12 грудня 2025 року

Суд скасував тримісячний строк для позовів щодо зарплати

Конституційний Суд України ухвалив важливе рішення, яке посилює захист трудових прав працівників. Встановлений раніше тримісячний строк для звернення до суду щодо стягнення зарплати визнали таким, що суперечить Конституції. Це відкриває працівникам ширші можливості для відновлення своїх порушених прав.

11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) та ухвалила Рішення № 1-р/2025.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу «працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті».

Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.

У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.

За матеріалами сторінки у Facebook Конституційного Суду України

11 грудня 2025 року

Президент України підписав закон про Державний бюджет-2026

Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради.

Доходи держбюджету у 2026 році становитимуть 2,918 трлн грн. Це більше на 415,3 млрд грн, ніж у 2025 році. Видатки зростуть до 4,837 трлн грн, що більше на 134,5 млрд грн.

Такі показники формують дефіцит приблизно 1,9 трлн грн. Це близько 18,5% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у 2 трлн 79 млрд грн. Внутрішні запозичення мають забезпечити ще близько 430 млрд грн.

Мінімальна зарплата у 2026 році зросте від 8 тис. грн до 8647 грн. Загальний прожитковий мінімум зросте від 2920 грн до 3209 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб підвищать від 3028 грн до 3328 грн, а для осіб, які втратили працездатність, від 2361 грн до 2595 грн.

У держбюджеті на 2026 рік вперше закладено не лише середньорічний курс долара США на рівні 45,7 грн за долар, а й середньорічний курс євро на рівні 49,40 грн за євро.

Основні напрями фінансування: оборона (2,8 трлн грн), освіта (273,9 млрд грн), соціальний захист (468,5 млрд грн), підтримка ветеранів (19 млрд грн), медицина (258,6 млрд грн), бізнес і економіка (52 млрд грн), аграрний сектор (14 млрд грн).

За матеріалами сайту https://news.finance.ua/

10 грудня 2025 року

Інфляція в Україні в листопаді незначно зросла, але загалом за рік вона сповільнилася - Держстат

В Україні інфляція в листопаді поточного року порівняно з жовтнем зросла до 0,4%, у річному вимірі темпи інфляції скоротилися до рівня в 9,3%. Про це йдеться в даних Державної служби статистики.

«Інфляція на споживчому ринку в листопаді 2025 року порівняно із жовтнем становила 0,4%, із листопадом 2024 року - 9,3%. Базова інфляція в листопаді 2025 року порівняно з жовтнем становила 0,3%, з листопадом 2024 року - 9,3%», - йдеться в повідомленні.

Хоча водночас низка продуктів харчування і товарів подорожчала.

Згідно з опитуванням Нацбанку, у третьому кварталі підприємства зберегли позитивні оцінки розвитку ділової активності протягом наступних 12 місяців. Бізнес очікує зростання обсягів виробництва товарів і послуг, незважаючи на помірне посилення інфляційних і курсових очікувань. Щодо інфляції, то очікування зросли до 11,4% порівняно з 10,9% у попередньому кварталі, а частка респондентів, які очікують на інфляцію понад 15%, збільшилася до 22%.

.

9 грудня 2025 року

Не тільки зарплата: чому українці хочуть звільнитися - дослідження

Експертно-аналітичний центр GRC.UA оприлюднив тривожні результати дослідження мотивації та задоволеності українських працівників, які свідчать про високий ризик плинності кадрів. В опитуванні взяли участь понад 600 респондентів із різних секторів економіки.

Головний висновок: фінансові фактори вже не є єдиною проблемою. Не менш критичними стали питання розвитку, визнання та якісної комунікації.

Головні причини, які змушують задуматися про звільнення (респонденти могли обирати до трьох варіантів):

• Відсутність розвитку - 55%.
• Низька компенсація - 55%.
• Відчуття недооцінки - 50%.
• Вигорання / надмірне навантаження - 45%.
• Відсутність сенсу або впливу - 20%.
• Проблеми зі стосунками з керівником - 20%.
• Відсутність зворотного зв’язку - 10%.

