Профспілка металургів і гірників України

29 вересня 2022 року

Українські коксохімзаводи скоротили виробництво на 55%

29 01

Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-серпні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 55,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 2,94 млн тонн.

При цьому у серпні вироблено 257,7 тис. тонн валового коксу, у тому числі металургійного — 221 тис. тонн, уточнив генеральний директор об'єднання коксохімічних підприємств Укркокс (Дніпро) Анатолій Старовойт.

За його даними, за 8 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,52 млн. тонн.

В даний час працюють «Южкокс», «Каметсталь», ДМЗ, «Запоріжкокс» та коксохімічне виробництво на «ArcelorMittal Кривий Ріг», де в експлуатації знаходяться коксові батареї №№1,2.

Гендиректор також повідомив, що за 8 міс. 2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 3,25 млн тонн вугільного концентрату, у тому числі українського видобутку — 1,91 млн тонн, з РФ імпортовано (до війни) 622,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 29,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 447 тис. тонн та Австралії – 134 тис. тонн.

Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком - до 9,543 млн тонн.

За матеріалами сайту ukrrudprom.com

29 вересня 2022 року

Українці незадоволені рівнем доходів, проте заради працевлаштування готові знизити зарплатну планку

29 03

Війна стала причиною відчутних економічних потрясінь в нашій країні. Як наслідок, знизився рівень заробітних плат та доходів українців. Згідно з останніми дослідженнями кадрового порталу grc.ua, втратили роботу внаслідок війни та не мають основного джерела заробітку 40% співгромадян. Скоротили зарплати чверті (28,7%) опитаних спеціалістів.

Зберігся рівень окладів на довоєнному рівні, проте зарплати виплачують із затримками у 6,3% працівників. Зарплата залишилася на довоєнному рівні лише у кожного п’ятого опитаного спеціаліста.

Щоправда, є невелика кількість тих працівників, у кого збільшився оклад від початку війни. Пощастило таким чином лише 4,5% опитаних спеціалістів.

Складні економічні умови, зниження зарплат та підвищення цін викликають незадоволення громадян рівнем зарплати. Більше половини українців зазначили те, що їх не влаштовують суми щомісячної компенсації за їх працю. Абсолютну незадоволеність озвучила чверть (25,7%) опитаних спеціалістів, ще 28,5% зазначили помірну незадоволеність зарплатою.

Варто зазначити, що у нинішню кризу ринок праці увійшов вже у ослабленому стані. Попередній складний період, викликаний пандемійними обмеженнями, теж відбився на зарплатах українців. Під час коронакризи відбувалися як скорочення персоналу, так і скорочення заробітних плат. Відтак, у січні — на початку лютого 2022 незадоволеність рівнем доходів була теж високою. Зазначали повну незадоволеність сумою щомісячної компенсації за працю 32% спеціалістів, помірну незадоволеність — 37% опитаних.

Криза на ринку праці примушує українців до поступок у розмірі заробітної плати, попри те, що вони й так не надто задоволені рівнем доходів. Спеціалісти постають перед вибором — або знизити свої зарплатні побажання та отримати роботу, або продовжувати складний пошук роботи в умовах дефіциту вакансій, високої конкуренції та завищених вимогах роботодавців до кандидатів. Дві третини українців готові знизити бажану зарплату у разі складнощів з працевлаштуванням. Є навіть такі, хто погодиться на будь-яку зарплату, яку запропонують, аби лише влаштуватися на роботу. Такий намір озвучили 8,1% опитаних.

Кожен п’ятий спеціаліст готовий знизити бажану зарплату не більше ніж на 5%, ще стільки ж українців готові знизити планку на 6-15%. Заради працевлаштування готові зменшити бажаний оклад на чверть 8,8% опитаних українців.

