21 квітня 2025 року
Війна не зупинила: в Україні відновлюється попит на металоконструкції
У 2024 році обсяг споживання металоконструкцій зріс до 91 тис. т, що на 15% більше, ніж у 2023-му (91 тис. т). Експерти галузі очікують, що у 2025 році ринок може зрости на 10-12% р./р. – до 102 тис. т. Про це свідчать результати дослідження асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ).
«Ринок металоконструкцій в Україні продовжує відновлюватися після кризових явищ, спричинених війною та економічними викликами. Зростання споживання металоконструкцій пов’язане зі збільшення об’ємів імпорту протягом 2024 року, у порівнянні з попереднім. Також в першому півріччі спостерігалася позитивна динаміка за рахунок реалізації інфраструктурних проєктів», – зазначається у дослідженні.
Стримувальними факторами для розвитку ринку металоконструкцій є обмеження енергопостачання підприємств внаслідок масованих атак на українські енергооб’єкти, нестача кваліфікованих кадрів у зв’язку з посиленою мобілізацією та відтоку робочої сили, логістичні труднощі.
Експерти асоціації очікують у 2025 році продовження зростання обсягу споживання металоконструкцій на рівні 10-12% – до 102 тис. т за підсумками року, за умов стабілізації економіки та подальшого фінансування відбудови країни.
«Водночас, наявні виклики потребують активної підтримки з боку уряду та міжнародних партнерів для забезпечення стабільного розвитку галузі в майбутньому. Основні тенденції на 2025 рік: збільшення державних закупівель для реалізації інфраструктурних проєктів, відновлення енергетичного сектору, будівництво логістичних і промислових центрів», – додають в УЦСБ.
За матеріалами сайту minprom.ua
18 квітня 2025 року
Тарифи держмонополій, дефіцит брухту та брак кадрів
Ці проблеми очолюють список факторів, які заважають українським металургам наростити виробництво. Таку думку озвучив операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Мироненко на Business Wisdom Summit 2025.
Зокрема, він зазначив, що тарифи державних монополій на енергоресурси та логістику за останні роки зросли в рази. Вартість передачі електроенергії з 2021 року зросла у 2,3 раза, тариф на транспортування газу – вчетверо, а залізничні тарифи – в 1,7-2,4 рази. Саме через високу собівартість (зокрема енергоресурсів і логістики), яка не перекривається цінами на експортних ринках, перебуває в простої Інгулецький ГЗК.
Інша проблема – дефіцит брухту для металургії, який загострюється через постійне збільшення обсягів експорту цієї стратегічно важливої сировини з України. У 2024 році експорт брухту зріс майже у 6 разів проти 2022 року.
Третім найболючішим викликом для «Метінвесту» Мироненко назвав дефіцит кадрів, який становить 10-15% від загальної кількості персоналу.
Читати повністю
17 квітня 2025 року
Несвоєчасне повернення ПДВ як системна проблема для економіки та ГМК України
Українські підприємства-експортери сильно залежать від відшкодування податку на додану вартість, оскільки це частина їхніх обігових коштів, які в умовах війни завжди в дефіциті. При цьому бізнес не може розраховувати на позикове фінансування – банківські кредити дорогі, а можливості залучення коштів на західних ринках капіталів вкрай обмежені.
Інакше кажучи, своєчасне і повне відшкодування ПДВ – це кошти, які можуть бути витрачені на закупівлю сировини та обладнання, оплату праці працівників і підвищення зарплат наявним, дорогу логістику під час доставки продукції на зовнішні ринки. Саме тому український бізнес активно реагує на затримки із відшкодуванням ПДВ.
У коріннях і наслідках проблеми, яка сьогодні має системний характер і вкрай болісно впливає на трудові колективи низки підприємств вітчизняного ГМК, розбирається аналітичний портал GMKCenter.
16 квітня 2025 року
Українська економіка у 2024 році була на 23% нижчою за довоєнний рівень
Таку цифру наводить портал GMKCenter в аналітичній статті про динаміку української економіки під час війни.
