Конкуренція на ринках металопродукції все більш загострюється. Це спонукає власників підприємств ГМК проводити реструктуризацію бізнесу з метою зниження витрат на виробництво, і ця мета зрозуміла. При цьому досить часто проблема зменшення видатків вирішується ними не комплексно, зокрема, шляхом модернізації і впровадження інноваційних технологій, а, в першу чергу, за рахунок зменшення витрат на утримання робочої сили, в тому числі шляхом застосування нестандартних («гнучких») форм зайнятості. Поширюється практика застосування запозиченої праці, коли кадрові агенції надають підприємству-замовнику працівників необхідної кваліфікації на певний термін. При цьому трудовий договір працівник укладає не з підприємством, в якому він безпосередньо працює, а саме з кадровою агенцією, яка де-юре несе усі обов’язки роботодавця.
Зазначені форми працевлаштування не регламентовані у правовому полі України – чинне законодавство не містить положень щодо регулювання праці працівників, які укладають трудовий договір з приватною агенцією зайнятості і працюють на умовах запозиченої праці. Ускладнює становище і відсутність в національному законодавстві термінологічного тлумачення різноманітних форм зайнятості (лізинг, аутстаффінг, аутсорсинг та ін.). Це призводить до порушення трудових прав працівників підприємств ГМК,які першими потрапили під удар фінансової кризи, наслідком якої стали масові звільнення, введення неповного робочого часу, зниження рівня оплати праці, скасування соціальних гарантій і пільг.
В умовах застосування запозиченої праці руйнується стабільність трудових відносин та інститут безстрокових трудових договорів, знижується можливість колективного захисту працівників через профспілки у зв’язку із перешкоджанням нових роботодавців створенню профспілкових організацій, вноситься дискримінація в оплату праці, відсутні гарантії безпеки і охорони праці.
Запозичена праця не обтяжує роботодавців соціальною відповідальністю перед своїми працівниками.
V З’їзд Профспілки металургів і гірників України визначив, що з метою забезпечення і захисту права на труд в умовах застосування запозиченої праці Профспілка металургів і гірників України буде домагатися:
– прийняття Державної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України;
– врахування інтересів працівників при проведенні реструктуризації підприємств, максимального збереження постійних робочих місць, організації підготовки кваліфікованої робочої сили та її ефективного використання;
– обмеження застосування запозиченої праці, при якій втрачаються прямі відносини між працівником і роботодавцем, і розробки відповідного Закону України для її врегулювання;
– наслідування соціальної політики і збереження соціального пакету при застосуванні нестандартних форм зайнятості і закликає всіх людей праці, яких об’єднують профспілки України, підтримати її в цьому.
ily:"Arial","sans-serif";mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:UK'>– інших заходів, передбачених зазначеним Законом.
З’їзд загострює увагу вищих керівників України, народних депутатів на тому, що дія цього Закону тільки у ГМК є лише першим кроком. Для суттєвого розширення внутрішнього ринку необхідними є розробка і прийняття аналогічного закону для галузей України, які споживають металопродукцію.