За матеріалами сайту news.finance.ua

28 вересня 2022 року

ЄБРР погіршив прогноз зростання української економіки у 2023 році

28 02

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), як і раніше, очікує, що економіка України скоротиться на 30% у 2022 році, проте на 2023 рік він погіршив прогноз її зростання з 25% до 8%, йдеться у звіті банку «Перспективи регіональної економіки» в середу.

«На 2023 рік ЄБРР знизив свій прогноз відновлення економіки до 8% із вищих 25%, які передбачалися в травні, коли очікувалося, що суттєві роботи з відновлення вже проводитимуть», – йдеться в документі.

Зниження прогнозу є ознакою того, наскільки невизначеність щодо майбутнього впливає на економічні перспективи України, додає банк.

Він зазначає, що хоча бойові дії останніми місяцями стали більш концентрованими й охопили територію, яка генерує лише близько 20% ВВП, руйнування людського капіталу, інфраструктури та виробничих потужностей було значним.

Зокрема, приблизно 15% довоєнного населення залишили країну станом на середину серпня, а ще 15% було переміщено всередині країни. Економічна діяльність була серйозно порушена навіть у регіонах, де не було бойових дій, через вузькі місця у постачанні, проблеми з логістикою, фінансові труднощі та нестачу робочої сили.

«Блокада портів Росією, що перешкоджає експорту сільськогосподарської продукції, та руйнування багатьох металургійних підприємств на сході країни знищили дві основні статті експорту країни, які приносили майже половину всіх довоєнних експортних доходів», – додає ЄБРР.

Він нагадує, що ВВП упав на 15,1% у річному обчисленні в першому кварталі 2022 року і на 37,2% у другому кварталі, коли відбулися найбільш запеклі та широкомасштабні бойові дії. Інфляція зросла до 23,8% у серпні 2022 року через перебої з постачанням та різке зростання бюджетного дефіциту.

Крім того, початкова висока залежність країни від грошового фінансування дефіциту бюджету на тлі значного дефіциту зовнішнього фінансування призвела до виснаження валютних резервів на 20% станом на липень 2022 року, незважаючи на наявність контролю над рухом капіталу. Це спонукало центральний банк підвищити облікову ставку з 10% до 25% у червні та провести разову девальвацію національної валюти на 20% у липні.

Водночас відтоді ситуація почала покращуватись, частково через збільшення припливу зовнішнього фінансування у серпні та вересні. У результаті на кінець серпня золотовалютні резерви відіграли половину втрат.

Крім того, нещодавнє відновлення експорту зерна з деяких портів й очікування достатнього зовнішнього фінансування можуть стати позитивними чинниками для економічної активності в подальші місяці 2022 року.

«Однак ризики для прогнозів виключно високі залежно від тривалості та інтенсивності війни», - наголошує банк.

Як повідомлялося, цього року уряд очікує спаду ВВП на 33,2% і його зростання наступного року на 4,6%.

Нацбанк за підсумками цього року прогнозує спад ВВП на 33,4% і його зростання на 5,5% у 2023 році.

За матеріалами сайту minprom.ua

28 вересня 2022 року

Змінити офіс на роботу в полі чи біля верстата готові 35% українських фахівців

28 03

Українські пошукові системи стикаються із традиційними для кризи на ринку праці явищами – дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат та збільшення термінів пошуку роботи. З найбільшими проблемами працевлаштування через дефіцит пропозицій роботи стикаються державні службовці, юристи, науковці та педагоги, представники автомобільного бізнесу, страхувальники, домашній персонал, працівники видобутку сировини та інші.

З початку війни понад 40% українців втратили роботу чи через припинення діяльності їхньої компанії, чи то через переїзд, чи то через скорочення їхніх посад. Ще 22,5% працюють, але одержують неповну заробітну плату. Отже, питання пошуку роботи для переважної більшості працівників стоїть досить гостро.

