27 травня 2024 року
Бачити світло в темряві й вірити в диво
Роки студентства – особливий час, період переходу від дитинства до дорослого життя. Тому наставники юнацтва завжди вирішують завдання «із зірочкою»: мають вчити своїх підопічних не лише навичкам, необхідним для подальшої роботи за фахом, але й прагненню до пізнання світу, вмінню будувати соціальні зв’язки, сміливості виявляти творчі здібності.
Саме таку мету ставить перед собою педагогічний колектив Дніпровського транспортно-економічного фахового коледжу. Голова первинки ПМГУ студентів навчального закладу Женя Зейналова зазначає: «Авжеж, наше найперше завдання – зробити з хлопців і дівчат професіоналів, запитаних на ринку праці. Але, крім того, ми прагнемо сприяти їхньому гармонійному розвитку як особистостей. У коледжі є для цього всі умови. І студенти, і викладачі зі співробітниками мають можливості долучатися до численних творчих ініціатив. Одній з них, і дуже цікавій, цьогоріч виповнюється 7 років. Це – експериментальний театр «Витоки» під керівництвом обдарованого хореографа Глорії Забари».
Ми в Інформаційному центрі Профспілки з проєктом «Витоки» знайомі давно, не раз ділилися з нашими читачами репортажами з його оригінальних вистав. От і тепер не могли пропустити подію: 23 травня в актовій залі ДТЕФК верше була показана імпреза «Подорож до Небувалії» за мотивами всесвітньо відомих книг Джеймса Баррі про Пітера Пена.
Повітряні тривоги і навіть вибухи намагалися завадити прем'єрі. Але артисти все ж вийшли на сцену і зіграли свої ролі від душі. Протягом 30 хвилин вони творили магію театру, занурюючи глядачів у світ дитячих мрій та цілком дорослих філософських питань.
Про залаштунки вистави розповіла Глорія Забара: «Ми готувалися до цього дня два з половиною місяці. У процесі створення шоу взяли участь 13 артистів – студенти різних фахів, співробітники коледжу, двійко моїх маленьких учнів зі студії класичного танцю «Releve», і ще багато небайдужих людей, які допомагали нам із пошиттям костюмів, виготовленням декорацій, технічним забезпеченням та іншими важливими справами. Дякую їм всім за те, що вклали сили і серце в наш спільний результат! Сподіваюсь, глядачі нас зрозуміли, згадали, що навіть у страшні воєнні часи всередині кожного з нас зберігається частинка дитинства, яка допомагає нам бачити світло в темряві й вірити в диво».
Переживав за реакцію глядачів і виконавець головної ролі – студент IV курсу фаху «Залізничний транспорт», хлопець із сяючою посмішкою справжнього Пітера Пена, Вадим Широкий. Але це було до фінальних аплодисментів.
А от Женя Зейналова мала впевненість в успіху з самого початку. Вона каже: «Творчі роботи Глорії та її артистів гарантують глядачам яскраві емоції. Так, необхідність перериватися і спускатися до сховища через тривоги трохи збила нам настрій, але не стала на перешкоді натхненню. Всі, причетні до підготовки «Подорожі до «Небувалії», – неймовірні молодці. Моя ж роль в цій імпрезі максимально близька до моєї ролі в житті. Голова студентської первинки ПМГУ – той самий вождь червоношкірих! Кожна репетиція приносила мені радість, та й виступати зі сцени було хвилююче і приємно. Коли я вчилася у ДТЕФК, я брала активну участь у творчих заходах. Дякую «Витокам» за те, що повернули мені ці неймовірні відчуття».
