Організація Об'єднаних Націй
У Загальній Декларації прав людини визначено право кожної людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.
Міжнародна Організація Праці
Пенсійне забезпечення, у рамках системи соціального забезпечення, регулюється міжнародними конвенціями Міжнародної Організації Праці, які є набором певних критеріїв для внесення змін до національного законодавства.
Конвенція МОП №102, прийнята 28 червня 1952 року, визначає дев'ять видів соціального забезпечення, які включають пенсії по старості, у випадку втрати годувальника, по інвалідності (внаслідок загального захворювання), у зв'язку із нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, допомога по хворобі, по вагітності та пологам, по безробіттю, сімейна допомога та медична допомога.
Держави, що ратифікували Конвенцію №102, беруть на себе зобов'язання включити її положення до своїх законодавчих актів та мати як мінімум три види пенсій із сукупності всіх видів пенсій та допомоги по безробіттю. Держави також зобов'язуються у відповідних випадках встановити норми мінімального охоплення певної частини населення, мінімальні розміри пенсій, допомог та медичної допомоги.
Світовий Банк
Узагальнивши світовий досвід в області пенсійного забезпечення, Світовий Банк у 1994 році запропонував свою концепцію реформування пенсійного забезпечення, у рамках якої рекомендувалося створити три рівня:
перший рівень із обов'язковою участю, який є об'єктивним продовженням існуючої державної перерозподільчої системи, та за рахунок якого буде здійснюватися виплата пенсій особам, що завершили трудову діяльність, а також тим, хто вийде на пенсію у найближчі декілька років;
другий накопичувальний рівень з обов'язковою участю, при якій відбувається процес реальних накопичень та інвестування накопичень;
третій рівень із добровільною участю за рахунок додаткових накопичень населення.
Концепція Світового Банку є ядром реформ пенсійного забезпечення, що відбуваються, визнаною у світі оптимальною моделлю, що вказує загальні напрями пенсійної реформи, суть якої полягає у запровадженні до пенсійної системи другого, накопичувального рівня із обов'язковою участю. Світовий Банк на сьогоднішній день реалізував 29 проектів по пенсійній реформі у різних країнах світу. Метою концепції Світового Банку є забезпечення фінансової стабільності систем пенсійного забезпечення.