Як показало дослідження кадрового порталу grc.ua, більшість українських фахівців, не знаходячи роботи у своїй професії, або вже набувають нової професії, або планують це зробити найближчим часом. Третина опитаних готові перейти в робітничу професію, щоб мати роботу та отримувати зарплату. Ще чверть фахівців готова працювати "руками" в якості підробітку.

Тенденція постійного навчання та перенавчання актуальна для сучасного ринку праці. Фахівцям, щоб бути затребуваними та конкурентоспроможними, потрібно постійно опановувати нові навички та знання. Під час кризи на ринку праці про здобуття нової професії замислюється зазвичай більша кількість працівників. Останнє дослідження показало, що сьогодні готово перепрофілюватися більше половини (51%) українських фахівців для того, щоб мати роботу та отримувати зарплату. Вже знаходять нову професію 9,4% опитаних. Кожен десятий має намір здобути професію, про яку давно мріяв, але продовжував працювати за іншим профілем заради зарплати. Найменше третини опитаних (29%) не планує перекваліфікацію найближчим часом.

Фахівці робітничих професій потрібні на ринку праці та входять до десятки професійних сфер з найбільшою кількістю вакансій. Це не нове явище, адже дефіцит робітника спостерігається на українському ринку праці за останні 7-10 років.

Отже, стикаючись із проблемами працевлаштування, багато офісних співробітників готові перейти в робочу професію, щоб мати роботу та отримувати зарплату. Про такий намір заявила третина (35%) опитаних. Ще чверть опитаних (26,1%) готові працювати «руками» в якості підробітку, не змінюючи основну професію. Вже змінили професію через те, що не змогли знайти роботу за фахом, 4,3% українців. Не стикаються з проблемами працевлаштування під час кризи та залишаються затребуваними лише 13,5%.

Проте є ті, хто вважають образливим переходити до робітничої професії, маючи високий рівень освіти та досвід в іншій професії. Таку відповідь дали 15,2% опитаних спеціалістів. Цікаво, що в кризу ринку праці 2014/2015 років були готові змінити крісло в офісі на роботу в полі або біля верстата 39% українських фахівців. Здійснили таку зміну професії лише у разі нагальної потреби 45% опитаних. Не готові були працювати руками у будь-якому випадку 16% фахівців.

Серед найбільш прийнятних професій для зміни офісної спеціальності на роботу «руками» українці назвали комплектувальника, водія, фермера, садівника, городника, а також кухаря та спеціаліста б'юті-сфери.

Рейтинг привабливих робітничих професій дещо змінився за останні кілька років, адже під час кризи 2014/2015 років найбільш привабливим із можливих видів ручної роботи для українських фахівців є фермерство, садівництво та городництво. На другому місці була професія кухаря, на третьому – пекаря чи кондитера. Замикали п'ятірку робочих спеціальностей комплектувальник та швачка.

За матеріалами сайту socportal.info

27 вересня 2022 року

Про ліквідацію Фонду соціального страхування України

27 01

Верховною Радою України 21 вересня 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який було внесено (реєстр. №3663) до Верховної Ради ще у червні 2020 року (народний депутат України Папієв М.М.).

Законопроект категорично не підтримали профспілки, об’єднання роботодавців і громадськість. Проект також не підтримували Мінсоцполітики (яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування), і Пенсійний фонд. Мінюстом та іншими органами вносилися суттєві зауваження, які свідчили про неможливість його прийняття.

Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було створено робочу групу для опрацювання пропозицій, внесених народними депутатами до цього законопроекту, яка засідала двічі і учасники робочої групи висловились проти прийняття законопроекту.

Про необхідність відхилення законопроекту СПО об’єднань профспілок звертався до Голови Верховної Ради України, а також неодноразово до депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України, Прем’єр-міністра України. Були відповідні звернення від Національної тристоронньої соціально-економічної ради до Президента України, голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України.

