12 грудня 2025 року
У Португалії - наймасштабніший загальний страйк за 12 років: зупинені транспорт, школи та лікарні
У четвер по всій Португалії паралізовано роботу транспорту, освітніх закладів і частини медичних установ через загальний страйк, оголошений двома найбільшими профспілковими федераціями країни. Протест спрямований проти безпрецедентного пакета трудових реформ, який уряд планує ухвалити найближчим часом.
Останній раз федерації CGTP та UGT об’єднувалися у загальному страйку ще у 2013 році - під час боргової кризи в єврозоні, коли так звана «трійка» кредиторів вимагала від Португалії жорстких урізань зарплат та пенсій.
Попри те, що нині португальська економіка демонструє найшвидше зростання серед країн єврозони, прем’єр-міністр Луїш Монтенегру наполягає: «Ринок праці потребує змін, щоб компанії могли бути прибутковішими, а працівники - отримувати вищі зарплати».
Після перемовин наприкінці листопада уряд відкоригував частину пропозицій, але цього виявилося замало.
Найбільше обурення викликали такі ініціативи з понад сотні запропонованих:
- можливість безкінечно продовжувати строкові трудові контракти;
- скасування заборони на звільнення працівника з подальшим його негайним «перепрацевлаштуванням» через аутсорсинг;
- усунення вимоги відновлювати на посаді працівників, звільнених із порушенням закону.
Найвразливішою групою у разі ухвалення реформ можуть стати португальці у віці близько 20 років - саме вони найчастіше працюють на тимчасових або нестабільних умовах.
За матеріалами сайту https://www.bbc.com/
11 грудня 2025 року
Аналітичне дослідження: «Правове регулювання масових вивільнень працівників: міжнародний досвід та перспективи імплементації в Україні»
Проблематика масових або колективних вивільнень працівників належить до числа найбільш чутливих сфер трудового права, оскільки безпосередньо стосується забезпечення права на працю, соціального захисту працівників і стабільності ринку праці.
Особливої актуальності вона набуває в умовах воєнного стану в Україні, коли підприємства стикаються з вимушеним скороченням діяльності, релокацією або повною зупинкою виробництва.
Європейська спільнота виробила цілісну систему регулювання колективних звільнень, яка базується на принципах соціального партнерства, консультацій із представниками працівників і державного контролю. Основним нормативним актом у цій сфері є Директива Ради 98/59/ЄС від 20 липня 1998 року про наближення законодавства держав-членів, що стосується масових вивільнень (далі — Директива 98/59/ЄС).
Україна, проголосивши стратегічний курс на європейську інтеграцію, поступово гармонізує своє трудове законодавство з нормами Європейського Союзу. Разом з тим, чинна національна правова база має низку особливостей і прогалин, що потребують вдосконалення для досягнення повної відповідності європейським стандартам.
10 грудня 2025 року
Працівники Лувру оголосили страйк через умови праці та проблеми безпеки
Працівники паризького Лувру, одного з найвідоміших музеїв світу, оголосили про початок поетапного страйку, який має розпочатися в понеділок, 15 грудня.
Вони вимагають покращення умов праці, модернізації систем безпеки та термінових ремонтів. Рішення ухвалили на зборах близько 200 співробітників одностайно, за ініціативи трьох профспілок — CGT, Sud та CFDT.
Поштовхом до протесту стало не лише погіршення умов у будівлі, а й гучне пограбування, що сталося в жовтні. Тоді озброєна група за сім хвилин винесла коштовності, оцінені у 102 мільйони доларів, продемонструвавши серйозні прогалини в охороні музею. Ситуацію загострили й інші інциденти: нещодавній витік води, який пошкодив сотні документів Єгипетського відділу, а також часткове закриття галереї через аварійний стан стелі.
У зверненні до міністерки культури профспілки наголосили, що співробітники «почуваються останнім бастіоном перед колапсом». Вони вимагають створення щонайменше 200 нових робочих місць у службах безпеки та обслуговування відвідувачів — стількох, скільки було втрачено з 2014 року. За словами представників профспілок, нестача персоналу призводить до регулярного закриття залів і зростання навантаження на працівників, особливо у період туристичних піків.