8 грудня 2025 року

«Укрпромзовнішекспертиза» вказала на серйозні перекоси в тарифах «Укрзалізниці»

Минулого тижня у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбулися слухання щодо тарифної політики державних монополій «Укрзалізниці» й «Укренерго». Під час засідання представники ДП «Укрпромзовнішекспертиза» – керівник Володимир Власюк і заступник директора Сергій Поважнюк – презентували результати досліджень впливу тарифних рішень на промисловість, логістику й економіку.

У центрі обговорення були потенційні підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення у 2025–2026 роках, реформування системи перевезень та управління активами УЗ, а також можливий поділ компанії за видами діяльності. Експерти наголосили, що чинна тарифна модель містить суттєві деформації, які не відповідають європейським підходам.

За словами Власюка, у ЄС залізниця – це перш за все інфраструктура для пасажирських і промислових перевезень, а не інструмент максимізації прибутку. Він навів приклад Польщі та Німеччини, де пасажирські перевезення працюють із помірною прибутковістю, тоді як в Україні їхня маржинальність сягає -150% EBITDA. Водночас вантажний сегмент в Україні забезпечує надмірно високі 38–40% маржі, що в багато разів перевищує нормальну європейську практику.

Експерт зазначив, що вантажна база УЗ стрімко звужується. Виробництво сталі в Україні знизилося із 43 млн до 6 млн т. За таких обсягів будь-яке підвищення тарифів стає непропорційно важким для промисловості. Крім того, кореляція між підвищенням тарифів і зменшенням перевезень становить 0,98 – фактично автоматичний перехід вантажів на автомобільний транспорт.

Власюк підкреслив, що точкові рішення проблему не вирішать. Потрібна комплексна стратегія на 3–5 років із чіткими фінансовими моделями, переглядом резервів УЗ і впровадженням сучасних рішень у приміських перевезеннях.

За результатами слухань Комітет заявив про підготовку рекомендацій уряду щодо оновлення тарифної політики та підвищення прозорості роботи державних монополій.

За матеріалами сайту https://gmk.center/

8 грудня 2025 року

У бюджеті-2026 передбачено ₴50,7 мільярда на підтримку економіки та бізнесу

У Державному бюджеті України на 2026 рік закладено 50,7 млрд гривень на підтримку економіки та бізнесу, а також на потреби захисту довкілля та екологізації економіки. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

У відомстві зазначають, що бюджет-2026 поєднує пріоритет фінансування оборони з підтримкою приватного сектору, який формує робочі місця, податкові надходження та економічне зростання.

Загалом на підтримку українського бізнесу в бюджеті передбачено близько 40 млрд грн. Вперше закладено 1 млрд грн на програму страхування майна від воєнних ризиків.

Продовжується фінансування програм політики «Зроблено в Україні», спрямованих на стимулювання інвестицій у реальний сектор, розвиток внутрішнього виробництва та посилення несировинного експорту.

Бюджет також передбачає запуск Українсько-Американського інвестиційного фонду відбудови (1,9 млрд грн) та перезапуск InvestUkraine (49 млн грн).

На екологічні програми в бюджеті наступного року передбачено 6,3 млрд грн. Йдеться про природоохоронні заходи, розвиток водного господарства, екоконтроль, лісове господарство та геологорозвідувальні програми.

У міністерстві також зауважили, що окремо передбачено 13,1 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу, що на 3,5 млрд грн більше, ніж у 2025 році.

За матеріалами сайту https://www.ukrinform.ua/

5 грудня 2025 року

47% українців скоротили витрати на базові потреби - дослідження

Повномасштабна війна суттєво змінила споживчі звички українців. Люди стали уважніше стежити за кожною гривнею, переглядають свої пріоритети та частіше обирають раціональність замість імпульсивних покупок. Попри економію, багато хто все ж намагається підтримувати внутрішній баланс і не відмовлятися від речей, що приносять задоволення чи користь для здоров’я.