На жаль, у вересні 2022 року позиція Мінсоцполітики та інших державних органів змінилась – виступили на підтримку законопроекту №3663 і як було зазначено вище, 21 вересня Верховною Радою закон прийнято у другому читанні і в цілому. Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Згідно з цим Законом:

- ліквідовується Фонд соціального страхування України, а управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку покладено на Пенсійний фонд України;

- Законом не передбачено комісій із соціального страхування на підприємствах і в організаціях, а рішення про призначення страхової виплати прийматиметься страхувальником або уповноваженими ним особами;

- скасовується для застрахованих осіб оплата за рахунок коштів соціального страхування лікування у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

- погіршуються умови соціального захисту потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Чинним законом чітко визначено право потерпілих за рахунок коштів соціального страхування на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. При цьому Законом передбачені конкретні розміри виплат та здійснення відповідних заходів.

Прийнятим Законом передбачено лише право потерпілих на послуги відповідно до інших законодавчих актів. Наприклад, зазначено, що потерпілі  забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, необхідними під час професійного навчання чи перекваліфікації, відповідно до законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»: мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров'я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я»; мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Проте незрозуміло яким чином це буде забезпечено і в якому обсязі. Адже як передбачається, реалізація прийнятого Закону зменшить видатки за рахунок коштів соціального страхування на 2-3 млрд грн у рік.

Прийнятим Законом вносяться зміни і доповнення до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, до статті 61 - стосовно розширення повноважень правління Пенсійного фонду, до статей 65 і 68 - щодо наглядової ради Пенсійного фонду. Проте зазначені статті Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на сьогодні не діють, а наберуть чинності лише після перетворення Пенсійного фонду у неприбуткову самоврядну організацію. А для цього має бути прийнято окремо закон (але невідомо коли це може бути і чи будуть загалом такі зміни).   

Законом передбачено припинення Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України доручено у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; які повинні набрати чинності одночасно з набранням чинності цим Законом.

Звісно, детальний аналіз прийнятої редакції Закону буде проведено після його підписання та опублікування.

За матеріалами сайту fpsu.org.ua

27 вересня 2022 року

Верховна Рада погіршила умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю в Україні

27 02

Це передбачає ухвалений в цілому законопроєкт №6067 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці.

Так, відтепер в Україні збільшується мінімальний страховий стаж, необхідний для отримання права на допомогу по безробіттю, з 6 до 7 місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної.

Також встановлюється тривалість виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особи.

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати, залежно від страхового стажу:

до 3 років – 50 відсотків;

від 3 до 6 років – 55 відсотків;

від 6 до 12 років – 60 відсотків;

від 12 до 18 років – 65 відсотків;

від 18 до 24 років – 70 відсотків;

від 24 до 30 років – 75 відсотків;

понад 30 років – 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю – 100 відсотків;

надалі – 50 відсотків.

При цьому, як передбачає проєкт державного бюджету на 2023 рік, в Україні відбудеться зростання рівня безробіття в країні фактично втричі порівняно з попереднім роком.

Як передбачають в уряді, наступного року без роботи залишатимуться майже третина українців - 28%, що є безпрецедентним показником в історії країни.

Ці показники розраховувалися за методологією МОП, і враховують кількість безробітних громадян у віці 15 – 70 років у відсотках до робочої сили відповідного віку.

Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 9,9%. А у 2022 році уряд планував знизити безробіття до 8,5%.

Нагадаємо також, що 21 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану».

Законом зменшено виплати допомоги по безробіттю.

Так, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежала від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати із безробіття прив’язані до мінімальної зарплати.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер становитиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.

За матеріалами сайту zn.ua

27 вересня 2022 року

Україна розраховує на ухвалення її заявки про вступ до ОЕСР

27 03

Україна розраховує, що Організація економічного співробітництва та розвитку підтримає заявку країни на вступ. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на відкритті засідання Ради ОЕСР 26 вересня, де розглядалася заявка на Україну, повідомляє прес-служба Кабінету міністрів.

