Профспілка металургів і гірників України

24 січня 2023 року

Відновлення морського експорту продукції ГМК допоможе економіці України

Відновлення експорту продукції ГМК через морські порти стане однією з найважливіших економічних та дипломатичних перемог. Так вважає президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

На підтвердження цієї думки: аналітики GMK Center підрахували, що за нинішніх цінових умов Україна щомісяця недоотримує 420 млн доларів США через неможливість відправляти залізорудну сировину, чавун, напівфабрикати і готову металопродукцію морем. У річному обчисленні це додатково понад 5 млрд доларів, надходження яких в Україну сприятиме укріпленню гривні та сповільненню зростання споживчих цін, а також зміцненню нашої обороноздатності.

О.Каленков зазначає:

– ГМК історично є ключовим сектором економіки України. Якщо переглянути макроекономічні показники останніх 20-25 років, ми побачимо чітку кореляцію між падінням або зростанням українського ВВП і розвитком ГМК. У деякі роки продукція ГМК становила до 50% від усього українського експорту, а в передвоєнному 2021 році зовнішня торгівля залізорудною сировиною й металопродукцією забезпечила більше третини валютних надходжень в Україну (22 млрд доларів США) і була зіставна з експортом аграрної продукції.

Проте ГМК найбільше серед галузей економіки постраждав від російської агресії. Ми тимчасово втратили контроль над рядом потужних підприємств після окупації частини Донбасу в 2014-2015 роках, а під час повномасштабного вторгнення минулого року росіяни розбомбили й захопили металургійні гіганти «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, які виплавили 40% всієї української сталі за 2021 рік.

З березня минулого року підприємства ГМК на підконтрольній території працювали й продовжують працювати на збиток, доходів вистачає лише на часткове покриття змінних витрат. Завантаженість металургійних заводів у середньому впала на 85%, гірничорудних підприємств – на 75-80%. Як результат, за 2022 рік вироблено лише 6,3 млн т сталі, або 30% від показника за 2021 рік, і це з урахуванням мирних перших двох місяців.

Далися взнаки й економічні чинники, які так чи інакше пов’язані з війною. Минулого року підприємства ГМК опинилися в таких собі «ножицях»: з одного боку, через агресію російської федерації ціни та попит на світових ринках падали, зокрема тимчасово зупиняли виробництво десятки заводів у країнах ЄС – єдиному доступному для нас ринку з огляду на блокування портів. З іншого боку, собівартість нашої продукції зростала, в тому числі логістичне навантаження збільшилося в 4-5 разів.

Український ГМК найбільше серед усіх секторів економіки залежить від експортних можливостей – на зовнішніх ринках ми реалізовували половину продукції гірничодобувної промисловості та близько 80% металу. Переважні обсяги експорту, а саме 70%, відправляли через морські порти.

Збільшення морського експорту ГМК у результаті розблокування портів, за попередніми і доволі обережними оцінками, дасть змогу відновити завантаження металургійних підприємств з нинішніх 15% у середньому до принаймні 35-45%.

Важливим є й соціальний фактор – відновлення виробництва дасть змогу повернути на підприємства працівників, які звільнилися або пішли у вимушені відпустки через відсутність роботи в умовах істотно сповільненого виробництва. До речі, більшість із тимчасово незайнятих металургів і гірників продовжують отримувати від підприємств зарплати та інші соціальні виплати, частково або в повному обсязі. Значно збільшиться завантаження й у суміжних галузях, зокрема в портах і «Укрзалізниці». Такий самий позитивний мультиплікативний ефект очікується у поповненні бюджету і зростанні українського ВВП. Логіка проста: більше експортуємо, отже, більше видобуваємо і виплавляємо, більше перевантажуємо й перевозимо, відповідно, державний і місцевий бюджети отримують більше податків і зборів.

В умовах війни відновлення морського експорту ГМК матиме й стратегічні наслідки. Справа в тому, що російська металургія є другою після нафтогазової галузі, яка приносить найбільше доходів економіці країни-агресора. Міжнародні санкції хоч і вдарили по російському ГМК, але, мусимо констатувати, не відправили його в нокаут. Чавун і руда російського походження, в тому числі через треті країни, потрапляють навіть на ринки наших союзників – до країн ЄС. Росіяни зваблюють покупців значними знижками, а в деяких випадках, допускаю, споживачі, нехтуючи почуттям гидливості, змушені купувати ресурс лише тому, що не мають прийнятної альтернативи. Розширення присутності української металопродукції та залізорудної сировини на світових ринках дасть змогу посунути росіян, зменшити їхні доходи й послабити російську економіку, яка, вочевидь, уже повністю переведена на військові рейки.

За матеріалами сайту gmk.center

  • MEFM100x100jpeg
  • atom60
  • fmu60
  • fprk
  • fpu100x100
  • frgu60
  • histadru2t
  • industri-all100x100
  • logo-prupu100x100
  • logo-sm100x100
  • logo_fometaux
  • mtwtu60
  • ptgmprk
  • turkmetall100x100