За даними дослідження Gradus і Vogue Ukraine (600 онлайн-інтерв’ю людей із доходом вище середнього):

• 47% зменшили витрати на базові потреби.
• 82% уникають зайвого, але купують речі для задоволення.
• 77% обирають «менше, але якісніше».
• 76% інвестують у здоров’я, яке 70% називають головною статтею витрат.
• 59% витрачають на емоційний комфорт, 52% - на розвиток і досвід.

Поведінка споживачів:

• 88% прагнуть жити «тут і зараз».
• 85% дозволяють собі невеликі радощі, найбільше - у віці 25–34 роки.

Вибір брендів:

• 39% ставлять на перше місце якість, престиж важливий лише для 11%.
• У fashion & beauty найбільше впливають власний досвід (52%) та поради друзів (33%).

Ставлення до розкоші:

• 32% купують її стримано,
• 22% вважають недоречною,
• 19% сприймають як нормальну частину життя.

Гендерні відмінності:

• 61% жінок і 47% чоловіків не економлять на важливому.
• 70% жінок і 50% чоловіків продовжують купувати товари для емоційного комфорту.

За матеріалами сайту news.finance.ua

4 грудня 2025 року

Верховна Рада ухвалила держбюджет-2026. Головні цифри

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік з дефіцитом близько 18,5% ВВП. Законопроєкт №14000 у другому читанні з урахуванням пропозицій профільного комітету підтримали 257 народних депутатів.

Після доопрацювання урядом бюджетних висновків до другого читання обсяг доходів збільшено на 27,8 млрд грн, до 2 трлн 917,9 млрд грн. Загальний фонд становить 2 трлн 625 млрд грн, спеціальний фонд – 292,9 млрд грн. Доходи у 2026 році будуть більші на 415,3 млрд грн, ніж у 2025-му.

У держбюджеті уряд запланував підвищення соціальних стандартів – вперше з 2023 року: мінімальна зарплата зросте з 8000 грн до 8647 грн (+8%); загальний прожитковий мінімум – з 2920 грн до 3209 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3028 грн до 3328 грн (+9,9%); прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – з 2361 грн до 2595 грн (+9,9%).

4 грудня 2025 року

Україна втратить мільйони працівників: країні доведеться завозити робочу силу

В Україні вже зараз спостерігається гострий дефіцит робочої сили, який після завершення війни лише посилюватиметься. Тому країні доведеться залучати іноземних працівників. Про це заявила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

За її словами, нестача кадрів зумовлена низькими зарплатами та масовою міграцією. Після перемоги ситуація буде ще складнішою, адже європейські держави, де населення швидко старішає, не захочуть відпускати українських мігрантів.

Лібанова підкреслює: залучення іноземних працівників після війни стане неминучим, адже іншої альтернативи немає. Україна ще тривалий час залишатиметься відносно бідною країною, тож приїжджатимуть не за соціальною допомогою, а ті, хто справді хоче працювати – і це може стати перевагою для економіки.

3 грудня 2025 року

Середня зарплата в Україні за місяць зросла на 1% – Держстат

У жовтні 2025 року середня заробітна плата по Україні становила 26913 грн, що на 1,1% більше, ніж у вересні цього року. Про це повідомила Державна служба статистики.

Згідно з повідомленням, найвищі зарплати зафіксовані у Києві – 40 738 грн, а також у Луганській області – 30 675 грн (у цьому регіоні більшість респондентів – це установи бюджетної сфери, процес релокації яких ще триває) та Дніпропетровській області – 27 892 грн.

Найнижчі показники за середнім рівнем оплати праці спостерігаються у Чернівецькій області – 19 343 грн і Кіровоградській області – 19 920 грн.

Найвищий рівень заробітної плати в жовтні зафіксований у сфері інформації та телекомунікацій - 65 047 грн, найнижчий - в освіті (16 984 грн).

Нагадаємо, у вересні 2025 року середня заробітна плата по Україні становила 26 623 грн, що на 2,7% більше, ніж у серпні цього року.

У проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено оновлення мінімальної заробітної плати (8647 грн) та прожиткового мінімуму (1600 - 3512 грн, залежно від категорії).

За матеріалами сайту epravda.com.ua