Зокрема, в матеріалі зазначається, що з ІІ кварталу 2024 року вітчизняна економіка сповільнюється, оскільки повністю вичерпався ефект її відновлення після важкого 2022-го. Автор матеріалу вказує на падіння реального ВВП, зупиняється на низхідних тенденціях за іншими важливими економічними показниками.
Стосовно бачення перспектив подолання зазначених проблем у статті сказано: «Економіка потребує майже повної зміни принципів економічної політики на користь технологічних галузей і переробки сировини, де є суттєві перспективи. Україні потрібні нові драйвери зростання, які можуть бути тільки в галузях промисловості. Ставка на промисловість дасть змогу Україні наростити внутрішнє виробництво, істотно підвищити потенціал власної економіки та наростити обсяг бюджетних надходжень».
15 квітня 2025 року
«АрселорМіттал Кривий Ріг» сподівається повернутися до довоєнних обсягів інвестицій
«АрселорМіттал Кривий Ріг» сподівається після війни повернутися до довоєнних планів інвестицій в обсязі 500 млн доларів США на рік. За допомогою кумулятивного ефекту це збільшить можливості українського бізнесу та сприятиме залученню іноземних інвестицій до України. Про це розповів генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо під час виступу на Business Wisdom Summit 2025.
На його думку, одним з головних поточних викликів на рівні країни є необхідність створення чіткого плану сталої інтеграції до ЄС до кінця війни і після неї. «Цей перехід у наступні роки буде ключовим, щоб створити сталу економіку майбутнього», – сказав топ-менеджер.
11 квітня 2025 року
Металурги залишаються в переліку найбільших платників податків в Україні
Попри війну та викликану нею кризу металурги залишаються в переліку найбільших платників податків в Україні – про це свідчать підсумки дослідження, проведеного порталом NV. Надіславши запити більше ніж 170 приватним компаніям і банкам його експерти попросили поділитися даними щодо розміру сплачених податків у бюджети всіх рівнів за 2024 рік.
Згідно з отриманою інформацією, майже 80 найкрупніших приватних українських компаній в минулому році заплатили 466,5 млрд грн податків у державний та місцевий бюджети. Найбільшим в Україні платником податків стала компанія Philip Morris, яка перерахувала в бюджети різних рівнів 52,2 млрд грн. На другому місці – DTЕК із 41 млрд грн, на третьому – ВАТ із 38 млрд грн.
Крупні компанії ГМК сумарно сплатили 37,8 млрд грн (Метінвест Холдинг – 19,8 млрд, «АрселорМіттал Кривий Ріг» – 6,6 млрд, Інтерпайп – 5,5 млрд, Ferrexpo AG – 3,1 млрд, DCH – 2,3 млрд, Centravis – 548,7 млн).
11 квітня 2025 року
Споживання сталі в Україні зросло на 41%
За підсумками січня-березня 2025 року ємність внутрішнього ринку металопрокату становить 863,1 тис. т, що на 41,4% більше за показник першого кварталу минулого року, коли ємність ринку була на рівні 610,4 тис. т. Про це повідомили в об’єднанні «Укрметалургпром».
Частка прокату українського виробництва у загальному обсязі споживання сталі за 3 місяці склала 61%, що відповідає 527 тис. т. За цей період на український ринок також надійшло 336,1 тис. т імпортного металопрокату або ж 39% від загальної ємності. Частка імпортної складової скоротилась на 2% відносно І кварталу 2024 року.
Структура імпорту у І кварталі 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плаского прокату над сортовим (79,80% та 18,03% відповідно). Серед металургійних імпортерів у січні-березні 2025 року перше місце обіймали інші країни Європи (59,4%), на другому – країни ЄС (23,2% ), на третьому – країни Азії (16,9%).
За матеріалами minprom.ua
10 квітня 2025 року
Інфляція в Україні у березні-2025 виросла до 1,5%, у річному вимірі – до 14,6% - Держстат
Зростання споживчих цін в Україні у березні прискорилося до 1,5% з 0,8% у лютому та 1,2% у січні поточного року, повідомила Державна служба статистики.