Страйк може призвести до повного закриття музею напередодні різдвяних свят, коли потік відвідувачів традиційно збільшується. Профспілки також виступили проти планів адміністрації підвищити вартість квитків для неєвропейських туристів, вважаючи це дискримінаційним кроком, що не вирішує системних проблем.
Ситуація у Луврі стала показовою для всієї музейної сфери Франції: профспілки наполягають, що без збільшення інвестицій у безпеку, персонал та інфраструктуру подібні кризи лише повторюватимуться.
За матеріалами сайту https://www.france24.com/
9 грудня 2025 року
Федерація профспілок України зробить усе можливе для збереження діяльності фізкультурно-спортивних товариств
8 грудня голова ФПУ Сергій Бизов зібрав на нараду керівників ФСТ «Колос» і «Україна», всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань, голів профкомів великих підприємств провідних галузей економіки, регіональних осередків, ДЮСШ Товариства, і запросив до розмови заступника Міністра молоді та спорту України Сергія Тимофеєва.
В нараді взяв участь перший заступник голови ПМГУ, голова ЦФСК «Металлург» Валерій Гавриленко.
Голова ФПУ, як модератор зустрічі, зазначив, що в проєкті Закону України «Про спорт» простежується небезпечна підміна понять. Пропонується прибрати ФСТ, усунути їх від бюджетного фінансування та від участі в організації спортивної діяльності, замінюючи їх так званими «громадськими спортивними організаціями».
Сергій Бизов підкреслив, що необхідно переконати керівництво Мінмолодьспорту у важливості масового робітничого спорту та показати все, що було зроблено за роки діяльності товариств «Колос», «Спартак», «Україна» та інших. Створені ними спортивні бази, інфраструктура та програми продовжують працювати для людей і сьогодні, а в умовах сучасних викликів їх значення лише зростає.
Для того щоб виробити справді корисні для суспільства моделі, ФПУ вважає необхідним продовжити роботу над законопроєктом. Водночас Голова ФПУ наголосив:
1. ФСТ мають бути повернуті до законопроєкту.
2. Якщо це не буде зроблено, керівникам ФСТ та профспілок потрібно готувати свої колективи до того, що порозуміння може бути не знайденим.
«Я щиро хочу, щоб ми це порозуміння знайшли. Але маю сказати: іншого шляху, окрім відвертої, твердої та відповідальної позиції, у нас немає», — підкреслив Сергій Бизов.
Заступник Міністра молоді та спорту Сергій Тимофеєв зазначив, що сприймає висловлені під час наради пропозиції та готовий через два тижні продовжити зустріч, попередньо опрацювавши всі підняті питання.
Для координації дій Голова ФПУ прийняв рішення про створення робочої групи під керівництвом Євгена Драп’ятого .
Учасники наради подякували Голові ФПУ за ініціативу її проведення та за принципову позицію у відстоюванні прав і інтересів фізкультурно-спортивних товариств.
За матеріалами https://www.facebook.com/fpsu55
8 грудня 2025 року
Швейцарські профспілки виступають проти подовження робочого часу
Делегати Швейцарського федеративного союзу профспілок (SGB) засудили спроби послабити норми відпочинку й оголосили: якщо парламент підтримає рішення Національної ради щодо дозволу масової недільної праці та збільшення робочих годин, буде ініційовано референдум.
Профспілки наголошують, що працівники вже працюють на межі можливостей: роки застою зарплат, зростання навантаження та дедалі частіші зміни графіків підривають здоров’я людей. Недільний відпочинок і стабільні перерви дедалі частіше опиняються під тиском, а вимога бути «постійно на зв’язку» спричиняє виснаження.
Попри це частина політиків і роботодавців просувають ініціативи, що суттєво збільшують обсяги роботи. У роздрібній торгівлі пропонують дозволити до 12 недільних днів продажів замість нинішніх чотирьох.
Ще радикальнішими є зміни, схвалені Національною радою: фактичне скасування дозволів на недільну роботу та нормалізація надтривалих робочих днів. Під виглядом «гнучкої дистанційної роботи» може бути послаблено базовий захист понад 1,5 млн працівників. На думку SGB, Федеральна рада недооцінює ризики й стає на бік роботодавців.
