Профспілка металургів і гірників України

3 лютого 2023 року

Порятунок ГМК – це питання національної безпеки

03 03

Питання порятунку українського гірничо-металургійного комплексу необхідно розглядати в площині національної і економічної безпеки. Таку думку висловив президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах. Він підкреслив: «ГМК закінчив 2022 рік з падінням виробництва в середньому 70-80%. Це практично створює передумови знищення стратегічно важливої галузі, яка до початку війни надавала 21-22 мільярди валютної виручки і разом з АПК була одним з локомотивів нашої економіки».

Читати повністю

3 лютого 2023 року

Порятунок ГМК – це питання національної безпеки

Питання порятунку українського гірничо-металургійного комплексу необхідно розглядати в площині національної і економічної безпеки. Таку думку висловив президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах. Він підкреслив: «ГМК закінчив 2022 рік з падінням виробництва в середньому 70-80%. Це практично створює передумови знищення стратегічно важливої галузі, яка до початку війни надавала 21-22 мільярди валютної виручки і разом з АПК була одним з локомотивів нашої економіки».

А.Кінах переконаний, що Уряду разом із Парламентом необхідно випрацювати більш гнучку політику щодо тарифів на транспортування та енергозабезпечення, вести роботу над формуванням транспортних коридорів, в тому числі розблокуванням морських портів, а також налагодити взаємодію з європейськими партнерами задля постачання продукції ГМК через західний кордон. За його словами, УСПП виступало з відповідними пропозиціями ще наприкінці минулого року, але системного нормативного рішення від Уряду досі так і немає.

Крім того, голова УСПП звернув увагу на соціальний аспект ситуації: до початку війни в гірничо-металургійному комплексі України працювало 530 тисяч громадян. Підприємства галузі нерідко відіграють бюджетоутворюючу роль – від них залежить соціальна сфера і життя громад в багатьох регіонах. Тому питання державної підтримки ГМК – не тільки питання відновлення потужностей задля порятунку національної економіки, але й питання збереження людського потенціалу країни.

За матеріалами сайту minprom.ua

1 лютого 2023 року

У 2022 році Україна спустилася на 25 місце в рейтингу виробників сталі

01 02

За підсумками 2022 року Україна спустилася на 25 місце у світовому рейтингу виробників сталі, до якого загалом входить 64 країни. У 2021 році наша країна посідала в ньому 14-те місце. Згідно з даними асоціації Worldsteel, протягом 12 місяців минулого року українські підприємства виплавили 6,26 мільйона тонн сталі, що на 70,69% менше показника 2021 року.

Читати повністю

1 лютого 2023 року

У 2022 році Україна спустилася на 25 місце в рейтингу виробників сталі

За підсумками 2022 року Україна спустилася на 25 місце у світовому рейтингу виробників сталі, до якого загалом входить 64 країни. У 2021 році наша країна посідала в ньому 14-те місце. Згідно з даними асоціації Worldsteel, протягом 12 місяців минулого року українські підприємства виплавили 6,26 мільйона тонн сталі, що на 70,69% менше показника 2021 року.

Загалом світова виплавка сталі у 2022 році впала на 4,33% у річному вимірі, склавши 1831,47 мільйона тонн. Лідером з виробництва сталі залишається Китай, підприємства якого виплавили 1013,00 мільйона тонн, що на 2,10% нижче показника 2021 року (1034,73 мільйона тонн). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,3%.

Також у першій п’ятірці рейтингу – Індія (124,7 мільйона тонн), Японія (89,2 мільйона тонн), США (80,7 мільйона тонн) та РФ (71,5 мільйона тонн). При цьому лише Індії вдалося торік збільшити показник виробництва сталі на 5,5%. Всі інші країни з першої п’ятірки продемонстрували негативну динаміку.

Минулого року Україна також скоротила виробництво чавуну на 69,8% до 6,39 мільйона тонн, опинившись, за даними Worldsteel, на 15 позиції серед 40 країн-виробників чавуну. Загалом минулого року світове виробництво чавуну склало 1389,55 (–3% рік до року).

За матеріалами сайту uaprom.info

31 січня 2023 року

«Запоріжкокс» підтвердив відповідність міжнародним стандартам ISO

31 02

Наприкінці минулого року «Запоріжкокс» успішно пройшов наглядові аудити інтегрованої системи менеджменту на відповідність вимогам міжнародних стандартів якості, екології, охорони праці й енергетичного менеджменту (ISO 9001:2015, ISO 45001:2018, ISO 50001:2018 та ISO 14001:2015). Позитивні висновки фахівців, підтверджені відповідними сертифікатами, свідчать про ефективність застосовуваних підприємством бізнес-процесів та зміцнюють репутацію компанії на вітчизняних і зарубіжних ринках.