Статвідомство нагадало, що у березні 2024 року зростання цін становило 0,5%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками березня цього року зросла до 14,6% з 13,4% за підсумками лютого.
Зазначається, що в березні-2025 базова інфляція також зросла до 1,4% з 0,7% у лютому та 1,3% у січні. З урахуванням того, що у березні-2024 вона становила 1,0%, у річному вимірі базова інфляція зросла за підсумками минулого місяця до 12,4% з 12,0% за підсумками лютого.
Як повідомлялося, НБУ наприкінці січня погіршив прогноз інфляції на цей рік із 6,9% до 8,4%, зокрема за підсумками першого кварталу - з 11,4% до 14,3%.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
4 квітня 2025 року
ГМК може втратити робочі місця, експортні надходження та інвестиції через фіскальні обмеження
Об’єднання підприємств гірничо-металургійного комплексу «Укрметалургпром» висловило глибоке занепокоєння через затримку повернення експортного ПДВ компанії Ferrexpo (володіє Полтавським, Єристівським та Біланівським ГЗК). Ситуація не лише ставить під загрозу фінансову стабільність одного з найбільших виробників залізорудної продукції в Україні, але й створює ризики для всієї галузі та економіки країни.
«Незважаючи на втрати, понесені в ході війни, вітчизняний ГМК продовжує працювати й бути однією з економічних опор для нашої країни. Його підприємства забезпечують населення робочими місцями, бюджети – податками, сприяють курсовій стабільності за рахунок надходження валютної виручки в країну. Окремо хочу виділити їхній внесок у перемогу України – компанії не лише сплачують усі необхідні податки та збори, а й виступають великими донорами допомоги для потреб нашої армії», – зазначив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.
Він наголосив на необхідності дотримання фіскальними органами чинного законодавства та рівних умов для всіх підприємств, адже вчасне повернення ПДВ критично важливе для конкурентоспроможності України на міжнародних ринках, залучення інвестицій та розвитку економіки.
4 квітня 2025 року
Одномоментне запровадження СВАМ загрожує стратегічним галузям економіки України
Таке переконання висловив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, коментуючи ЗМІ ситуацію щодо запровадження екологічного мита, яке є частиною інтеграції України в європейський і світовий простір.
«СВАМ вже починає діяти в ЄС, але запровадження його в Україні не може бути одномоментним. СВАМ для нас – дуже серйозний іспит. У тому числі іспит на нашу спроможність вести переговори, переконувати наших партнерів, у даному випадку ЄС, що стандарти і регламенти не можуть бути одномоментно введені в економіку, яка перебуває у стані кризи. Ці вимоги повинні бути адаптовані до реальних умов, і на цій основі мають формуватися відповідні перехідні періоди», – наголосив лідер ділової спільноти.
Він попередив: якщо СВАМ буде запроваджено для України одномоментно, ми ризикуємо втратити і зовнішні ринки, і деякі базові галузі. «Наш гірничо-металургійний комплекс знаходиться в кризовому стані, він втратив багато виробничих активів через повномасштабну війну. Необхідність імпортувати коксівне вугілля також збільшує собівартість нашої продукції, і вона стає неконкурентоздатною», – пояснив А.Кінах.
Президент УСПП наголосив, що держава має розробляти державні цільові програми, мета яких – збереження і розвиток галузей, які мають стратегічно важливе значення не тільки з точки зору притоку валюти, яка нам необхідна, але й для відновлення держави.
«Для того, щоб відновити мільйони квадратних метрів житла, транспортну та енергетичну інфраструктуру, необхідні величезні обсяги металопродукції. Якщо ми втратимо ГМК, то ми будемо просто змушені в черговий раз імпортувати ту продукцію, яку ми можемо виробляти самі. І це необхідно в комплексі доводити до наших європейських партнерів», – резюмував А.Кінах.
За матеріалами uspp.ua
