Сім викликів української металургії в 2025 році та погляд у майбутнє

Гірничо-металургійний комплекс залишається ключовою частиною економіки України. У 2024 р. компанії сектору сформували 7% ВВП країни та 15% усього експорту товарів. Незважаючи на війну, металургійні компанії продовжують інвестувати — близько 20% усіх інвестицій в промисловості України надходить саме з металургії.

Однак, галузь значно постраждала через війну. Україна втратила контроль над основними металургійними заводами на окупованих територіях, зокрема в Маріуполі. За останні 11 років загальні сталеливарні потужності України скоротилися на дві третини. І сьогодні металургія продовжує боротися з серйозними викликами.

Детальніше

Індексація пенсій: що змінилося з 1 березня 2025 року?

З 1 березня 2025 року в Україні проведено індексацію пенсій відповідно до постанови Кабміну №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Відповідно до частини другої ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» такі перерахунки проводяться щорічно.

Перерахунок торкнувся як пенсій за віком, так і виплат для військових, держслужбовців, чорнобильців та інших категорій. Також підвищено мінімальні пенсійні виплати для окремих груп пенсіонерів. Максимальний розмір пенсії залишився без змін. Виплата оновлених сум розпочнеться у квітні.

Детальніше

«Промислова політика для виживання України. Долаючи наслідки 30 років деіндустріалізації»

Понад три десятиліття деіндустріалізації, недооцінки ролі держави в економіці та руйнівний вплив війни створили комплекс викликів для української промисловості.

Ключовий виклик, що постає сьогодні перед Україною – необхідність розробити ефективну промислову політику, яка стане основою для відновлення економіки, повоєнної розбудови країни та подолання багаторічного ослаблення промислового потенціалу.

Про це йдеться у дослідженні, яке підготували незалежний експерт з економічного відновлення Браян Мілаковський та директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

Автори дослідження наголошують на важливості активного втручання держави у відновлення економіки, подолання ринкових провалів та забезпечення стратегічного планування розвитку галузей.

У роботі надаються рекомендації щодо можливих шляхів відновлення національної промисловості та створення умов для її стійкого розвитку, що дозволить Україні забезпечити конкурентоспроможність на міжнародній арені та зміцнити економічну незалежність.

Презентація дослідження

Месенджер Telegram, хоч і викликає певні запитання стосовно безпеки та навіть потрапляє час від часу під загрозу заборони, залишається найпопулярнішим джерелом інформації для майже половини українців. Це підтвердило «свіженьке» жовтневе дослідження від соціологічної групи Рейтинг. За його даними, 47% респондентів отримують новини з Telegram-каналів, 26% – з Youtube, 21% – з телемарафону Єдині новини. Що ж, тенденція залишається незмінною. З огляду на це, Профспілка металургів і гірників України запустила свій офіційний Telegram-канал. Закликаємо всіх, хто цікавиться профспілковим життям в ПМГУ, у країні та в світі, підписатися на нього – за посиланням https://t.me/pmguinfo, qr-кодом на картинці чи просто задавши у пошуку месенджера «Профспілка металургів і гірників України»

Як європейський CBAM може збільшити тягар війни для України

У 2023 році CBAM став новою реальністю – почався його перехідний етап, й імпортери повинні подавати звіти до Європейської комісії про вуглецеві викиди. У 2026 році очікується, що CBAM запрацює на повну, тому імпортерам доведеться здійснювати відповідні платежі.

Найбільше від CBAM постраждає металургійна промисловість України. В Україні 89% сталі виробляється з використанням киснево-конвертерної або мартенівської технології, що означає високу середню вуглецеємність виробництва (2,3 тонни CO2 на тонну сталі). Українська квадратна заготовка та сортовий прокат не зможуть конкурувати з продукцією, що виробляється в електродугових печах у ЄС. В результаті CBAM Україна може втратити весь експорт квадратної заготовки і сортового прокату до ЄС.

Продажі чавуну також можуть припинитися, оскільки CBAM-платежі за чавун можуть сягнути $160 за тонну в 2030 році. Це означатиме, що чавун в основному може бути замінений імпортованим гарячебрикетованим залізом, виробництво якого активно розвивається на Близькому Сході.

Негативний вплив CBAM на металургійну промисловість призведе до ще більших втрат для всієї української економіки, оскільки металургійна промисловість робить суттєвий внесок до ВВП України.

Читати повністю