7 січня 2026 року
Що очікує українську металургію у 2026 році?
Українська металургія протягом десятиліть лишалася одним із ключових секторів національної економіки: її внесок змінювався під впливом ринкових циклів і зовнішніх потрясінь, але незмінно залишався значним. Сьогодні галузь переживає найскладніші виклики у своїй історії, і від її здатності вистояти та адаптуватися залежатиме економічна стійкість країни у найближчі роки.
Про те, яке майбутнє очікує українську металургію, проблеми та перспективи 2026 року – в матеріалі, опублікованому в межах Спецпроєкту NV та The Economist «Світ попереду»: читати
7 січня 2026 року
Україна продовжує курс на підтримку власної промисловості. З 1 січня 2026 року вимоги до товарів, що закуповуються за державні кошти, змінилися: тепер кожен тролейбус чи трансформатор мають бути принаймні на третину українськими. Тобто частка вітчизняної складової цьогоріч зросла з 25% до 30%. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Підвищення рівня локалізації передбачене Законом України «Про публічні закупівлі» та реалізується поетапно. У 2028 році частка української складової має зрости до 40%. «Держава створює умови, за яких публічні кошти працюють на розвиток української промисловості, збереження робочих місць і зміцнення економічної стійкості країни. Водночас ми вдосконалюємо правила так, щоб вони були зрозумілими та ефективними для добросовісних виробників», – зазначив заступник міністра Віталій Кіндратів.
Читати повністю
6 січня 2026 року
Урядом встановлені нульові квоти на експорт металобрухту з України
Уряд України встановив нульові квоти на експорт брухту чорних металів у 2026 році. Цей крок має важливе значення для підтримки національної металургійної галузі.
Внутрішня переробка металобрухту стимулює виробництво сталі, формує валютну виручку від експорту готової продукції, а також збільшує податкові надходження до бюджетів різних рівнів. За підрахунками експертів, кожна тонна металобрухту, переробленого в Україні, приносить державі близько 14-15 тисяч гривень податків.
Крім того, збереження стратегічної сировини всередині країни є ключовим фактором для економічної стійкості українських металургів, які змушені конкурувати з іноземними виробниками.
Тепер Верховна Рада має зафіксувати відповідне рішення Уряду на рівні законів.
6 січня 2026 року
Одним із найпомітніших наслідків дефіциту робочої сили, викликаного війною та її наслідками, стало активне залучення жінок на традиційно «чоловічі» посади – водіїв, трактористів, машиністів, складських працівників, у будівництві та промисловому секторі. Таку тенденцію відзначено в аналітиці порталу GRC.UA «Барометр ринку праці».
Як показало дослідження, у 2025 році 57% компаній наймали жінок на посади, які раніше займали чоловіки. 9% організацій зазначили, що наразі такий найм не відбувається, але він запланований на найближчий час.
Залучення жінок до нетипових професій поступово змінює структуру зайнятості, але гендерний зарплатний дисбаланс все ще існує. Жінки або погоджуються на меншу оплату за аналогічну роботу, або самі оцінюють свою роботу нижче, ніж чоловіки. Дослідження показало, що 22% роботодавців помічали різницю між зарплатними побажаннями жінок і чоловіків на аналогічні вакансії.
Результати «Барометру ринку праці» демонструють, що найпоширеніша різниця, яку фіксують HR-директори у зарплатних очікуваннях жінок, – мінус 11-20% від рівня бажаного окладу чоловіків на тих самих посадах. Чверть роботодавців (23%) заявили, що в цьому розрізі ситуація не змінилася, 10% компаній зазначили, що останніми роками відбулося певне вирівнювання.
За матеріалами uazmi.org
6 січня 2026 року
Ринок праці – 2025: цифри та висновки від Державної служби зайнятості
Державна служба зайнятості оприлюднила звіт про результати діяльності за 2025 рік. Протягом року послугами відомства скористалися понад 640 тисяч осіб, серед яких 358 тисяч мали офіційний статус безробітного. Зайнятість вдалося забезпечити для 394 тисяч людей, у тому числі 315 тисяч було працевлаштовано. Зокрема, 20 тисяч шукачів працевлаштовано з компенсацією роботодавцям єдиного соціального внеску або витрат на оплату праці, на ці цілі спрямовано понад 540 млн грн.
Допомогу по безробіттю отримували понад 257 тисяч осіб, середній розмір виплати становив близько 5 тисяч грн. Найбільший кадровий попит спостерігався у сферах промисловості, логістики, торгівлі та ІТ.
Пріоритетним напрямом роботи служби виступало підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів, яку пройшли 93 тисячі осіб.
5 січня 2026 року
Державна служба статистики оновила дані щодо середньої заробітної плати по Україні: станом на листопад 2025 року вона склала 27167 грн (на 9% більше, ніж у жовтні).
Регіонами з найвищим рівнем оплати праці стали Київ (40633 грн), Дніпропетровська (31706 грн) та Луганська (31340 грн) області. Найменше платять у Кіровоградській (19079 грн), Чернівецькій (19096 грн) та Чернігівській (20344 грн) областях.
Найвищу зарплату отримують працівники сфери інформаційних технологій та телекомунікацій (66934 грн), найнижчу – педагоги (16622 грн). Найбільшого зростання за останні 4 років зазнали зарплати різноробочих (на 384%, до 23 тис. грн у жовтні 2025 року) та малярів (на 215%, до 47 тис. грн).
Заборгованість із виплати заробітної плати станом на грудень 2025 року сягає 3,8 млрд грн.
