновлення.
19 серпня 2025 року
Уряд планує залучити 10 млрд грн на розвиток промисловості
Кабінет Міністрів України планує до 31 грудня 2026 року залучити 10 млрд гривень фінансування в різних форматах задля розбудови промислового сектору та індустріальних парків. Про це йдеться у проєкті програми дій Уряду, представленому прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Зокрема, перед Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства поставлене завдання сформувати сучасну промислову політику, орієнтовану на розвиток внутрішнього виробництва та переробки, в тому числі в агросекторі. Для цього планується реалізація низки заходів, спрямованих на відновлення, модернізацію, впровадження інструментів трансферу технологій та розвиток внутрішнього виробництва у сферах промисловості, переробки, агровиробництва та товарів подвійного використання.
Крім того, вже у вересні 2025 року планується ухвалення в другому читанні та в цілому законопроєкту щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків, а в грудні – законопроєкту «Про публічні закупівлі» у новій редакції. Також до грудня цього року передбачається запуск програми грантів на створення або модернізацію виробництва в переробній промисловості з фінансуванням ЄС. До кінця року Кабмін має схвалити Стратегію промислового виробництва України на 2026-2030 роки.
За матеріалами minprom.ua
18 серпня 2025 року
Кабінет Міністрів України презентував Проєкт Програми дій на 2026 рік, що включає 12 стратегічних цілей. Серед ключових пріоритетів – оборона, євроінтеграція та антикорупція.
Під час презентації Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила: «Наші пріоритети незмінні: зміцнення Сил оборони, розвиток виробництва зброї, соціальна підтримка та програми для ветеранів, допомога прифронтовим регіонам і ВПО, стабільна економічна політика, відновлення та енергетична безпека». Також вона наголосила на необхідності запустити програму Defence city і пообіцяла оновити контракти з військовослужбовцями «з кращими умовами і з додатковою мотивацією».
А міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, у свою чергу, підкреслив: «Громади і області, які знаходяться найближче до лінії фронту – а вона у нас більше 1500 км і охоплює 10 областей – це сьогодні безпековий пояс нашої країни. Тому наша увага має бути приділена саме підтримці і відновленню прифронтових районів. Наразі така програма підтримки охоплює 238 громад, її запуск заплановано на 1 вересня».
18 серпня 2025 року
Майже 2 тисячі компаній заборгували зарплату працівникам
Станом на серпень 2025 року майже 2 тисячі компаній в Україні мають заборгованість із заробітної плати перед своїми працівникам. За даними «Опендатабот» цьогоріч щодо зарплатних боргів відкрито 35471 провадження – на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року.
Найчастіше боржниками є державні підприємства – 33%, акціонерні товариства – 29% та товариства з обмеженою відповідальністю – 18%. Найбільше проваджень відкрито на Сумщині, в Києві та на Дніпропетровщині.
«Лідер» серед порушників – Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4063 відкриті справи. На другому місці «Карпатнафтохім» з 1188 провадженнями, третє – Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання Інжиніринг – 1015. 7% від загальної кількості проваджень припадає на різні облавтодори – 2499 проваджень.
Щодо сектору, найчастіше зарплату затримують компанії, що займаються виробництвом машин та устаткування – 16% від загальної кількості. На другому місці – підприємства, що займаються будівництвом (7,6%). Закривають трійку компанії з виробництва хімічної продукції – 7,5%.
За матеріалами delo.ua
18 серпня 2025 року
Закон про ПТО: чи врятує він український ринок праці?
Професійно-технічна освіта в Україні переживає найбільші зміни за десятиліття. Законопроєкт «Про професійну освіту» (№13107-д), ухвалений Верховною Радою в квітні 2025 року в першому читанні, має дати ПТУ більше автономії, залучити бізнес до навчальних програм та зробити робітничі професії привабливішими.
«Популяризація робітничих професій серед молоді – один із ключових пріоритетів нашої політики, – зазначає Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти України. – Ми розуміємо, що без сильної системи професійно-технічної освіти неможливо відновити економіку та побудувати сучасну, інноваційну Україну. Тому сьогодні держава цілеспрямовано змінює ставлення до технічних спеціальностей».