«Ми активно рухаємось до інтеграції до європейських ринків. До кінця цього року буде прийнято понад 100 нормативних актів, які зроблять нашу країну набагато ближчою до Європи», - зазначив Шмигаль.

Прем'єр-міністр зазначив, що перед початком повномасштабного вторгнення Росії уряд проводив разом із представниками Організації перегляд спільного плану дій щодо поглиблення співпраці на період до 2025 року. Тепер Україна та ОЕСР мають можливість вивести співпрацю на новий рівень.

Шмигаль висловив сподівання, що ОЕСР підтримає заявку України та сторони узгодять дорожню карту членства України в організації.

За матеріалами сайту ukrrudprom.com

26 вересня 2022 року

Україна зберігає 14-ту позицію у світовому виробництві чавуну

26 01

За даними Worldsteel, за 8 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 938,52 млн т чавуну, з яких 865,16 млн т доменним способом і 73,36 млн т методом прямого відновлення. Це на 4,40% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (981,70 млн т).

Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-серпні 2022 р. виплавили 582,17 млн т чавуну, що на 4,10% нижче показника 8 місяців 2021 р. (607,06 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 8 місяців 2022 р. становить 62,0%.

Україна (5,16 млн т або 35,56% відносно січня-серпня 2021 р.) обіймає 14-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.

За матеріалами сайту ukrmetprom.org

26 вересня 2022 року

Світова виплавка сталі: обсяги виробництва знижуються

26 02

Виплавка сталі у світі за 8 місяців 2022 р. становить 1253,89 млн т, що на 5,15% нижче показника січня-серпня 2021 р. (1321,97 млн т).

Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 693,15 млн т, що на 5,70% нижче показника 8 місяців 2021 р. (735,05 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,3%.

Україна (5,19 млн т або 35,55% відносно січня-серпня 2021 р.) обіймає 23-тє місце серед 64 країн-виробників сталі.

За матеріалами сайту ukrmetprom.org

23 вересня 2022 року

Україна у серпні опустилася на 30 місце у рейтингу світових виробників сталі

23 12

Металургійні підприємства України у серпні поточного року знизили виробництво сталі у 5,1 раза, або на 80,3%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 366 тис. тонн, посівши 30 місце у рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).

Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у четвер, у серпні 2022 року зафіксовано скорочення виплавки сталі до серпня 2021 року в більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії та Ірану, передає Інтерфакс-Україна.

Перша десятка країн-виробників стали за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (83,87 млн тонн, зростання на 0,5% до серпня 2021 року), Індія (10,2 млн тонн, зростання на 1,2%), Японія (7,34 млн. тонн) , "мінус" 7,4%), США (6,99 млн ​​тонн, менше на 7,1%), Південна Корея (6,08 млн тонн, "мінус" 0,4%), РФ (5,9 млн тонн, "мінус "5,5%), Німеччина (2,87 млн тонн, "мінус" 2,3%), Бразилія (2,84 млн тонн, "мінус" 11,3%), Туреччина (2,79 млн ​​тонн, менше на 21%) та Іран. (2,06 млн тонн, зростання на 64,7%).

Україна за підсумками серпня перебуває на 30 позиції із 366 тис. тонн сталі (менше на 80,3% до серпня 2021 року). У липні поточного року країна виробила 281 тис. тонн сталі, у червні – 295 тис. тонн, у травні – 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,37 млн тонн , у січні – 1,85 млн тонн.

Загалом у серпні поточного року виплавка сталі у світі знизилася на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 150,55 млн. тонн.

За матеріалами сайту minprom.ua

  • MEFM100x100jpeg
  • atom60
  • fmu60
  • fprk
  • fpu100x100
  • frgu60
  • histadru2t
  • industri-all100x100
  • logo-prupu100x100
  • logo-sm100x100
  • logo_fometaux
  • mtwtu60
  • ptgmprk
  • turkmetall100x100