Делегати SGB окреслили чіткі червоні лінії: жодного розширення недільної праці, жодного скорочення часу відпочинку, жодного подовження робочого дня. Якщо парламент наполягатиме на нинішньому варіанті закону, профспілки винесуть питання на референдум.
За матеріалами сайту https://www.sgb.ch/
4 грудня
5 грудня 2025 року
Профспілкове об’єднання промисловості Японії вимагатиме підвищення зарплат щонайменше на 12 000 єн
Об’єднання профспілок промислових галузей Японії (JCM) ухвалило рішення під час підготовки до весняних колективних переговорів 2026 року вимагати підвищення базової заробітної плати щонайменше на 12 000 єн (близько 3000 грн) на місяць. Це - найвищий запит від моменту запровадження чинної системи вимог.
У JCM наголошують, що підвищення має сприяти зростанню реальних доходів та скороченню розриву в оплаті праці між великими корпораціями та малими й середніми підприємствами. Профспілки 13-й рік поспіль наполягають на зростанні базових ставок.
Голова JCM Акіхіро Канеко заявив, що цільове підвищення «відображає рішучість профспілок домогтися реального зростання зарплат членів організації».
У 2025 році профспілкам вдалося досягти середнього підвищення на 10 169 єн, але показники різнилися залежно від масштабу організацій: до 300 членів - 9160 єн, понад 1000 членів - 12 855 єн.
За матеріалами сайту nippon.com
3 грудня 2025 року
Франція: новий страйк профспілок проти бюджету-2026
Три провідні профспілки Франції - CGT, FSU та Solidaires - у вівторок знову вивели людей на вулиці проти урядової економії, заморожених зарплат і можливих скорочень у держсекторі. Але, попри тривалу підготовку, масштаби протесту виявилися значно меншими, ніж у вересні та жовтні.
Акція відбулася на тлі обговорення в Національних зборах бюджету соцзабезпечення на 2026 рік, який профспілки називають документом із «серйозними регресами» для працівників, пенсіонерів і державних служб.
У центрі вимог - підвищення зарплат, податкова справедливість і більше інвестицій у держпослуги, особливо лікарні та установи догляду. У CGT звинувачують уряд у затягуванні процесу, а праві політичні сили - у захисті інтересів багатіїв.
Проєкт бюджету передбачає економію майже €44 млрд через скорочення видатків та нові податкові заходи. Лідерка CGT Софі Біне назвала документ «справжнім жахіттям» і наголошує: «Гроші є - у кишенях надбагатих та великого бізнесу!».
Читати повністю
3 грудня 2025 року
Профспілки Італії протестують проти закриття сталеливарних заводів
Протести на металургійних підприємствах Ilva набирають обертів - від Генуї до Таранто. Робітники виступають проти урядового плану, який, на їхню думку, фактично веде до згортання виробництва.
У Таранто профспілки оголосили раптовий безстроковий страйк. Це рішення стало відповіддю на кроки колег із Генуї, які страйкують з понеділка та вимагають спільної зустрічі з урядом і скасування плану, представленого міністром Адольфо Урсо.
«Ми надсилаємо уряду чіткий сигнал: досить порожніх слів. Робота повинна залишитися в Генуї, а не зникати», - заявив представник Італійської федерації металістів (FIOM) Армандо Паламбо.
Секретар FIOM Мікеле Де Пальма закликав прем’єрку Джорджу Мелоні негайно дати відповідь: «План закриття Ilva неприйнятний. Ми не просимо про скорочення чи компенсації - нам потрібен план для роботи».
Його підтримує і лідер UILM Рокко Паломбелла: «Ситуація може вийти з-під контролю. Уряд мусить відмовитися від цього «плану смерті» і забезпечити майбутнє сталеливарної промисловості в Італії. Ми всі хочемо сучасне, екологічно чисте виробництво. Мелоні має взяти відповідальність».
Профспілкові лідери - Де Пальма, Паломбелла та Уліано (FIM-CISL) - надіслали Джорджі Мелоні лист із вимогою термінового діалогу та перегляду урядового «короткого плану» для заводів. Вони попередили: якщо зустріч не буде призначена, профспілки оголосять загальнонаціональні мобілізації.