Читати повністю

31 січня 2023 року

«Запоріжкокс» підтвердив відповідність міжнародним стандартам ISO

Наприкінці минулого року «Запоріжкокс» успішно пройшов наглядові аудити інтегрованої системи менеджменту на відповідність вимогам міжнародних стандартів якості, екології, охорони праці й енергетичного менеджменту (ISO 9001:2015, ISO 45001:2018, ISO 50001:2018 та ISO 14001:2015). Позитивні висновки фахівців, підтверджені відповідними сертифікатами, свідчать про ефективність застосовуваних підприємством бізнес-процесів та зміцнюють репутацію компанії на вітчизняних і зарубіжних ринках.

В інформації з цього приводу, оприлюдненій пресслужбою групи «Метінвест», зазначається, що аудитори компанії «Технічні та управлінські послуги» і корпоративного партнера ТUV AVSTRIA провели перевірки в усіх підрозділах підприємства, зокрема у вуглепідготовчому, коксовому цеху, цехах сіркоочищення, уловлювання та інших. За підсумками оцінки вони констатували системну роботу над поліпшенням якості продукції, ефективне впровадження заходів з енергозаощадження, високий рівень безпеки праці й дотримання міжнародних екологічних норм, і рекомендували «Запоріжкокс» до продовження сертифікатів на відповідність стандартам якості, охорони здоров’я та безпеки праці, енергетичного й екологічного менеджменту.

За матеріалами сайту minprom.ua

30 січня 2023 року

«Укрзалізниця» планує підвищити тарифи на перевезення залізної руди та вугілля

30 02

Задекларувавши незмінність вантажних тарифів у 2023 році, «Укрзалізниця» водночас підтвердила наміри їх уніфікації для всіх класів вантажів. Таким чином навантаження на перевізників залізної руди та вугілля збільшиться, а на перевізників зерна – зменшиться. Про це заявив голова правління УЗ Олександр Камишін.

«Ми представили модель, у якій вирівнюємо тарифні класи на рівні трохи нижче за другий клас. Відбудеться перерозподіл усередині класів. Він не матиме значного фінансового ефекту, але дасть змогу повернути на залізницю перевезення тих вантажів, які пішли», – зазначив керівник.

За словами О.Камишіна, наразі ініціатива перебуває на рівні погодження міністерствами і публічних обговорень.

За матеріалами сайту gmk.center

27 січня 2023 року

Прямі збитки українського бізнесу внаслідок війни сягнули 13 млрд доларів США

27 01

Через повномасштабне вторгнення РФ прямих збитків зазнали щонайменше 109 великих та середніх підприємств України різних форм власності; загальна сума збитків оцінюється в 13 млрд доларів. Загальні непрямі втрати сягають 33,1 млрд доларів. Для відновлення підприємств, за підрахунками експертів, знадобиться близько 24,9 млрд доларів. Такі дані оприлюднила Київська школа економіки (KSE).

Читати повністю

27 січня 2023 року

Прямі збитки українського бізнесу внаслідок війни сягнули 13 млрд доларів США

Через повномасштабне вторгнення РФ прямих збитків зазнали щонайменше 109 великих та середніх підприємств України різних форм власності; загальна сума збитків оцінюється в 13 млрд доларів. Загальні непрямі втрати сягають 33,1 млрд доларів. Для відновлення підприємств, за підрахунками експертів, знадобиться близько 24,9 млрд доларів. Такі дані оприлюднила Київська школа економіки (KSE).

Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в шести областях: Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%), Луганській (10%) та Миколаївській (8%). Серед найбільших підприємств за розмірами активів, що зазнали прямих збитків від збройної агресії РФ у 2022 році, увійшли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, «Азовсталь», «Нібулон» та «Мотор Січ». При цьому 19 приватних та державних підприємств (17%) з-поміж великих та середніх зруйновано повністю, ще 90 (83%) пошкоджені.

Як повідомлялося, станом на грудень 2022 року українській інфраструктурі через війну завдано прямих збитків на суму 137,8 млрд доларів США. З листопада сума збільшилася майже на 2 млрд доларів.

За матеріалами сайту ukrinform.ua

26 січня 2023 року

АМКР закриває аглофабрику метвиробництва

26 02

«АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосив про закриття агломераційної фабрики метвиробництва, яка раніше забезпечувала агломератом в обсязі 8 тис. тонн на добу доменний цех №1 підприємства. Замість чотирьох аглоцехів в роботі залишаться три, плюс рудний двір аглофабрики метвиробництва, де формуватимуть рудну суміш для виробничих процесів.

Рішення було прийнято головним чином через скорочення обсягів виробництва у воєнний час. В пресслужбі також наголосили, що зупинка роботи аглофабрики дозволить скоротити щорічні викиди забруднюючих речовин на 29,4 тис. тонн (це 13% від загальних викидів АМКР при максимальному завантаженні виробничих потужностей).

Читати повністю

  • MEFM100x100jpeg
  • atom60
  • fmu60
  • fprk
  • fpu100x100
  • frgu60
  • histadru2t
  • industri-all100x100
  • logo-prupu100x100
  • logo-sm100x100
  • logo_fometaux
  • mtwtu60
  • ptgmprk
  • turkmetall100x100