При цьому примітно, що Пенсійним фондом України затверджено іншу суму: за його даними, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за листопад 2025 року становить 21263,17 грн.
За матеріалами news.finance.ua
5 січня 2026 року
Політика «Зроблено в Україні» забезпечила майже 1% зростання ВВП
Політика «Зроблено в Україні» забезпечила 0,95% зростання ВВП у 2025 році, підтримавши 72 тисячі вітчизняних підприємств. Про це повідомила Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, зазначивши, що під однією назвою наразі об’єднано півтора десятка програм і вони працюють.
Зокрема за минулий рік бізнес залучив майже 29 тисяч доступних кредитів на 88 млрд грн за програмою 5-7-9%; сотні виробників мали замовлення від держави та громад завдяки політиці локалізації в публічних закупівлях; 347 нових верстатів і виробничих ліній з’явились в українських виробників завдяки грантам для переробних підприємств; в індустріальних парках на кінець 2025 року збудовано або будується 37 заводів; започатковані проєкти зі значними інвестиціями на 154 млн євро; аграрії оновили парк техніки, придбавши 8460 одиниць української продукції машинобудування на 5,7 млрд грн завдяки програмі часткової компенсації вартості української сільської господарської техніки та обладнання; 7600 сімей придбали житло за програмою доступної іпотеки єОселя; громади закупили 695 шкільних автобусів українського виробництва на 2,7 млрд грн; 10 тисяч українців стали підприємцями, отримавши мікрогранти «Власна Cправа»; підтримано несировинний експорт обсягом 10,5 млрд грн.
Окрім економічного зростання, підтримка вітчизняного виробництва мала також прямий вплив на доходи бюджету. Так, за 11 місяців 2025 року переробна промисловість забезпечила 17,9% податкових надходжень зведеного бюджету – найбільше серед усіх секторів.
У 2026 році реалізація політики «Зроблено в Україні» продовжиться, зокрема додатково запустять страхування від воєнних ризиків, розширять програму «Власна Справа» та вперше передбачать кошти на просування експорту.
За матеріалами uaprom.info
5 січня 2026 року
Мінекономіки знову прив’язало бронювання працівників до рівня зарплат
Міністерство економіки повернуло вимогу щодо середньої заробітної плати як один із критеріїв визначення підприємств, важливих для національної економіки. Це передбачено наказом №3650 від 22 грудня 2025 року, оприлюдненим на сайті міністерства.
Критично важливі підприємства визначаються як ті, що забезпечують життєдіяльність країни та функціонування ключових галузей. Працівники таких підприємств можуть отримувати бронювання від мобілізації. Згідно з наказом Мінекономіки, на такий статус можуть претендувати підприємства з не менш як 50 працівниками, якщо їхня середня зарплата за останній місяць удвічі перевищує середню по країні за попередній податковий рік.
Для компаній із 20-49 працівниками вимога жорсткіша: зарплата має бути щонайменше втричі вищою за середню по Україні.
У міністерстві зазначають, що такі критерії вже діяли раніше – у наказі від грудня 2024 року, однак були виключені з чинної редакції у вересні 2025-го. Тепер їх вирішили повернути.
За матеріалами minfin.com.ua
29 грудня 2025 року
ТОП-8 фактів та цифр ринку праці в 2025 році (дослідження)
У 2025 р. український бізнес продовжив своє відновлення. Про продовження роботи у повному обсязі говорять 91% компаній. Це на 5% більше, ніж минулого року. 8% працюють частково, але планують поновити роботу. Про це йдеться в аналітиці GRC.UA «Барометр ринку праці».
Позитивні зміни в доході відчула третина (33%) працюючих українських компаній, що на 5% більше, ніж у 2024 році. Про стабільність доходу висловилися 28% організацій, що на 6% більше, порівняно з минулим роком.
Зменшення доходу відчула чверть опитаних компаній. Це менше на 4%, ніж у минулому році. При цьому лише 1% компаній зазначив, що дохід припинився повністю. Зменшення доходу більш ніж на 50% не зафіксувала жодна з опитаних компаній.
Переважна більшість організацій (95%) цього року здійснювала набір персоналу. В минулому році таку відповідь дала значна менша кількість роботодавців — лише 88%. Майже половина опитаних компаній наймала працівників на всі напрямки бізнесу. Ця тенденція збережеться й у наступному році. Про плани наймати персонал у 2026 році висловились 99% організацій.
26 грудня 2025 року
Переробна промисловість та торгівля забезпечили 35% надходжень до бюджету
Підприємства переробної промисловості та торгівлі стабільно утримують лідерські позиції у сплаті податків до зведеного бюджету, забезпечивши майже 35 % загальних надходжень за 11 місяців поточного року. Про це повідомляє Державна податкова служба.
Переробна промисловість формує майже п’яту частину загального збору ‒ 17,9 %.
Оптова та роздрібна торгівля разом із ремонтом автотранспортних засобів і мотоциклів забезпечили 16,6 %.
Серед інших лідерів:
Державне управління, оборона та обов’язкове соціальне страхування – 12,1 %.
Фінансова та страхова діяльність – 8,7 %.
Найбільше зростання сплати податків порівняно з 2024 роком показали підприємства таких галузей:
Переробна промисловість – +25,7 % (плюс 69,2 млрд грн);
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – +25,1 % (плюс 63 млрд грн);
Державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – +27,1 % (плюс 48,7 млрд грн);
Сільське, лісове та рибне господарство – +36 % (плюс 25,1 млрд грн).
За матеріалами сайту minprom.ua