Протести обіцяють продовжуватися, доки уряд не перегляне свій підхід до майбутнього сталеливарної галузі.
За матеріалами сайту ilfattoquotidiano.it
2 грудня 2025 року
Наприкінці минулого тижня в Італії відбувся загальнонаціональний страйк, організований профспілками USB, CUB, COBAS, SGB та іншими, які виступили проти урядової економічної політики та проєкту бюджету на 2026 рік. Акція стала однією з найбільших в цьому році, охопивши транспорт, охорону здоров’я, освіту, автотранспорт та сфери суспільних послуг.
Організатори страйку наголосили, що бюджетні пропозиції уряду не враховують реальних потреб працівників. Серед основних вимог профспілок:
- підвищення заробітних плат і компенсація знецінення доходів, спричиненого інфляцією;
- збільшення фінансування охорони здоров’я, освіти, університетів і громадського транспорту;
- скорочення військових видатків та спрямування ресурсів на соціальні програми;
- стабілізація трудових відносин та усунення системної нестабільності, пов’язаної з тимчасовими контрактами;
- оновлення колективних договорів та забезпечення належних умов праці у державному й приватному секторах.
У багатьох містах Італії відбулися профспілкові маніфестації та публічні заходи на підтримку вимог працівників. Однією з центральних подій стала акція перед парламентом у Римі, де профспілки представили символічну концепцію «народного бюджету» як альтернативу урядовим пропозиціям. Учасники наголосили на необхідності «повернення фокусу державної політики на потреби громадян і працівників, а не на військову та фіскальну консолідацію».
Профспілки вже оголосили про нові акції: загальнонаціональний страйк CGIL запланований на 12 грудня, а UIL та CISL проведуть окремі демонстрації 29 листопада та 13 грудня відповідно.
Підсумовуючи, профспілки наголосили, що страйк 28 листопада став «чітким сигналом уряду про необхідність перегляду соціально-економічної політики та відновлення повноцінного соціального діалогу в країні».
За матеріалами сайту wsws.org
1 грудня 2025 року
Профспілкові відрахування під час воєнного стану: нові правила та позиція Мінекономіки
Мінекономіки оприлюднило роз’яснення щодо порядку відрахувань профспілкам на період воєнного стану та впливу на них змін, які запровадив Закон № 4582-IX. Питання викликало чимало практичних суперечностей, адже під час війни окремі норми трудового законодавства тимчасово не діють.
За загальним правилом, роботодавці зобов’язані здійснювати відрахування первинним профспілковим організаціям не менше 0,3 % фонду оплати праці, що спрямовуються на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу діяльність. Такі вимоги закріплені у ст. 250 КЗпП та ст. 44 Закону № 1045.
Проте на час воєнного стану дія ст. 44 призупинена, а разом із нею - і відповідні положення колективних договорів. Важливо, що це право роботодавця, а не обов’язок. Тобто автоматично зупиняти профспілкові виплати не потрібно - підприємство може продовжувати їх здійснювати, якщо має фінансову можливість.
Щоб усунути правові прогалини, парламент ухвалив Закон № 4582, який уточнив порядок призупинення положень колективних договорів. Тепер роботодавець може ініціювати зупинення норм, що регулюють трудові відносини у період війни, лише за взаємною згодою сторін та у порядку, визначеному самим колдоговором.
Окрім того, Закон встановлює додаткову гарантію: протягом трьох місяців після набрання ним чинності сторони зобов’язані розпочати переговори про поновлення тих положень колективних договорів, які були призупинені без узгодження. Строки відновлення дії норм визначаються сторонами, а у разі ухвалення спільного рішення роботодавець має повідомити орган, що провів реєстрацію колдоговору, у тижневий строк.
Запроваджені зміни, з точки зору Мінекономіки, мають забезпечити більш чіткий, контрольований і справедливий механізм зупинення та поновлення дії колективних договорів, а також врегулювати ситуації, коли роботодавці призупиняли норми в односторонньому порядку.
За матеріалами сайту kadrovik.ua