Про важливі зміни, які передбачає законопроєкт «Про професійну освіту», перспективи його застосування та реальні кейси активної співпраці навчальних закладів і роботодавців – в матеріалі на порталі NV.ua
15 серпня 2025 року
Ринок сталі України у І півріччі 2025 року
Ринок сталі України протягом I півріччя 2025 року показав різноспрямовані тенденції: виробництво основних видів продукції переважно впало, внутрішнє споживання та імпорт відновились, тоді як експорт продукції сповільнився.
Галузь продовжувала потерпати від проблем, спричинених війною. Деякі підприємства працювали з перебоями через енергетичні обмеження або наближеність до зони бойових дій. Водночас сектор відчував тиск з боку глобального ринку. Ситуацію ускладнювали посилення торговельного протекціонізму в ЄС, нові мита, CBAM та інші регуляторні бар’єри.
Важливим викликом також залишався обмежений доступ до фінансування – через воєнний ризик міжнародні інвестори переважно утримувалися від прямих вкладень, а державні інструменти підтримки, на відміну від ЄС, в нашій країні майже відсутні. Це змушувало компанії розраховувати насамперед на власні ресурси. Однак, попри складнощі, українська металургія продемонструвала високу стійкість.
Докладніше про цифри, тенденції та перспективи – в аналітиці від порталу GMKCenter
15 серпня 2025 року
В країні зросла середня зарплата
Середня заробітна плата в Україні порівняно з серпнем 2024 року зросла на 19% і зараз становить 25 тис. грн. Загалом найбільше зростання відбулось у таких фахівців: devOps engineer – на 86%; інвестиційного аналітика – на 67%; маркувальника – на 65%; інженера-програміста – на 56%; керуючого мережі магазинів – на 55%
До списку сфер з найвищою оплатою увійшли: топменеджмент – 50 тис. грн; нерухомість – 40 тис. грн; транспорт, автобізнес – 33,7 тис. грн; продаж, закупівля – 33 тис. грн; IT, комп’ютери, інтернет – 31,4 тис. грн. Найнижче оплачується праця у роздрібній торгівлі – 21 тис. грн; секторі охорони і безпеки – 19,1 тис. грн; галузі освіти і науки – 20 тис. грн.
Найвищі середні зарплати отримують працівники у Києві (30 тис. грн), Львові (26,6 тис. грн) та Одесі (24,5 тис. грн). Найнижчі – у Кривому Розі (18,5 тис. грн) та Сумах (19 тис. грн).
За матеріалами work.ua
15 серпня 2025 року
Реальний ВВП України в липні скоротився на 1%
Згідно з повідомленням пресслужби Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), реальний валовий внутрішній продукт України в липні 2025 року скоротився на 1% порівняно з липнем-2024 після зростання на 1,5%. При цьому в ІІ кварталі 2025 року все одно фіксується зростання реального ВВП на 1,7%, тоді як у попередньому кварталі, за даними Державної служби статистики, воно становило 0,9%.
На думку експертів ІЕД, на скорочення ВВП в липні вплинули зниження реальної валової доданої вартості (ВДВ) у сільському господарстві на 26%, що відображає скорочення збору врожаю та зменшення врожайності у порівнянні з липнем-2024, а також зниження на 10% ВДВ у добувній промисловості через втрати у вугільній галузі, тоді як видобуток газу покращився завдяки зусиллям з відновлення.
Позитивно на економіку вплинуло зростання реальної ВДВ у переробній промисловості через вищий попит та оборонні замовлення – до 1,4% з 1% у червні.
Темпи зростання торгівлі залишилися близькими до червневого рівня – 2,6%. У транспорті ж мало місце падіння – на 9% через зниження обсягів залізничних перевезень та відсутність транзиту газу з росії до ЄС.
З огляду на поточні оцінки приросту реального ВВП, ІЕД погіршив свій прогноз для України на 2025 рік до 2%, на 2026 рік аналітики очікують зростання на 2,8%.
За матеріалами interfax.com.ua
